Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Шляхи вирішення бюджетного дефіциту



Пропонуються таке нетрадиційне розв’язання проблеми дефіцитності бюджетів через вирішення таких питань:

1) Для покриття бюджетного дефіциту державі необхідно звільнитися від "дрібної" власності й здійснювати розширене акціонування та інвестування ін­ших об'єктів як на території України, так і за її межами. При цьому не варто за­бувати про проблеми національної безпеки і якнайшвидше відмовлятися від при­буткових підприємств. Приватизація має бути економічно доцільною, тоді зросте кількість підприємств приватної форми власності, що займаються виробництвом. Також треба поліпшувати управління державним майном, що приведе до змен­шення кількості підприємств державної форми власності, які одержують дотації [12, с.86].

2) Другий важливий момент — високий рівень номінального податкового навантаження. Недоцільно ( як це робилося досі ) протягом року приймати зако­нопроекти, що погіршують становище платників податків. Треба запроваджува­ти раціональну податкову політику, яка базується на зниженні податкового тис­ку і поєднанні фіскальної й стимулювальної функцій податків. А державний бюджет на 2012 рік побудований переважно з фіскальним наголосом. У 2012 році має підвищитися стабільність податкового законодавства, і тре­ба (щоб потім знову не перерозподіляти доходів) не разом із бюджетом прийма­ти ці податкові закони — вони мають бути прийняті до бюджету.

3) Максимальне виявлення усіх матеріальних і фінансових резервів для до­сягнення прогресу на шляху до збалансованого ринку.

4) Узгодження бюджету із загальною програмою фінансової стабілізації.

5) Особлива увага має приділятися підвищенню ролі регіонів у соціально-економічному розвитку держави.

6) Ще одна проблема — короткострокове бюджетне планування і його невід­повідність завданням середньострокової економічної політики. Законодавча влада повинна зрозуміти, що бюджет — це не просто доходи і видатки. Треба підвищува­ти роль перспективного бюджетного планування. При кожному надходженні й при кожному витрачанні необхідно думати про найголовніше — добробут громадян [12, с.86].

7) Варіантом податкового наповнення бюджету може бути встановлення держмонополії на виробництво й продаж алкогольних напоїв і тютюнових ви­робів. Такий порядок існує в цивілізованих, економічно розвинених країнах. На­самперед — здоров'я нації, а вже потім — збирання податків до бюджету —пря­мих і непрямих.

8) В Україні має місце збереження ситуації, за якої прибутковим є вкладен­ня капіталу в торгово-посередницьку і фінансово-кредитну сфери. Отже, нагаль­ною стає зміна напрямів інвестування бюджетних коштів у галузі народного гос­подарства з метою значного підвищення фінансової віддачі від кожної грошової одиниці, зменшення граничних витрат суспільного виробництва через викорис­тання новітніх технологій і сучасних розробок як продукту інтелектуальної ді­яльності українських науковців [12, с.86].

9) Заборона Національному банку України надавати кредити урядовим
структурам будь-якого рівня без належного оформлення заборгованості держав­ними цінними паперами.

10) Через невчасне проведення структурних змін в економіці існує структурний дисбаланс у народному господарстві в бік значного переважання виробництва засобів виробництва над виробництвом предметів споживання.

11) Подальше зростання української економіки має здійснюватися на власній інвестиційній базі й достатній ринковій основі. Уряд України передбач що такий підхід спричинить "посилення ролі держави як суб'єкта, який підсилює ринкові механізми, впливаючи на створення рівних конкурентних умов; виробників;

12) Планується розв'язати проблему надмірної витратності й енергомісткості української економіки, забезпечити виконання поточних розрахуй за спожиті ресурси, насамперед за енергоносії [12, с. 87].

Подальшу розвідку в цьому напрямку, на мою думку, слід проводити, враховуючи зв'язок бюджетної політики з бюджетним і податковим реформуванням; взаємозв'язок бюджетів різних рівнів; зіставляючи можливості платників податків із витратами держави.

Ми понад 10 років ідемо до ринкової економіки. Але на будь-якому ринку продукція повинна мати попит, а всі закони і бюджет — спрямовуватися зростання економіки, а отже, на зростання рівня життя населення в цілому. Авторитет влади виросте залежно від того, наскільки тверда національна валюта наскільки низький рівень безробіття в державі [12, с. 87].

Бюджет — це відповідальність влади перед громадянами. Стан бюджеті системи можна назвати найважливішим критерієм економічної ситуації в краї а однією з найважливіших функцій бюджету є регулювання економіки. Адже закладені в ньому параметри визначають наявність інвестиційних стимулів і потенціалу вкладень, рівень соціального захисту громадян, ступінь державної і залежності й обороноздатності, місце і роль України в міжнародних економ них відносинах. [12, с.87].