Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Інтерференція світла



1 Швидкість світла в середовищі

,

де c – швидкість електромагнітних хвиль у вакуумі; n – абсолютний показник заломлення середовища.

2 Оптична довжина шляху світлової хвилі

,

де l – геометрична довжина шляху світлової хвилі в середовищі з показником заломлення n.

3 Оптична різниця ходу двох світлових хвиль

.

4 Оптична різниця ходу світлових хвиль, які відбиті від верхньої та нижньої поверхонь тонкої плоскопаралельної пластинки або плівки, яка міститься в повітрі (рис. 39),

 

 

Рисунок – Явище інтерференції в тонких плівках

 


, або ,

де d – товщина пластинки (плівки); i1 – кут падіння; i2 – кут заломлення.

Другий доданок у цих формулах враховує зміну оптичної довжини шляху світлової хвилі на при відбитті її від більш оптично щільного середовища.

Якщо відбиття відбувається від середовища з меншою оптичною густиною, то оптичний шлях хвилі не змінюється.

5 Зв’язок різниці фаз коливань з оптичною різницею ходу світлових хвиль

.

6 Умова спостереження максимумів інтенсивності світла при інтерференції

(k = 0, 1, 2, 3,...).

7 Умова спостереження мінімумів інтенсивності світла при інтерференції

.

8 Радіуси світлих кілець Ньютона у відбитому світлі (або темних у світлі, що проходить)

,

де k – номер кільця (k = 1, 2, 3, ...); R – радіус кривини поверхні лінзи, яка торкається плоскопаралельної скляної пластинки.

Радіуси темних кілець у відбитому світлі (або світлих у світлі, що проходить)

.

Дифракція світла

1 Радіус k - ї зони Френеля:

- для сферичної хвилі ,

де a – відстань діафрагми з круглим отвором від точкового джерела світла; b – відстань діафрагми від екрана, на якому ведеться спостереження дифракційної картини; k – номер зони Френеля; – довжина хвилі;

- для плоскої хвилі .

2 Дифракція світла на одній щілині при нормальному падінні променів. Умова спостереження мінімумів інтенсивності світла

, k = 1, 2, 3, ...,

де a – ширина щілини; – кут дифракції; k – номер мінімуму; – довжина хвилі.

Умова спостереження максимумів інтенсивності світла

, k = 1, 2, 3, ...,

де – кут дифракції.

3 Дифракція світла на дифракційній ґратці при нормальному падінні променів.

Умова спостереження головних максимумів інтенсивності світла

, k = 0, 1, 2, 3, ...,

де d – період (стала) ґратки; k – номер головного максимуму;

– кут між нормаллю до поверхні ґратки і напрямком дифрагованих хвиль.

4 Роздільна здатність дифракційної ґратки

,

де – найменша різниця довжин хвиль двох сусідніх спектральних ліній ( і + ), при якій ці лінії можна побачити у спектрі, отриманому за допомогою цієї ґратки окремо; N – кількість штрихів ґратки; k – порядковий номер дифракційного максимуму.

5 Кутова дисперсія дифракційної ґратки

,

лінійна дисперсія дифракційної ґратки

.

Для малих кутів дифракції

,

де f – головна фокусна відстань лінзи, що збирає на екрані хвилі, що дифрагують.

6 Розрізнювальна сила об’єктива телескопа

,

де – найменша кутова відстань між двома світлими точками, при якій зображення цих точок у фокальній площині об’єктива можна побачити окремо; D – діаметр об’єктива; – довжина хвилі.

7 Формула Вульфа-Брегга

,

де d – відстань між атомними площинами кристала; - кут ковзання (кут між напрямом пучка паралельних рентгенівських випромінювань, які падають на кристал, і гранню кристала), який визначає напрямок, в якому має місце дзеркальне відбиття випромінювання (дифракційний максимум).