Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Час проведення – 2 год.



Навчальні питання:

1. Загальна характеристика джерел права Київської Русі.

2. Основні риси державного права Київської Русі: правовий статус населення, форма державного устрою, форма державного правління.

3. Право власності та зобов’язальне право за Руською Правдою.

4. Шлюбно–сімейне право Київської Русі.

5. Злочини та покарання за Руською Правдою та іншими джерелами права.

6. Суд та процес за Руською Правдою.

 

Ключові поняття: «списки Руської Правди», «редакції Руської Правди», «феодали», «бояри», «васально-сюзеренні відносини», «смерди», «челядь», «холопи», «ізгої», «полюддя», «погост», «ранньофеодальна монархія», «бенефіцій», «закупництво», «татьба», «ведство», «роспуст», «смільне», «умикання», «урікання», «віра», «головництво», «продаж», «урок», «потік та пограбування», «доменіальний суд», «звід», «заклич», «гоніння сліду», «видоки», «послухи», «ордалії», «поле», «рота».

 

Питання цільових виступів:

1. Договори Русі з Візантією.

2. Стадії юрисдикційного процесу у Київській Русі.

3. Джерела та основні риси державного права Русі у період роздробленості.

4. Охорона громадського порядку та боротьба зі злочинністю у Київській Русі.

 

 

Теми рефератів:

1. Джерела церковного права періоду Київської Русі.

2. Злочин та покарання за Руською Правдою та Салічною Правдою: порівняльна характеристика.

3. Роль православної церкви у регулюванні шлюбно-сімейних відносин.

4. Колективна відповідальність селянської общини у кримінальному праві Київської Русі.

5. Особливості державно-правового розвитку Галицько-Волинського князівства.

 

Методичні вказівки:

При підготовці до першого питання студентам слід створити загальне уявлення про основні джерела права Київської Русі. Варто звернути увагу на те, що найвизначнішою пам’яткою права періоду Київської Русі є Руська Правда - перший з кодексів, збірок норм права, які дійшли до нас. Але слід мати на увазі: вона не перша пам’ятка східнослов’янського права взагалі. Відомі більш давні - угоди Русі з Візантією 907, 913, 945 та 971 рр. Разом з нормами Руської Правди у Київській Русі були поширені й інші, зокрема ті, що містилися у князівських статутах. До нашого часу, наприклад, збереглися тексти Статуту князя Володимира та Статуту князя Ярослава. Серед пам’яток церковного права цього періоду слід відзначити також Номоканон, Еклогу, Прохірон тощо.

Готуючись до відповіді на друге питання слід вивчити насамперед з’ясувати особливості правового статусу основних прошарків населення Русі: феодалів, смердів, челяді, холопів та ін. Розглядаючи особливості державного устрою Русі необхідно визначити два характерних періоди : 1) період відносної централізації Русі, коли Київ, як центр держави, визнається місцевими центрами; 2) період феодальної роздробленості, коли Русь складалася з напівсамостійних держав-уділів, які лише формально підпадали під владу Великого київського князя. Варто звернути увагу й на особливості еволюції форми правління Русі.

Висвітлюючи питання щодо специфіки правового регулювання відносин власності необхідно, спираючись на текст Руської Правди, прослідкувати особливості суб’єктів та об’єктів права власності, звернути увагу на захист нормами Руської Правди права власності на землю та рухоме майно. Необхідно також зауважити, що у Руській Правді відносно невелике місце відведено регулюванню різноманітних договорів. Як правило, вони укладалися в словесній формі з використанням традиційних символічних обрядів - рукобиття чи символічного зв’язування рук, могоричу, литки тощо. При укладанні важливих договорів необхідною вважалася присутність свідків (послухів). Іноді договір передбачав певні додаткові умови, наприклад, виплату неустойки (пені) у випадку недотримання основних умов. В деяких випадках законодавство встановлювало розстрочку для виконання договорів.

Розглядаючи четверте питання слід звернути увагу на те, що у дохристиянський період шлюбно-сімейні відносини регулювалися місцевими правовими звичаями. Після запровадження християнства на Русі наприкінці X ст., шлюбно-сімейні стосунки стали регулюватися нормами церковного права. Будучи монопольною юридичною установою у регулюванні шлюбно-сімейних відносин, церква закріпила за собою, насамперед, монопольне право на затвердження та розірвання шлюбу. Для того, щоб висвітлити характерні риси шлюбно-сімейного права студенти мають опрацювати тексти князівських статутів, вміщених у хрестоматії.

У часи, що розглядаються, поступово складаються окремі елементи кримінального права, і насамперед виникає поняття злочину. На відміну від сучасного визначення, у Київській Русі під злочином розуміли дію, що заподіювала шкоду конкретній приватній особі, а не суспільству в цілому. Тому така дія називалася «образою». Шкода могла бути фізичною, моральною або ж матеріальною. Готуючись до семінару необхідно, користуючись текстами пам’яток права Русі, визначити основні види злочинів, а також звернути увагу на мету та види покарань, визначених у Руській Правді та князівських статутах.

Розглядаючи останнє питання студентам слід з’ясувати особливості системи судових органів Київської Русі, звернути увагу на форми досудового процесу (звід та гоніння сліду) та судочинства, визначити види доказів, які бралися судом до уваги.

 

Література:

Базова:1, 2, 3, 4, 5, 6.

Допоміжна:11, 22, 26, 34, 43, 62, 63, 70, 77, 79, 81, 87, 88, 95, 102, 114.

 

Тема № 4: Держава і право в українських землях литовсько-польського періоду (сер. XIV – сер. XVII ст.)