Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

ФОРМУЛИ ДЛЯ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ З ГЕОГРАФІЇ



ЗАДАЧІ З ГЕОГРАФІЇ

 

від групи «ЗНО з географії»

http://vk.com/zno_geography

 

 

 

ЗМІСТ

 

Формули для розв’язування задач
Масштаб
Координати
Альбедо
Вологість
Температура
Тиск
Коефіцієнт зволоження
Ріки
Сонце
Час
Ресурсозабезпеченість
Населення
Інше. Фізична географія
Інше. Економічна географія

 


ФОРМУЛИ ДЛЯ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ З ГЕОГРАФІЇ

Альбедо = відбите / поглинене випромінення * 100%

 

Коефіцієнт зволоження = к-ть опадів / випаровуваність

 

Похил річки = падіння / довжина.

Падіння річки = висота витоку - висота гирла.

Річний стік = витрати води * час (вимірюється в сек)

Витрати води = поперечний переріз річки * швидкість

 

Лісистість = кількість дерев / територія * 100%

 

При піднятті на 1 км температура знижується на 6°С.

До 20м в товщах порід температура однакова.

Із заглибленням t підвищується на 3°С на кожні 100м.

Різниця між найвищою і найнижчою t повітря

називається амплітудою коливань t.

 

Тиск знижується на 10 мм рт. ст. на кожні 100 м підйому.

Нормальний тиск (0м над рівнем моря) = 760мм рт.ст.

 

будь-якого меридіана = 111,1км ≈ 111 км

дуги екватора (0° ш.) = 111,3 км ≈ 111км

Екватор ≈ 40 тис. км

 

1 га = 10 000 м2 = 100 ар

1 а = 100 м² = 0,01 га

 

Висота Сонця над горизонтом в ополудні: λ = 90º – φ ± δ.

φ (фі) - географічна широта об’єкта

δ (дельта) – схилення Сонця

δ (схилення) в дні рівнодення становить 0º;

у день літнього сонцестояння +23º27'

у день зимового сонцестояння –23º27'

 

Всього 360º = 24 пояси

15º = годинний пояс = 1 година

1º = 4хв

 

Ресурсозабезпеченість = запаси / видобуток

Ресурсозабезпеченість = запаси / к-ть населення

 

Вантажообіг = обсяг перевезень * відстань

Пасажирообіг = к-ть перевезених пасажирів * відстань

 

Густота населення = к-ть населення / площа

Природний приріст = к-ть народжених – к-ть померлих

Сальдо міграції = к-ть іммігрантів – к-ть емігрантів

Рівень безробіття = к-ть безробітних / трудові ресурси * 100%
Трудові ресурси= зайняті + безробітні

 

 


 

МАСШТАБ

 

Масштаб записують як частку, діленим якої є одиниця, а дільником — число, що вказує, у скільки разів реальні розміри більші, ніж розміри на карті чи плані.

Наприклад, якщо на плані задано масштаб 1 : 1000, то це означає, що 1 см на плані відповідає 1000 см на місцевості, що становить 10 м.

Швидке переведення з числового в іменований масштаб: відкидаємо 2 нулі – отримуємо метри (1:600=в 1см 6м), відкидаємо 5 нулів – отримуємо кілометри (1:2000000 = в 1с 20км).

 

Приклад 1.

 

Маємо карту з масштабом 1 : 10 000 000, відстань між містами Київ і Харків дорівнює 4,5 см на карті. Яка відстань між містами Київ і Харків на місцевості?

 

Зрозуміло, що масштаб показує, що реальна відстань між містами більша від відповідної відстані на карті у 10 000 000 разів. Тому шукана відстань дорівнює 4,5 · 10 000 000 = 45 000 000 см = 450 км. Отже, відстань між Києвом і Харковом 450 км.

 

Таким чином, щоб знайти відстань між двома містами, якщо відома відстань між їх зображеннями на карті масштабом 1 : п, треба:

1) виміряти відстань між цими містами на карті;

2) помножити отриману відповідь на число.

 

Приклад 2.

 

Кременчуцьке водосховище на річці Дніпро має довжину близько 150 км. Яка довжина водосховища на карті масштабом 1 : 3 000 000?

 

Розв'язання. Масштаб показує, що відстань на карті буде меншою за відстань на місцевості у 3 000 000, отже, щоб знайти відстань на карті, треба: 150 км : 3 000 000 = 150 000 000 : 3 000 000 = 15 см.

Відповідь. 15 см.

 

Отже, щоб знайти відстань на карті з масштабом 1: п, якщо відома відстань на місцевості, треба відстань на місцевості виразити у сантиметрах і отриману відповідь поділити на п.

 

**

Приклади задач:

 

**

На плані місцевості відстань від села Дібровка до села Гришківка складає 10 см. Дійсна відстань між цими населеними пунктами- 500 м. Визначте масштаб плану місцевості.

10 см на плане = 500 м в реальности
как известно, 1 м = 100 см
значит переводим метры в см
получается 10 см = 50000 см
тогда 1 см = 5000 см
итого масштаб - 1:5000

 

**

Який масштаб має карта, якщо відомо, що сад квадратної форми на ній займає площу в 4 рази меншу, ніж на карті масштабу 1:100 000.

В 1 см 1 км. По суті, якщо площа менша в 4 рази, то лінія - у 2 рази. Можливо, тоді в 1 см 2 км, отже 1:200 000

 

**

Улица длиной 2 км на плане показана линией в 8 см. Какой масштаб плана?

 

Масштаб плана - 1:25 000.

 

**

Площадь леса на плане с масштабом 1:100 000 имеет форму прямоугольника со сторонами 42 мм и 57 мм. Определите площадь леса в га.

 

Выразим стороны прямоугольника в масштабе плана:

1) а = 4,2 см * 100 000 = 420 000 см, т.е. 4200 м

2) b = 5,7 см * 100 000 = 570 000 см, т.е. 5700 м

В масштабе плана а = 4200 м, b = 5700 м.

3) S ABCD = 4200 м * 5700 м = 23 940 000 кв. м

1 га = 10 000 кв. м

4) 23 940 000 кв. м : 10 000 кв. м = 2394 га.

Ответ: Площадь леса равна 2394 га.

 

**

Расстояние между берегами реки, которую вам нужно переплыть, на плане с масштабом 1:2500 равно 4 см. Какое расстояние вам необходимо преодолеть на местности?

 

1 см = 25м

4 см = х

х = 100м

Ответ:

На местности необходимо преодолеть расстояние 100 м.

 

**

який масштаб має глобус якщо довжина екватора на ньому 133,3 см?

Довжина екватора 40 075, 676 км. Складаємо пропорцію: 40075,696км=133,3см, х=1см.
х=40075,696:133,3=300,64км. В 1см 300 км.

 

**

на плані місцевості відстань від моста до колодязя 8 см.,дійсна відстань-800 м.,визначте масштаб карти.

8 см : 800 м
мы знаем, что 1 см это 100 м
значит
8см : 80000 см
получается масштаб 1 : 10000

 

**

Розрахуйте площу саду (у га), якщо на карті масштабу 1:50 000 він займає площу 2,4см^2.

2.4*500м*500м=60 га

 

**

На плані місцевості відстань від моста до колодязя становить 8 см, дійсна відстань між ними 800 м. Визначте масштаб карти.

 

8:80000=1:10000

**

Визначте масштаб плану, якщо ліс площею 20 га охоплює на ньому 20 см кв.

 

На карті 20см2=20га

1см2=1га=10000м2

Тобто 1 см = 100м

Масштаб в числовому вигляді 1:10000

 

**

На топографічній карті масшатабу 1:200 000 відстань між двома селами дорівнює 9 см. Яка відстань між цими селами на місцевості (у кілометрах)?

Отже, в 1 см 200 000 см = в 1см 2000м = в 1 см 2 км.
А у нас на карті 9 см. Якщо кожний = 2 км, то відстань = 18 км.
Відповідь: 18.

 

**

Визначте кількість дерев у лісі, який на плані масштабу 1:100 000 зображено прямокутником із сторонами 3 і 6 см і має такі буквенно-цифрові характеристики: сосна 12/0,2*3

Буквенно-цифрові характеристики лісів на топографічних картах
сосна 12/0,2*3 означають: сосна – назва порід дерев, - позначення хвойних порід дерев, 12 – висота дерев у метрах, 0,20 – середня товщина дерев в метрах на відстані 1,3 метра від землі, 3 – відстань між деревами в метрах.
Одному сантиметру на карті масштабу 1: 100 000 відповідає відрізок 1 км на місцевості. Розміри прямокутника на місцевості будуть становити 3 км і 6 км. Визначимо кількість дерев у кожній стороні прямокутника, знаючи середню відстань між ними:
3000 м : 3 = 1000 штук і 6000 м : 3 = 2000 штук
Обчислимо кількість дерев за формулою: S = a*b=1000*2000 = 2 000 000 дерев

 

**

Расстояние между двумя селами на плане, масштаб которого 1:300 000, составляет 22см. Каким будет это расстояние на плане с масштабом
1: 1 000 000?

 

Решение: М. 1: 300 000 В 1см - 3 км.
3 км х 22 – 66 км.
М. 1:1 000 000 В 1 см – 10 км
66 км : 10 км – 6,6 см.
Ответ: расстояние на плане 6,6 см с масштабом 1: 1 000 000.

 

**

Определите площадь, какую займет Украина на карте полушарий, которая имеет масштаб 1 : 22 000 000.

 

Решение: Площадь Украины = 603,7 тысяч км2.
М = 1 : 22 000 000.

 

**

Плодовый сад на плане 1 : 10 000 имеет форму прямоугольника со сторонами 97 мм и 63,5 мм. Определите площадь сада на местности.

 

Решение: Масштаб – 1 : 10 000. В 1 см – 100м.
1) 9,7см х 6,35см = 61,595см2
2) 100м х 100м 10 000 м2 1см2 = 10 000м2
3) 61,595см2 х 10 000 = 615 950 м2
4) 1га = 10 000м2
5) 615 950м2 : 10 000м2 = 61,595 га
Ответ: 61,595 га

 

**

Определите масштабы планов и карт по данным:
a. 100м на местности соответствует 5см на плане.
b. 700 км на местности соответствует 20см на карте.
c. 1800 км на местности соответствует 2см на карте.

 

Решение: 1) 100м : 5 = 20м. В 1см – 20м , 1 : 2000
2) 700км : 20 = 35км В 1см – 35км , 1 : 3 500 000
3) 1800км : 2 = 900км В 1см – 900км, 1 : 90 000 000

 

**

Расстояние между двумя селами на плане, масштаб которого 1 : 400 000, составляет 17см. Каким будет это расстояние на плане с масштабом
1 : 2 000 000?

 

Решение: 1) М 1 : 400 000 В 1см – 4 км
2) 4 км х 17 = 68 км
3) М 1 : 2 000 000 В 1см – 20 км
4) 68 км : 20 км = 3,4 см.
Ответ: расстояние на плане с масштабом 1 : 2 000 000 будет соответствовать 3,4 см.
Проверка 17 : 5 = 3,4, т.к. масштаб в 5 раз мельче.

 

**

Визначте довжину відрізка на карті масштабу 1:25 000, який відповідає відстані 5 км. на місцевості.

 

1:25000 - в 1 см -0,25 км
5:0,25 = 20 см

 

**

Визначте, яку площу займає Україна на карті півкуль, яка не спотворює площу і має масштаб 1 : 22 000 000
А. 6,24 см. кв.
Б. 25 см. кв.
В. 12,47 см. кв.
Г. 10,25 см. кв.

 

В настоящих цифрах площадь Украины равна 603700 км 2. У нас же масштаб в 1 см 220 км. Значит,
1 см2 на карте - это 48400 км2.
А сколько же см2 будет занимать Украина в 603700 км2?
х = 603700/48400 = 12,47 см см2.
Ответ: В.

 

**

Визначте масштаб глобуса, якщо Україна на ньому займає площу 6,7 см квадратних.

Пояснення 1.

Насправді площа України 603700 км2. На карті ж вона 6,7 см2.
Тому маємо співвідношення
6,7 см2 = 603700 км2
1 см2 = 90104,48 км2
1 см = корінь з 90104,48 км2= 300 км
Тобто в 1см 300км = 1: 30 000 000
Відповідь: 1: 30 000 000

 

Пояснення 2.

1. Спочатку визначаємо, скільком км на місцевості відповідає 1 см на глобусі, масштаб якого нам потрібно визначити. для цього необхідно площу України (603 700 км) поділити на площу, яку вона займає на глобусі (6,7) 603 700 км : 6,7 = 90 104,5 км
2. Далі визначаємо іменований масштаб глобуса, тобто скільком кілометрам на місцевості відповідає 1 см на цьому глобусі. Якщо 1 см=90 104,5 км. отже, іменований масштаб глобуса в 1см 300 км.
3. далі переводимо іменований масштаб у числовий. масштаб глобуса 1 : 30 000 000.
Відповідь: масштаб глобуса 1 : 30 000 000.

 

**

Визначте масштаб плану, якщо ліс площею 20 га охоплює на ньому 20 см2.

Робимо пропорцію і обчислюємо, скільки га в 1 см 2:
20 см2 = 20 га
1 см2 = 1 га.
Потрібно знати, що 1 га = 10 000 м2.
Тому на плані у нас 1 см 2 = 10 000 м2.
1 см2 = 1 см * 1 см.
10 000 м2 = 100 м * 100 м.
Маємо масштаб: в 1 см 100м. Так як 1 м = 100 см, то масштаб такий: 1:10 000.
Відповідь: 1:10 000.

 

**

Відстань між двома містами на карті, масштаб якої 1:200 000, дорівнює 2 см. Якою буде ця відстань (см) на карті масштабом 1:50 000?

1) Знайдемо реальну відстань. Для цього проаналізуємо масштаб першої карти: 1:200 000 - це в 1 см 2 км.
2) А на карті відстань займає 2 см, отже в реальності - 2*2км = 4 км.
3) Проаналізуємо масштаб другої карти: 1:50 000 - це в 1 см 0,5 км. А у нас 4 км.
4 км : 0,5 = 8 см на карті.
Відповідь: 8.

 

**

Відомо, що 20 м на місцевості відповідає 1 см на плані. Який масштаб цього плану?


20 м = 2000 см. Отже, масштаб 1 : 2000.


**
Масштаб карти 1 : 400 000. Відстань між містами дорівнює 200 км. Яка відстань між зображеннями цих міст на карті?

Оскільки 1 см відповідає 400 000 см = 4 км, то 200 км відповідає 200 : 4 = 50 (см) на карті.

 

**

Відстань між містами дорівнює 600 км, а на карті їй відповідає відстань 12 см. Який масштаб цієї карти?

Одному сантиметру відповідає 600 : 12 = 50 (км), або 5 000 000 см, тому масштаб карти 1 : 5 000 000.

 

**

Запишіть чисельний масштаб плану ділянки,якщо її протяжність із заходу на схід 20 м,а на плані довжина ділянки в цьому напрямі становить 5 см.

 

У 5 см 20 м
В 1 см 4 м
Числовий масштаб записується см (на плані):см (на місцевості)

У нас в 1 см 4 м, тепер треба все прирівняти до см, тобто тепер в 1 см 400 см.
Числовий вигляд: 1:400

 

**

Відстань між двома містами на карті, масштаб якої 1:200 000, дорівнює 2 см. Якою буде ця відстань (см) на карті масштабом 1:50 000

 

Масштаб першої карти – в 1 см 2 км. Значить, реальна відстань – 4 км.

Масштаб другої карти- в 1 см 5 км. Значить, відстань займатиме 0,8 см.

 

**


КООРДИНАТИ

 

Меридіани вказують на довготу, паралелі – на широту.

Існують Північна та Південна півкулі, Західна та Східна півкулі.

 

Довжина дуги в 1° будь-якого меридіана (бо всі меридіани мають однакову довжину) дорівнює 111,1км ≈ 111 км

Довжина 1° дуги екватора (0° ш.) дорівнює 111,3 км ≈ 111км

Паралелі мають неоднакову довжину, тому на інших градусах широти 1° дуги не дорівнює 1° дуги на екваторі. Визначити ці величини можна за картою.

 

**

Приклади задач:

 

**

Визначте протяжність Австралії із заходу на схід по Південному тропіку, якщо на цій широті довжина дуги 1° становить приблизно 102 км, а географічна довгота крайніх точок 114°сх.д. та 151° сх.д.:
А. 2397км.; Б. 3774км.; В. 4205км.; Г. 3010км.

Б
151-114=37
37*102=3774

 

**

Визначте приблизну площу країни, якщо відомо, що вона лежить на 60º пн.ш. і витягнута по широті на 3°, а по довготі - на 4°.

Витягнутість по широті означає вздовж меридіана. Довжина дуги в 1° меридіана дорівнює 111 км. Витягнутість по довготі означає вздовж паралелі. Довжина дуги 1° паралелі на широті 60° дорівнює 111: 2 = 55,5 км. Розв’язання: S=a*b (111 км*3º) * (55,5 * 4°) = 333 км*222 км = 73 926 км2.

 

**

Із східного узбережжя о.Ізабелла (0° ш., 91° 30' зх.д.), найбільшого з островів Галапагос, мандрівник пройшов на вітрильнику на схід 943,5 км, а потім на північ 888 км і опинився на мисі півострова Асуеро (Панама). Визначте географічні координати мису.

 

Довжина 1° дуги екватора (0° ш.) дорівнює 111 км. Пройшовши на схід уздовж екватора 943,5 км, мандрівник опинився на схід від острова Ізабелла на 8,5° або 8°30' (943,5 км : 111 км). Довжина 1° меридіана дорівнює 111 км. Пройшовши 888 км на північ, мандрівник подолав 8° дуги меридіана

(888 км : 111 км). Координати мису Асуеро: 8° пн.ш.; 83° зх.д. (91°30'-8°30')

 

**

На карті відстань між паралеллю 54° і паралеллю 56° складає 8,9 см. Визначте масштаб карти.

Масштаб карти можна визначити, узявши відношення довжини відрізка заміряного на карті, до відповідної відстані на земній поверхні. Відстань за меридіаном у 2градуси (56 - 54) на земній поверхні складає:. 111,2*2 = 222,4км = 22 240 000 см.
М= Lк / Lз = 8.9см / 22 240 000 см.
У чисельному масштабі: 22 240 000 / 8.9=2 498 876.4 або 2 500 000
Відповідь: масштаб карти 1: 2500000.

 

**

Визначте масштаб карти, якщо відомі географічні координати двох міст (це Київ та Одеса) та виміряна на карті відстань між ними.
м. Київ широта 50° 27′ довгота 30°30′
м. Одеса широта 46°27′ довгота30°42′
Відстань між містами на карті 22 см.
Вважати, що об’єкти знаходяться на одній довготі.

Якщо об’єкти знаходяться приблизно на одній довготі, то фактичну відстань між ними можна визначити за довжиною дуги меридіана, тобто за різницею широт:
1) 50°27′ – 46°27′ = 4° × 111 км = 444 км
2) Складаємо пропорцію: 22 см відповідає 444 км на місцевості
1 см карти відповідає Х км на місцевості
Х = 444 / 22 = 20 км , тобто, в 1 см – 20 км, або 2 000 000 см
Відповідь: масштаб карти 1: 2 000 000

 

**

Каїр та Київ мають приблизно одну й ту ж саму східну довготу. Обчисліть відстань між ними в кілометрах.

 

Визначте широту в градусах Каїра, далі - широту Києва. Знайдіть між ними різницю. А далі помножте кількість градусів на 111,1 (1 градус по меридіану дорівнює 111,1 км).

 

**

Если два населенных пункта находятся на одном меридиане – Москва и Аддис-Аббеба, то определите расстояние между ними. 1о дуги меридиана соответствует 111км.

 

Географические координаты:

Москва – 55,8о с.ш. 38о в.д.
Аддис-Абеба – 9,1о с.ш. 38о в.д.
Решение: 55,8о – 9,1о = 46,7о
111км × 46,7 = 5180км.

 

**

Определите расстояние между двумя столицами: Украины и Египта в градусах и километрах, не используя массштаб, а только картографическую сетку.

 

Решение: Каир – 31о с.ш. 31о в.д.
Киев – 51о с.ш. 31о в.д.
51о - 31о = 20о
111км × 20 = 2220км.

 

**

По физической карте, используя картографическую сетку, определите расстояние в километрах и градусах от г. Донецка (на север) до Северного полюса.
г.Донецк – 48о с.ш. 38о в.д.
Северный полюс – 90о с.ш.

 

Решение: 90о - 48о = 42о
1о дуги на меридиане соответствует 111км.
111км х 42 = 4662км.
Ответ: от г.Донецка до Северного полюса 4 662 км.

 

**

По физической карте, используя картографическую сетку, определите расстояние в километрах и градусах от г.Донецка (на юг) до Южного полюса.

 

Решение: г.Донецк – 48о с.ш. 38о в.д.
до экватора 48о – 0о = 48о
от экватора до Южного полюса – 90о
48о + 90о = 138о
1о дуги на меридиане соответствует 111 км.
111 км х 138 = 15 318 км.
Ответ: от г.Донецка до Южного полюса 15 318 км.

 

**

Определить площадь острова Рудольфа, который расположен между 81,7о и 81,9о с.ш. и 58о и 59,2о в.д. Форма острова почти прямоугольная.

 

Решение: Определяем протяженность острова по широте и долготе.
81,9о – 81,7о = 0,2о, 111 км х 0,2о = 22 км
59,2о – 58о = 1,2о
1о дуги на широте81,8о соответствует 16 км
16 км х 1,2 = 19 км
S = 22 км х 19 км = 418 км2
Ответ: 418 км2

 

**

Расстояние по экватору от нулевого до десятого меридиана по карте мира составляет 5см. Определите масштаб карты. Записать его в виде числового и именованного.

 

Решение:1) 10о – 0о = 10о
2) 1о дуги на экваторе соответствует 111,3км.
3) 111,3км х 10 = 1113 км
4) 1113 км : 5 = 222,6 км
М В 1см – 222,6 км – (именованный)
М 1 : 22 260 000**

 

**

Самолет вылетел с места, координаты которого 50о с.ш. 30о в.д., и приземлился в месте с координатами 60о с.ш. и 30о в.д. Определите расстояние между местами вылета и приземлением самолета.
Решение: 1)60о – 50о = 10о
1о дуги на меридиане составляет 111 км.
2) 111 км х 10 = 1110 км
Ответ: расстояние между местами вылета и приземления самолета составляет 1110 км.

 

**

По географическим координатам определите города:
49о с.ш., 32,5o в.д. - Чигирин
46,5o с.ш., 31,5o в.д. - Ильичевск
51,5o с.ш., 26,5oв.д. - Сарны
48,5o с.ш., 38о в.д. - Ясиноватая
50о с.ш., 35,5о в.д. - Валки
50,5о с.ш., 26,5о в.д. - Острог
45о с.ш., 35о в.д. - Судак
49о с.ш., 25,5о в.д. - Залещики
46о с.ш., 33о в.д. - Скадовск
49о с.ш., 24о в.д. - Болехов
49,5о с.ш., 32о в.д. - Смела
52о с.ш., 34о в.д. - Дружба
50о с.ш., 25,5о в.д. - Почаев
47,5о с.ш., 34,5о в.д. - Энергодар
46,5о с.ш., 31,5о в.д. - Очаков

 

**

Визначте протяжність Африки з півночі на південь у кілометрах по 20 меридіану, якщо широта крайньої північної точки становить 32 градуси пн.ш., а південної - 35 градусів пд.ш.

 

Знаходимо протяжність з півночі на південь у градусах, враховуючи, що точки знаходяться у різних півкулях, Африка перетнута екватором. 32+35=67 градусів.
1 градус меридіана = 111,1 км.
Тому протяжність= 67*111,1=... км.

 

**


АЛЬБЕДО

 

Альбе́до — фізична величина, що описує здатність поверхні чи космічного тіла відбивати та розсіювати випромінення (світло).

Альбедо — це відношення потоку відбитого поверхнею у всіх напрямках випромінення до сумарного потоку випромінення (усієї прямої та розсяної сонячної радіації, що надходить).

Цей показник вимірюється у відсотках.

 

Альбедо = відбите випромінення / поглинене випромінення * 100%

 

**

Приклади задач:

 

**

Визначте альбедо земної поверхні за таких показників сонячної радіції за місяць:

пряма - 200,

розсіяна - 100,

відбита -150

Пряму і розсіяну Земля поглинає, тому всього 300. А відбила вона 150, тобто половину. Отже, альбедо = 50%

 

**

Интенсивность падающей радиации - 250 , рассеянной -150 , а отраженной - 100 .
Определить альбедо поверхности.

 

Альбедо - отношение потока света, отраженного телом или поверхностью, к полному падающему потоку.
Рассеянная - это часть лучей, которую воспринимает поверхность, поэтому её надо учитывать вместе с принятой.
Приняла земля 250+150=400, а отразила 100, то есть четверть=25%. Или по формуле 100/400 * 100% = 25%.

 

**


ВОЛОГІСТЬ

**

Приклади задач:

 

**

При температурі повітря -5 °С відносна вологість повітря становить 45 %. За якої температури відносна вологість підвищиться, якщо абсолютна вологість не зміниться?
Розв'язок
r=?100,
де r- це відносна вологість, е- фактична пружність водяної пари, Е-максимальна пружність.
Звідси знаходимо фактичну пружність в мілібарах, значення Е шукаємо в таблиці «Максимальна пружність» за -5°С, це 4,2 мб.
Відносною вологістю повітря називають величину, яка вимірюється відношенням абсолютної вологості до кількості пари, необхідної для насичення 1м3 повітря за тої самої температури.
За таблицею максимальної пружності водяної пари за мінусових температур ми знаходимо, що Е=4,2мб. Підставляємо дані в рівняння.
Звідси е=1,89мб. Це фактична пружність водяної пари - тобто це тиск водяної пари, що міститься у повітрі. В задачі питається, за якої температури відносна вологість підвищиться, якщо абсолютна вологість не зміниться. Виходячи з рівняння, то припустимо, що е=const (тому що е-це і є абсолютна вологість повітря, тільки виражена як її тиск, в мб), значить має змінитися Е, тоді відносна вологість збільшиться. По таблиці бачимо, що це має бути температура -5,3°С і нижче.

 

**

При температурі повітря -5оС відносна вологість повітря становить 45%. За якої температури відносна вологість підвищиться, якщо абсолютна вологість не зміниться.

 

r= ×100,
де r- це відносна вологість, е- фактична пружність водяної пари, Е-максимальна пружність.
Звідси знаходимо фактичну пружність в мілібарах, значення Е шукаємо в таблиці «Максимальна пружність» за -5°С, це 4,2 мб.
Відносною вологістю повітря називають величину, яка вимірюється відношенням абсолютної вологості до кількості пари, необхідної для насичення 1м3 повітря за тої самої температури.
За таблицею максимальної пружності водяної пари за мінусових температур ми знаходимо, що Е=4,2мб. Підставляємо дані в рівняння.
Звідси е=1,89мб. Це фактична пружність водяної пари – тобто це тиск водяної пари, що міститься у повітрі. В задачі питається, за якої температури відносна вологість підвищиться, якщо абсолютна вологість не зміниться. Виходячи з рівняння, то припустимо, що е=const (тому що е-це і є абсолютна вологість повітря, тільки виражена як її тиск, в мб), значить має змінитися Е, тоді відносна вологість збільшиться. По таблиці бачимо, що це має бути температура -5,3°С і нижче.

 

**

Вирахуйте висоту рівня конденсації повітря, що піднімається, якщо біля поверхні землі температура цього повітря була +10*С, а абсолютна вологість - 4,8 г/м куб.
Розв'язання
Знадобиться таблиця «Максимальна пружність водяної пари».
Хочу признатися, задачі подібного типу важкі, якщо їх розв'язувати без попередньої підготовки. Але я спробую Вам пояснити, для цього мені потрібні будуть декілька книжок фізики. В таблиці «Густина і тиск насиченої водяної пари за температури від 0 до 30°» ми знаходимо показники напроти 10°С. Відносна вологість повітря залежить від температури. Нехай абсолютна вологість повітря за 10°С дорівнює 4,8 г/м3. Оскільки густина насиченої пари ?н за цієї температури дорівнює 9,4 г/м3, то відносна вологість становить:
r =100=51,06%
r=?100,
де r- це відносна вологість, е- фактична пружність водяної пари, Е-максимальна пружність.
Звідси знаходимо фактичну пружність в мілібарах, значення Е шукаємо в таблиці «Максимальна пружність» за 10°С, це 12,3 мб.
е= =6,2мб.
Рівень конденсації - це буквально та висота, на якій пара перетворюється в рідину, тобто повітря насичується до 100%. За таких умов е=Е, а відносна вол-гість дорівнює 100%. Ми знайшли фактичну пружність 6,2 мб, тепер в таблиці «Максимальна пружність» шукайте, за якої температури є значення 6,2 мб. Це - 0,1 чи 0,2°С. Тепер треба визначити, на яку ж висоту має піднятися повітря, якщо там воно при температурі 0,2°С буде конденсуватися, і е=Е?
Рівень конденсації визначається за формулою:
H(t0)=100(10°C-0,2°С)
t0- це та температура, при якій конденсується пара, вона називається «Точка роси».

 

**


ТЕМПЕРАТУРА

 

При піднятті на 1 км температура знижується на 6 градусів.

 

До 20м в товщах порід температура однакова і залежить від пори року.

Із зниженням температура підвищується на 3 оС на кожні 100м.

 

Різниця між найвищою і найнижчою температурами повітря називається амплітудою коливань температур. Розрізняють добову, місячну, річну амплітуди.

 

**

Приклади задач:

 

**

 

Визначте температуру повітря на висоті 2061 м, якщо біля підніжжя вона становить 16 градусів

 

Використайте те, що при піднятті на 1 км температура знижується на 6 градусів.
Якщо 1 км = 6 гр.,
то 2,061 км = х гр.
х=2,061*6/1= 12,366 градусів.
Біля підніжжя 16 гр., значить на висоті 2061 м 16-12,366=3,634 градусів.

 

**

У Карпатах, неподалік Говерли, працює найбільш високогірна метеорологічна станція України «Пожижевська». Температура повітря тут лише на 3,8 °С вища, ніж на головній вершині Українських Карпат. Пригадавши висоту Говерли, розрахуйте, на якій абсолютній висоті працює ця метеостанція

 

Розв’язання. Абсолютну висоту, на якій розташована метеостанція «Пожижевська», позначимо h1, висоту Говерли — h2 (2061 м). Температурний градієнт складає: t : h = 6 °С : 1000 м .

Абсолютну висоту метеостанції знаходимо за фор-

мулою:

h1 = h2 – (t1– t2) : t : h, де t1 – t2 — різниця температур. Підставивши в цю формулу дані, знаходимо:h1 = 2061 – 3,8 : 6 : 1000 = 2061 – 3,8 • 100 : 6 =1430 (м).

Отже, найбільш високогірна метеостанція України розташована на абсолютній висоті 1430 м.

 

**

На якій приблизно висоті в горах з"явиться зона снігів та льодовиків, якщо біля підніжжя середня річна температура становить +16 С?

А. 2 км.; Б. 2,6 км.; В. 3 км.; Г. 3,6 км.

 

1 км - 6 оС
зона снігів з'явиться при 0оС, отже,
16:6=2.6 км.

 

**

Січнева температура повітря на вершині гори у середньому дорівнює -4°С, а біля її підніжжя на висоті 400м над рівнем моря +2°С. Визначити абсолютну висоту гори.
Розв'язання:
Було 2 градуси. Стало -4. Різниця становить 6 градусів. Тобто різниця між вершиною і підніжжям у кілометр. 400 м + 1 км = 1400 м = 1,4 км - висота гори.

 

**

Визначте,чому дорівнює температура повітря на вершині гори Аконгуа(6959),якщо температура повітря біля її підніжжя становить +24

 

Підняття на км = віднімаємо 5-6 градусів.
Візьмемо 6 градусів, тоді 24 - 7*6 = -18 градусів

 

**

За даними таблиці визначте річну амплітуду коливань середньомісячних температур повітря.
1 міс=-6град
2 міс= -4 град
3 міс=2 град
4 міс=9 град
5 міс=15 град
6 міс=18 град
7міс=20 град
8 міс=19 град
9 міс=14 град
10 міс=8 град
11 міс=2град
12 міс=-2 град

Амплітудою називається різниця між екстремальними значеннями тієї чи іншої величини, в даному випадку температури. Це важлива характеристика клімату тієї чи іншої місцевості.
За зазначеним даними знайдіть найвищу температуру і найнижчу. Відніміть з другої першу. Ви отримаєте числове значення амплітуди.
Отже, 20-(-6)=20+6=26 градусів.
Відповідь: 26 градусів.

 

**

Визначте чому дорівнює температура повітря на вершині гори Аконкагуа (6959 м), якщо температура повітря біля її підніжжя становить +24С.

 

Возьмём высоту за 7 км (округлим). Значит, на вершине будет уже температура отличаться от подножия на 6*6=42 градуса. При поднятии холоднее становится, значит, 24-42= -18

-18

 

**

На узбережжi температура +28.

Яка температура буде у найвищiй вершинi Анд?

 

Визначаємо найвищу вершину Анд, її висоту.

З кожним кілометром підняття температура знижується на 6 градусів.

Рахуємо, на скільки знизиться температура.

Віднімаємо це значення від 28 градусів.

 

**

Визначте річну амплітуду середніх місячних температур повітря в Києві упродовж 1961-2005 років, якщо середня температура січня становила −2,9°С, а середня температура липня +20,9°С.

 

23,8°С

 

**

Яка середня липнева температура біля підніжжя гори Аконкагуа, якщо в цій місцевості проходить ізотерма січня +16, а річна амплітуда коливання середньомісячних температур становить 8 0С?

 

+8

 

**

Через каждые 33 метра вглубь Земли температура повышается на 1оС. Определите температуру горных пород в шахте на глубине 900м, если тампература слоя земной коры, не зависящая от времени года, равна +10оС.


Решение: (900: 33)+10оС=37,2оС

 

**

Визначте температуру повітря в шахті, що має глибину 370 м, якщо на поверхні температура становить +9 оС:
А)+20 оС;
Б)+22 оС;
В)+24 оС;
Г)+30 оС.

 

До 20м в товщах порід температура однакова і залежить від пори року.

Із зниженням температура підвищується на 3 оС на кожні 100м.
Далі можна навіть логічно подумати, що температура змінилася на 10.5 оС
10 +10.5=20.5 ~ 20 оС

Відповідь А

 

**


ТИСК

 

Атмосферний тиск знижується з підняттям угору на 10 мм рт. ст. на кожні 100 м підйому.

 

**

Приклади задач:

 

**

Визначте атмосферний тиск на вершині г.Роман-Кош, якщо біля підніжжя (абсолютна величина 75 м) тиск становить 740 мм рт.ст.

 

З висотою тиск знижується. На кожні 10 м підняття - мінус один мм ртутного стовпчика.
Маємо біля підніжжя 75 м, а на вершині - 1545 м (висоту цієї гори рекомендую вивчити). Різниця = 1545 - 75 = 1470 м, тому різниця тиску = 147 мм. Тиск знижується, тому 740-147 = 593 мм.

 

**

Визначте абсолютну висоту гори, якщо атмосферний тиск на її вершині становить 650 мм рт. ст.

 

Розв’язання. Атмосферний тиск знижується з підняттям угору на 10 мм рт. ст. на кожні 100 м підйому. Різниця тиску на рівні моря і на вершині гори становитиме 110 мм рт. ст. (760—650). Знаючи падіння тиску, визначаємо висоту гори: 100 м • 110 мм рт. ст. : 10 мм рт. ст. = 1100 м.

 

**

Від потужного льодового поля в Антарктиді відколовся столоподібний айсберг. Вирахуйте атмосферний тиск на його вершині, якщо на шельфовому льодовому полі висотою 1800 м він становив 540 мм рт. ст.

 

Розв’язання. Густина льоду і води не однакова і співвідноситься як 900 до 1000, тобто, потрапивши у воду, 9/10 айсберга буде перебувати під водою, а 1/10 — над поверхнею води.

Визначимо висоту айсберга над водою:

1800 м * 0,9 =1620 м;

1800 м – 1620 м = 280 м.

Тиск на поверхні айсберга становитиме:

540 + 1620 / 10 = 702 (мм рт. ст.).

 

**

Зафіксувавши показники атмосферного тиску біля підніжжя гори (540 мм рт. ст.), група альпіністів піднялася на її вершину, де барометр показав 225 мм рт. ст. Визначте абсолютну висоту гори.

 

Розв’язання. (760 – 225) * 10 = 5350 (м).

 

**

Визначте, на скільки нормальний атмосферний тиск найвищої точки рівнинної частини України більший від відповідного показника на вер-шині г. Говерла.

 

Розв’язання. Нормальний атмосферний тиск на рівні моря становить 760 мм рт. ст. Визначимо нормальний атмосферний тиск для найвищої точки рівнинної частини України (г. Берда, 515 м):

760 – 515 : 10 = 760 – 51,5 = 708,5 (мм рт. ст.).

На г. Говерла (2061 м) тиск буде відповідно:

760 – 2061 : 10 = 553,9 (мм рт. ст.).

Різниця в тиску між вершинами дорівнює:

708,5 – 553,9 = 154,6 (мм рт. ст.).


**

Чотири метеостанції в країні зафіксували одночасно такі показники атмосферного тиску: А (пн.) - 755 мм.рт.ст., Б (пд.) – 740 мм.рт.ст., В (зх.) – 748 мм.рт.ст., Г (сх.) – 758мм.рт.ст. Визначте напрям вітру в центрі цієї країни.

Вітер – рух повітря в нижніх шарах атмосфери з областей високого в області з низьким тиском. У даному завданні області високого тиску розташовані на півночі та сході, а низького – на півдні та заході. В центрі країни буде північно-східний вітер.

 

**

Визначте напрямок та швидкість вітру, якщо в пункті А атмосферний тиск дорівнює 1022 мб, у пункті В – 968 мб, а відстань між цими пунктами становить 1200 км.

Для визначення швидкості вітру треба здійснити такі розрахунки:
а) визначити різницю в атмосферному тискові в пунктах А і В
(1022 мб – 968 мб = 54 мб);
б) визначити, як змінюється атмосферний тиск на кожні 100 км (одиниця виміру, прийнята в метеорології):
1200км– 54 мб
100км – х мб
х= (54*100) / 1200 = 4,5
в) щоб дізнатися швидкість вітру, одержану величину треба помножити на коефіцієнт 3.
Маємо: 4,5∙3=13,5 м/с.
Вітер буде дмухати від пункту А до пункту В, тобто, з області з високим тиском до області з низьким тиском.

 

**

Яка висота хмарочоса, якщо біля входу в нього атмосферний тиск складає 770 мм рт. ст., а на даху – 730 мм рт. ст.


400 м

 

**

Яка висота хмарочоса, якщо біля входу в нього атмосферний тиск складає 770 мм рт. ст., а на даху – 733 мм рт. ст.


370 м

 

**

Определите атмосферное давление на вершине горы Роман-Кош, если на высоте 200м оно в это время составляет 720 мм рт. ст.

 

Решение: Гора Роман-Кош – 1545м.
1545м – 200м = 1245м.
На каждые 100м подъема атмосферное давление понижается
на 10мм рт. ст.
(1345 : 100) х 10 = 134,5мм рт. ст.
720 мм рт.ст. – 134,5 мм рт.ст. = 505,5 мм рт. ст.
Ответ: 505,5 мм.рт.ст.

 

**

Визначте, яким буде тиск на висоті 3000 м, якщо на рівні моря він становить 760 мм рт. ст.

На кожні 100 м тиск зменшується приблизно на 10 мм рт. ст.
Отже, на кожний 1 км - на 100 мм рт. ст.
Ми маємо 3 км, тому тиск знижується на 300 мм рт. ст.
760 мм рт. ст. - 300 мм рт. ст. = 460 мм рт. ст.

 

**

Визначіть похил ділянки річки завдовжки 50 км. якщо атмосферний тиск у верхній частині ділянки складає 740мм.рт.ст. а в нижній 750мм.рт.ст.

 

 

На кожні 100 м тиск зменшується приблизно на 10 мм рт. ст.
похил річки = падіння річки / довжина річки
падіння річки = висота витоку - висота гирла

 

**

Визначте нормальний атмосферний тиск на набережній у Севастополі! Відповіді:344 мм рт.ст,554 мм рт.ст,760 мм рт ст, 780 мм рт. Ст?

 

Севастополь розташований на висоті 0-100м над рівнем моря, тому нормальний тиск дорівнює 760 мм рт.ст.

 

**

Тиск повітря біля підніжжя гори на висоті 100м над рівнем моря становить 750мм.рт.ст, а на вершині гори в цей самий час - 550мм.рт.ст. Обчисліть абсолютну висоту гори (у м).

 

На кожні 100 м тиск зменшується приблизно на 10 мм рт. ст.
А ми маємо різницю в тиску в 200мм рт. ст.

100м = 10мм

х м = 200мм.

Значить, висота гори х = 2000м

Підніжжя на висоті 100м над рівнем моря, тому загальна абсолютна висота гори= 2100м.

 

**

Задачі складного рівня:

 

**

Літак вилетів з аеропорту за нормальної погоди ( t =25ºС, Р = 765 мм.рт.ст.) і досягши маршрутної висоти (5000 м), частково розгерметизувався. Тиск у салоні падав на 2,5 мм.рт.ст. за кожні 10с. Скільки часу є у пілотів, щоб опуститися до висоти 1000 м над рівнем моря?

Визначимо різницю тиску на борту літака (він такий же як на Землі) і на висоті 1000м:
765 мм.рт.ст.–1000м : 10мм.рт.ст. =>
765мм.рт.ст.–100мм.рт.ст. = 665мм.рт.ст
Тиск на борту літака падає на 2,5 мм.рт.ст. за 10 с, або на 15 мм.рт.ст. за 1 хв. Час, що є у пілотів для спуску до потрібної висоти:
665мм.рт.ст. : 15 мм.рт.ст./хв. = 44,33 хв, або 44хв 20 с

 

**

Вирахуйте висоту, з якої стрибнув парашутист, якщо атмосферний тиск на висоті становив 690 мм рт.ст., а температура = +10*С, у приземних шарах повітря - 760 мм рт.ст., а температура сягала +12*С.
Розв'язання
Перед тим, як розв'язувати цю та подібні до неї задачі, треба ознайомитися з таблицею «Барична ступінь», а також з одиницями виміру тиску. Не знаю, як ви орієнтуєтесь в цій темі, але хочу сказати, що це не важко, але займає багато часу. Ми, наприклад, розв'язували задачі приблизно на 16-20 дій. Просто на це потрібен час, певна підготовка. Але я спробую Вам пояснити основні моменти.
Ми бачимо, що в таблиці «Барична ступінь» тиск поданий в одиниці виміру гПа (гектопаскаль, тобто 102 Па). А в задачі тиск поданий в міліметрах ртутного стовпчика.
Переводимо: 1 мм рт.ст.=1,33мб=1,33гПа. (Просто запам'ятайте це, це результати багато численних перетворень. Випишіть собі десь як формулу і вивчіть).
мб - мілібар - теж одиниця виміру тиску.
Також треба розібратися з поняттями «Баричний ступінь» та «Баричний градієнт».
Баричний ступінь - (рос. барическая ступень, англ. barometric degree, нім. Barometerstufe) -- різниця висот (альтитуд) двох точок на одній вертикалі, яка відповідає різниці атмосферного тиску в 1 мбар між цими точками (1 мбар = 100 Н/м2). Баричний ступінь збільшується при зменшенні тиску, тобто зростає при збільшенні висоти. На рівні моря при стандартних умовах (тиску 1 атм. та температурі 0°С). Баричний ступінь дорівнює приблизно 8 м на 1 мбар. При зростанні температури повітря на один градус баричний ступінь збільшується на 0,4 %.
Щоб краще запам'ятати, то баричний ступінь - на скільки треба піднятися чи пуститися, щоб тиск змінився на одиницю виміру.
Баричний градієнт - це обернена величина до ступеня, означає зміну тиску на одиницю відстані. (на 100 км).
Наприклад: баричний ступінь - це 15метрів /на 1гПа
Баричний градієнт - це 1гПа /на 15 метрів. (приблизно, просто щоб Ви краще запам'ятали)
Тепер безпосередньо перейдемо до задачі.
Переводимо міліметри рт.ст. в гПа: складаємо пропорцію. Якщо з пропорціями не дружите, то краще подружіться, бо без них в географії нічого робити.
1мм рт. ст..=1,33гПа
690мм рт. ст. = х
х=917,7гПа. - тиск на вершині.
Аналогічно попередній формулі тиск біля підніжжя буде 1013 гПа. За таблицею шукаємо значення баричного ступеня при тиску 1013 гПа і температурі 12°С. Знаходимо 11,02 метри.(бо бар. ступінь вимірюється в метрах/на 1гПа). Далі рахуємо за формулою:
H=?h·?p
h- це висота, яку шукаємо; ?h - баричний ступінь; ?p - різниця тисків .
?p=1013гПа-917гПа=95,3гПа.
H=11,02м/1гПа*95,3гПа=1050, 206 метрів.

 

**