Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

КОЕФІЦІЄНТ ЗВОЛОЖЕННЯ



Коефіцієнт зволоження - це величина, яка показує відношення кількості опалів за певний період до величини випаровуваності.

 

К = О/В,

де К - коефіцієнт зволоження; О - кількість опадів за певний період; В -випаровуваність.

 

Випаровуваність - це кількість води, яка може випаруватися з тієї чи іншої території при певній температурі (за умови, що запаси води необмежені).

Якщо коефіцієнт зволоження більший за одиницю (К > 1), тобто опадів випадає більше, ніж максимально може випаруватися, то таке зволоження називають надмірним.

Достатнім вважається зволоження, якщо кількість опадів дорівнює максимально можливому випаровуванню (К = 1).

Недостатнім є зволоження, якщо кількість атмосферних опадів менша від кількості вологи, яка може випаруватися з даної території, тобто коефіцієнт зволоження менший за одиницю (К<1).

Зволоження вважається бідним, якщо, коефіцієнт зволоження менший за 0,33.

 

**

Приклади задач:

 

**

Визначте величину випаровування за рік для м.Кривий ріг,якщо річна кількість опадів становить 425 мм, а коефіцієнт зволоження 0,53.

 

випаровування = опади/коеф.зволоження=425мм/0,53=...

 

**

Визначте коефіцієнт зволоження у м. Дніпропетровську, якщо опадів за рік там випадає 504 мм, а випаровуваність становить 800 мм.

 

Розв'язання:

Використовуючи формулу К = О/В визначаємо коефіцієнт зволоження:

К = 504 мм : 800 мм;

К = 0,63.

Відповідь: коефіцієнт зволоження для м. Дніпропетровська буде складати 0,63.

 

**

Визначте випаровуваність для м. Рівного, якщо кількість опадів тут 700 мм, а коефіцієнт зволоження - 1,08.

 

Розв'язання: К = О/В, звідси В = О/К

В = 700 мм: 1,08;

В = 648 мм.

Відповідь: випаровуваність у м. Рівному буде становити 648 мм.

 

**

У м. Алжир коефіцієнт зволоження становить 0,54, а

випаровуваність - 1400 мм на рік. Визначте середньорічну кількість опадів у цьому місті.

 

Розв'язання: К = О/В, звідси О = В * К

О = 1400 мм * 0,54;

О = 756 мм.

Відповідь: у м. Алжир на рік випадає приблизно 756 мм опадів.

 

**

Визначте коефіцієнт зволоження, якщо опадів випадає в середньому за рік 400 мм, випаровування 410 мм, а випаровуваність 800 мм. Поясніть, для якого регіону України характерні дані показники. Яким чином цей показник впливає на горизонт вимивання?

 

Розв’язання:

Використовуючи формулу К = О/В визначаємо коефіцієнт зволоження:

К = 400 мм : 800 мм;

К = 0,5.

Відповідь: коефіцієнт зволоження буде складати 0,5, такий показник характерний для південної території України (зона степу). Оскільки К<1, то із горизонту вимивання у ґрунті гумус майже не вимивається у нижні горизонти, тому формуються родючі ґрунти – чорноземи.

 

**


РІКИ

Похил річки = падіння / довжина.

Падіння річки = висота витоку - висота гирла.

Річний стік = витрати води * час (вимірюється в секундах).

 

**

Приклади задач:

 

**

Визначити річний стік річки, якщо втрати води становлять 10 м^3/с.

річний стік=витрати води*час (вимірюється в секундах).
Якщо потрібно знайти річний стік потрібно витрати води помножити на кількість секунд у році (31536000с), тобто 10м^3*31536000=315360000 (м^3)

 

**

Похил р.Дніпро складає 11 см/км, довжина - 2285 км. Визначте, на якій висоті над рівнем моря Дніпро бере свій початок.

 

Похил річки - відношення падіння річки до її довжини (см/км).
Падіння річки - це різниця між висотами поверхні води біля витоку та гирла (в м).
Похил=падіння/довжина, тому падіння=похил*довжина. Падіння = 11 см/км * 2285 = 25135 см = 251,35 м. Припустимо, що гирло на висоті 0 м, тому висота витоку = 251,35 м.

 

**

Похил Дніпра 11см/км, довжина річки - 2285 км. На якій висоті над рівнем моря бере початок р. Дніпро?

 

Похил = падіння / довжина. Падіння = висота витоку - висота гирла. У нас відомі похил і довжина, тому можемо знайти похил. Він дорівнює 11*2285 = 25135 см = 251,35 м.
Висоту гирла візьмемо за ноль, бо врпадає у море. Тому падіння = 251,35 м.

 

**

Визначте витрати води, якщо ширина рiчки 20м, середня глибина 1м, швидкість течii 1м/с.

 

Определяется расход воды (м/сек) путем умножения скорости течения (м/сек) на площадь сечения (м2). Площадь сечения определяют, умножив ширину реки на ее глубину в данном месте.
20*1*1=20

 

**

Визначте похил річки Сула, якщо її витік розташований на висоті 155м над рівнем моря, а гирло - на висоті 80м. Її довжина складає 363км.

 

похил річки = падіння річки / довжина річки
падіння річки = висота витоку - висота гирла

 

**

Визначте похил р.Дунай. Витік =678м. Гирло =0м. Довжина= 2860м.

 

Похил=(678-0)/2860

 

**


СОНЦЕ

 

22 грудня, як і 22 червня - дні сонцестояння.
22 червня Сонце знаходиться в зеніті над Північним тропіком 23°27΄΄ пн. ш.

22 грудня схилення дорівнює -23°27'. У цей день сонце знаходиться над Південним тропіком.

23 вересня та 21 березня - дні рівнодення, тобто сонце знаходиться в зеніті над екватором, там кут падіння сонячних променів дорівнює 90°

 

Значення схилення сонця - це широта, на якій сонце знаходиться в зеніті. Тобто вже на широті 24° пн.ш. сонце в зеніті знаходитися не може, а на нашій широті тим паче це неможливо. Сонце «гуляє» в межах від північного до південного тропіка, що виявляється в зміні тривалості дня і ночі та змін пір року.
Широта північного тропіка - 23°27'пн.ш. Широта південного тропіка - 23°27'пд.ш. Широта екватора -0°, тобто і схилення в дні рівнодення буде 0°.

 

Висоту Сонця над горизонтом в ополудні визначають за формулою: λ = 90о – φ ± δ.

φ (фі) - географічна широта об’єкта

δ (дельта) – схилення Сонця

δ (схилення) в дні рівнодення становить 0 º; у день літнього сонцестояння +23º27';

у день зимового сонцестояння –23º27'

 

**

Приклади задач:

 

**

Оберіть правильні відповіді. Кут падіння сонячних променів у полудень 22 червня буде однаковим у точках, що розташовані на паралелях:

1) 0° і 47° пд. ш.;

2) 0° і 47° пн. ш.;

3) 10° пн. ш. і 10°пд. ш.;

4) 23,5°пн. ш. і 23,5° пд. ш.

 

Розв’язання. 22 червня Сонце знаходиться в зеніті над Північним тропіком 23°27΄΄ пн. ш. Точки з однаковою висотою Сонця повинні знаходитися по «обидва боки» від тропіка, на північ і на південь від 23°27΄΄ пн. ш. Цим умовам відповідає варіант 4.

Відповідь: 0° і 47° пн. ш.

 

**

Горизонтальний кут під час сходу Сонця був 105°. Визначити час сходу, заходу Сонця і довготу дня.

Сонце зайде в точці 255°, тобто (360° — 105°)
Кут між точками сходу і заходу Сонця дорівнюватиме 255°- 105°=150°.
Час сходу 105°/15° = 7 год.
Час заходу 255° / 15°= 17 год.
Тривалість дня 150°/ 15° = 10 год.

 

**

Визначте полудневу висоту Сонця у пункті А (45º пн.ш.), якщо в пункті Б (32º22'пн.ш.) вона становить 40º. У яку пору року можлива така висота Сонця?

 

Відповідь:

- Різниця полудневої висоти Сонця між двома пунктами дорівнює різниці їхньої географічної широти: 45º-32º22'= 12º38'

Якщо пункт, у якому невідома висота Сонця лежить на пн. то різницю в широті потрібно віднімати (бо висота Сонця менша): 40º-12º38'=27º22'

Така висота Сонця можлива взимку.

Відповідь: λ = 27º22'.Узимку.

 

Висоту Сонця над горизонтом в ополудні визначають за формулою: λ = 90о – φ ± δ.

δ (схилення) в дні рівнодення становить 0 º; у день літнього сонцестояння +23º27';

у день зимового сонцестояння –23º27'

 

- Визначаємо схилення в пункті Б: 27º22'= 90о - 45º ± δ.

- δ = –17º38' (узимку: на початку грудня або в середині січня).

 

**

Кут падіння сонячних променів у полудень 22 червня буде однаковим у точках, що розташовані на паралелях:
- 0* і 47* пд..ш.
- 0* і 47* пн..ш.
- 10* пн..ш. і 10* пд..ш.
- 23,5* пн..ш. і 23,5* пд..ш.


Розв'язання
22 червня сонце знаходиться в зеніті над північним тропіком 23°27''пн.ш. Точки з однаковою висотою сонця повинні знаходитися по «обидва боки» від тропіка, на північ і на південь від 23°27'' пн..ш. Цим умовам відповідає другий варіант - 0° і 47°пн.ш.
Відповідь: 0° і 47°пн.ш.

 

**

На якій широті Сонце буває о 12 годині в березні на півдні, а у червні - на півночі?
- 0* ш.
- 10* пн..ш.
- 23*30' пд..ш.
- 66*30' пд..ш.
Для розв'язання задачі потрібно звернутися до таблиць схилення сонця. З таблиці видно, що схилення сонця в березні коливається протягом місяця від - 07°44'' до +04°00'', це значить, що Сонце в зеніті буває в березні місяці на проміжку від 7°пд.ш. до 4° пн..ш. Далі сонце «рухається» на північ і в червні Сонце в зеніті знаходиться на проміжку від 22° пн.. ш. до 23°12'' пн.. ш. Отже, шукана широта знаходиться приблизно між екватором і північним тропіком. Методом виключення шукаємо широту, що входить в межі цього проміжку.
Для широти 23°30'' пд. ш. в ці місяці сонце завжди буде на півночі. Для широти 66°30'' тим паче.
Повністю цьому проміжку протягом цілих вказаних місяців відповідає широта 10° пн..ш.
Для широти 0°, тобто для Екватора, сонце буде знаходитися в березні на півдні лише до 21 березня виключно, потім 21.03 схилення вже дорівнюватиме +00°05'', тобто буде над екватором, а не на півдні.
Відповідь: 10°пн.ш.; ля широти 0° - лише до 21 березня виключно.

 

**

Встановіть полуденну висоту сонця над горизонтом у Полтаві 23 вересня.
Розв'язання
Пояснення до задачі. Для подібних задач застосовується формула, яку слід запам'ятати:
H=90°-?+(-) ?,
де ? (фі) - це географічна широта об'єкта, а ? (дельта)- схилення сонця. Для розрахунку за формулою потрібна географічна широта м. Полтава: ?(Полтава)=49°35'пн.ш. ;також треба запам'ятати, що 23 вересня та 21 березня - дні рівнодення, тобто сонце знаходиться в зеніті над екватором, там кут падіння сонячних променів дорівнює 90°.День і ніч за тривалістю в обох півкулях однакові. Схилення сонця в ці дні вважається 0°, хоча якщо Ви поглянете в таблицю «Схилення сонця», то побачите, що ? =+00°05'. 21 березня такі самі значення. Рекомендую запам'ятати просто 0°, це загальноприйнято. Отже, всі дані до задачі є:
Дано: h(висота сонця)=90°-49°35'+00°05'=89°60'-49°35'+00°05'=40°25'+00°05'
h-?= 40°30'.
? =49°35'пн.ш.
?=+00°05'Відповідь: h=40°30'.

 

**

Визначте висоту полуденного сонця у місті Одеса 22 грудня.
Розв'язання
Задача вирішується за тією ж формулою, що й задача 4. Тільки різниця полягає в тому, що 22 грудня, як і 22 червня - дні сонцестояння.
22 червня схилення сонця максимальне - +23°27'. В цей день Сонце знаходиться над Північним тропіком, тобто тропіком Рака, день найдовший, ніч найкоротша.
Взимку 22 грудня (за умовою задачі) схилення дорівнює -23°27', мінімальне. В цей день сонце знаходиться над тропіком Козерога, тобто південним. Ніч найдовша.
Слід запам'ятати: зазвичай на олімпіадах, конкурсах і т.д. схилення сонця цих днів (рівнодення та сонцестояня) не зазначають в умові, тобто це треба запам'ятати! Координати міст мають обов'язково зазначати в умові, окрім загальновідомих ( координати Лондона, озера Вікторія і т. д.)
Напевне треба знати координати Києва, Москви.
Щоб краще запам'ятати схилення сонця, то буквально значення схилення сонця - це широта, на якій сонце знаходиться в зеніті. Тобто вже на широті 24° пн.ш. сонце в зеніті знаходитися не може, а на нашій широті тим паче це неможливо. Сонце «гуляє» в межах від північного до південного тропіка, що виявляється в зміні тривалості дня і ночі та змін пір року.
Широта північного тропіка - 23°27'пн.ш. Широта південного тропіка - 23°27'пд.ш. Широта екватора -0°, тобто і схилення в дні рівнодення (задача 4) буде 0°.
По науковому:
Схилення сонця (?) - це кут між термінатором і земною віссю, який змінюється протягом року.
Термінатор - це світодільна лінія між днем і ніччю.
Широта міста Одеса =46°28'
Схилення Сонця =-23°27'
Висота =90°-46°28'-23°27'=89°60'-46°28'-23°27'=20°05'

 

**

У день літнього сонцестояння ополудні у пункті А вертикально поставлена жердина заввишки 2 м кидає від себе тінь на північ заввишки 1м 15 см. Визначте широту пункту А
Розв’язок.
2 метра
( a)
кут а
1 м 15 см( b)
1/ tga = а/в = 2/1,15 = 1, 7391
2/ кут а = arktg (tg a) = arktg (a/b)= arktg(2/1.15) = 60.1°
3/ h = 90- + 23.5°
= 90° - 60.1° 23.5° = 53.24°

 

**

Час сходу і заходу Сонця
Для визначення часу сходу і заходу Сонця треба знати горизонтальний кут між напрямом на північ і напрямом на точку, де зійшло(зайшло )Сонце.

 

Приклад.

Горизонтальний кут під час сходу Сонця був 105°. Визначте час сходу і заходу Сонця, довготу дня
Точці сходу на горизонтальному крузі кутомірного приладу (мал.6),як стороні горизонту, відповідає 90°,
точці заходу — 270 °.Значить, точка, в якій зійшло Сонце, перемістилася на 15 ° на південь від східного напряму. Відомо,що місцевий меридіан, напрям якого збігається з напрямом північ — південь на кутомірному крузі, поділяє горизонтальний кут між точками сходу і заходу Сонця навпіл. Значить, Сонце зайде в точці 255 °,а кут між точками сходу і заходу Сонця дорівнюватиме 150 ° (255 °—105 °).
Для визначення часу сходу і заходу Сонця й тривалості дня треба відповідні горизонтальні кути поділити на 15 град/год (кутова швидкість добового обертання Землі). Таким чином, час сходу Сонця —7 год (105 °:15 град./год),час заходу — 17 год (255 °:15град./год), тривалість дня —10 год (150 °:15 град./год).

 

**

У які дні горизонтальний кут між двома точками сходу і заходу дорівнює 180°?


Розв'язання: 270°— 90°= 180° (у дні весняного і осіннього рівнодення).

 

**

Визначити тривалість дня, якщо відомо, що горизонтальний кут між точками сходу і заходу дорівнює 249°.


Розв'язання: 249°: 15 = 16 год. 36 хв.

 

**

Горизонтальний кут під час сходу Сонця був 105°. Визначити час сходу, заходу Сонця і довготу дня.

 

Розв'язання. Сонце зайде в точці 255° (360° — 105°), а кут між точками сходу і заходу Сонця дорівнюватиме 255°- 105°== 150°. Час сходу 105° /15° = 7 год. Час заходу 255° / 15°= 17 год. Тривалість дня 150°/ 15° = 10 год.**

 

**

Визначте максимальну висоту сонця над горизонтом опівдні на території України.

 

 

h = 90 - fi + delta,
где: fi - широта данного места, delta - склонение, угловое расстояние светила от небесного экватора

Найвищої висоти Сонце досягне, звісно, не на півночі, а у крайній південній точці. Беремо широту миса Сарич - 44 градуси - і підставляємо у формулу:
90 - 44 + 23,5 = 69,5 градусів.
Відповідь: 69,5 градусів.

 

**

Визначте географічні координати міста якщо сонце в ньому сходить на 10 год. 24 хв. пізніше ніж 180 градус довготи , а висота полярної зірки над горизонтом складає близько 50 градусів.

 

Висота Полярної зірки дорівнює широті — 50° пн. ш.
Тепер визначимо довготу через дані про час:
10 год 24 хв = 624 хв
1° - 4 хв
x — 624 хв
х = 624 : 4 = 156°
Оскільки сонце сходить пізніше, то місто знаходиться західніше 180 меридіана, значить, у Східній півкулі: 180° - 156° = 24° сх. д.
Відповідь: 50° пн. ш., 24° сх. д.

 

**


ЧАС

Типи задач, які існують + вказівки до них:

 

Задача 1. На меридіані 180° щойно розпочався новий день — 5 жовтня. Визначте місцевий час міст Полтава (34°33΄ сх. д.) і Ріо-де-жанейро (43°20΄ зх. д.).

Задача 2. Визначте місцевий час у Лубнах (33°00΄ сх. д.) і в Карлівці (35°08΄ сх. д.), якщо у Полтаві 12 год 13 хв.

 

Послідовність виконання дій має бути такою:

а) знайти різницю географічної довготи двох пунктів;

б) перевести цю різницю в часову міру за допомогою наведеного вище співвідношення;

в) додати знайдену різницю до відомого часу, якщо пункт, час якого визначається, розташований на схід від заданого пункту, відняти знайдену різницю, якщо цей пункт розташований на захід від пункту з відомим часом.

 

Задача 3.

а. Визначити, у яких годинних поясах знаходяться

такі міста:

1) Каїр; 2) Ігарка; 3) Канберра; 4) Лос-Анджелес; 5) Нью-Йорк.

Б. Який поясний час у цих містах, якщо в Полтаві 22 год?

 

Методичні вказівки. Для виконання завдання слід скористатися картою годинних поясів у географічному

атласі. Слід пам’ятати, що нумерація годинних поясів ведеться від 0 до 23 номера (всього 24) у напрямку із заходу на схід, починаючи від нульового меридіана. Нумерація годинних поясів є наскрізною для Східної і Західної півкуль (на відміну від географічної довготи).

 

Задача 4. У Полтаві 6 жовтня поясний час 1 год 32 хв. Визначте поясний час Парижа (2°20΄) і Владивостока (131°55 сх. д.΄) та Мадрида (3°46΄ ) і Мехіко (99° зх. д).

 

Методичні вказівки. Послідовність виконання дій має бути такою:

а) визначити номери годинних поясів двох пунктів;

б) знайти різницю між цими номерами у вказаних містах;

в) додати знайдену різницю, якщо пункт, час якого потрібно визначити, знаходиться на схід від заданого

пункту, чи відняти знайдену різницю, якщо цей пункт знаходиться на захід від пункту з відомим часом.

Якщо пункти знаходяться в різних півкулях (східній та західній), слід врахувати лінію зміни дат.

 

Задача 5. Треба перевести місцевий час у поясний за умови, коли за місцевим часом у кожному із зазначених нижче міст 14 год 25 хв:

1) Каїр (31,2° сх. д.); 2) Канберра (149,1° сх. д.); 3) Лос-Анджелес (118° зх. д.); 4) Полтава (34°33΄ сх. д.).

 

Методичні вказівки. Виконувати завдання слід у такій послідовності дій:

а) знайти номер годинного поясу, у якому лежить пункт;

б) перевести географічну довготу пункту в часову міру, скориставшись відомим співвідношенням: 15° —

1 год, 1° — 4 хв, 0,1° — 24 с, 1΄ — 4 с;

в) підставити знайдені раніше значення в рівняння

Тn= m + N – λ,де Тn— поясний час, m — місцевий час, N — номер годинного поясу в часовій мірі, λ — географічна довгота, виражена в часовій мірі. Для Західної півкулі слід врахувати відмінності у відліку географічної довготи і годинних поясів, тому рівняння матиме такий вигляд: Тn = m + (24 – N) – λ.

 

Задача 6. Визначте різницю в часі між Кременчуком (33°25΄ сх. д.) та Москвою (37°35΄ сх. д.) 12.05.2012 р. з урахуванням декретного часу.

 

Методичні рекомендації. У Росії діє декретний час: у кожному годинному поясі час переведено на

одну годину вперед та скасовано перехід на зимовий час.

 

**

Приклади задач:

 

**

Скориставшись картою України, визначити місцевий час у Львові, якщо в Дніпропетровську за місцевим часом у цей момент 16 год 24 хв.

http://vkontakte.ru/photo-18908981_246744715
у Львові 24' сх.д., а у Дніпропетровську 35'.
Різниця 11 градусів.
1 гр.= 4 хвилини
Тобто за місцевим часом різниця 44 хвилини.
Оскільки Львів ближче до нульового меридіана, то й часу там менше,ніж у Дніпропетровську.
Тобто віднімаємо 44хв від часу у Дн.:
16 год 24 хв - 44 хв. = 15 год 40 хв

 

**

Визначте, яким буде місцевий час у Києві 20 червня у момент, коли у Лондоні полудень, а всесвітній час на Гринвіцькому меридіані у цей же момент – 11-а година.

 

13:02

 

**

Москва знаходиться на 38 гр. сх.д. Поясний час цієї території 10.20. Владивосток знах. на 132 гр. сх.д. Визначте поясний час у м. Владивосток!

 

16:36

**

 

На скільки і куди треба перевести стрілки годинника, щоб вилетівши з Києва о 7-й годині ранку і приземлившись у Владивостоці (ІХ пояс) через 10 годин, годинник показував місцевий час? Який він буде?

Різниця у часі між двома географічними пунктами дорівнює різниці їх довгот, а отже і номерів часових поясів. Вона становитиме 7 годин (ІХ-ІІ). Визначимо час у Владивостоці в момент вильоту літака з Києва: 7год+7год =14 годин. Отже, в момент вильоту літака з Києва стрілку годинника потрібно перевести на 7 годин вперед. Через 10 годин польоту літака у Владивостоці буде 24 година (14год +10год), а в Києві – відповідно 17 година (7 год +10 год).

**

 

Світанок (поява сонячного диску над горизонтом) в Одесі (46°30' ° пн.ш.; 30°36' сх.д) настає 6 год 40 хв. Вирахуйте початок світанку в містах:
Ужгород (48° 34' пн.ш.; 22° 18' сх.д.);
Київ (50° 30' пн.ш.; 30° 30' сх.д );
Харків(50° 00' пн.ш; 36° 15' сх.д);
Луганськ (48° 32' пн.ш; 39° 31' сх.д).

За 24 години Земля робить повний оберт навколо своєї ос. За 1 год кут повороту становитиме 15º (360°: 24 год ). Звідси встановлюємо, що на 1° планета обертається за 4 хв (60 хв:15°). На 1' Земля обертається за 4 с:
( 4*60с: 60'' = 240 с: 60 мін = 4с)
Різниця довгот між Одесою та Ужгородом: 30°36' - 22° 18' = 8° 18'
Різниця в часі: 8° *4 хв +18'*4с = 32 хв +72 с = 33хв 12с
Час світанку в Ужгороді : 6 год 40 хв. + 33хв 12с = 7 год 13 хв 12 с

**

 

Визначте час сходу, заходу сонця та тривалість дня, якщо горизонтальний кут сходу сонця становив 120°.

Кутова швидкість осьового обертання Землі дорівнює 15° за годину, така ж швидкість видимого руху сонця на небосхилі.
Горизонтальний кут (тобто, азимут) сходу сонця дорівнює 120°. Азимут – це кут між напрямом на північ (там сонце перебуває під горизонтом у полуніч) та напрямом на світило.
Відтак, сонце від полуночі пройшло під горизонтом 120°; тобто, цей шлях воно подолало за 8 годин (120°:15°).
Точка заходу лежить симетрично щодо точки сходу, тобто, горизонтальний кут заходу сонця становить 240° (360° – 120°). У часі це буде: 240° : 15° = 16 годин.
Залишається вирахувати тривалість дня: 16 год. – 8 год. = 8 год.
Або ж можна розмірковувати так: якщо від полуночі до сходу сонця пройшло 8 годин, то й від заходу до полуночі також буде 8 годин. Тобто, сонце зайшло за горизонт о 16 годині (24 год. – 8 год.).
Відповідь: сонце зійшло о 8 годині ранку, зайшло щ 16 годині, день тривав 8 годин.

**

 

Разница во времени между крайними западной и восточной точками Украины составляет 1час 12минут. Докажите математически, какое расстояние по градусной сетке между этими точками.
Западная точка – ст. Чоп – 22о08` в.д.
Восточная точка – Красная Звезда – 40о13` в.д.
Решение: І. В. 1) 40о13` - 22о08` = 18о05`
ІІ. В. 2) 1ч 12мин во времени
3) В градусной мере
1ч 12мин = 15о + (12мин. : 4мин.) = 15о + 3о =18о
1ч = 15о, 4мин. = 1о

 

**

Определите местное время во Львове (координаты 50ос. ш. 24 в.д.), если в этот момент в Донецке (48о с. ш. 38о в.д.) местное время 0 часов 40 минут.
Решение: 1) 38о – 24о = 14о
2) 1о = 4 мин.
3) 4 мин. х 14 = 56 мин.
4) 0 часов 40 мин. – 56 мин. = 23 часа 44 мин. предыдущего дня.
6. 34. Киевское местное время – 12 часов. В пункте А – 16 часов 30 минут местного времени, в пункте Б – 5 часов поясного времени. Определите географическую долготу пунктов.

Решение: 1) Киев – 31о в.д. – 12 часов.
2) 16 часов 30 минут – 12 часов = 4 часа 30 минут.
3) т.А (15o х 4) + (30 : 4) = 60о + 7,5о = 67,5о в.д.
4) т.Б - 5 часов поясного времени.
7,5о + (15 х 5) = 7,5о + 75о = 82,5о

1) ІІ ч.п. – 12 часов – 31о в.д.
2) А – 16час.30мин. = 67,5о
3) 31о + 67,5о = 98,5о в.д.
4) Киев – 31о в.д. = ІІ ч.п. точка Б – 5 часов поясного времени
5) 15о х 5 = 75о
6) 67,5о + 7,5о = 75о в.д. 98,5о + 7,5о = 106о,0 в.д.
Ответ: Киев – 31о в.д.; т.А – 98,5о в.д.; т.Б – 106о в.д.

 

**

В каком городе и на сколько минут Солнце восходит раньше – в Харькове (50о с.ш. 36о в.д.) или во Львове (50о с.ш. 24о в.д.).
Решение: 36о – 24о = 12о
1о = 4 мин.
4 мин х 12о = 48 мин.
Земля вращается с запада на восток.
Солнце восходит раньше в Харькове на 48 минут.

 

**

В каком городе и на сколько минут Солнце заходит позднее – в Киеве (50о с.ш. 30,5о в.д.) или во Львове (50о с.ш. 24о в.д.).


Решение: 30,5о – 24о = 6,5о
1о = 4 мин.
4 мин. х 6,5о = 26,0 мин.
Земля вращается с запада на восток.
Позднее Солнце заходит на 26 минут во Львове.

**

В каком городе и на сколько минут Солнйе заходит позднее – в Киеве (50о с.ш. 30,5о в.д.) или в Харькове (50о с.ш. 36о в.д.).


Решение: 36о – 30,5о = 5,5о
4 мин. х 5,5о = 22,0 мин.
Земля вращается с запада на восток.
Солнце заходит позднее в Киеве на 22 минуты.

 

**

Определите местное время по долготе 130о в.д., если на меридиане 40о в.д. сейчас 6 часов 30 минут поясного времени.

Решение: 1) 130о – 40о в.д. = 90о
40о в.д. – 6 час. 30мин.
2) 90о : 15о = 6 час. (разница во времени)
40о – 7,5о = 32о,5` : 15о = ІІІ час поясного времени.
В ІІІ ч.п. – серед. меридиан
І ч.п. – 15о в.д. (центр меридиана)
ІІ ч.п. – 30о в.д. (центр. меридиан)
ІІІ ч.п. – 45о в.д. (центр.меридиан)
3) 40о в.д. – 6 час. 30 мин. – это время местное 45о в.д.
45о – 40о = 5о 1о = 4 мин.
4 мин. х 5 = 20 мин.
Местное время на 40 меридиане 6 час. 30 мин. – 20 мин. = 6 часов 10 минут.
130о – 40о = 90о
90о : 15о = 6 часов (разница во времени)
На 130о в.д. время местное будет 6 часов 10 минут + 6 часов = 12 часов 10 минут.
Ответ: когда местное время на 40о в.д. = 6 часов 10 минут, то в этот момент на меридиане 130о в.д. местное время – 12 часов 10 минут.

 

**

На скільки пізніше настане світанок (поява верхньої частини сонячного диску) у м.Чоп Закарпатської області (22º 08' сх.д.) порівняно із світанком у с. Червона Зірка Луганської області (40º 13' сх..д.)?

Різниця в часі між двома географічними пунктами дорівнює різниці їх довгот. Визначимо цю різницю: 40º 13º - 22º 08'= 18º 05' ≈ 18,1º. Щоб перетворити градусну міру в годинну складемо пропорцію:
15º - 1 год
18,1º - х год
х = 18,1º * 1 год : 15º= 1,21 год = 1год 12 хв 36 с
Відповідь: у м.Чоп Закарпатської області світанок настане на 1год 12 хв 36 с пізніше, ніж у с. Червона Зірка Луганської області.

 

**

На 180-градусном меридиане местное время 24 часа. Который час местного времени на нулевом меридиане; на 45° з.д.; на 90° з.д.?
Решение:
1. Находим разницу долгот, учитывая движение Земли с запада на восток:
а) 180°-0°= 180°;
б) 180°+ 45° з.д. =225°з.д.;
в) 180°+ 90° з.д. =270°з.д..
2. Через угловую скорость Земли, т.е. 15° в час, находим разницу во времени:
а) на 0° долготы 180° : 15°/час = 12 часов;
б) на 45°з.д. 225° : 157час = 15 часов;
в) на 90°з.д. 270° : 15°/час = 18 часов.
3. Известно, что на 180° местное время - 24 часа и, учитывая направление движения Земли (с запада на восток), находим местное время на:
а) 0° долготы=>24 часа - 12 часов = 12 часов(полдень);
б) 45° з.д. =>24 часа -15 часов = 9 часов утра;
в) 90° з.д. =>24 часа - 18 часов = 6 часов утра.
Ответ:

Местное время на 0° долготы - 12 часов (полдень); на 45° з.д. - 9 часов утра; на 90° з.д. - 6 часов утра.

 

**

Какая разница в местном времени между крайними точками Украины (восточной и западной)?
Ответ:
Разница во времени между крайними (западной и восточной) точками Украины будет 1 час 12 минут и 20 секунд.

 

**

В каком городе - Запорожье или Луганске Солнце восходит раньше и на сколько?
Ответ:
Так как Луганск находится восточнее Запорожья, то Солнце всходит раньше в Луганске на 16 минут 48 секунд.

 

**

На каком меридиане расположена точка, если Солнце в ней восходит позже на 48'чем в Харькове?
Решение:
Долгота Харькова - 36°в.д
Солнце всходит в точке позже, чем в Харькове, значит она расположена западнее Харькова на 12° (48': 4'=12') 36°в.д.-12° = 24°в.д.
Ответ:
Точка расположена на 24° в.д.

 

**

Визначте місцевий час у Львові (50˚ пн. ш. і 24˚ сх.. д.), якщо в цей момент у Донецьку (48˚ пн. ш. і 38˚ сх..д.) місцевий час складає 0 годин 40 хвилин.
Розв'язання:
Широта не впливає. Дивимося на меридіани. Різниця складає 38-24=14 градусів. Пам'ятаємо, що кожен градус =4 хвилинам. 14*4=56 хвилин. Донецьк східніше Львова, тому час там "більший". 0 год 40 хвилин - 56 звилин = ... це і буде час у Львові.

 

**

Розташуйте назви столиць країн у порядку збїльшення місцевого часу.
А)Банжул (13пн.ш.,16зх.д.)Б) Джакарта (6пд.ш., 107сх.д.) В)Сува (18пд.ш., 179 сх.д) Г) Хартум (15пн.ш., 33сх.д)

 

Місцевий час - це час на меридіані. Відкидаємо дані про широту, беремо тільки довготи. Найбільший час буде у найсхіднішій точці.
Тому порядок такий: Банжул, Хартум, Джакарта, Сува.

 

**

Обчисліть географічну довготу населеного пункту, якщо його місцевий час випереджає місцевий час Лондона на 1 годину.

Місцевий час - час на меридиані. На планеті 24 годинні пояси. Тобто кожний пояс - це 15 градусів. А один градус = 4 хвилинам.
А у нас якраз різниця у годину, тобто різниця у 15 градусів. Так як у даному пункті "більше" час, то він на сході від Лондона, отже населений пункт на 15 градусі східної довготи, бо Лондон на 0 градусі.
Відповідь: 15 градусів сх. д.

 

 

**

Обчисліть географічну довготу населеного пункту, якщо його місце-
вий час випереджає місцевий час Лондона на 1 годину.

 

1 година - це 15 градусів. Лондон знаходиться на 0 градусі. Час випереджає, тому пункт східніе. Отже, його довгота - 15 градусів східної довготи.

 

**

Який місцевий час у точці з координатами 49° пн. ш., 29° сх. д.,
якщо на 48° пд. ш., 29° сх. д. зараз 12 год. 04 хв.?


12 год. 04 хв.

 

**

Визначте дату і місцевий час у Миколаєві, якщо у Львові буде 2 грудня 23 год 45 хв (Львів - 24 градуси східної довготи, Миколаїв - 32 градуси східної довготи).

Місцевий час – час на меридіані.
Миколаїв розташований східніше за Львів, тому час там «більше». Обчислимо різницю в часі і додамо її до львівського .
Для знаходження різниця в часі треба знайти різницю в довготі цих міст. 32 градуси – 24 градуси = 8 градусів.
Ми знаємо, що 1 год пояс = 15 градусів = 60 хв. Тоді 1 градус = 4 хв. А у нас 8 градусів *4 хв = 32 хв.
Тому 2 грудня 23 год 45 хв + 32 хв = 3 грудня 00 годин 17 хв.

 

**

На скільки годин треба перевести стрілки годинника,що показує місцевий час,у разі переїзду з Києва то Тбілісі?

 

Визначаємо довготу Києва, довготу Тбілісі. Знаходимо різницю в градусах. Домножаємо на 4, отримуємо різницю в часі. Переводимо вперед, бо їдемо на схід.

 

**

Обчисліть, на скільки годин раніше жителі Хабаровська (135° сх. д) зустрінуть Новий рік, ніж кияни.

 

Вирішуємо без урахування літнього часу.

Київ – приблизно 30° сх. д. Хабаровськ – за умовою 135° сх. Д

Різниця=135°-30°=105°

Годинний пояс=15°

Різниця в годинах=105°/15°=7 год

Отже, жителі Хабаровська зустрінуть Новий рік на 7 годин раніше, ніж кияни.

 

**

Космічний корабель стартував з космодрому Байконур (Казахстан) о 6 год 00 хв за Київським часом 10 листопада і рівно за добу приземлився на космодромі на мисі Канаверал (США, п-ів Флорида, 80°зх.д.). Назвіть час і дату приземлення за часом східного узбережжя США.

Відповідь: 10 листопада о 23 год. 00 хв. (з урахуванням декретного часу).

 

**

Определить, на сколько и в каком направлении повернется Земля за 1 час 4 минуты.
Решение: 360о : 24час = 15о
1час = 15о
4 мин. = 1о
Земля вращается с запада на восток.
1час 4 мин соответствует 16о (15о + 1о)
Значит, Земля повернется в восточном направлении на 16о.

 

**