Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Препарати інсуліну подовженої дії



2.1. Середньої тривалості: Б-інсулін, Монодар-Б, фармасулін HNP.

2.2. Тривалої дії (ultralente): суспензія-інсулін-ультраленте, фармасулін HL

3. Комбіновані препарати: Монодар К30, фармасулін 30/70.

Показання: хворим на ЦД типу 1. Простий інсулін при діабетичній комі, при діабеті будь-якого типу, якщо він супроводжується ускладненнями: кетоацидозом, приєднанням інфекції, гангреною хворобах серця, печінки, хірургічних операціях, післяопераційному періоді; для покращення харчування хворих, виснажених тривалою хворобою, у складі поляризуючої суміші при серцевих захворюваннях.

Ускладнення: місцеві запальні реакції, алергічні реакції, виникнення резистентності до препарату, розвиток ліподистрофії.

Допомога при передозуванні: прийом кількох шматочків цукру. Якщо симптоми гіпоглікемії (занепокоєння, загальна слабкість, холодний піт, тремтіння кінцівок) не зникають, терміново струминно внутрішньовенно вводять 20-40 мл 40% р-ну глюкози, підшкірно 0,5 мл 0,1 р-ну адреналіну.

-

36. Препарат синтетичного походження, похідне сульфонілсечовини тривалої дії. Знижує рівень цукру в крові та застосовується для лікуваня хворих на цукровій діабет.

Визначити засіб, його механізм дії, показання до призначення та ускладнення терапії, що можуть виникнути при лікуванні даним препаратом.

-

Глібенкламід (манініл) – синтетичні протидіабетичні препарати, стимулятори інсулінової секреції, похідні сульфоніл сечовини, тривалої дії.

Механізм дії: блокада АТФ-залежних К-каналів – деполяризація мембран В-клітин – відкриття Са-каналів, збільшення внутрішньоклітинного вмісту Са, що активує збільшення вивільнення з В-клітин інсуліну. + похідні сульфонілсечовини сприяють збільшенню кількості інсулінчутливих рецепторів на клітинах-мішенях, пригнічують розпад жиру.

Показання: ЦД типу 2.

Побічні ефекти: болі в ділянці епігастрію, метеоризм, діарея, при прийомі великих доз можливе підвищення активності печінкових трансаміназ.

-

37. У хворого з недостатнім рівнем харчування розвинулося захворювання характеризується ураженням шкіри (дерматит), шлунково-кишкового тракту (анорексія, нудота, гастрит, діарея), порушенням вищої нервової діяльності (деменція). Пацієнту призначили вітамінний препарат.

Визначити засіб, його групову приналежність, показання до призначення та ускладнення терапії, що можуть виникнути при лікуванні даним препаратом.

-

В. Тіамін хлорид.(віт В1)

Показання: гіпо-, авітамінози, неврологічні захв, ендокринні захв, кардіологічні захв, при голодуванні, при хрон.алкоголізмі, шкірні хвороби.

Побічні ефекти:алергічні реакції,пригнічення ЦНС і дихання, порушення скорочень скелетних м’язів, пригнічення активності ферментів печінки, при швидкому введенні – колапс.

-

38. Препарат стероїдної структури, дегідрованний аналог гідрокортизону, призначається всередину, ін’єкційно, а також зовнішньо у вигляді мазей і очних крапель. Застосовується найчастіше в реаніматології, при лікуванні системних захворювань сполучної тканини, гострих і хронічних алергічних захворювань, а також у дерматології.

Визначити препарат, його групову приналежність та ускладнення терапії, що можуть виникнути при лікуванні даним препаратом.

-

Преднізолон – гормональні препарати кори надниркових залоз (кортикостероїди), аналоги глюкокортикоїдів, отриманих синтетичним шляхом.

Ускладнення: синдром відміни при різкому припиненні введення препарату; набряки, ульцерогенна дія, кровотечі, остеопороз, стероїднрй діабет, адинамія, швидка втомлюваність, збудження ЦНС, судоми, ожиріння, вірилізм, гірсутизм, порушення менструального циклу у жінок.

-

39. Препарат вітаміну, коферментні форми якого беруть участь у вуглеводному обміні, забезпечуючи функції нервової системи, травного тракту, серцевої діяльності та ендокринних залоз. Застосовується при невритах, поліневритах, радикулітах, невралгії, периферичних паралічах, виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, ІХС, а також при захворюваннях шкіри.

Визначити засіб, механізм його кардіотропної, гіпоглікемічної та нейротропної дії, показання до їх призначення та можливі ускланення

-

В.Токоферол ацетат(віт Е)

Швидко розподіляється і надходить до всіх тк.організму., де локалізуєть в ліпопротеїдах мембр.кл. і субклітинних органел, головним чином мітохондрій і хромосом.. Найвища концентрація спост в наднирк.залоз, гіпофізі, стат.залоз, міокарді, жировій тк. Метаболізується в печінці з утв.глюкоронідів та продуктів окислення токоферолу

Показання: лікув.захв.легень, при захв.печінки, для лік ІХС, лікув. М’яз.дистроф.,у комплексі терапії анемії.

При передоз: можливі диспепсія, відчуття втоми, аг.слабкість, головн біль., креатинурія, підвищ. Акт креатикінази, тригліцеридів, зниження концентр, Т3-Т4., виникнення геморагій в травному каналі, гепатомегалі, акт. Нафтохінону.

-

40. Синтетичний препарат, похідне азатидину, перетворюється в печінці на активний метаболіт, що забезпечує тривалість його дії 12–48 год та дозволяє призначати засіб 1–2 рази на день. Протиалергічна дія обумовлена селективною блокадою Н1-гістамінових рецепторів та мембраностабілізуючою дією. Частіше, ніж інші препарати цієї групи, призначається при гострих і хронічних алергічних захворюваннях в педіатричній практиці, оскільки не має седативної дії

Визначити засіб і його групову приналежність. Поясніть відсутність седативної дії препарату та механізм розвитку можливої кардіотоксичної дії.

-

Лоратидин (кларитин, ринорал) – протиалергічні засоби, блокатор Н1-рецепторів 2-го покоління.

Відсутність седативної дії препарату пояснюється: внаслідок особливостей структури препарат практично не проникає через гематоенцефалічний бар’єр, що мінімалізує центральні ефекти.

Кардіотоксичний ефект виявляється подовженням інтервалу QT, появою шлуночкової екстрасистолії, атріовентрикулярної блокади, блокади ніжкок пучка Гіса. Вірогідність появи кардіотоксичного ефекту збільшується в осіб з електролітними порушеннями, із захворюваннями серця (ІХС, міокардит, кардіоміопатії), при зростанні рівня препаратів у крові.

-

41. Препарати підсилюють синтез білка, що проявляється збільшенням маси скелетних м'язів, кісток, паренхіматозних органів. При цьому відбувається затримка виведення з організму азоту, фосфору і кальцію.

Визначити фармакологічну групу та вказати препарати, що до неї відносяться. Перерахувати показання для їх призначення та сожливі ускладнення фармакотерапії.

-

Анаболічні стероїди (синтетичні стероїдні сполуки з вибірковою анаболічною активністю та слабкою андрогенною дією): феноболін, нандролон (ретаболіл), метандростенолон, оксандролон, станозол.

Показання: кахексія різного походження, астенія, тажкі травми й операції, опіки, трофічні розлади у тканинах, хронічна коронарна недостатність, інфаркт міокарда, ревматичне ураження серця, екзема, псоріаз, затримка росту у дітей, хронічна недостатність надниркових залоз, дифузний токсичний зоб, гіпофізарн карликовість.

Ускладнення: порушення менструального циклу, симптоми маскулінізації, диспепсичні явища, збільшення печінки, жовтяниця, набряки.

-

42. Синтетичний лівообертальний ізомер гормону. Терапевтичний ефект розвивається через 7–12 днів. Впливає на всі види обміну, посилює і прискорює окисні процеси в клітинах, основ­ний обмін речовин, розпад глікогену в печінці й жиру в підшкірній клітковині, стимулює процеси росту та розвитку, потенціює дію адреналіну на серцево-судинну систему та обмін речовин. В результаті зменшується маса тіла, збільшується поглинання кисню та виділення вуглекислого газу, виведення азоту з сечею, підвищується температура тіла, знижується рівень холестерину в крові.

Визначити засіб, його групову приналежність, показання до призначення та ускладнення терапії, що можуть виникнути при лікуванні даним препаратом.

-

L-тироксин-натрій – гормональні препарати щитоподібної залози.

Показання: гіпофункція щитоподібної залози (кретинізм, мікседема), при тиреоїдному та рецидивному зобі, при дофамінзалежному шоці, гострій недостатності нирок.

Ускладнення: підвищення збудливості нервової системи, інсомнія, пітливість, тахікардія, аритмія серця, тремор, надмірне схуднення, екзофтальм, ускладнення з боку коронарних судин у хворих на ІХС.