Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАДАЧ ЦО

ЗАДАЧІ ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ ТА ШЛЯХИ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ

 

Згідно з Законом "Про цивільну оборону України", задачами ЦО є:

1. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження і проведення заходів щодо зменшення втрат у разі аварії, катастрофи, вибухів, великих пожеж і стихійного лиха.

2. Сповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайної ситуації в мирний і військовий час та постійне інформування його про обстановку, що склалася.

3. Захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха та у військовий час від застосування засобів ураження.

4. Організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у військовий час.

5. Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в районах лиха і в осередках ураження.

6. Створення системи аналізу і прогнозування, управління, сповіщення, зв'язку, попередження і контролю за радіоактивним і бактеріологічним зараженням, підтримки їх в готовності до надійного функціонування в надзвичайних ситуаціях мирного та військового часу.

7. Підготовка та перепідготовка керівного складу ЦО, її органів управління і сил, навчання населення вмінню використовувати засоби індивідуального захисту /ЗІЗ/ і вміло діяти в надзвичайних ситуаціях.

 

ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАДАЧ ЦО

 

1. Запобігання виникненню НС техногенного походження та проведення заходів щодо зменшення втрат у разі аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж і стихійного лиха.

З метою реалізації цієї задачі проводяться наступні заходи. Завчасно проводяться інженерно-технічні заходи для зменшення імовірності виникнення НС.

Ø Готуються науково обґрунтовані прогнози наслідків можливих НС.

Ø Здійснюється постійне спостереження за станом потенційно-небезпечних об'єктів і навколишнім середовищем.

Ø Підтримується у готовності до негайного застосування засоби сповіщення і інформаційного забезпечення населення, створюються локальні системи сповіщення про місця зараження.

Ø Створюються спеціалізовані формування, і здійснюється їх підготовка.

Ø Проводиться забезпечення робітників і службовців засобами індивідуального захисту, а також ведеться будівництво захисних споруд.

2. Сповіщення населення про загрозу і виникнення НС у мирний і військовий час та постійне інформування його про обстановку, що склалася.

З метою виконання цієї задачі в містах і селищах, на основі автоматизованих систем централізованого сповіщення, мереж зв'язку і радіоліній, а також спеціальних засобів, створюється система сповіщення та інформаційного забезпечення. Вона являє собою комплекс організаційно-технічних засобів для передачі сигналів сповіщення та розпоряджень органам виконавчої влади, адміністраціям об'єктів, силам ЦО, населенню.

Ця система поділяється на державну, регіональну, місцеву та об'єктову. Система може забезпечити циркулярне сповіщення посадових осіб з використанням міської телефонної мережі, засобів радіомовлення і телебачення.

Система сповіщення та інформування використовується централізовано.

Сповіщення підлеглих штабів ЦО і НС, сил ЦО і населення організує вищестоящий штаб ЦО і НС.

3. 3ахист населення від наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж і використання засобів пожежегасіння.

З метою виконання цієї задачі проводиться комплекс заходів, які повинні забезпечити укриття населення в захисних спорудах, його евакуацію, медичний, радіаційний і хімічний захист, а також захист від біологічних засобів.

Укриття населення в захисних спорудах досягається:

Ø завчасним будівництвом захисних споруд і підтриманням їх в готовності до використання;

Ø комплексним освоєнням підземного простору міст та інших населених пунктів для розміщення підприємств, установ і організацій соціально-побутового, виробничого, господарського призначення;

Ø обстеженням і обліком підземних будов і споруд, які відповідають вимогам по захисту населення;

Ø дообладнанням підвальних та інших заглиблених приміщень.

Потреба в захисних спорудах визначається, виходячи з необхідності укриття всіх робітників і службовців по місцю роботи, а також всього непрацюючого населення по місцю мешкання.

Укриттям в сховищах повинна, бути забезпечена найбільша працююча зміна підприємства, а також нетранспортабельні хворі в лікарнях.

Заходи щодо евакуації населення плануються на випадок:

Ø загальної аварії на АЕС;

Ø всіх видів аварій з викидом отруйних сильнодіючих речовин;

Ø загрози катастрофічного затоплення місцевості;

Ø масових лісових пожеж;

Ø масових торфових пожеж;

Ø землетрусів та інших геофізичних і гідрометеорологічних явищ з важкими наслідками.

Основою для проведення евакуації служать стан обстановки і відповідне рішення начальника ЦО.

Для транспортного забезпечення евакуації задіється в мирний час весь транспорт, який є на відповідній адміністративній території, а у військовий час - той, який не постачається в Збройні Сили України.

Медична допомога і захист населення включає наступні заходи:

Ø планування використання наявних сил і засобів охорони здоров'я незалежне від їх приналежності та форм власності;

Ø розгортання в надзвичайних ситуаціях необхідної кількості лікувальних установ;

Ø забезпечення своєчасного використання профілактичних препаратів;

Ø контроль продуктів живлення і води;

Ø завчасне створення і підготовку сил екстреної медичної допомоги і медичного захисту;

Ø накопичення медичних засобів захисту, спеціального майна і техніки;

Ø підготовку медперсоналу і загальне медико-санітарне навчання населення.

Протирадіаційний і протихімічний захист населення - це забезпечення населення засобами індивідуального захисту, спеціальна обробка, введення в дію типового режиму радіаційного захисту.

Протирадіаційний і протихімічний захист досягається:

Ø Завчасним накопиченням та підтриманням у готовності засобів індивідуального захисту, приладів радіаційної, хімічної розвідки та контролю.

Ø Розробкою типових режимів радіаційного захисту населення.

Ø Своєчасним пристосуванням об'єктів комунально-побутового обслуговування і транспортних підприємств для проведення санітарної обробки людей та спеціальної обробки одягу, майна і транспорту.

4. Організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у військовий час.

3адача реалізовується шляхом проведення заходів центральними і місцевими органами державної виконавчої влади, обласними управліннями з НС та цивільного захисту населення і територій, штабами цивільної оборони і НС, адміністраціями підприємств, установ і організацій завчасно, а також в надзвичайній ситуації з метою забезпечення умов для виживання населення, що виявилося в осередках ураження.

Заходами по життєзабезпеченню населення, направленими на задоволення мінімуму життєвих потреб громадян є наступні:

Ø тимчасове розселення громадян в безпечних районах;

Ø організація живлення в районах біди та тимчасового розселення;

Ø організація забезпечення населення одягом, взуттям і товарами першої необхідності;

Ø надання фінансової допомоги постраждалим;

Ø забезпечення медичного обслуговування і санітарно-епідеміологічного спостереження в районах тимчасового розселення;

5. Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в районах біди і осередках ураження.

Ця задача реалізовується виконанням наступних заходів:

Ø надання допомоги ураженим;

Ø евакуація населення з небезпечних районів;

Ø проведення карантинно-обсерваційних заходів;

Ø обгороджування осередків ураження;

Ø забезпечення громадського порядку в районах біди та осередках ураження;

Ø проведення заходів життєзабезпечення населення;

Ø соціально-психологічна реабілітація населення;

Ø проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів.

Для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт:

Ø утворюються і містяться в готовності до дії сили цивільної оборони;

Ø притягуються у разі необхідності інші сили незалежно від їх відомчої приналежності, а також рятувальні добровільні сили;

Ø здійснюється підготовка органів управління ЦО;

Ø готуються необхідні технічні засоби;

Ø забезпечується дотримання вимог по безпеці особистим складом сил ЦО;

Ø підтримується інженерне, хімічне, медичне, транспортне і матеріальне забезпечення дій сил ЦО.

6. Створення системи аналізу і прогнозування, управління, сповіщення, зв'язку, попередження та контролю за радіоактивним і бактеріологічним зараженням, підтримки їх у готовності до надійного функціонування в надзвичайних ситуаціях мирного та військового часу.

Організатором діяльності цих систем є Міністерство України з питань НС та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС).

Реалізація цієї задачі здійснюється таким чином:

Спеціальні підрозділи спостереження і контролю здійснюють збір даних про техногенно-екологічну обстановку на підвідомчій території і об'єктах. Ці дані цілодобово передаються в "Кризовий центр" Міністерства по НС України. Про загрозливі явища дані передаються негайно. Зворотні дані з "Кризового центра" передаються до органів управління - в МНС України і в Постійну Урядову комісію. Комісія ухвалює рішення по залученню сил ЦО для ліквідації наслідків НС.

Для екстреного сповіщення населення і персоналу на радіаційно- і хімічно- небезпечних об'єктах створюються локальні системи сповіщення. Перелік таких об'єктів визначається Кабінетом Міністрів.

Управління силами ЦО в ході ліквідації наслідків НС здійснює Командування сил ЦО МНС.

7. Підготовка і перепідготовка керівного складу ЦО, її органів управління і сил, навчання населення умінню використати засоби індивідуального захисту /ЗІЗ/ і уміло діяти в надзвичайних ситуаціях.

До керівного складу відносяться посадові особи, що очолюють уряд України і Криму, керівники державної адміністрації області, району, міста, Міністри, керівники відомств, адміністрацій підприємств, установ і організацій, командири з'єднань і частин цивільної оборони і спеціалізованих формувань ЦО центрального підкорення.

Підготовка керівного складу ЦО здійснюється на центральних і територіальних курсах. Новопризначених на посаду - в рік призначення, протягом 5 днів; всіх інших - в терміни, встановлені рішенням начальника ЦО України один раз в 5 років.

Підготовка офіцерів-командирів частин і підрозділів ЦО, а також фахівців-механізаторів - на факультеті цивільної оборони МНС України, створеному при військово-інженерному інституті Подільської державної аграрно-технічної академії.

Підготовка вчителів початкової та середньої шкіл з питань ЦО здійснюється щорічно протягом одного дня під час зимових канікул.

Викладачі предмета "Цивільна оборона" вищих учбових закладів проходять підготовку під час методичних конференцій один раз в три роки протягом трьох днів, а також на Центральних курсах цивільної оборони промислової і екологічної безпеки України.

Командири з'єднань і частин цивільної оборони, а також спеціалізованих формувань центрального підкорення проходять підготовку відповідно до планів оперативної, мобілізаційної та командирської підготовки.

Населення проходить підготовку по групах:

учні початкової та середньої школи - по спеціальних програмах під керівництвом вчителів;

учні старших класів і учбово-виховних закладів - по програмі допризовної підготовки;

студенти вищих учбові: закладів - по спеціальних програмах;

робітники підприємств, установ та організацій, а також особистий склад невоєнізованих формувань ЦО - під час об'єктовий тренування і комплексних вчень один раз в 3 роки.

Люди, не зайняті в сфері виробництва і обслуговування, навчаються вмінню використовувати засоби захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях за допомогою пам'яток та засобів масової інформації, а також під час загальнодержавного навчання по цивільній обороні, що проводиться згідно з рішенням Уряду України.

Підготовка особистого складу органів управління ЦО здійснюється в ході командно-штабних навчань і тренувань.

Командно-штабні навчання Цивільної оборони України проводяться 1 разів в 5 років протягом 5 діб. До вчень притягуються:

війська цивільної оборони /але не більше за одну окрему механізовану бригаду і один окремий механізований полк/, не більше за одне спеціалізоване формування центрального підкорення, органи управління і сили цивільної оборони 2-х - 3-х областей, штаби цивільної оборони Республіки Крим, районів, міст, керівники державної виконавчої влади, підприємств, закладів і організацій, де на період загальнодержавного навчання заплановано комплексне навчання.

Керівник навчання - начальник цивільної оборони України.

Командно-штабні навчання цивільної оборони областей проводяться 1 раз у 5 років протягом 3 діб. До навчань притягуються обласні управління з НС та цивільного захисту населення і територій, штаби цивільної оборони і НС районів, державна адміністрація, органи управління цивільною обороною районів (але не більше за третину), підприємства, установи і організації (тільки ті, де на період проведення заходів заплановані комплексні навчання). Керівник навчання - начальник цивільної оборони області.

Підготовка особистого складу органів управління цивільної оборони міст і районів здійснюється відповідно до організаційно-методичних вказівок на поточний рік.