Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

ТА ПЕРЕБУВАННЯ НА НИХ



ПАМ’ЯТКА

Перебування на об’єктах

Навколишнього природного середовища Полтавщини

 

2013 рік

 

 

Люди навчилися літати, як птахи,

плавати як риби, залишилося навчитися

жити, як люди.

(Бернард Шоу)

Полтавщина багата на природні ресурси й за оцінками експертів, в екологічному плані є одною з найменш забруднених областей України. Щоб підтримувати природне середовище Полтавщини на відповідному рівні потрібно багато зусиль і, в першу чергу, примірна поведінка на його об’єктах кожного громадянина. Ця пам’ятка допоможе якимсь чином наблизитися до умов правильної поведінки в умовах довкілля Полтавщини.

Цікаво знати: Площа Полтавської області складає 28,75 тис. км2, що дорівнює 4,8% від площі України. Протяжність території області з півночі на південь складає 220 км, а з північного-заходу на південний схід -270 км.

 

КОРИСТУВАННЯ ВОДНИМИ ОБЄКТАМИ

ТА ПЕРЕБУВАННЯ НА НИХ

Воді надана чарівна влада

стати соком життя на Землі

(Леонардо да Вінчі)

Відповідно Водного кодексу України, загальне водокористування здійснюється громадянами України для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, аматорського (любительського) і спортивного рибальства, водопою тварин, забору води з водних об’єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об’єктів за окремими особами та без надання спеціальних дозволів.

Загальне використання водних біоресурсів здійснюється відповідно Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів». Громадяни мають право використовувати безоплатно водні біоресурси в наукових, культурно-освітніх та виховних цілях для задоволення естетичних, оздоровчих, рекреаційних та інших потреб без вилучення їх з природного середовища, а також здійснювати любительське і спортивне рибальство у водних об'єктах загального користування в межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову водних біоресурсів.

Але треба знати, що використання водних біоресурсів, які перебувають у межах ізольованих природних або штучно створених водних об'єктів, наданих у користування для потреб аквакультури, здійснюється в порядку, визначеному власниками цих водних біоресурсів.

Цікаво знати: У гідрогеологічному відношенні Полтавська область належить до Дніпровського артезіанського басейну і займає центральну і південно-східну частини Донецько-Дніпровської западини.

Річкова мережа Полтавської області включає: велику річку – Дніпро, яка протікає в межах області на ділянці довжиною 145 км, 8 середніх річок загальною протяжністю 1360 км та 1771 малих річок, водотоків і струмків загальною протяжністю 11501 км, у тому числі малих річок завдовжки понад 10 км в області нараховується 137.

Основними джерелами водних ресурсів області є річки Сула, Псел, Ворскла, Оріль та їх притоки, а також Кременчуцьке та Дніпродзержинське водосховища на річці Дніпро. Площі земель, зайнятих водними об’єктами, складають 282,5 тис. га, або 5,0% території області. В області створено 69 малих водосховищ загальною площею водного дзеркала 6469,5 га і загальним об’ємом 149,87 млн. м3; 2679 ставків загальною площею водного дзеркала 19649 га і загальним об’ємом 278,072 млн. м3; 124 озера загальною площею водного дзеркала 676 га і загальним об’ємом 7,6 млн. м3 води.

Одним із кращих видів відпочинку на природі є рибалка. Але для раціонального збереження та використання водних ресурсів Полтавщини існують відповідні правила:

Кожен рибалка зобов`язаний:

  • дотримуватися правил і встановленого на відвідуваній водоймі (ділянці) режиму рибальства;
  • підтримувати в належному порядку санітарний стан водойми, підтримувати на водоймі громадський порядок, сприяти держінспекторам рибохорони при затримці порушників правил; піклуватися про збереження зелених насаджень на берегах водойм; активно захищати природу;
  • мати при собі документи, що засвідчують особу, а членам товариства мисливців та рибалок - членський квиток відділення товариства, у якому вони перебувають;
  • не допускати псування й ушкодження покажчиків, інформаційних щитів й інших знаків, установлених на водоймі та березі;

Кожен рибалка зобов`язаний суворо дотримуватися єдиних для всіх річок вимог, якими забороняється:

  • займатися виловом риби біля шлюзів, гідротехнічних споруд, на відстані ближче 500 м від них; на ділянках, де ведеться промисловий лов риби; у заповідниках, заказниках та інших природоохоронних територіях (де це заборонено режимом охорони), риборозплідниках, рибгоспах;
  • застосування без дозволу органів рибоохорони нових снастей і способів лову, що не передбачені правилами рибальства й діють у даному районі (басейні). Нові снасті спочатку повинні бути апробовані в дослідному порядку. Забороняється застосовувати всі сіткові знаряддя лову; (можливо видалити це речення, бо повторяється, а сітки і так відносяться до снастей, або вставити слова „сіткові знаряддя лову” після слів „органів рибоохорони”, бо квотники теж відносяться до рибалок).
  • у період нересту рух водоймою моторних човнів і катерів, що належать приватним особам, а також лов риби, яка нереститься. Строки заборони й дозволені способи лову в цей період установлюються органами рибоохорони й публікуються в пресі.

Рибалки, що користуються при ловлі плавальними засобами, зобов`язані знати, що:

- забороняється вилов риби з незареєстрованих плавальних засобів, а також таких, що не мають на корпусі чіткого номера. Ця заборона не поширюється на осіб, що проводять вилов риби із надувних плавальних засобів - до 25 кг;

- рух суден маломірного флоту може бути у встановленому порядку тимчасово заборонений або обмежений за поданням органів рибоохорони;

- вилов риби руками, петлями, способами загат, заколів, перегородок, знаряддями лову що колють (острогою), травмують (остями), застосування вогнепальної та пневматичної зброї, вибухових та отруйних речовин, електроструму. Ці способи лову належать до хижацьких, браконьєрських;

- вилов риби на щойно створених водоймах до особливого розпорядження, тому що в таких водоймах відбувається формування іхтіофауни. Початок вилову риби в таких водоймах визначається науковими організаціями, що ведуть спостереження за водоймою протягом усього періоду формування іхтіофауни;

- зупинка плавальних засобів у заборонених для рибальства місцях (за винятком зупинок біля селищ, а також випадків гострої потреби - шторму, аварії тощо);

- усі рибалки, які захоплюються підводним полюванням, зобов`язані знати, що підводне полювання на рибу із застосуванням гарпунів і гарпунних рушниць дозволяється на ділянках, які визначаються органами рибоохорони. Забороняється використання аквалангів та інших автономних дихальних приладів. Підводному мисливцеві необхідно знати й чітко дотримуватися введених для цього району правил аматорського рибальства.

До уваги любителів автотранспорту: забороняється миття транспортних засобів у прибережній зоні й у водоймах, тому що в цих випадках у водойму потрапляють бензин, масла й інші нафтопродукти, що отруюють середовище перебування риб.

За порушення правил рибальства винні несуть відповідальність, яка обмежується штрафом від 2 до 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.