Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Якість роботи ІПС — релевантність і партинентність



Релевантність — характеристика ступеня відповідності змісту документа, знайденого в результаті інформаційного пошуку, змісту інформаційного запиту. Очевидно, що релевантність відрізняється від пертинентності — характеристики ступеня відповідності змісту документа, знайденого в результаті інформаційного пошуку, інформаційній потребі, вираженій в інформаційному запиті.

ІПС може видати документ навіть якщо його ПОД не повністю відповідає пошуковому розпорядженню. У цьому разі результатом пошуку може бути не один якийсь документ, а їх множина, з якої користувач має вибрати ті, які відповідають його потребам найбільше. Це залежить від критерію пошуку, який може змінюватись за бажанням користувача. А загалом ефективність взаємодії користувача з ІПС та робота самої ІПС прямо залежить від якості інформаційно-пошукової мови (ІПМ) — спеціалізованої штучної мови, призначеної для опису центральних тем і формальних характеристик документів, а також опису інформаційних запитів і наступного виконання пошуку. З цією метою не може бути використана жодна з природних мов через їх неструктурованість, велику кількість граматичних винятків, неоднозначність та надмірність.

Основні елементи ІПМ такі:

· алфавіт — система графічних знаків, що використовуються для утворення слів і словосполучень;

· лексика — сукупність слів, що використовуються в мові;

· граматика — сукупність засобів та правил побудови висловлювань;

· парадигматичні (базові, аналітичні) відношення — відношення, які не залежать від контексту використання і спричинені не мовними, а логічними зв’язками. Наприклад, поняття «магнітний диск», «магнітна стрічка», «лазерний диск», «паперовий документ» утворюють тематичну групу «носії інформації», усередині якої можна виділити лексико-семантичні парадигми «паперові носії інформації» та «машинні носії»;

· правила побудови індексів та їх ідентифікації.

Розрізняють ІПМ таких видів:

1) передкоординатні (класифікаційного типу), в основу яких покладено систематичну класифікацію понять, що відбивають певні парадигматичні відношення. Класифікація може бути ієрархічною, фасетною, алфавітно-предметною;

2) посткоординатні, в основу яких покладено принцип координатного індексування — зміст документів і запитів виражається набором ключових слів, вибраних з індексованого тексту.

Ключові слова — це слова, найбільш характерні для даного тексту або тематики. Пошук і вибір ключових слів є окремою складною проблемою, яка вимагає творчого підходу. Для правової ІПС таку роботу може виконати тільки висококваліфікований юрист широкого профілю. Але навіть повне визначення ключових слів недостатньо для організації ефективного пошуку, оскільки:

· ключові слова можуть мати різні варіанти написання та синоніми. Тоді документ, індексований за допомогою певного терміна, не буде виданий у відповідь на запит, складений з використанням терміна-синоніму;

· ключове слово може мати різні значення (проблема омонімічності). Запит, в якому присутні омоніми, призведе до видачі документів, які не стосуються вибраної користувачем теми;

· набір ключових слів не визначає родово-видові відношення між поняттями, а це звужує пошук.

З метою вирішення названих проблем для різноманітних тематик розробляються тезауруси — структуровані списки ключових слів, призначених для однозначного подання концептуального змісту документів і запитів. Тезаурус упорядковується так, щоб встановити прозорі еквівалентні, гомографічні, ієрархічні та асоціативні зв’язки між термінами.

Тезаурус містить:

1) дескриптори — слова та словосполучення, які однозначно позначають поняття з теми тезаурусу;

2) недескриптори — слова та словосполучення, які у природній мові позначають ті самі поняття, що і дескриптори, або еквівалентні поняття;

3) семантичні зв’язки (зв’язки на основі значень) між дескрипторами і не-дескрипторами, а також між самими дескрипторами.

Проблема омонімічності у тезаурусі вирішується тим, що кожне ключове слово ставиться у контекст, який робить це слово однозначним. Для вирішення проблеми синонімічності один із синонімів обирається, більш-менш довільно, як дескриптор, а синонімам надається статус не-дескрипторів. Тільки дескриптори можуть використовуватись при індексуванні та формулюванні запитів, при цьому не-дескритори допомагають користувачам вибрати дескриптор. Якщо встановлено відповідність між ідентичними поняттями в різних мовах, користувач багатомовного тезауруса може формулювати запити рідною мовою і шукати документи незалежно від мови, якою вони були індексовані.

Прикладом спеціалізованого тезауруса є багатомовний політематичний інформаційно-пошуковий тезаурус EUROVOC, визнаний як міжнародний термінологічний стандарт. Він реалізований відповідно до стандартів ISO 2788-1986 «Guidelines for the establishment and development of monolingual thesauri» («Керівництво з введення і розробки одномовних тезаурусів») та ISO 5964-1985 «Guidelines for the establishment and development of multilingual thesauri» («Керівництво з введення і розробки багатомовних тезаурусів»).

EUROVOC використовується для індексування та пошуку даних в ІПС офіційних документів органів, установ, інститутів і деяких держав — членів ЄС. Цей тезаурус охоплює всі теми, важли­ві для діяльності європейських інституцій: політика, міжнародні відносини, європейські співтовариства, законодавство, економіка, торгівля, фінанси, соціальні питання, освіта і комунікації, наука, бізнес і конкуренція, зайнятість та умови праці, транспорт, навколишнє середовище, сільське господарство, лісництво і рибна ловля, виробництво, технології та дослідження, енергія, промисловість, географія, міжнародні організації. Деякі теми у EUROVOC розроблені детальніше порівняно з іншими, оскільки вони важливіші для роботи ЄС. Наприклад, тезаурус містить назви областей кожної держави — члена ЄС, а назви регіонів інших країн відсутні.

Слід відзначити, що однією з характеристик політематичних тезаурусів взагалі і EUROVOC зокрема є досить довільне групування дескрипторів за темами. Фактично, деякі дескриптори можуть торкатися двох або більше тем, але для спрощення управління тезаурусом та обмеження його розміру прийнято уникати поліієрархії. Іншими словами, дескриптор включають не до всіх тем, до яких він може належати, а тільки до тієї теми, яка здається найбільш природною для користувачів.

EUROVOC реалізований офіційними мовами Європейського Союзу. Усі мови реалізації мають однаковий статус — кожен дескриптор в одній мові обов’язково має відповідний дескриптор в іншій мові. Однак, між не-дескрипторами у різних мовах не існує еквівалентності, оскільки багатство мов різниться для різних тем.

EUROVOC має дворівневу ієрархію. Верхній рівень складають теми, які мають двохсимвольні коди, наприклад, 12 — «LAW», «Право». Нижній рівень організовано як сукупність мікротезаурусів, позначених чотирма цифрами, перші дві з яких визначають тему, до якої належить цей мікротезаурус: 1216 — «сriminal law» («кримінальне право»). Нумерація тем і мікротезаурусів єдина для всіх мов.

На екрані EUROVOC одночасно представлені дві панелі, які ілюструють вибраний рівень ієрархії: логотип EUROVOC і список тем і мікротезаурусів, або список мікротезаурусів і зміст вибраного мікротезауруса (рис. 5.1), або мікротезаурус і його окремий дескриптор.

Рис. 5.1. Вікно тезауруса EUROVOC:

1. на лівій панелі — список мікротезаурусів за темами «Європейські співтовариства», «Право», «Економікс»,

2. на правій — вміст мікротезауруса «Джерела та галузі права»

На рівні окремих дескрипторів і недескрипторів структура EUROVOC залежить від семантичних відношень, встановлених між ними. Передбачено такі їх типи:

«SN» (Scope Note, примітка щодо можливих значень) — визначення, що уточнює значення дескриптора, або вказівка, як використовувати дескриптор при індексуванні документа та формулюванні запитів;

«MT» (Microthesaurus, мікротезаурус) — посилання на мікротезаурус, до якого належить дескриптор (недескриптор);

«UF» (Used For, використаний для) та «USE» (використовує) — зв’язок еквівалентності між дескриптором і не-дескриптором (-ами), що він їх подає (UF), або між недескриптором і дес­криптором, який замінює цей недескриптор (USE). Фактично зв’язок еквівалентності охоплює кілька типів зв’язків:

· повної синонімічності або ідентичного значення;

· близької синонімічності або схожого значення;

· антонімії або протилежного значення;

· включення, коли дескриптор охоплює одне або більше понять, яким надано статус недескрипторів, оскільки вони рідко використовуються;

ієрархічні зв’язки між дескрипторами:

«BT» (Broader Term, ширший термін) — між певним дескриптором і родовим (більш узагальненим) дескриптором — зазначається з числом, яке показує кількість кроків за ієрархією між ними. При цьому дескриптори, для яких не існує ширших термінів, називаються термінами верхнього рівня. Деякі дескриптори з тем 72 «Географія» та 76 «Міжнародні організації» є поліієрархічними, іншими словами, для них існує більше одного ширшого терміна на наступному вищому рівні;

«NT» (Narrower Term, більш вузький термін) — між родовим і видовим (більш вузьким) дескриптором — зазначається з числом, яке показує кількість кроків за ієрархією між ними;

«RT» (Related Term, взаємозв’язані терміни) — асоціативні зв’язки між дескрипторами. Асоціативний зв’язок показує особі, що проводить індексування, або користувачеві, що існує інший, настільки ж або навіть більш релевантний дескриптор. Передбачено асоціативні зв’язки таких типів: причини та наслідку; органу або інструменту; ієрархії (оскільки, як сказано вище, поліієрархія не припускається, втрачені ієрархічні зв’язки можна замінити асоціативними); супроводження; послідовності у часі або просторі; входження до складу; характерної риси; об’єкта дії або процесу; розташування; подібності (в разі, коли два майже синонімічні терміни включено як дескриптори); антонімії.

Асоціативні зв’язки мають такі істотні характеристики:

1) вони симетричні;

2) вони несумісні з ієрархічними зв’язками — якщо два дескриптори пов’язані ієрархією, між ними не можна встановити асоціативний зв’язок і навпаки;

3) між дескрипторами, які мають спільний термін верхнього рівня, не може бути встановлено асоціативні зв’язки.

Навігація за тезаурусом здійснюється за допомогою посилань. Дескриптор можна вибрати, набравши на клавіатурі першу літеру його назви дескриптора. Також реалізовані повнотекстовий пошук і пошук за ключовими словами.

З найбільш популярних комп’ютерних правових систем в Україні є спеціалізована інформаційно-пошукова система «ЛІГА:ЗАКОН» (розробка інформаційно-аналітичного центру «Ліга», http://www.liga.kiev.ua). Система складається з програмної оболонки, яка забезпечує пошук документів, та інформаційного ядра — текстових баз даних нормативних документів:

«Загальне законодавство» — документи, прийняті вищими органами влади України: Верховною Радою України з 1990 р., Кабінетом Міністрів України з 1991 р., Президентом України з 1991 р., а також документи міністерств і відомств, які зареєстровані Міністерством юстиції України з 1993 р.;

«Кодекси» — усі чинні кодекси України в контрольному стані;

«Податки в Україні» — роз’яснення, листи, накази та інструкції Державної податкової адміністрації; листи, телеграми та інші документи НБУ та Міністерства фінансів; документи фінансового права, прийняті вищими органами влади, міністерствами і відомствами;

«Міжнародні угоди» — міжнародні договори, угоди, конвенції;

«Митне право» — документи, що регламентують митне право, видані Державною митною службою, вищими органами влади, міністерствами і відомствами;

«Різне» — документи про кадрові перестановки;

«ЛІГА:Столиця» — довідкова база нормативних документів, що регламентують ділове життя м. Києва;

«Регіони» — документи, прийняті регіональними органами влади;

«Консультації» — актуальні матеріали у вигляді анотацій статей, коментарів, відповідей на запитання з більше ніж 30 економічних видань із проблем оподаткування, підприємництва, зовнішньоекономічної діяльності, валютного регулювання, починаючи з 1999 р.;

«Типові договори і форми» — систематизовані посилання на нормативні документи, якими затверджені різні типові статути, договори, форми тощо; зразки цивільно-правових договорів і процесуальних документів;

«Довідники» — довідково-аналітичні матеріали за різними напрямками (державні класифікатори, плани рахунків, ставки зборів, тарифи тощо), оформлені у вигляді систематизованих посилань на нормативні документи чи зведених таблиць; курси валют, індекси інфляції тощо з можливістю побудови динамічних графіків та їх масштабування;

«Термінологічний словник» — терміни і поняття, що вживаються у нормативно-правових актах;

«Моніторинг законодавства» — анотації фахівців ІАЦ «ЛІГА» до нових документів, що надходять у систему.

Система «ЛІГА:ЗАКОН» поставляється у версіях «Стандарт» і «Професіонал», які різняться за повнотою функцій та інформаційним наповненням.

На основі ІПС «ЛІГА:ЗАКОН» розроблено тематичні комп’ютерні довідники, які містять у собі стандартний програмний комплекс і спеціалізоване інформаційне ядро — нормативні документи, консультації фахівців, огляд преси та довідкову інформацію з певних питань:

«ЛІГА:Консультант БУХГАЛТЕРА» — бухгалтерський облік, оподатковування, деякі особливості підприємницької діяльності;

«ЛІГА:Консультант ЗЕД» — зовнішньоекономічна діяльність, валютне і митне регулювання, валютний контроль;

«ЛІГА:ПРАКТИК-керівник» — підприємництво, бухгалтерський облік, оподатковування, зовнішньоекономічна діяльність, валютне і митне регулювання, валютний контроль, антимонопольне законодавство, ліцензування, сертифікація, торгівля і побутове обслуговування.

Спільні особливості систем такі:

· зберігання текстів документів у форматах, близьких до поліграфічних, з наявністю гіпертекстових посилань і графічно зображених зв’язків між документами;

· розміщення всіх редакцій документів у хронологічній послідовності; контрольний стан документів, відстеження всіх змін і доповнень;

· систематизація документів за 35 тематичними напрямками;

· доступ до еталонних редакцій нормативних документів, що ідентичні внесеним до Єдиного державного реєстру нормативних актів;

· двомовний (український/російський) інтерфейс і пошук, можливість автоматичного підрядкового перекладу;

· можливості ведення власних добірок документів з їх інтеграцією у папки, створення 4 типів простих закладок (примітка, коментар, питання, увага), побудови власних зв’язків між документами (закладки-посилання); збирання, систематизації і пошуку власних документів користувача;

· відкритий інтерфейс — спеціальні засоби, що дають можливість здійснювати виклик системи «ЛІГА:ЗАКОН» з інших додатків;

· технологія «клієнт—сервер».

Системи оновлюються залежно від вибору абонента — щодня через Інтернет або за адресою ІАЦ «ЛІГА», або кур’єрською доставкою один раз на тиждень по м. Києву чи один раз на два тиж­ні по Україні.

У системах реалізовано такі основні види пошуку нормативних документів:

1. Пошук за реквізитами. У системі ведуться такі реквізити документів: вид документа, видавець, слова з назви, дата прийняття документа, номер документа, статус документа («Чинний», «Втратив чинність», «Дію призупинено»), дата і номер реєстрації документа в Міністерстві юстиції, ключові слова, опублікування (неофіційні джерела). Цей вид пошуку слід використовувати тільки за умов, коли відомі точні значення реквізитів (одного або кількох). Пошук може відбуватись як у межах всієї бази (опція «Всі документи»), так і у вибраному діапазоні (опція «Нормативні», реквізит «Наявність у базах»).

Під час введення реквізитів «Вид документа», «Видавець», «Статус документа», «Ключові слова», «Опублікування» можна скористатись довідником значень. Довідник значень містить повний список тих значень пошукового реквізиту, які зустрічаються в інформаційних картках документів всієї бази системи. У відповідному діалоговому вікні присутні інструменти пошуку потрібного елемента (за першими літерами слова) і побудови пошукового виразу. За замовчуванням при виборі кількох значень з довідника між ними встановлюється логічне сполучення «АБО» («OR»). За допомогою спеціальних кнопок можна встановити сполучення типу «ТА» («AND»), «НІ» («NOT»), «ТОЧНО» («!»). На рис. 5.2. наведено вид екрана «Пошук за реквізитами» з відкритим діалоговим вікном роботи з довідником значень ключових слів.

Щодо реквізитів, для яких не існує довідника значень («Слова з назви», «Номер документа», «Номер реєстрації в Мін’юсті»), теж можна встановити складні умови пошуку — у контекстному меню для конкретного реквізиту послідовно вибрати пункт «Логічні операції» і сполучник.

Для введення реквізитів «Дата прийняття» і «Дата реєстрації в Мін’юсті», крім довідника значень, пропонуються календарі. Дати вводяться за шаблоном «рррр/мм/дд».

Слова, що вводяться з клавіатури, рекомендується вказувати без закінчення.

Після одержання відповіді на запит можна скористатися опцією «Пошук у межах пошукового списку».

 

Рис. 5.2. Вікно пошуку за реквізитами

 

2. Пошук за ключовими словами, які визначають юристи ІАЦ «ЛІГА» на основі аналізу кожного документа, що надходить до системи «ЛІГА:ЗАКОН». Якщо до бази надійшов документ з новим ключовим словом, воно відразу попадає у загальний список. Правила роботи з довідником значень ключових слів не відрізняються від щойно наведених. Пошук за ключовими словами можна комбінувати з пошуком за іншими реквізитами.

3. Пошук за контекстом — пошук заданого набору слів безпосередньо у текстах документів. У цьому режимі можна задати пошук чотирьох різних словосполучень, кожне з яких може містити до чотирьох слів. Під час заповнення полів, розміщених по горизонталі, між відповідними словами встановлюється сполучник «ТА», під час введення слів у поля по вертикалі між ними встановлюється сполучник «АБО». У разі задання пошукових словоформ можна використовувати спеціальні символи, які можна додати до основи слова праворуч: * — будь-яке закінчення; ? — будь-яка буква; ! — точний пошук. Наприклад, задання у вигляді «подат» або «подат*» призведе до пошуку слів «податок», «податку», «податковий» та ін., а якщо запит буде сформульований як «податок!», то будуть знайдені тільки ті документи, в який трапляється слово «податок».

Можна варіювати близькість розміщення слів — опції «Слова в документах» і «Слова в абзацах». Останній вид пошуку досить тривалий, тому рекомендується обмежувати максимальну кількість документів, що їх слід знайти.

Діставши результати, можна скористатись кнопками «Наступний абзац з пошуковими словами» і «Попередній абзац з пошуковими словами».

4. Пошук за допомогою «Динамічного НАВІГАТОРА». Динамічний навігатор — дерево добірок документів, кожну вітку якого користувач може налаштовувати за видами документів, за видавцями, за датою прийняття або за тематичним напрямком. Якщо для вітки верхнього рівня існує чотири варіанти впорядкування, то для вітки наступного рівня — на один варіант менше, і т. д.

 

5.3. Правова інформаційно-пошукова система «Нормативні акти України»

 

Особливістю ІПС «Нормативні акти України» (НАУ, http://www.nau.kiev.ua/) є реалізація трьома мовами — українською, російською, англійською.

База даних НАУ має такий склад:

· повна нормативно-правова база (нормативні акти в актуальному стані, з урахуванням внесених змін та усі попередні редакції):

· Конституція, кодекси, закони та постанови Верховної Ради України;

· укази та розпорядження Президента України;

· постанови, розпорядження і декрети Кабінету Міністрів України;

· нормативні акти міністерств та відомств, зареєстровані в Міністерстві юстиції, а також вузьковідомчі документи: листи, роз’яснення, розпорядження;

· міжнародні угоди — двосторонні угоди України, міжнародні конвенції;

· чинні нормативні акти органів влади СРСР та УРСР;

· нормативні акти місцевих органів влади;

· перспективне законодавство — тексти прийнятих, але не підписаних законів, тексти резонансних законопроектів, оприлюднених для обговорення;

· судова практика:

· рішення, висновки, ухвали Конституційного Суду України;

· постанови пленуму Верховного Суду України, ухвали судових колегій, роз’яснення, листи;

· постанови, рішення, листи Вищого Господарського Суду України;

· матеріали реальних справ у загальних судах України (трудові, житлові, сімейні, майнові, зобов’язальні, земельні, спадкові спори тощо);

· матеріали реальних справ у господарських судах України (зобов’язальні, податкові, митні, майнові, корпоративні спори, визнання недійсним актів органів влади) та аналітичні коментарі до них;

· консультації, роз’яснення, погляди:

· дайджести опублікованих у пресі статей з поточних економічних питань;

· офіційні повідомлення та роз’яснення органів державної влади;

· ексклюзивні аналітичні статті правозастосувального характеру;

· класифікатори, довідники, форми:

· тематичний класифікатор законодавства: тематичні добірки нормативних актів у сферах підприємництва, податкового, митного законодавства, міжнародного права, зовнішньоекономічної діяльності, бухгалтерського обліку;

· каталог публікацій нормативних актів в офіційних та відомчих виданнях;

· словник термінів: визначення термінів із посиланнями на відповідні закони, підзаконні акти, судові рішення, міжнародні угоди;

· бланки звітності у форматі текстового редактора Microsoft Word, готові до заповнення та друку;

· довідник органів влади — структура, адреси, телефони, основоположні документи органів державної влади України;

· каталог порушених справ про банкрутство підприємств, підготовлений за офіційними повідомленнями господарчих судів України;

· зведені таблиці: щоденні курси валют НБУ, індекси інфляції, розміри облікової ставки, мінімальної зарплати, пенсії, податкового мінімуму, список офшорних зон і т. ін.;

· нормативно затверджені типові документи: договори, форми, бланки, правила, положення і т. ін.;

· моніторинг — щотижневий огляд нових нормативних актів.

Крім основної системи, пропонується компакт-диск «Митний бюлетень», який має такий вміст:

1) повна нормативно-правова база;

2) митне законодавство — аналіз за темами «Спеціальні правові режими зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД)», «Система тарифного (митно-тарифного) регулювання ЗЕД», «Система нетарифного регулювання ЗЕД», «Організація митної справи», «Митний та інші види контролю», «Митні режими», «Митне оформлення», «Митні платежі», «Порядок ввозу (вивозу, пересилання) товарів фізичними особами», «Порушення митних правил і контрабанда», «Спеціальна (вільна) економічна зона» та ін.;

3) міжнародне митне право — міжнародні конвенції та двосторонні угоди України про співробітництво в митній галузі;

4) аналіз судової практики — аналіз арбітражних справ з митної діяльності;

5) типові документи, форми, бланки, митні довідники — структура митних органів України, курси валют НБУ, індекси інфляції, Товарна номенклатура ЗЕД, перелік банків, яким надано ліцензії на здійснення валютних операцій, перелік префіксів шрихових кодів (товарна нумерація EAN), ІНКОТЕРМС, довідники країн, перелік офшорних зон, електронні адреси торговельно-економічних місій та ін.;

6) словник законодавчих термінів — нормативні означення термінів з посиланнями на відповідні документи;

7) оперативна інформація в Інтернет — огляди митного законодавства та митних правил деяких країн, сайти державних органів влади України.

До сім’ї систем НАУ входить також «Електронний інформаційний бюлетень», який є складовою ІС Верховної Ради України (див. розд. 6).

База даних системи НАУ має ієрархічну структуру — документи систематизовано за типами, тематикою, офіційними публікаціями, хронологією надходження. У будь-якому розділі бази працюють універсальні пошуки за словом чи контекстом у тексті, за контекстом у назві або за датою. Також користувачеві надається можливість задати складні комбінації контекстів із застосуванням логічних операцій ТА, ЧИ, НЕ, керувати порядком слів та їх входженням в один абзац, речення, словосполучення. Нормативні документи можна знайти і за їхніми реквізитами: видавцем, номером, датою, назвою, видом, статусом, відомостями про реєстрацію. Для реквізитів створено словники всіх можливих значень. Відразу після того, як користувач указав значення певного реквізиту, система підраховує кількість документів, які підпадають під запит, що допомагає звужувати поле пошуку.

Списки знайдених документів можна відсортувати за датою чи типом, провести серед них додатковий пошук, зберегти у власній базі. У власній базі даних (система дає змогу створити кілька баз із довільною структурою) користувач може розмістити та організувати за тематиками власні тексти і файли, посилання на документи основної бази, посилання на розділи та рубрики основної бази, закладки-коментарі до текстів, колекції пошукових запитів. На власні бази поширюється дія універсальних пошуків. Такими базами можна обмінюватися з іншими користувачами НАУ.