Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Ценхрус довгоголковий (CehchrusLjngispinus)



Карантинний бур’ян ценхрус довгоголковий (CehchrusLjngispinus) походитьіз тропічної Америки. Цей бур’ян дошкуляє землекористувачам південнихобластей України. Останнім часом він поширився на Лівобережжі, в зонінижньодніпровських пісків.

Усього в Україні ценхрусом довгоголковим забур’янено 25446 га,Ценхрус довгоголковий (CehchrusLjngispinus) — рослина родини тонконогових (Роасеае) — є однорічним пізньолітнім карантинним бур’яном. Розмножується насінням. Перші сходи з’являються наприкінці квітня — напочатку травня (залежно від характеру весни), Перші сходи починають цвісти наприкінці червня, приблизно через 40–45 днів після появи.Період дозрівання насіння починається наприкінці липня й триває до перших осінніх приморозків.Засмічує посівипросапних культур, особливо баштанні, зріджені посіви озимоїпшениці, сади, виноградники, лукиіпасовища. Росте біля доріг, озер, водойм, на лісних просіках.Найбільш сильно засмічує посіви кукурудзи, соняшника, овочевих, баштанних культур та виноградників.Посіви баштанних культур значною мірою страждають від шкодочинності цієї рослини як через забур’яненість так і від зниження тривалості зберігання плодів баштанних культур (механічні ушкодження плодів колючками)Ценхрус наносить шкоду тваринництву. Насіння знижує якість вовни і потрапляючи до рота тварин – пошкоджує слизову оболонку, що призводить до появи виразок та пухлин, а також знижує якість шерсті і пошкоджують шкіру.

Знищення ценхрусу на посівах баштанних культур хімічним методом з допомогою гербіциду. Активне знищення рослин ценхрусу з допомогою хімічного методу боротьби дає змогу не тільки зменшити ареал цього карантинного організму, а й зупинити його поширення. Організацію, контроль і методичне забезпечення обстеження здійснюють державні інспекції з карантину рослин.

Карантинними заходами з недопущення поширення ценхрусу довгоголковогоє обстеження та експертиза імпортної рослинної продукції, встановлення карантинного режиму та заборона вивезення рослинної продукції з ареалу цього карантинного організму.

 

74. Біла іржа хризантем. Розповсюдженість, характерні ознаки, карантинні заходи.

Поширення: Європа. Азія, Африка, Америка, Австралія та Океанія.

Шкодочинність. Захворювання завдає великої шкоди хризантемам, вирощуваних у закритому грунті.

Симптоми. Уражаються в основний частилистья, рідше стебла. Захворювання проявляється у вигляді невеликих блідо-жовтуватого кольору плям на верхній і на нижній поверхні листка. Після закінчення деякого часу плями збільшуються і стають яскраво-жовтого кольору, а центри цих плям стають коричневими і некротичними. На нижній поверхні відповідно плям розвиваються опуклі воскоподібні пустули від світло-жовтого до рожевого кольору. У той час як плями на верхній стороні стають запалими, ці пустули стають більш виступаючими й біліють. При незначному ступені ураження на плямах утворюються поодинокі пустули розміром до 5 мм, при сильній - на ураженому листі налічуються сотні дрібних пустул. Уражених листя передчасно відмирають, обвисають по стеблу і поступово повністю висихає, а рослини свіду виглядають як обпалені. Хворі листя часто закручуються донизу, в результаті чого габітус рослин змінюється.

Біологія. Збудник білої іржі - вузькоспеціалізований паразит, не має проміжного хазяїна. Стадія уредоспор відсутня. Поширюється захворювання базидіоспорами повітрям на значні відстані. Базидиоспоры розвиваються телейтоспор.

Способи розповсюдження. Біла іржа поширюються чрезанными квітами, рослинними залишками, живцями. Інфекція може передаватися з вітром, дощем, комахами, а також використовуваним інструментом.

 

75. Сорго алепське: розповсюдженість, характерні ознаки, цикл розвитку. Карантинні заходи.Сорго алепське (гумай) (Sorghum halepense (L.) Pers.)

Географічне розповсюдження.Первинним ареалом сорго алепського є північно-східна частина Африки, Західна Азія та Індійський субконтинент.В Україні зустрічається невеликими вогнищами (Донецькій, Дніпропетровській, Херсонській областях і в Криму,Києві. Одеської області ).Біологія. Розмножується сорго алепське насінням та кореневищами. Одна рослина дає до 10000 насінин, що не втрачають схожості в ґрунті 3-4 роки та проростають при температурі 28-35°С. Сходить – в березні-травні. Цвіте з липня по вересень. Плодоносить – з серпня по жовтень. Глибина проростання зернівок – не більше 10-12 см.Коренева система досить розвинена і може проникати на глибину до 80 см. Чим більше стебла живуть, тим довше стають кореневища.

Сорго алепське досить швидко розвивається із насіння навіть у перший рік життя. Так у період утворення четвертого листка у зоні кущіння розвиваються нові корені і швидко ростуть у довжину. Одночасно наростають нові листя і на 20-25 добу із вузла кущіння утворюються кореневища. Через 30-40 днів утворюються досить сильні кущі, які досягають значної висоти у починається колосіння. Бур’ян – тепло- та вологолюбна рослина,надає перевагу рихлим, легким та добре зволоженим і плодючим ґрунтам.Шкідливість пригнічувати культурні рослини, що призводить до зниження врожайностіЗасмічує посіви усіх с.г. культур, люцерну, кукурудзу, соняшник, сою, буряк, суданку,зернові культури, сади, виноградники, плантації тютюну. Рослина отруйна, тому при поїданні може викликати падіж худоби.Шляхи розповсюдження: Розповсюджується сорго алепське з насіннєвим матеріалом, продовольчим і фуражним зерном, транспортними засобами, з сіном, соломою. Насіння може попадати в насіннєвий матеріал зернових, зернобобових, овочевих культур, люцерни.Заходи регулювання чисельності.1. заходи:2. Агротехнічні заходи:3. Хімічні заходи:

 

76. Амброзія полинолиста: розповсюдженість, характерні ознаки, цикл розвитку. Карантинні заходи.

Амброзія полинолиста Ambrosia artemisiifolia Амброзія полинолиста засмічує всі польові культури, особливо просапні та зерновіЧасто зустрічається на узбіччях залізниць, шосейних і ґрунтових доріг, по берегах річок і ставків, на пустищах і інших необроблюваних землях, на вулицях, присадибних ділянках, населених пунктів, скрізь, де порушений природний рослинний покрив. Шкодочинність зниження врожайності с.г. культур, засмічення врожаю с.г. культур, погіршення якості кормів, зниження продуктивності пасовищ,пригнічує культурні рослини та споживає з ґрунту дуже велику кількість поживних речовин.Географічне поширення Походить з Північної Америки.Біологія розмножується насінням, продукують 50-3000 насінин, Свіжозібране насіння не проростає, 4-6 місяців воно перебуває в стані біологічного спокою.. Повний цикл розвитку бур'яну складається зі сходів, фази 2-ох справжній листків, фази 4-ох листків, стеблування, бутонізації, цвітіння й плодоношення.На початку росту в амброзії коренева система формується швидше ніж надземна маса. Фаза 2-4 справжніх листків триває впродовж місяця. Потім амброзія починає швидко нарощувати значну біомасу. Цвіте у серпні. Способи поширення з водними потоками ,вітер, птахитранспорт а також взуття людей, Фітосанітарніретельне інспектування об'єктів регулювання (вантажів, матеріалів, транспортних засобів). агротехнічні методи боротьби:сівозміні, обробка ґрунту, догляд за посівами, є використання чистого пару

 

79. Що таке карантин рослин, його мета та основні задачі.

Карантин рослин - це система заходів, які спрямованні на захист рослинних багаств крїни від завозу та вторгненню інших держав карантинних та інших особливо небезпечних шкідників, збудників хвороб та бурянів, а уразі проникнення карантинних обєктів, на локалізацію та ліквідацію їх осередків.

основні задачі:

охорона територiї України вiд занесення карантинних органiзмiв;

виявлення, локалiзацiя i лiквiдацiя карантинних органiзмiв;

запобiгання проникненню карантинних органiзмiв з карантинної зони в регiони України, де вони вiдсутнi;

здiйснення державного контролю за дотриманням карантинного режиму i проведенням заходiв з карантину рослин при вирощуваннi, заготiвлi, вивезеннi, ввезеннi, транспортуваннi, зберiганнi, переробцi, реалiзацiї та використаннi пiдкарантинних матерiалiв.

Мета карантину рослин : зберегти рослинні багаства

 

85. Методи бактеріологічної експертизи.

Методи бактеріологічного дослідження дозволяють виявити патогенні мікроорганізми:

- иммунофлуоресцентный,

-иммуноферментный,

- модификации анализа на основе ПЦР.

 

84. Методи мікологічної експертизи

Методи експертизи:

-Макроскопічний метод;

-Центрифугування і мікроскопічне аналізування;

-Біологічний метод;

-Люмінісцентний метод;

-ІФА;

-Імунофлуорісцентний метод;

-Метод ПЛР.

 

 

77. Правила фіто санітарного контролю на державному кардоні.

Фітосанітарний контроль на державному кордоніт - це система державних заходів спрямованих на охорону території України, від проникнення карантинних та інших небезпечних організмів, які можуть завдати суттєвих економічних збитків.

. Права i обов'язки посадових осiб, якi здiйснюють державний контроль з карантину рослин:

Головний державний iнспектор з карантину рослин України, Головний державний iнспектор з карантину рослин Автономної Республiки Крим, головнi державнi iнспектори з карантину рослин областей, мiст Києва i Севастополя очолюють вiдповiдну iнспекцiю з карантину рослин, здiйснюють державний контроль за додержанням законодавства у сферi карантину рослин.

Пiд час здiйснення державного контролю з карантину рослин Головний державний iнспектор з карантину рослин України, Головний державний iнспектор з карантину рослин Автономної Республiки Крим, головнi державнi iнспектори з карантину рослин областей, мiст Києва i Севастополя, державнi iнспектори з карантину рослин у межах повноважень мають право проводити фiтосанiтарний контроль пiдкарантинних матерiалiв та об'єктiв, що експортуються, iмпортуються та перевозяться транзитом;

перевiряти i обстежувати рослини та рослиннi продукти, сiльськогосподарськi i лiсовi угiддя, в тому числi контролювати дiяльнiсть iнтродукцiйно-карантинних розсадникiв, державних сортодiльниць, оранжерей i теплиць, що проводять карантинну перевiрку насiння, рослин та садивного матерiалу, завезених з-за кордону, на вiдповiднiй територiї;

вимагати iнформацiю, необхiдну для здiйснення своїх повноважень;

проводити вiдбiр зразкiв з партiї рослин i рослинних продуктiв для проведення фiтосанiтарної експертизи вiдповiдно до закону;

видавати обов'язковi для виконання розпорядження щодо здiйснення карантинних заходiв (знезараження пiдкарантинних матерiалiв, спрямовування на технiчну переробку заражених карантинними органiзмами рослин i рослинних продуктiв або їх знищення у разi неможливостi проведення карантинних заходiв вiдповiдно до закону);

надавати висновки органам страхування щодо завданих збиткiв внаслiдок лiквiдацiї карантинних органiзмiв;

накладати в порядку, встановленому законом, адмiнiстративнi стягнення на осiб, винних у порушеннi законодавства про карантин рослин.

Головний державний iнспектор з карантину рослин України, Головний державний iнспектор з карантину рослин Автономної Республiки Крим, головнi державнi iнспектори з карантину рослин областей, мiст Києва i Севастополя та державнi iнспектори з карантину рослин зобов'язанi:

у разi виявлення карантинних органiзмiв протягом доби внести вiдповiднi подання про запровадження особливого карантинного режиму;

дiяти на пiдставi, в межах повноважень та у спосiб, що передбаченi законом, i додержуватися вимог нормативно-правових актiв у сферi карантину рослин від небезпечних шкідників, збудників хвороб і бурянів.

 

79.Профілактичні заходи проти карантинного об’єкту.- заходи,які спрямовані на попередження проникнення карантинного обєкту на незаражену ним територію та усунення факторів, які сприяють подальшому його розповсюдженню ( дотримання карантинних регламентацій, проведення відповідних обстежень , огляд знезараженя та інші.).

 

80. Структура державної карантинної служби України.

Держа́вна слу́жба з каранти́ну росли́н Украї́ни відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України «Про карантин рослин») є органом, що здійснює державне управління у сфері карантину рослин.

Державна служба з карантину рослин України включає:

Головну державну інспекцію з карантину рослин України, що діє у складі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики і підпорядковується йому;

Центральну науково-дослідну карантинну лабораторію (далі — ЦНДКЛ) і Центральний фумігаційний загін (далі — ЦФЗ), які є у віданні Головної державної інспекції з карантину рослин України;

державні інспекції з карантину рослин Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, підпорядковані Головній державній інспекції з карантину рослин України (далі — органи Державної служби з карантину рослин України);

пункти пропуску з карантину рослин на державному кордоні України при морських і річкових портах (на пристанях), на залізничних станціях і в аеропортах (на аеродромах), на підприємствах поштового зв'язку, автомобільних дорогах (автовокзалах, автостанціях), зональні та обласні карантинні лабораторії, обласні фумігаційні загони.

У разі необхідності пункти карантину рослин можуть створюватись і на інших об'єктах, діяльність яких пов'язана із заготівлею, вивезенням, ввезенням, транспортуванням, реалізацією і використанням підкарантинних матеріалів та об'єктів. Головна державна інспекція з карантину рослин України та її керівник — головний державний інспектор з карантину рослин України (за посадою) є представниками України у Раді Європейської і Середземноморської організації захисту рослин (EPPO).

 

83. Поняття про фітосанітарний ризик, які дані залучаються для встановлення фітосанітарного ризику.

Фітосанітарний ризик, представлений інтродукцією організмів, пов’язаних з певними шляхом поширення, таким як товар, також слідує розглядати при проведенні аналізу фітосанітарного ризику.

Аналіз фітосанітарного ризику (АФР) забезпечує логічне обґрунтування для фітосанітарних заходів в певній зоні АФР. Він проводить оцінку наукових даних для визначення того чи являється організм шкідливим. В тому випадку, якщо відповідь на це питання позитивна, надалі аналіз визначає ймовірність інтродукції та розповсюдження даного шкідливого організму та розмір потенційних економічних наслідків в певній зоні з використанням біологічних або інших наукових та економічних даних. Якщо цей ризик визнають як неприйнятний, то аналіз може продовжуватись шляхом пропонування можливих варіантів управління, які можуть зменшити цей ризик до прийнятного рівня. Пізніше вибрані методи управління фітосанітарним ризиком можуть бути використані для розробки фітосанітарних регламентацій.

Процес АФР складається з трьох стадій:

Стадія 1: Підготовчий етап

Стадія 2: Оцінка фітосанітарного ризику

Стадія 3: Оцінка управління фітосанітарним ризиком