Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Загальні протипоказання до всіх видів фізіотерапії



1. Злоякісні та доброякісні пухлини ( в т.ч. міоми).

2. Захворювання крові.

3. Схильність до кровотечі.

4. Вагітність.

5. Туберкульоз легень.

6. Серцева недостатність 11 Б ст. і вище.

7. Гіпертонічна хвороба 11 ст. і вище.

8. Захворювання нирок з порушенням її функції.

9. Гостра інфекція.

Медичний персонал, який бере участь у застосуванні фізіотерапевтичних методів, повинен не лише володіти методичними і технічними прийомами відпускання їх хворим, але й розуміти механізм лікувальної дії на організм різноманітних фізичних факторів.

Фізіотерапевтичні процедури, окрім гірчичників, банок, компресів, грілок, міхура з льодом, відпускаються у фізіотерапевтичних кабінетах. Обслуговуючий персонал повинен досконально опанувати навичками догляду за хворими при застосуванні фізіотерапевтичних процедур і надання їм необхідної медичної допомоги при появі ускладнень.

До фізіотерапії належать: теплолікування, гідротерапія, світлолікування, електролікування, аеротерапія, масаж, лікувальна фізкультура тощо.

Гірчичники

Гірчичники являють собою листки прямокутної форми розміром 8х12,5 см з щільного паперу, які з одного боку покриті тонким шаром сухої гірчиці. Зберігають гірчичники в сухому темному місці. Придатність гірчичників визначається тим, що на ньому добре тримається гірчична маса, в сухому вигляді він не має неприємного запаху, а при змочуванні водою виділяє гострий специфічний запах гірчичної олії. На кожному 10-му гірчичнику стоїть термін виготовлення, якого треба суворо дотримуватися. Термін придатності гірчичника складає 8–11 місяців.

Механізм дії: в основі механізму дії гірчиці лежить вплив ефірними гірчичними маслами, при контакті яких з водою температури 35–40оС утворюється фермент міозин, який подразнює шкіру,що супроводжується розширенням поверхневих кровоносних судин, припливом крові до відповідних ділянок шкіри та відчуттям тепла та печіння. Внаслідок рефлекторної реакції виникає також гіперемія підлеглих тканин. Крім цього, гірчичники мають відволікаючу та знеболюючу дію. Це свідчить про те, що гірчичники чинять загальну дію на організм, а саме: протизапальну, розсмоктуючи, болезаспокійливу, зігріваючий ефект.

Показання: гострі запальні процеси верхніх дихальних шляхів, гострий бронхіт, плеврити, пневмонії; гіпертонічний криз, радикуліт, міозіт.

Протипоказання: легенева кровотеча, злоякісні новоутворення, температура тіла вище 38оС, захворювання шкіри, порушення чутливості шкіри, алергічна реакція на гірчичну олію.

Необхідні матеріали: гірчичники, лоток з водою температурою 35–40ºС, серветка, ковдра, пелюшка, водний термометр, рукавички, ємкість з дезрозчином. Необхідно перевірити придатність гірчичників: гірчиця не повинна обсипатися з паперу та мати специфічний (різкий запах).

Мал. 3.10. Місця накладання гірчичників

Порядок виконання застосування гірчичників:

1. Вимити руки.

2. Пацієнта кладуть зручно в ліжку і звільняють місце для накладання гірчичників від одягу: при головному болю – потилицю, при гострому трахеїті – верхню частину грудини, при бронхіті та пневмонії – між і під лопатками, при болях в серці – ділянку серця, при гострих запальних процесах верхніх дихальних шляхів – литкові м’язи.

Запам’ятайте! Не кладіть гірчичники на лопатки,хребет, молочні залози.

3. Оглянути шкіру пацієнта і визначити відсутність протипоказань до маніпуляції.

4. Беруть однією рукою за край гірчичника і на кілька секунд змочують в теплій (35–40 ºС ) воді.

5. Прикладають мокрий гірчичник до шкіри гірчичною масою на необхідні ділянки тіла; дітям та хворим з підвищеною чутливістю шкіри між гірчичником і шкірою прокладають зволожену марлю (мал. 3.10).

6. Накривають пацієнта пелюшкою, а зверху ковдрою.

7. Уточняють відчуття пацієнта та ступінь гіперемії через 2-5 хв.

8. Залишають гірчичники на 10-15 хв., враховуючи індивідуальну чутливість пацієнта до гірчиці.

9. Знімають гірчичники, змочивши їх в дезрозчині.

10. Залишки гірчиці на шкірі змивають вологою серветкою і просушують шкіру рушником.

11. Пацієнту необхідно полежати в ліжку під теплою ковдрою на менше 2 год.

12. Дезінфікують обладнання.

13. Роблять відмітку про виконання процедури у листку призначень.

Банки

Медична банка являє собою скляну з потовщеними стінками та закругленим дном об’ємом 30–60 мл. Діаметр отвору банки складає 5 см.

Механізм дії: дія банок ґрунтується на утворенні негативного тиску повітря (вакуум), внаслідок чого у них втягується шкіра. Від швидкого припливу крові виникає не тільки сильне розширення кровоносних та лімфатичних судин, але й розрив кровоносних капілярів, що призводить до утворення крапкових крововиливів. Виникає рух крові з глибших ділянок організму у підшкірну основу, що оказує відтягуючи дію. Основні дії банок: рефлекторне розширення кровоносних та лімфатичних судин; посилення крово- та лімфообігу; відтягування крові та лімфи від глибоко розташованих ділянок організму на периферію; у місцях крововиливів у шкіру відбувається послідовне зсідання крові, а пізніше розсмоктування продуктів її розпаду та аутолізу (саморозчинення). Усмоктування продуктів розпаду крові. Що являють собою біологічно активні речовини, чинить стимулюючий вплив на кровотворення та імунну систему організму, підвищує обмін речовин подібно до дії аутогемотерапії і може викликати короткочасне підвищення температури тіла. Це свідчить про те, що банки чинять загальну дію на організм, а саме: стимулюючу, протизапальну, розсмоктуючи, болезаспокійливу.

Показання длязастосування банок: запальні процеси органів грудної клітки (пневмонія, бронхіт, плеврит), міжреберна невралгія, міозит, радикуліт.

Протипоказання: туберкульоз легень, легеневі кровотечі, різко підвищена чутливість шкіри, зміни шкіри місцевого характеру, кахексія, висока температура тіла, загальне збудження з корчами, підвищена кровоточивість тканей, злоякісні пухлини, гнійні запалення легень, септичний стан хворого.

Необхідні матеріали: медичні банки (10-20), емальований лоток, флакон з 96% етиловим спиртом, вазелін, корнцанг або металевий стержень довжиною 15–20 см з нарізкою на кінці і накрученою на нього ватою, сірники, вата, рушник, банка з водою (на випадок займання якогось предмета). Попередньо банки ретельно миють у гарячій воді, витирають насухо і перевіряють цілісність їх країв.

Увага!Категорично забороняється застосувати ефір та інші горючі суміші, бо вони дають великий факел, що може стати причиною опіку хворого та пожежі, а також неприємний запах, внаслідок чого може виникнути приступ бронхіальної астми.

Медичні банки ставлять переважно на поверхні тіла, що не має складок, закруглень та виступів, особливо кісткових, тобто там де м’язовий та жировий шари товстіші, а підшкірні судини менше розвинені – спина, поперекова ділянка, бокові частини грудної клітки. Не можна ставити банки на ділянку серця, грудину, хребтовий стовп і молочні залози (мал..3.11).

Мал. 3.11. Місця застосування банок Мал. 3.12. Постановка (а) та знімання (б) банок

 

Порядок виконання застосування банок:

Банки ставлять на ніч, щоб хворий добре відпочив після процедури. Температура повітря у приміщені має бути у межах 20–23оС, без протягів і підвищеної вологості.

1. Весь необхідний матеріал поставить на приліжковий столик на чотирикутний емальований лоток.

2. Хворого укладають у зручне для нього положення: при постановці банок на спину він лягає на живіт, голову повертає в сторону, руки обхоплюють подушку.

3. Повністю звільняють від одягу ділянку тіла, на яку будуть ставити банки.

4. Підготовка шкіри до постановки банок: шкіру, де будуть ставить банки, розтирають вологим рушником, насухо витирають. Якщо шкіра вкрита волоссям, її голять, миють теплою водою, насухо витирають рушником.

5. Шкіру змазують вазеліном, щоб краї банок щільно прилягали до поверхні тіла.

6. На металевий стержень намотують вату, змочують спиртом, злегка відтискають і запалюють.

7. Зонд з факелом тримають у правій руці, а банку – лівою рукою біля поверхні тіла (на відстані 7–10 см).

8. Миттєвим рухом правої руки вносять в мить запалений факел всередину банки, щоб викликати в ній розріження повітря (мал. 3.12).

Запам’ятайте!Довге тримання полум’я у банці може викликати перегрів країв банок і опік шкіри.

9. Миттєво банку всією окружністю ставлять до шкіри хворого на відстані 2–3 см одна від одної. За рахунок розрідженого повітря всередині банки вони присмоктуються до шкіри хворого, яка поступово втягується всередину банки (на 1–2 см), набуваючи темно-червоного кольору з крапковим крововиливами.

10. Хворого зверху вкривають рушником та легкою ковдрою.

11. Термін тримання банок складає 10–15 хвилин.

12. Щоб зняти банку, не викликаючи болю, треба лівою рукою трохи нахилити банку на бік, а вказівним пальцем правої руки злегка натиснути на шкіру біля краю банки. При цьому виникає щілина, повітря проникає всередину банки і вона легко та безболісно відпадає. Місце після банок витирають сухим рушником або сухим ватним тампоном.

13. Надягають на хворого чисту суху білизну.

14. Дезінфікують обладнання.

15. Роблять відмітку про виконання процедури у листку призначень.