Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Фізіологічні та психологічні особливості дітей різного віку



Розвиток психіки дитини – складний процес дозрівання й ускладнення психічних функцій і особистості, що відбуває під впливом ряду факторів – спадково-біологічних й соціальних (виховання, навчання, впливу навколишнього середовища).

Окремі психічні функції дозрівають послідовно й поетапно. Перший етап – розвиток основних рухових функцій – від моменту народження до 1 року; другий – розвиток більш складних рухових функцій і дозрівання почуттєвої сфери – від 1 року до 3 років; третій – дозрівання емоційної сфери – від 3 до 12 років; четвертий – дозрівання розумової діяльності – після 12 років.

На першому етапі розвитку психіки дитини відбуваються переважне дозрівання й диференціація рухових функцій. Реакція дитини в перші тижні її життя – переважно рухові (рухове занепокоєння й т.п.). Вони виникають у відповідь на будь-які подразники: холод, голод, різка зміна положення тіла. Починаючи з 3-4-місячного віку діяльність дитини приймає переважно ігровий характер. Вдосконалення рухових навичок створюють умови для ускладнення ігрової діяльності, маляті; стає доступним дії з різними предметами.

Паралельно з удосконалюванням рухових функцій розвивається емоційна сфера дитини. Якщо на самих ранніх етапах життя емоції мають безумовно-рефлекторну природу, то вже з 2-3 місяців життя деякі емоційні реакції здобувають умовно-рефлекторного характеру.

Початок другого етапу характеризується переходом дитини з горизонтального положення у вертикальне (дитина починає самостійно стояти, ходити). Найважливішу роль у розвитку психіки на цьому етапі відіграє оволодіння мовою. Для розвитку й ускладнення емоційної сфери досить істотне значення має словесна оцінка дорослими свого відношення до дитини і його дій. Розвивається воля - прагнення одержувати бажане, з'являється наполегливість. Вік 3 роки іноді називають віком першої впертості. А впертість - це протиставлення своїх бажань і відстоювання їх. Іншими словами, дитина починає усвідомлювати себе, своє “Я” – особистість.

На 2-3 році життя розвиваються вже елементарні естетичні почуття, а також пізнавальні емоції; почуття подиву, характерне для однорічної дитини, переміняється допитливістю.

На третьому етапі раніше розвинені емоції стають більше глибокими, стійкими; складається система емоційних відносин. Формуються вищі моральні емоції – чуйність, турбота, почуття дружби й т.п. Вже на другому й третьому етапах розвитку закладаються основи розумової діяльності дитини; формуються прості, а потім більш складні поняття й судження.

Четвертий етап розвитку психіки характеризується тим, що саме в цей період відбувається основне формування розумової діяльності дитини. На зміну переважно почуттєвим формам пізнавальної діяльності поступово приходить логічне мислення, з'являються риси свідомості колективного, суспільного. Саме в цьому періоді остаточно формуються вищі людські емоції.

У біологічному й психічному розвитку дитини виділяють три критичних періоди: 3-4 роки, 7-8 років і 12-14 років. У ці періоди бурхливо протікає фізичний і психічний розвиток , що часто викликає різку напругу діяльності майже всіх функціональних систем організму, та створює підвищену небезпеку захворювання. Особливо насторожує щодо цього третій, так званий пубертатний – критичний період, що характеризується половим дозріванням підлітків і пов'язаної із цим гормональною перебудовою, різкими вегето-судинними зрушеннями. У цьому віці будь-яке захворювання може супроводжуватися моральною травмою, яка в поєднанні з фізичними стражданнями дитини може завдати дуже великої шкоди її здоров'ю і сповільнити процес одужання.

Представлені етапи розвитку психіки дитини багато в чому схематичні й умовні, тому індивідуальні особливості розвитку кожної дитини завжди необхідно враховувати під час догляду за дитиною.