Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

ПРАКТИЧНЕ ЗАННЯТ №2



ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №1

Словосполучення як одиниця синтаксису

1. Проблеми визначення словосполучення в лінгвістичній літературі.

2. Відмежування словосполучень від подібних синтаксичних явищ. Словосполучення і слово. Словосполучення і речення.

3. Поняття про парадигму словосполучення.

4. Класифікація словосполучень за природою головного слова.

5. Вільні та зв’язані словосполучення. Ускладнені словосполучення.

ПИСЬМОВО

1.Визначити, чи всі з поданих сполучень слів є словосполученнями:

поважати старших, мрія про щастя, навколо столу, кімната відпочинку, будемо навчати, найбільш досвідчений, буду вихователем, книга товариша, більш обґрунтовано, біля річки, любити Україну, бітько й мати, діти граються, малювати картину, сидіти тихо, діти й батьки, більш зрозумілий, проти вітру, вивчати мову, рідна мова, написав би, через дорогу, чарівні мелодії, назустріч святу, найбільш відомо, край вікна, хмари пливуть, понад лісом, малюнок дитини, більш врівноважений, вийти в поле.

2.Схарактеризувати наведені словосполучення за природою головного і залежного слова:

виготовлення стендів, вияв вдячності, виховання дітей, прийти додому, надрукований учора, соціально обмежений, смакує добре, широке варіювання, термінологічний апарат, сучасні розвідки, процес текстотворення, двох рівнів, зовнішній контекст, використовується для позначення, основна увага, етап становлення, зробити швидко, п’ятеро братів.

3.З наведеного тексту виписати у два стопчики 1) субстантивні і 2) вербальні словосполучення. Схарактеризувати за природою головного і залежного слова:

Багато є таємниць у світі, і одна з найбільших з-поміж них – мова. Здається, ми знаємо якесь слово, немовби розуміємо його. Проте все, що закладено в нього упродовж віків, нерідко не можемо повною мірою видобути. Потрібно докласти чимало зусиль, щоб заховане у слові постало перед нами в усій красі, глибині й неповторності.

З раннього дитинства і до глибокої старості людина невіддільно пов’язана з мовою. Це єдине знаряддя, що вивищує людину над світом, робить її нездоланною в пошуках істини. Розпочинається прилучення дитини до краси рідної мови з милих бабусиних казок і материнської колискової пісні. Кожен день дає нам урок пізнання. І завжди і скрізь наш учитель – мова (І.Вихованець)

4.Складіть речення з наведеними нумеральними словосполученнями. Визначте, якими членами речення вони є:

дві пари, двадцять п’ять років, удвох з братом, четверо коней.

5.Визначте початкову форму кожного словосполучення, з’ясуйте їх тип за морфологічною природою головного слова:

виконав завдання, їду додому, буду читати вголос, старанно вчаться, ранкову прохолоду, безліч павутинок, вважається вірним, наповнені врожаєм, запросила в гості, розповідав хвилюючись, подарунки на іменини, схваленого урядом, напишу чітко, радісно дітям.

6.Навести 5 прикладів зв’язаних словосполучень; скласти з ними речення; визначити, якими членами речення вони виступають.

7.Зробити повний аналіз ускладнених словосполучень, визначити тип зв’язку між компонентами:

твій зошит з історії, чудове місто Одеса, основна категорія речення, написаний учнями твір, червоний від хвилювання студент, Південноукраїнський державний педагогічний університет, вдало складений іспит, радісна усмішка дитини, три цікаві розповіді, контактна регресивна асиміляція, знайома йому людина, я зі своїм товаришем, повернутися з роботи додому, зробити домашнє завдання, яблуко з цього дерева, надрукована з помилками стаття, цікава для всіх конференція, відомі вірші Івана Франка.

 

Література

Вихованець І.Р. Граматика української мови: Синтаксис. – К., 1993. – С.198-201.

Слинько І.І., Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Ф. Синтаксис української мови: Проблемні питання. – К., 1994. – С.64-66.

Українська мова: Енциклопедія. – К., 2000. – С.569-570.

СУЛМ: Синтаксис / За ред. І.К.Білодіда. – К., 1972. – С.59-66.

 


ПРАКТИЧНЕ ЗАННЯТ №2

Просте речення. Головні члени речення. Односкладні речення

1. Поняття про парадигму простого речення. Основні ознаки речення: предикативність і модальність.

2. Класифікація простих речень за відношенням до дійсності. Функціональні типи речення: розповідні, питальні спонукальні. Емоційне забарвлення речення. Основні інтонаційні типи.

3. Головні члени речення: підмет і присудок. Структурні типи та морфологічне вираження.

4. Поняття про односкладні речення. Співвідношення з двоскладними. Семантичні класифікації односкладних речень.

Письмово:

1.Визначте головні члени речення і тип підмета.

Мою ходу ніхто не спинить. Про маму написали газети. Найкраще – просто запитати. Я люблю тебе, мій краю. Діти спали на руках у матерів. Згадується школа край узлісся, біла хата й батьківський поріг. Завдання молоді – вчитися. Небо тихе, ясне. Минуле в пам’яті живе. Чи живі ще там мої? Один служив в армії, другий працював у Києві.

2. Визначте головні члени речення і тип присудка.

Кравчина додержав свого слова. Маковея підняв на ноги трикратний салют. Я печу раків і мовчки стою на одному місці. Чи ж друге серце те почує, що за живе мене взяло? І все одно хтось нам повинен відчиняти двері. Ми хочемо миру! Нас пригоди спинити не в силі. Я готовий винести всі випробування. Любов – це готовність жертвувати собою заради коханої людини.

3. За наведеними структурними схемами складіть речення і визначте тип присудка.

1) N1 Vf 2) N1 – N1 3) N1 cop N5 4) Inf - Inf 5) N1 cop Adj1 6) Inf N1 7) N1 cop Part5

4.Визначити головні члени речення, визначити синтаксично неподільні підмети.

Ясна річ, чимало прізвищ пов’язано з різноманітними професіями: Бондар, Бондаренко, Гончар, Швець, Шевченко, Скляр. Дорогою нам стрілися три мудреці. Кілька потоків думок з ревінням розривали його голову. Сім хлоп’ят і сім дівчаток – років їм усім по сім – ранком вийшли на Хрещатик, бо у школу треба всім. Хтось із пасажирів згадав, як отут, на цій набережній, зародились і набрали широкого розголосу молодіжні походи по озелененню міста. Раз тягнули чотири волики тяжкенький плуг вечором з поля додому. Ніхто з них не хитнувся, не відступив, - вони змагались, юні і могучі, на схилах Волги – за дніпровські кручі. Через того самоката посварилися ми з братом.. Хай на своїм віку кожен з нас посадить дерево в полі чи у садку! На вишеньку біля порога прилетіла зграйка горобців.

5.Визначити тип односкладних речень, підкреслити головний член і вказати його морфологічне вираження.

1) Уже світлішає над гаєм. 2) Поле, поле безкрає.. І світає, і смеркає. 3) А їй не підняти відерце, водою налите. 4) Прийти б і, незабутому, ступити на поріг, дорожню б торбу скинути, з чобіт змести сніжок, почути з хати: “Сину, ти?” – і ще б ступити крок. 5) Високі сосни. Серпень. Спека. 6) Нас тепер нікому не скорити. 7) Іноді людям щастить у житті. 8) Тобі подякувати, земле, треба, що ти відкрила день оцей мені... 9) Днями орати поля гіркуваті, сіяти зерна ядерні, хмільні. Вночі у травах під зорями спати – більшого щастя не треба мені. 10) Нам другої дороги нема!

6.Серед наведених речень визначити односкладні та двоскладні. Підкреслити предикативні центри.

1)Сталь гартується в огні, а людина – у труді. 2) Поезія повинна бути чиста. 3) Любий друже, працюй, славних дітей вітай. 4) І раптом стало тихо на планеті. 5) Потім ми заглянем до зорі в віконце. 6) Мужай, прекрасна наша мово. 7) Лине в садах солов’їна. 8) Вийду в степ до синьої криниці. 9) Повіяло справді холодом. 10) Дощ січе. Вогнів не видко. Лиш громи гучні. 11) Чекаю зустрічі з тобою, а ще зима, як білий сон. 12) Так серцю босому в цім світі незатишно! 13) Пахне ніч гвоздиками над принишклим світом, яблунями дикими, тополиним цвітом. 14) Праця – щастя. 15) Ключі від щастя в наших в наших руках. 16) Дерево міцне корінням, а людина – друзям. 17) Славним людям жити в цім будинку.

7.Наведіть приклади з художньої літератури на кожний структурний тип односкладних речень. Обов’язково вказати джерело.