Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Частина ІІ. Концерт

Частина І. Знаки

Перший раз за три сезони я вирішила поїхати на концерну ХФ. Так, саме поїхати, поїхати в інше місто. Скажу відразу: я вірю в знаки. І перший такий знак не змусив себе довго чекати: напис Алекс (графіті), яку я побачила, коли я їхала за квитками - я відразу зрозуміла, що щось мене здивує... Концерт був заявлений в оперному театрі, куди я і попрямувала за квитками. У той день йшов дощ (взимку?) - Це другий знак, дуже багато моментів мого життя асоціюються з дощем (як достатньо багато років тому одна знайома моя сказала: дощ на доріжку - на щастя. Але ви уявляєте, яке це щастя, коли ти в чужому місті, їдеш у громадському транспорті та важко зорієнтуватися, коли буде твоя зупинка.)) І ось, проїжджаючи повз цирк один чоловік попросив водія: «Зупиніть мені тут» і яким же було моє здивування, коли крізь відчинені двері я побачила рекламу ХФ. Я вийшла і попрямувала до каси, все ще не вірячи своїм очам. Але концерт і правда буде в цирку - запевнили мене. Подивившись на схему залу я вирішила купити квитки у другий сектор, права сторона, 5 ряд, але в той день продавали квитки тільки на ліву сторону (а на праву тільки на наступний день) і місця мені запропонувала працівник каси, буквально умовляючи мене, що дуже хороші місця (про парапет ми пам'ятаємо? Адже він був не один в залі, але саме на той, що був біля 2 сектору, на лівій стороні застрибнув Алекс (про графіті ми пам'ятаємо?)). Все тільки починалось…

Частина ІІ. Концерт

Нарешті настав той довгоочікуваний день концерту. Ранок, як не дивно, почався зранку, зеленим чаєм, незрозумілим мандражем ,переживала чи все встигну, а ще треба було добиратись в інше містоі в голові крутилась пісня "Выхода нет"(зразу для себе вирішила, що подарую квіти після її виконання), але ж спонтанні рішення і для того існують, щоб бути спонтанними)) може, і в нього виникло спонтанне рішення рванути в нашу сторону, а потім все відбулось як в трансі, в Льоші від пісні, в мене від нього був такий момент, неначе час зупинився на пару секунд...оксенонно все було! В ньому стільки позитивної енергетики!

Але я забігла наперед…

Коли ми приїхали до цього цирку, то на вулиці стояли Даня і Славік (з Диверсії) і фотографувались з 2 фанатками, шкода, що не Льоша, хоча може й краще, бо він недавно перехворів, а на вулиці був мороз, біля входу цирку курила(навіть не ховалась, неприємно було таке споглядати) Саша з 3Д...я ще подумала, що вона тут робить, а потім виявилось, що вона співатиме 1 пісню.

Так ось, ще поки не розповчався концерт і ми довго стояли у фойє, потім зайшли до залу і я впізнала Львівянку(за характерним ксеноновим світінням і, взагалі, цей концерт ще раз мене переконав, що Льошині фанати(ну вже вжию це слово)) найкращі і навіть скажу особливі, чесно-чесно...було з ким порівняти)) , підійшла, поговорила, а коли поверталась на своє місце, то проходила повз флориста і вже стояли наготовлені букети в нього (всі однакові...сьогодні не було 101 рози, були менші, але все одно великі букети) і ще він був з дівчиною(я так зрозуміла, що вони знайомі), цілком нормальний мужчина. Я підійшла, привіталась, привітала його у Львові, передала привіт від форуму(до речі, він не знав шо це таке і з чим його їдять, я пояснила)) він довго і щиро дякував. Залишилось від нього непогане враження. Після того як я з ним поговорила, то він ще деякий час спостерігав за мною, думав напевно, шо за...? )))

Концерт розпочався з невеликим запізненням, після того, як публіка неголосними оплесками викликала артистів. За період запізнення почалося велике переселення глядачів у ближні ряди.

Перший номер концерту, перший вихід Льоші Намагалась зняти максимально близько, але як вийшов наш палач , руки в мене затремтіли...ну ви самі зауважили мабуть на відео))
http://youtu.be/PZmvUKRsuRw

Не люблю, коли фонограма, але, здається, Льоша не звертав уваги і співав по-справжньому. Глядачі в залі дуже тепло зустрічали всіх. Але за весь концерт найбільшу підтримку залу та квітів і подарунків мали Льоша, Диверсія(запальні хлопці!) і, як не дивно, Жека. До речі, про Жеку)) : перегравав як завжди...але людям було весело, сміялися...звучав непогано, особливо гарно у «Словах» і «Холодно» , але навіщо тирити у Смирнова фішки з номерами? ... я про те, що під час виконання однієї з пісень він ліг на сцену, так, як це робить Льоша у «Выхода нет».

     
     

Продовжу)) I want to be break free – перша пісня Льоші.
http://youtu.be/MLAkzyuLd30 Льоша дуже гарно співав. Під час її виконання в мене неймовірно піднявся настрій, отримала 100500 мегават потужності і драйву, важко було всидіти на місці. Да будет свет! – саме цими словами було завершено перший сольний виступ. І він дійсно випромінював це світло. Приділяв увагу всім слухачам, взагалі, він готовий співати для кожного і робити неймовірні вчинки. Він піднявся по східцях до глядачів і навіть наспівав їм на камеру! Це було в паралельній до мене частині залу. Я ще подумала, що було б добре, щоб Льоша трохи ближче підійшов і до нас. Звідки ж тоді я могла знати, що це станеться і , що це буде ще кручє)) ,аніж я собі могла уявити!!!

The Kill - друга пісня, знакова для Льоші (ссилка була для бажаючих партизан у лс)), вагалась, чи варто показувати те відео, бо на ньому знято не лише Льошу і причому так близько... але, оскільки вже було стільки варіантів цього відео та ще хотілось би , щоб Льоша його коли- небудь побачив і згадав як все було, тому ось… http://youtu.be/NsZM9BQ2cPs Мені надзвичайно подобається ця пісня у його виконанні ще з кастингу, адже саме тоді почала вболівати за Льошу. Нагадаю, що концерт був у цирку(сподіваюся, ви розумієте, що Льоша був, як у своїй стихії), практично не було жодного бар’єру між нами і артистами, дуже близько…кожна емоція! Не перестану дивуватись, звідки в ньому стільки позитиву і як він віддає всього себе пісні на всі «10 балів душі», всього себе нам! Співав неймовірно, просто це його виконання вводить в ступор, пам’ятаю, що він кинувся в пориві у напрямку, де ми сиділи, я до нього з цим своїм букетом)), це якось сталось само собою, знаю, що хотіла подякувати йому, але не пам’ятаю чи я щось говорила і чи говорила взагалі…лише слова «of my life» і тепло його рук, а потім Льоша, як застрибнув на парапет (це було зовсім поруч!), як вжарив!)) - було круто! ) Поруч чулось: найкращий! Самый лучший!

Добавлю: так, він особливий і невгамовний!))) Це не було страшно, це було неймовірно і захоплююче!!! Я вдячна, що він це зробив. Просто незабутні враження!

Скоро рассвет, выхода нет...третя, не менш знакова пісня. Пригадався той тяжкий ефір, після якого 2 дні поспіль годі було прийти до тями. Цього ж разу знову було все по-справжньому, але сприймалось легше, може, тому, що я бачу як він змінився і що у нього все добре. http://youtu.be/ugpGSWnobKU Льоша дуже гарний, я б сказала аж занадто, не такий вже й худий, виглядав чудово, співав досить потужньо, на всі 200%. Найкращий. Я вже за ним скучаю.
Выход есть всегда! – такий висновок зробив в кінці виступу і я з ним згідна. Льоша, ніколи не здавайся!

Концерт завершили піснею "Вставай сонце":
http://youtu.be/oLukz2OxEsM

Зал підспівував стоячи всю пісню. Зустріли всіх чудово, багато разів скандували імена виконавців. Атмосфера була супер!

 

Не вдалось послухати українську пісню у виконанні Льоші, а так хотілось…може, наступного разу? «…я почую голос Твій»

Частина ІІІ. «Они – не фанаты, они – вот тут – ближе…

Вот тут – где стучит теплом, слышишь?»

Всі вийшли із залу в очікуванні обіцяної автограф сесії. Хотілось отримати автограф, не принципово, ні, але хотілось). Спочатку ми чекали у фойє(сила-силенна людей!), запускали по 10 чоловік тричі...потім всіх вигнали попросили вийти на вулицю, сказали, що артисти уже їдуть, щоб чекали їх на вулиці...тоді я зрозуміла, що ніякий автограф мені не світить...ми пішли на вулицю і стояли біля службового входу (в основному фанати Льоші і Диверсії...за іншими такого ажіотажу не було))всі вже вийшли, а їх нема й нема... чекали, поки люди розійдуться, та не тут то було)) і ми чекали…його вели 3 охоронці до автобуса(Льоша і Диверсія були під посиленою охороною від фанатів ), то мене це трохи вразило, звідусіль чулось: «Леша, ты нам нужен!» А охоронець у відповідь: «Всім нужен, йдіть по домах!»(( та може й так...але відчулось в цьому моменті, як учасників обмежує стб у їх діях, у їхньому виборі, у власному просторі...вони поставлені в певні рамки і все((... а так уже хочеться сольного концерту, щоб лиш він і ми))… і я погоджусь навіть, якщо це буде лише три пісні(хоча, думаю, Льоша прибідняється)) і танець(обов’язково )).

Він зайшов в автобус, виглянув у вікно, написав на планшеті, що любить нас і показав через вікно ... показував сердечко, трикутник і …язик, ну як же ж без цього? ))) мені здається він трохи був розстроєний, можливо тим , що практично не вдалось поспілкуватись з нами після концерту , а може мені це здалось.

Отже, я була до кінця...стояла коло "чорного входу", біля автобуса, тільки бракувало ще побігти за автобусом і все)) Оксенонилась конкретно))

P.S. Льоша, Львів тебе любить! Львів чекає на тебе!