Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

СОЦІАЛЬНІ ІНСТИТУТИ І ПРОЦЕСИ



 

До сьогодні ми аналізували анатомію суспільства. Але суспільство знаходиться в постійному русі. Воно змінюється.

Прибічники функціональної теорії стверджують, що існують відповідні імперативи суспільного життя:

– народження;

– виховання нових членів;

– добування засобів для існування;

– координація індивідуальних дій;

– виконання правил спільного проживання.

Однак, існують процеси , в ході яких змінються не тільки елементи суспільства, але й сама суспільна цілісність. Змінюються:

 

– культура

– соц. структури

– репродуктивні процеси

 

 

Особливо потрібно акцентувати увагу на репродуктивних процесах, які відбуваються кожен день. Найважливішим із них є процес соціалізації.

Проблема соціалізації виникає тоді, коли люди задумуються звідки вони отримують знання, переконання, правила, норми, цінності, які потім реалізуються в їх діях.

 

 
 

 


Для того, щоб діяти ми повинні мати попередні дані, інформацію, відповідні схеми поведінки (індивідуальні стратегії), ідеали, зразки, уявлення про цілі, які керують нашими діями.

 

 

Отже, соціалізація – це процес, завдяки якому окрема людина пристосовується до образу життя своєї групи і суспільства шляхом засвоєння тих правил та ідей, які містяться в культурі.

У кожного народу є свої правила та ідеї. Все це ми називаємо культурним плюралізмом, або проявом полікультурності.

Це говорить про те, що культурних універсалій (зразки поведінки і правила, які можна зустріти в будь-якій культурі),і таких фактів, які б вказували на їх природне біологічне походження надзвичайно мало.

 

Приклад: сім’я.

Сім’ї всі різні.

Відсутні типові для людини навички: компетенції
Приклад: діти виховувались серед звірів.

Так звані феральні діти.

 

Коли в розвитку людини пропущений етап соціальних контактів і впливів, з якими нормальна дитина зустрічається в сім’ї, її досить важко повернутися до нормального життя в суспільстві.

Т. ч., людський образ життя не визначається природою людини, а прививається їй із тієї групової культури, в якій вона народилася і виростає. Саме цей процес і є соціалізацією. Однак,це не заперечує впливу природних факторів.

З точки зору входження людини в суспільство соціалізація – це процес, завдяки якому окрема людина стає повноцінним членом соціальної групи. Цей процес має декілька рівнів:

1-й. На цьому рівні набуваються компетенції і навички, які необхідні для суспільного існування, тобто для життя серед інших людей у взаємозв’язку і кооперації з ними. Це свого роду культурний мінімум, який потрібен кожному. Сюди можна віднести: а) вміння спілкуватися; б) знання елементарних моральних правил.

2-й.Соціалізація означає входження в конкретну культуру.

3-й. Опанування конкретними соціальними ролями.

Всі ці ролі пов’язані з відповідними позиціями на які претендує людина (сімейна, політична, професійна соціалізація).

Це означає набуття навиків і компетенцій, необхідних для визнання в конкретних групах, до яких людина належала або належить.

Р.S. Але впродовж свого життя людина міняє позиції і свою групову належність. А це значить, що її необхідно відмовлятися від старих ідей і моделей поведінки та оволодівати новими.

Приклад. Коли людина стає дорослою.

Коли міняє професії.

Коли стає емігрантом.


 

Всі ці компоненти компетенцій знаходяться у сфері культури. Але одні компоненти вибирає із культури лікар, інші – інженер, а ще інші – аграрій. Дитя навчається одному, студент – іншому, пенсіонер – ще іншому.

 

М. Фуко (фр. історик, філософ).

Діяльність і мислення формуються під впливом скритих не усвідомлених людьми факторів і структур, які формуються історично. Вони діють за „плечами” соціальних суб’єктів. Фуко називав їх дискурсами, а також пізнавальними структурами філософської і наукової діяльності.

Етапи соціалізації:

1.Культура, а точніше вибрані із неї елементи піддаються інтерналізації. Тобто перетворюються в приватні, індивідуальні погляди і переконання, мотиви, наміри, претензії, моральні правила і звичаї.

 

2. Прояв уже засвоєних окремою людиною культурних сутностей(мотивів, намірів, правил тощо) в діях або інакше їх екстерналізація.

Т. ч. соціалізація в повному об’ємі – це двоетапний процес формування дій людей з допомогою культури. Завершуючим етапом соціалізації є відповідні дії.

 

Різновиди соціалізації:

 

 

Первинна соціалізація

Функції соціалізації:

1-ша З допомогою соціалізації формується і діє механізм трансмісії культури

(культурна традиція, навики передаються від покоління до покоління)

Люди повинні діяти так, як вимагає від них культура, щоб їх власні мотивації співпадали з нормативними вимогами і обов’язками.

 

2-а Дії людей повинні співпадати з суспільним очікуванням – тобто тими ідеалами, цінностями і нормами, які члени даної групи визнають.