Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Головні біологічні терміни.



Клітина — елементарна, структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів, для якої притаманними є власний метаболізм та здатність до відтворення.

Прокаріоти (прокаріотичні організми) — живі організми які на жодному етапі свого існування не мають сформованого ядра, а генетичний матеріал представлений нуклеоїдом.

Нуклеоїд — кільцева молекула ДНК у клітині прокаріотів, що прикріплена до клітинної стінки.

Еукаріот (еукаріотичний організм) — живі організми, які хоча б на одному етапі свого існування мають сформоване ядро.

Ядро — клітинна органела обмежена подвійною оболонкою, містить генетичний код.

Тканина — сукупність клітин що схожі за своєю будовою та виконують спільні функції у багатоклітинному організмі.

Органела — вільно плаваюча частина еукаріотичної клітини, що виконує специфічні функції в клітині.

Метаболізм, або обмін речовин — це сукупність хімічних реакцій, що відбуваються в живому організмі.

Вид - одна з головних одиниць á³îëîã³÷íî¿ êëàñèô³êàö³¿, òàêñîíîì³÷íà êàòåãîð³ÿ. Зазвичай вид є якісно відокремленою формою живих істот, основною одиницею еволюційного процесу.

Популяція — це сукупність особин одного виду, які проживають на спільній території, здатні до вільного схрещування та дачі плідного потомства.

Угруповування — комплекс видів живих організмів, що проживають у межах однієї екосистеми.

Екосистема - це сукупність живих організмів рослин, тварин, грибів та мікроорганізмів, які пристосувалися до спільного проживання у певному середовищі існування, утворюючи з ним єдине ціле.

Біосфера — оболонка Землі, склад структура та енергетика якої визначаються сумісною діяльністю живих організмів.

Ноосфера - сучасна стадія розвитку біосфери, що пов'язана із появою людини та її діяльністю.

Біом - термін в åêîëî㳿, яким позначають велике регіональне угрупування рослинних і тваринних співтовариств, адаптованих до регіональних фізичних особливостей довколишнього середовища.

Ареал — територія поширення певного об'єкта, або явища що не спостерігається на прилеглих територіях.

Ген — одиниця спадкового матеріалу, що відповідає за формуваня певної ознаки.

У біології використовують також ряд загальних термінів:

Факт — дійсна подія, або явище, твердо встановленні знання, здобуті з досвіду, що дають змогу зробити якийсь висновок, перевірити якісь припущення, мати здогад у межах кожної системи наукового знання. Іншими словами факт — це реальність дійсність, що існує незалежно від нашої свідомості.

Гіпотеза — наукове припущення, що висунуте для пояснення певних явищ дійсності; можлива відповідь на запитання, що виникло в процесі дослідження; один із можливих розвитків проблеми. У проблемній ситуації може бути висуното декілька гіпотез, що часто є логічно не сумісними, але які відповідають наявним знанням і дає змогу зробити висновки, які підтверджуються фактами у емпіричних та теоретичними побудовами — в абстрактних теоріях. Гіпотеза завжди стосується конкретної галузі: в науці це може бути гіпотеза ні про що. Підставою для висунення гіпотези повинні бути перш за все факти, що стосуються певної галузі науки. Ці факти можуть бути пояснені на підставі гіпотези, ними керується дослідник у пошуках нових фактів та нових законів. Вони є кінцевим пунктом емпіричної перевірки всіх припущень.

У процесі пізнання кожну гіпотезу необхідно перевірити, аби можна було встановити:

1що наслідок, який випливає з гіпотези справді збігається з спостережуваним явищем;

2що ця гіпотеза не суперечить ніяким іншим гіпотезам, які вважаються вже доведеними.

Проте для підтвердження правильності гіпотези слід переконатися, що вона не суперечить дійсності, а є єдиною можливою і що з її допомогою пояснення усієї сукупності спостережуваних явищ є достатнім.

Теорія — система узагальненого знання, пояснення тих чи інших сторін дійсності. Це духовне відбиття, відтворення думкою реальної дійсності. Виникає у результаті узагальнення пізнавальної діяльності і практики. Це узагальнений досвід у свідомості людини . У вузькому розумінні теорія 0- це вища, найрозвинутіша форма організації наукового знання, що дає цілісне уявлення про закономірності, суттєві зв'язки у певній галузі реального світу, яка є об'єктом теорії. Теорія обов'язково встановлює залежність одних конкретних параметрів від інших. Струкуру теорії формують принципи, аксіоми, закони, судження, положення, поняття, категорії та факти.

Закон— філософська категорія, що відображає істотні, загальні, необхідні, стійкі, повторювані відношення, залежності між предметами і явищами об'єктивної дійсності, що випливають з їхньої сутності.

Біолгічні закони— статистично імовірні закономірності в біології.