Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Хромосоми у ядрі еукаріотів та генетични матеріал прокаріот представлений нулеоїдом.



Основу хромосом становитть подвійна молекула ДНК із спіралізуючими білками-гістонами, тобто такими білками, які забезпечують скручування молекули ДНК. Слід зазначити, що у клітині людини молекули ДНК становлять приблизно 2 м., завдовжки. Комплекс ДНК та білків називають хроматином, слід зазначити що він відрізняється за своєю структурою у період поділу клітини ( гетерохроматин - компатизований стан хроматину, що утворює чітко помітні хромосоми) та еухроматин — перебуває у ядрі у період росту клітини, на зображені під мікроскопом він практично не помітний.

Зовнішня будова хромосом: два плеча коротке та довше між якими є перетяжка на ній і розміщуються веретено поділу. До складу однієї зромосоми входять дві молекули ДНК, які є ідентичними між собою.

Каріотип — це сукупність хромосом у клітині живого організму, яка характеризується певною кількістю, розмірами та формою, він є індивідуальним для кожного виду у людини є 23 пари хромосом із яких 22 соматичні та остання пара статевих хромосом. У дрозофіл каріотип представлений 4 парами хромосом. У свині каріотип складається із 19 пар хромосом, 1 пара — статеві, у слона каріотип представлений 28 парами хромосом.

Каріотип може бути гаплоїдним — притаманно для статевих клітин та диплоїдних — притаманно для соматичних клітин.

  1. Порівняльна характеристика прокаріотичної та еукаріотичної клітини.
Ознака Прокаріоти Еукаріоти
Зовнішня клітинна мембрана Є Є
Ядро вкрите ядерною оболонкою Немає Є
Генетичний апарат Одна нитка ДНК зазвичай замкнена у кільце. Парні хромосоми, які складаються із комплексу білка та ДНК
Ендоплазматична сітка Немає Є
Рибосоми Є (дрібні) Є (великі)
Мітохондрії Немає Є
Комплекс Гольджі Немає Є
Лізосоми Немає Є
Джгутики Є в деяких видів, мають просту будову. Є в деяких видів, мають складну будову.
Фотосинтетичний апарат Мембрани з хролофілом а Хлоропласти з хлорофілом а та в, що зібрані у купки
Поділ Простий, якому передує реплікація ДНК Мітоз (непрямий поділ)

 

5. Мітоз -метод поділу соматичних клітин.

Мітоз — це процес поділу клітин у результаті якого утворюються дві ідентичні дочірні клітини. Він складається із періолів:інтерфази, профази, метафази, анафази та телофази.

Інтерфаза — це період спокою клітини, у цей час клітина нарощує свою величину та накопичує енергію для наступного поділу.

Профаза — перша фаза мітозу тут дві центріолі клітинного центру відходять до протилежних полюсів клітини, ядро збільшується приблизно у 1,5 раза, стаю добре помітними хромосоми. Наприкінці профази спостерігається руйнування ядра (каріолізис) у результаті чого генетичний матеріал клітини опиняється у її центрі, починає формуватися веретино поділу клітини. До його складу входять скоротливі білкові молекули, які наближають хромосоми до протилежних кінців клітини.

Метафаза -хромосоми переміщуються по цитоплазмі та розміщуються у середній площині клітини. У даний період хромосоми є найкоротшими вони розміщуються таким чином, що кожна із хроматин спрямовується до протилежного полюсу клітини.

Анафаза — у цій фазі хроматини відщеплюються та починають доволі швидко рухатися до протилежних полюсів клітини, на цій стадії кожна із хроматин стає дочірньою

Телофаза — це завершальний етап поділу клітини, починає формуватися ядерна оболонка довкола генетичного матеріалу, цитоплазматичні органели наближаються до одного із полюсів клітини формується плазмалема. Ті органели які не увійшли до складу дочірньої клітини синтезуються наново.