Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Явища повного та кодомінування. Проміжне успадкування.



Головною формою взаємодій між алельними генами виступає явище повного домінування, яке полягає у повному пригніченні рецесивної ознаки у гетерозиготному організмі домінантною та було зафіксовано ще у працях Менделя. Згідно з другим законом Менделя розщеплення зі фенотипом 1:2:1 не співпадає із генотипом 3:1. Тобто у даному випадку особини будуть відрізнятися за фенотипом та генотипом. На сьогоднішній день встановлено, що із 2 тис. моно генних спадкових захворювань (тобто захворювань, які виникають у гомозиготних за певною ознакою особин) більша половина є домінантними, слід зазначити що зовнішніми проявами даного захворювання характеризуються живі організми які є гетерозиготними за даними ознаками, оскільки рецесивні ознаки не проявляються фенотипічно. У той же час, якщо утвориться гомозигота за рецесивними ознаками у такому випадку нащадок буде повністю здоровим та не виступатиме носієм даного захворювання.

При неповному домінуванні у гетерозиготних особин домінантний ген пригнічує рецесивний тільки частково у наслідок чого проявляються проміжна між батьківськими ознаками. Тобто рецесивний ген у даному випадку може частково також проявлятися у генотипі. Таким чином можуть виникнути навіть нові ознаки у живого організму які значно відрізняються від батьківських ознак. Причина даного явища полягає у тому, що рецесивний даний ген знаходиться у неактивному стані, а діяльності домінантного гену не вистачає для забезпечення фенотипічної реалізації певної ознаки у живому організмі. Наприклад забарвлення оцвітини у красуні нічної всі гомозиготні особини за домінантними ознаками мають червоний колір, оцвітини, а особини із білим кольором оцвітини є гомозиготними за рецесивними ознаками у даному випадку при схрещуванні нащадки першого покоління матимуть рожеве забарвлення оцвітини, що виступає проміжним між даними ознаками. При схрещуванні між собою особин у другому поколінні механізм розщеплення буде співпадати із розщепленням за типом повного домінування у гетерозиготних особин. Слід зазначити, що даний тип домінування є дуже поширений серед живих організмів та виникає при передачі різнотипних ознак у живих організмів.

Кодомінування - явище коли обидва алелі певного гену є активними, тобто не можливо визначити домінантний та рецесивний алелі, оскільки обидва забезпечують біосинтез білкової молекули. Дане явище у людському організмі найчастіше пов'язано із визначенням групи крові у людини. Існують три гени ОАВ різне поєднання яких забезпечує розвиток у людському суспільстві різних груп кров. Наприклад поєднання генів ОО - кодує першу групу крові, при чому носії даної групи за цією ознакою завжди будуть гомозиготними, поєднання генів АО та АА визначають другу групу крові, окрім того у першому випадку особина буде гетерозиготною, а у другому гомозиготною. Гени ВО та ВВ – визначають третю групу крові, а поєднання АВ – четвертю до того ж люди із даною групою крові завжди будуть гетерозиготними за цією ознакою.

Наддомінування - явище коли домінантний ген у гетерозиготному стані виявляється сильнішим ніж у гомозиготі. У дрозофіл АА- нормальна тривалість життя, Аа- подовжена тривалість життя, аа- летальний випадок.

У кожного організму є лише по два алельних гени. Разом з тим нерідко в природі кількість алелів може бути більше двох, коли якийсь локус може перебувати в різних станах. У таких випадках говорять про множинні алелі або множинний алеломорфізм.

Множинні алелі позначаються однією літерою з різними індексами, наприклад : А , А1, А3... Алельні гени локалізуються в однакових ділянках гомологічних хромосом. Оскільки в каріотипі завжди присутні по дві гомологічних хромосоми, то і при множинних алелях кожний організм може мати одночасно лише по два однакових або різних алелі. У статеву клітину (разом із розходженням гомологічних хромосом) попадає тільки по одному із них. Для множинних алелів характерний вплив всіх алелів на одну і ту ж ознаку. Відмінність між ними полягає лише в ступені розвитку ознаки.

Другою особливістю є те, що в соматичних клітинах або в клітинах диплоїдних організмів міститься максимум по два алелі з декількох, оскільки вони розташовані в одному і тому ж локусі хромосоми. Ще одна особливість властива множинним алелям. За характером домінування алеломорфні ознаки розміщуються в послідовному ряду: частіше нормальна, незмінена ознака домінує над іншими; другий ген ряду рецесивний щодо першого, проте домінує над наступними і т.д. Одним з прикладів прояву множинних алелів у людини є групи крові системи АВО. Множинний алелізм має важливе біологічне і практичне значення, оскільки підсилює комбінативну мінливість, особливо генотипну.