Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Фітотерапія набрякового синдрому.



При захворюваннях нирок призначаються рослинні лікарські засоби, які, окрім сечогінної, володіють також і протизапальною, гіпотензивною, десенсибілізуючою, дезінтоксикаційною дією. Позитивною особливістю фітотерапевтичної діуретичної терапії є сечогінна дія без суттєвої втрати калію з сечею, а також нормалізація проникливості капілярів ниркових клубочків.

Хворим на хронічний гломерулонефрит призначаються настої листя та бруньок берези, квіток бузини чорної, васильку, спориша, листя ортосифона, відвари листя брусники, кореня лопуха великого, польового хвоща (протипоказаний при вираженому загостренні хронічного гломерулонефриту через подразнюючий вплив на нирки). Лікування лікарськими рослинами, як правило, триває 1-2 місяці та довше. Через кожні 2 місяці необхідно робити 2- тижневі перерви.

При хронічному пієлонефриті фітотерапія призначається таким чином: одна сечогінна та дві бактерицидні протягом 10 днів (наприклад, квітки василька + листя брусничника + листя толокнянки), потім – дві сечогінні та одну бактерицидну (наприклад, квітки василька + листя берези + листя толокнянки).

При загостренні хронічного пієлонефриту, який супроводжується лужною реакцією сечі, доцільно призначати наступні трави: листя толокнянки, березові бруньки, хвощ польовий. Хворим рекомендується вживати клюквенний сік або морс, який володіє антисептичною дією. Протягом осіннього періоду необхідно вживати арбузи через їх сечогінну дію. Лікування лікарськими рослинами триває довго – місяцями і навіть роками.

5. Матеріали для самоконтролю

 

1. У хворого з тяжким перебігом пневмонії з'явились болі в попереку, нудота, виражена загальна слабкість, головна біль. При загальному огляді: шкіра бліда, набряки нижніх кінцівок. Артеріальний тиск 80/40 мм рт. ст. Добовий діурез – 100,0 мл. Питома щільність сечі 1008. Відзначається протеїнурія, еритроцитурія, гіалінові та зернисті циліндри. В крові підвищений рівень креатиніну та сечовини. Який діагноз у хворого?

A. Гострий пієлонефрит

B. Гострий гломерулонефрит

C. Гостра ниркова недостатність

D. Сечокам'яна хвороба

E. Нефротичний синдром

 

2. У чоловіка 47 років на протязі останнього місяця зۥявилися розповсюджені набряки. Раніше протягом 10 років лікувався з приводу туберкульозу легенів. Обۥєктивно: обличчя одутле, набряки ніг, попереку. АТ – 130/80 мм рт. ст. Аналіз крові: еритроцити – 3,0*1012/л, лейкоцити – 4,5*109/л, ШОЕ – 50 мм/год. Загальний білок 60 г/л, альбуміни – 42%, глобуліни – 58%, загальний холестерин – 7,2 ммоль/л. Загальний аналіз сечі: питома вага – 1020, еритроцити – 2-4 в п/зору, лейкоцити – 4-5 в п/зору, циліндри гіалінові – 2-4 в п/зору; білок – 3,8 г на добу. Який найбільший ймовірний діагноз?

A. Хронічний гломерулонефрит

B. Тромбоз ниркових вен

C. Гострий гломерулонефрит

D. Хронічний пієлонефрит

E. Амілоїдоз нирок

3. Хвора Л., 19 років, госпіталізована зі скаргами на виражений біль у поперековій ділянці, більше виражений справа, підвищення температури тіла до 38,5о С, часте і болюче сечовиділення, набряки під очима, які зۥявились 5 днів назад після переохолодження (похід у гори). Обۥєктивно: шкіра бліда, волога. Пульс – 100/хв., АТ – 120/65 мм рт. ст. Живіт м’який, синдром Пастернацького позитивний справа. ЗАК: еритроцити – 3,5*1012/л, Нb – 115 г/л, лейкоцити – 10*109/л, ШОЕ – 22 мм/год. ЗАС: щільність – 1018 г/л, білок – 0,099 г/л, лейкоцити – 35-45 в п/зору, переважають сегментоядерні, еритроцити – 3-4 в п/зору, велика кількість слизу, бактерій. Ваш попередній діагноз?

A. Хронічний правобічний пієлонефрит

B. Хронічний гломерулонефрит

C. Гострий гломерулонефрит

D. Гострий правобічний пієлонефрит

E. Туберкульоз нирок

 

4. Хворий 29 років, після перенесеної ангіни через 2 тижні помітив набряки обличчя, слабість, зниження працездатності. Поступово зۥявились задишка, набряки нижніх кінцівок, поперекового відділу хребта. Обۥєктивно: блідість шкірних покровів, послабленість серцевих тонів, анасарка. АТ – 160/100 мм рт. ст. Питома вага сечі – 1021, білок – 5 г/л, еритроцити – 20-30 в п/зору, гіалінові циліндри – 4-6 в п/зору. Вкажіть найбільш ймовірний діагноз?

A. Гострий гломерулонефрит

B. Гіпертонічна хвороба

C. Гострий пієлонефрит

D. Інфекційно-алергічний міокардит

E. Мікседема

 

5. Хворий 23 роки, звернувся в поліклініку зі скаргами на головний біль, погіршення зору, задишку, одутлість обличчя, загальну слабкість, зменшення кількості виділеної за добу сечі та зміну її забарвлення (типу ”м’ясних помиїв”). Три тижні тому переніс ангіну. Обۥєктивно: помірна блідість, обличчя одутле, повіки набряклі; серцева діяльність ритмічна, І тон на верхівці ослаблений, систолічний шум. Пульс – 66/хв., АТ – 175/105 мм рт. ст. Синдром Пастернацького слабко позитивний з обох боків. В аналізі сечі: білок – 1,48 г/л, еритроцити – 35-40 в п/зору, змінені; лейкоцити – 8-10 в п/зору. Який діагноз є найімовірнішим?

A. Есенціальна гіпертонія

B. Інфекційно-алергічний міокардит

C. Гострий пієлонефрит

D. Амілоїдоз

E. Гострий гломерулонефрит

 

6. Хворий 58 років, доставлений до приймального відділення з болями у лівій половині грудної клітки. На протязі 15 років страждає на стенокардію напруги. При клінічному обстеженні: пульс – 100/хв., тони серця ослаблені. АТ 100/60 мм рт. ст. Набряки нижніх кінцівок. На ЕКГ – патологічний зубець Q у І, а VL, QS у V1-V4 відведеннях та куполоподібний підйом ST з від’ємним Т. Який найбільший імовірний діагноз?

A. Ексудативний перикардит

B. Вазоспатична стенокардія

C. Розшарування аорти

D. Тромбоемболія легеневої артерії

E. Гострий інфаркт міокарда передньої стінки лівого шлуночка

 

7. Жінка 40 років, скаржиться на задишку і серцебиття при незначному фізичному навантаженні, важкість у правому підребер’ї і набряки гомілок. Обۥєктивно: акроціаноз, І тон над верхівкою ослаблений, дуючий систолічний шум, що приводиться в ліву пахвову область. Рентгенологічно відзначається збільшення лівих відділів серця, талія згладжена, констрастований стравохід відхиляється по дузі великого радіуса. При доплерехокардіографії виявлена регургітація через мітральний отвір. Який порок серця найбільш імовірний?

A. Недостатність тристулкового клапана

B. Мітральний стеноз

C. Недостатність мітрального клапана

D. Пролапс мітрального клапана

E. Стеноз устя аорти

 

8. У юнака 20 років вперше в житті після перенесеної ангіни поівилась біль в поперековій ділянці, набряки на обличчі, зменшився діурез, сеча у вигляді ”мۥясних помиїв”. Обۥєктивно: обличчя набрякле, бліде. Аускультативно І тон ослаблений на верхівці серця, акцент ІІ тону над аортою. АТ 165/105 мм рт. ст. Протеїнурія 2,8 г/л, гематурія (еритроцити на все поле зору), циліндрурія: гіалінові циліндрі 2-3 в препараті, еритроцитарні 4-6 в препараті. Азотвидільна функція нирок достатня. Який діагноз найбільш вірогідний?

A. Інфекційно-токсична нефропатія

B. Хронічний гломерулонефрит

C. Гострий гломерулонефрит

D. Гострий пієлонефрит

E. Інфаркт нирки

 

9. Чоловік 23 років скаржиться на наявність набряків на обличчі, головні болі, запаморочення, зменшення виділення сечі, зміну кольору сечі (темно-червона). Наведені скарги зۥявились після перенесеного тонзиліту. При огляді: набряки на обличчі, шкірні покриви бліді, температура – 37,4о С; ЧСС – 86/хв., АТ – 170/110 мм рт. ст. Серцеві тони приглушені, акцент ІІ тону над аортою. Який збудник найімовірніше призвів до такого стану?

A. Бета-гемолітичний стрептокок

B. Золотистий стафілокок

C. Зеленячий стрептокок

D. Гноєтворний стрептокок

E. Сапрофітний стафілокок

 

10. Чоловік 38 років пред’являє скарги на головний біль, миготіння перед очима, загальну слабкість. В юнацькому віці часто хворів ангінами. Обۥєктивно: температура – 36,8о С, пульс – 66/хв., ритмічний, АТ – 180/100 мм рт. ст. Набряки на обличчі, ногах. Яке з досліджень для уточнення ґенезу артеріальної гіпертензії необхідно провести перш за все?

A. Рентгенограма черепа

B. Дослідження морфо-функціонального стану нирок

C. Електрокардіограма

D. Рентгенограма грудної клітини

E. Дослідження очного дна

 

11. Хвора 62 років, скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, набряки ніг. 3 роки тому перенесла інфаркт міокарда з зубцем Q. Обۥєктивно: ортопне, акроціаноз. Дихання жорстке, в нижніх відділах незвучні дрібнопухирчасті хрипи.ЧСС – 108/хв. АТ – 140/80 мм рт. ст. Пульс – 82/хв., фібриляція передсердь. ЧД – 22/хв. Тони серця ослаблені, над верхівкою систолічний шум. Печінка на 4 см нижче правої реберної дуги. Хвора отримує дігоксин та сечогінні. Який ще препарат обов’язково потрібно використати у лікуванні серцевої недостатності?

A. Інгібітор АПФ

B. Мілдронат

C. Препарати калію

D. АТФ-лонг

E. Верпаміл

 

12. Чоловік 60 років, понад 10 років страждає гіпертонічною хворобою. У минулому році переніс інфаркт міокарда. Інвалід ІІІ групи. Постійно приймає 30 мг нітросорбіду за добу. При огляді – ціаноз, набухання вен шиї, задишка при незначному фізичному навантаженні, набряки ніг. Межі серця роширені вліво і вниз, тони ослаблені, над верхівкою – систолічний шум, акцент ІІ тону на аорті. Пульс – 96/хв., АТ – 130/90 мм рт. ст. Вкажіть причину нормалізації артеріального тиску у хворого.

A. Постійне вживання нітратів

B. Регрес атеросклерозу

C. Підвищення рівня натрійуретичного гормону

D. Зниження скоротливої здатності міокарда

E. Підвищення об’єму циркулюючої крові