Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Ринок корпоративного контролю, товарнi ринки, фондовий ринок.



 

 

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра менеджменту

 

Екзаменаційний білет № 2

з дисципліни «Корпоративне управління»

1 завдання – дайте розширену відповідь на теоретичне питання (оцінюється в 20 балів)

Характеристика складових елементів корпоративного управління

Можна виділити зовнішні та внутрішні структурні елементи кор­поративного управління. Насамперед корпоративне управління забезпечується на рівні дер­жавних органів, які створюють норми і правила корпоративного конт­ролю, відповідальність суб’єктів корпоративного бізнесу. Тому державні органи загальної та спеціальноі компетенції є важливим зовнішнім елементом системи корпоративного управління.

Другим важливим зовнішнім елементом корпоративного регу­лювання є механізми ринкового контролю. Очевидно, що управлін­ня, його дієвість визначається досягненням певного соціально-еко­номічного статусу акціонерного товариства. Для власників важли­вим наслідком корпоративного управління є отримання частини прибутку, підвищення курсової ціни акцій корпорації. Тому в сис­темі корпоративного управління значну роль відіграють ринки про­дукції, а також фінансові ринки. Ринки продукції є чіткими інди­каторами правильності корпоративної стратегії і тактики фірми і приводять до ліквідації неефективно діючих структур. Фінансові ринки, в свою чергу, є показниками через котирування корпоратив­них цінних паперів стану корпорації. Наявність фінансових ринків дає змогу власникам корпоративних прав позбутись їх у разі не­ефективного корпоративного управління. Зрозуміло, що такий захід є крайнім, і він використовується, як правило, у тому разі, коли влас­ник випробував інші методи впливу на корпоративний менеджмент.

Третім важливим елементом зовнішнього корпоративного уп­равління можна вважати громадські організації, засоби масової інформації, які впливають на корпоративну стратегію й тактику. Існує досить розвинута система захисту інвесторів-акціонерів, яка крім державних органів представлена громадськими організація­ми, що здійснюють певний нагляд за розвитком корпоративного сектору, впливають на прийняття рішень, особливо через засоби ма­сової інформації. Корпоративна стратегія та культура знаходять своє відображення на сторінках преси і телебачення, дають досить часто орієнтири власникам корпоративних прав для здійснення ними відповідних дій — позбавлятись від цих цінних паперів, збирати органи управління чи якось впливати на їх роботу, проводити інші заходи, спрямовані на забезпечення своїх корпоративних прав.

Отже, слід мати на увазі, що існують зовнішні суб’єкти корпора­тивного управління — держава, ринки, інституційні інвестори (не власники корпоративних прав) — і внутрішні — власники, менедж­мент, працівники. Усі ці суб’єкти мають складну систему інтересів, і її узгодження є основним завданням оптимізації корпоративного управління.

2 завдання – дайте розширену відповідь на теоретичне питання (оцінюється в 20 балів)

Сутність корпоративного капіталу.

Корпоративний капітал (спільний капітал) - органічно цілісна і відносно відособлена система виробничих та / або грошових ресурсів і продуктів виробництва (товари, послуги, гроші) суб'єктів господарювання, що вступили між собою в корпоративні економічні відносини.

1 Власний капітал корпорацій

Власний капітал корпорацій складається з трьох великих елементів : акціонерний капітал , емісійний дохід , нерозподілений прибуток . У більшості країн законом дозволена одна з двох схем - на виплату дивідендів може витрачатися або тільки прибуток ( прибуток звітного періоду та нерозподілений прибуток минулих періодів) , або прибуток і емісійний дохід.

Власний капітал корпоративної діяльності має дещо інше призначення, чим в інших сферах діяльності. У цьому зв'язку розмір власного капіталу є чинником забезпечення надійності функціонування корпорацій і повинен перебувати під жорстким контролем органів , що регулюють їх діяльність . Тому , є підстави вважати , що власний капітал корпорацій виконує і регулюючу функцію.

 

Захисна функція власного капіталу включає страхування внесків і депозитів, що гарантує інтереси кредиторів банку у випадку його ліквідації або банкрутства , а також забезпечення функціонування банку навіть з появою збитків по його поточній діяльності. Ці збитки , як правило покриваються за рахунок поточної прибутку. Якщо її недостатньо , а також для покриття непередбачених витрат використовується частина власного капіталу . Тому , якщо банк має достатній резервний капітал , він тривалий час може вважатися надійним і платоспроможної навіть з появою збитків по його основній діяльності.

Сутність регулюючої функції власного капіталу корпорацій зводиться до того , що серед установлених для підприємств економічних нормативів важливе місце приділяється тим, при численні яких використовується власний капітал підприємства .

2 Позикові кошти

Як відомо, формування фінансових ресурсів підприємства здійснюється за рахунок власних і позикових коштів. До власних джерел фінансових ресурсів на діючих підприємствах відноситься прибуток (від основної та інших видів діяльності ) , амортизаційні відрахування , виручка від реалізації вибулого майна . Поряд з ними джерелами фінансових ресурсів виступають стійкі пасиви , які прирівнюються до власних джерел , так як постійно перебувають в обороті підприємства , використовуються для фінансування його господарської діяльності , але йому не належать. До них відноситься : мінімальна перехідна заборгованість по заробітній платі і відрахуванням на соціальне страхування , в пенсійний фонд , медичне страхування , фонд зайнятості; мінімальна заборгованість по резервах на покриття майбутніх витрат і платежів; заборгованість замовникам за авансами і часткової оплати продукції ; заборгованість бюджету за деякими видами податків та ін У міру функціонування підприємства ( зростання виробничої програми , зносу основних виробничих фондів тощо ) потреба в коштах зростає, що вимагає відповідного фінансування приросту капіталу . тому при нестачі власних коштів підприємство може залучати кошти інших організацій , які отримали назву позиковий капітал .

Позиковий капітал - це частина капіталу , що використовується господарюючим суб'єктом , яка не належить йому , але залучається на основі банківського , комерційного кредиту або емісійного позики на основі повернення . Необхідність залучення позикового капіталу повинна обгрунтовуватися попередньо зробленим розрахунком потреби в оборотних коштах. До складу позикових засобів входять фінансовий кредит , отриманий від банківських та небанківських фінансово- кредитних установ , комерційний кредит від постачальників , кредиторська заборгованість підприємства , заборгованість по емісії боргових цінних паперів та ін

3 завдання – дайте визначення поняттям. (за кожну правильну відповідь Ви отримуєте 3 бали).

Корпорація – це юридична особа, що створена суб'єктами господарювання з метою регулювання своєї діяльності.

Модель корпоративного управління – можна визначити як систему управління корпорацією, яка має свої постійні специфічні риси основних елементів: інформаційної прозорості компаній, структури власності, особливостей корпоративного законодавства, форм та засобів фінансування.

Аутсайдери – під аутсайдерами в контексті корпоративного управління звичайно розуміють зовнішніх інвесторів - акціонерів і кредиторів - які не роблять

безпосереднього впливу на процес управління компанією.

 

4 завдання -Дайте відповідь на тестові запитання (за кожну правильну відповідь Ви отримуєте 2 бали).

1.У чому полягає сутнiсть агентської проблеми в теорії корпоративного управлiння?