Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

СЛОВОТВІР У КЛІНІЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ



Клінічна термінологія включає в себе ввесь спектр понять, що стосуються хворого організму. Зазвичай цей розділ називають патологією (гр. pathos страждання, хвороба + logos наука). В першу чергу тут вивчаються хвороби, їх симптоми і прояви, порушення фізіологічних функцій, структурні зміни органів і тканин, а також лікування та профілактика. Фундаментом клінічної термінології є термінологія патологічної анатомії – науки, яка вивчає матеріальні, структурні основи хвороби, її морфологічну (структурну) природу.

 

За будовою клінічні терміни поділяються на кілька груп [5].

1. Немотивовані прості слова латинського чи грецького походження: thrombus тромб (згусток крові), tremor тремор, aphthae висипка, insultus (лат. іnsultо нападати ) інсульт, infarctus (лат. infarcio начиняти) інфаркт.

Часто вони не перекладаються, а транскрибуються засобами національних мов, є інтернаціоналізмами.

2. Терміни словосполучення.Ця група термінів утворюється за граматичними правилами узгодженого та неузгодженого означення. Головне слово – іменник у називному відмінку однини чи множини. Основна роль залежного слова – вказувати на локалізацію враження: abscessus appendīcis, abscessus femoris, abscessus bronchi, abscessus mesenterii.

3. Повністю мотивовані терміни. В якості перших мотивованих основ у складних словах виступають грецькі чи латинської терміноелементи з анатомічним значенням. Кінцеві компоненти несуть головне смислове навантаження. Одні з них відносять дане поняття до класу патологічних явищ (ознак, станів, хворіб, процесів), інші – до хірургічних чи діагностичних операцій. Наведемо приклад з початковим терміноелементом spleno- (гр. splen селезінка): splenomegalia, splenolysis, splenographia, splenotomia, splenometria, splenoptosis, splenosclerosis, splenoscopia, splenoraphia.

Аналогічно утворюються назви багатьох медичних інструментів, апаратів. У ці назви вводиться додатковий терміноелемент з фізико-технічним, фізіологічним чи біофізичним значенням. Напрклад терміноелемент рео- (гр.. rheos потік, течія ) – відноситься до електрики: рео-кардіо-граф, рео-енцефало-граф, рео-гепато-граф.

§51. СУФІКСИ –ŌSIS , -IĀSIS, -ISMUS, -ĪTIS, -ŌMA У КЛІНІЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Суфікси –ōsis-,-iāsis [5]. Похідні слова з цими суфіксами мають значення «процес або його результат, названі основою», напр.: sclerōsis склероз, затвердіння; stenōsis стеноз, звуження; narcōsis наркоз, оціпеніння; helminthiāsis гельмінтоз, глистне захворювання.

Основна маса похідних з суфіксом –ōsisмає загальне значення «патологічний процес, дегенеративне захворювання, хронічний хворобливий стан». Мотивуючі основи мають значення:

а) тканина, орган, частина тіла, система організму, вражені хворобою. Напр.: neurōsis невроз – функціональне захворювання нервової системи; psychosis психоз – розлад психіки.

б) речовина, що викликає захворювання, напр., toxicōsis (гр. toxicon отрута) токсикоз – захворювання, викликане отруйними речовинами; siderōsis (гр. sideros залізо) сідероз – відкладення солей заліза у тканинах.

в) збудник захворювання, інфекції, напр., ascaridosis аскаридоз - глистне захворювання, спричинене аскаридами.

Якщо мотивуюча основа позначає кров’яне тільце або пухлину, то мотивоване слово набуває значення «розповсюдження того, що назване основою», напр., leucocytōsis лейкоцитоз – збільшення кількості лейкоцитів.

Суфіксismus. Слова з цим суфіксом мають значення «явище, факт, характеристика того, що назване основою». Напр., strabismus (гр.) косоокість; virilismus (лат. virilis чоловічий) – загальна назва групи синдромів (поява чоловічих рис у жінок); daltonismus (від прізвища Дальтон) – нездатність розрізняти червоний і зелений кольори.

Суфікс –itis вживається для утворення назв захворювань запального характеру, напр., gastritis – гастрит, запалення слизової оболонки шлунка; nephritis – нефрит, запалення нирок. Мотивуючими основами є грецькі, рідше латинські назви органів чи тканин. Утворені слова є іменниками жіночого роду ІІІ відміни, у родовому відмінку однини вони мають закінчення –itidis: gastritis, gastritidis; laryngitis, laryngitidis.

Суфікс –oma вживається у назвах пухлин. Напр., osteoma – остеома, доброякісна пухлина кісткової тканини; myoma – міома, доброякісна пухлина м’язової тканини. Назви пухлин – іменники ІІІ відміни, середнього роду, у родовому відмінку однини закінчуються на –atis: neuroma, neuromatis; fibroma, fibromatis.

Злоякісні пухлини деяких тканин мають традиційні назви, такі як carcinōma (гр. кarkinos рак) рак, ракова пухлина; sarcōma (гр. sarks, sarkos м’ясо, плоть) саркома.

Загальне поняття «пухлина» виражається термінами tumor, ōris m; blastōma, ātis n (гр. blastos зародок) бластома; neoplasma, ătis n неоплазма, новоутворення.