Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

ШЛЯХИ ЗНИЖЕННЯ СОБІВАРТОСТІ ВИДАВНИЧОЇ ПРОДУКЦІЇ



Авторський гонорар за літературний матеріал

– збільшення питомої ваги безгонорарних видань;

– збільшення питомої ваги видань з відносно невеликими ставками авторського гонорару (для цього можна опрацьовувати видання молодих авторів, або тих авторів, термін охорони авторських прав яких закінчився);

– залучення до роботи з видавництвом організації та установи, яким потрібні спеціальні видання для службового користування;

– зменшення обсягу авторського матеріалу за рахунок покращення структури і стилю твору кваліфікованими редакторами;

– впровадження ефективної тиражної політики, рекламної діяльності для збільшення тиражу видання з метою зменшення витрат авторського гонорару на 1 примірник видання.

Авторський гонорар за художньо-графічне оформлення видання

– оптимізація художньо-графічного оформлення видання, дотримуючись принципу необхідності і достатності;

– використання ілюстрацій для оформлення видань з фототеки та архівів;

– оптимізація зовнішнього оформлення видань за рахунок зменшення кількості елементів оформлення на обкладинці, палітурці, корінці видання;

– підвищення тиражу і зменшення витрат авторського гонорару на 1 примірник видання.

Витрати на редагування і оформлення видання

– збільшення питомої ваги перевидань, за рахунок чого зменшується трудомісткість і, відповідно, витрати;

– покращення редагування і зменшення обсягу видання;

– підвищення кваліфікації редакційного персоналу, що дозволить підвищити продуктивність праці і зменшити витрати на оплату праці;

– суміщення професій;

– впровадження прогресивної комп’ютерної та іншої техніки.

Поліграфічні витрати

– обрання оптимального формату видання, від цього залежить місткість друкарського аркуша. Для видань прози найбільш економічними є формати: 70х100 /16; 70х108 / 16; 70 х 90 /16; 60 х 90 /16; 84х108 /32. Чим більший формат видання, тим менше потрібно друкарських форм і зменшується кількість аркушів-відбитків, що дозволяє зменшити витрати на виготовлення форм і друкування тиражу. Для поетичних творів існує зворотна залежність, але в певних межах. Тут потрібно враховувати довжину рядка і вибирати формат видання. Найбільш економічними є: 70 х 90 /32; 75 х 90 /32; 60 х 90 /32; 60 х84/32.

– обрання оптимальної гарнітури шрифту;

– обрання оптимального кегля шрифту. Чим більший кегль, тим менша місткість аркуша;

– обрання фарбовості видання;

– обрання конструкції видання, його оформлення, суперобкладинки, тиснень на палітурці.