Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Терміни — словосполучення

Можна виділити кілька моделей термінологічних слово­сполучень:

1) І → І (Р.в.): амплітуда коливання, висота шва, тиск детонації;

2) І → П ← І (Р.в.): брус малої кривини, дефект зварного шва;

3) І → І (Р.в.) → І (Р.в.): центр ваги перерізу (рос: центр тяжести сечения), діаграма стану сплавів (рос. диаграмма состояния сплавов);

4) П ← І: кінцевий цикл, легувальний (рос: легирующий) елемент, полегшений бетон, внутрішній виплеск, зварювальний пальник;

ПОЗНАЧЕННЯ: І - іменник, П — прикметник, Р.в.Ро­довий відмінок; стріл-ка → або ← вказує на характер зв’язків між терміноелементами.

5. Терміни абревіатури

 

Вони можуть бути:

1) ініціальними, наприклад, АТС — автоматична теле­фонна станція, ПК —

персональний комп’ютер, ДСТУ, ГОСТ, РТК – робототехнологічний комплекс, ТУ – тривалість увімкнення, УЗД – ультразвукова дефектоскопія, УЗХ – ультра-звукові хвилі;

2) складовими, наприклад, техінформ, Нацбанк, викон­роб, страхагент, держ-

установа;

3) мішаними, наприклад: УВЧ-терапія, УкрНДІМет (Український науково-

дослідний інститут металів), МГД-генератор (магнітогідродинамічний).

6. Терміни— символо-слова

 

Це сполучення слів а літерами та цифрами, наприклад, вітамін А, γ-частка, і-область, С02-лазер, газова суміш Ar+20-25% CO2, магнітографічні дефекто-скопи МД-9, двошарові магнітні стрічки типу МК-1 і МК-2.

7. Терміни — моделе-слова

 

У таких термінах форма першої літери відбиває форму об’єкта, наприклад, S-подібні натяжні пристрої, Г-подібне сполучення, V-клапан, γ-установка, паль-ник U-подібний, I-подібний шов (без оброблення кромок).

За семантичним значенням розрізняють власне терміни та терміноїди. Якщо терміни створюють на основі науко­вого або технічного поняття, то терміноїди — на основі поняття у вузькій професійній діяльності. Вони називають конкретні явища або об’єкти.

Терміноїди є групою лексичних одиниць, що складаєть­ся з номенклатури, професіоналізмів і професійних просторіч.

Номенклатура (інша назва — «номени») — це слова, що називають кон-кретні об’єкти науки або техніки, тому но­мени бувають науковими та технічними. Так, системи тех­нічних термінів супроводжуються номенами — наймену­ваннями типів і класів машин і механізмів, нерідко з циф­ровими й літерними позначення-ми, що характеризують номер моделі, розмір деталі тощо (наприклад, літак

ТУ-134, танк Т-34, магнітна стрічка МК-1, дріт марок Зв-08Г2С і Зв-08ГС).

Професіоналізмипов’язані головним чином з архаїчною лексикою реміс-ничих і спеціальних занять, які виникли у період середньовіччя — корабельна та навігаційна, гірни­чодобувна, мисливська справи тощо.

Наприклад, морський професіоналізм «травити» позна­чає «потроху відпус-кати, послаблюючи натягнення кана­ту»; зварювальні професіоналізми «у чов-ник» позначає «при зварюванні стикових і кутових з’єднань кут нахилу зварю-вального пальника відносно вертикальної осі повинен складати 2-150»; зварю-вання «кутом уперед» і «кутом назад» позначає «вплив положення пальника від-носно осі на зміну глибини провару, формування і форму шва»; «згори вниз» і «знизу вгору» позначає «спосіб зварювання кутових і стикових з’єднань із металу товщиною до 4 мм», переміщеня «по трикутнику» позначає «поперечні коливання зварювального дроту при виконанні вертикальних швів».

Професійні просторіччя створюють з різних причин: психологічних, пси-холінгвістичних й суто мовних.

Якщо тренер з гімнастики під час виконання вправ уче­ницями коментує, що вони замість «ластівки» зробили «го­робця», а замість «шпагату» —«мотузочок», то він за до­помогою професійного просторіччя оцінює їхній виступ. Це приклад психологічної причини появи просторіччя.

Психолінгвістичною причиною виникнення професійно­го просторіччя є процес метафоризації (перенесення ознак з одного предмета на інший на підставі подібності).

Наприклад, у роки першої світової війни солдати вжива­ли вислови: «суп зі шрапнеллю», «каша зі шрапнеллю». Ціка­во, що російські солдати так називали перлову кашу, а фран­цузькі — боби (для довідки: «шрапнель — кулі, картечі, яки­ми начинений розривний артилерійський снаряд»).

Мовна причина професійного просторіччя — це праг­нення до скорочення словосполучень. Наприклад, замість термінологічного словосполучення «націо-нальний банк» вживають одне слово «Нацбанк».

Відомо, що більша частина термінів раніше була загаль­новживаною лек-сикою. Тому одна й та ж лексична одини­ця може існувати і як термін, і як нетер-мін, наприклад: ніс (людини) ніс (корабля), супутник (людина, що поруч з ва-ми) — супутник (космічний об’єкт, що обертається на­вколо планети).

Процес переходу лексичної одиниці зі стану нетерміна до стану терміна на-зивається термінологізацією.Під час термінологізації лексична одиниця отримує значення пев­ного поняття у певній системі понять.

До термінів у процесі термінологізації можуть надходити:

1) слова з загальновживаної лексики; наприклад, слово «муфта» (вид жіно-

чого одягу з хутра для зігрівання рук) сьогодні є технічним терміном — «деталь у вигляді невисо­кого циліндра для поздовжнього з’єднування валів, труб, зуб­частих коліс та інших циліндричних або призматичних час­тин машин чи споруд»; слово «утома» (стан людини) зараз також стало технічним терміном — «утома мета-лів»: «механічна», «термічна», «ударна» тощо;

2) квазітерміни; наприклад, так звані терміни з науко­во-фантастичної літера-

тури: «гелікоптер» (те саме, що й вертоліт), автор терміна — відомий італійський худож­ник, архітектор, скульптор, інженер, вчений XV століття Леонардо да Він-чі); «зомбі» (люди-роботи, які автоматич­но виконують чужі накази, не замислю-ючись над їхніми на­слідками);

3) професійні просторіччя; наприклад, «кривошия» (сьо­годні існують медичні

терміни — «лівобічна кривошия», «правобічна кривошия»);

4) терміни з інших терміносистем; наприклад, термін «хвиля» (у фізиці з гід-

равліки), термін «резонанс» (в ядер­ній фізиці з акустики), термін «мова» (в інфор-матиці з мо­вознавства);

5) номенклатурні одиниці; наприклад, лампа «Юпітер» (зараз термін «юпі-

тер» позначає потужний освітлювальний прилад для кінознімання при штучному освітленні);

6) власні імена; наприклад, прізвище Ампер — термін «ампер» (одиниця виміру

сили електричного струму), пріз­вище Джоуль — термін «джоуль» (одиниця вимі-ру енергії, роботи й кількості теплоти).

Зворотний процес — перехід терміна до стану загально­вживаної лексики — називається детермінологізацією. Та­кий перехід відбувається у випадку розпаду певної терміносистеми внаслідок отримання нових даних у певній ґа­лузі науко-вого знання. Наприклад, раніше термін «флюїд» позначав уявну невагому рідину, за допомогою якої пояс­нювали до XVIII століття теплові, електричні й оптичні яви­ща, а також горіння. Сьогодні ми вживаємо це слово як нетермін: «флюїди добра» та ін.

Проте термін може одночасно брати участь у процесі детермінологізації й залишатися терміном. Наприклад, сло­во «атмосфера» вживається як термін у фізиці (газоподіб­на оболонка Землі і деяких інших планет або одиниця вимірю-вання тиску) та у переносному значенні як нетермін (умови, що породжуються соціальним становищем, колек­тивом, родиною, наприклад, «атмосфера добро-зичливос­ті»); слово «клімат» вживається як термін у географії (ме­теорологічні умови, властиві певній місцевості) та у пере­носному значенні як нетермін («мік-роклімат у колективі»); слово «орбіта» вживається як термін в астрономії (шлях руху небесного тіла або штучного супутника Землі, орбі­тальної станції і т. ін. у космічному просторі навколо ін­шого тіла), в анатомії (заглибина, в якій містить-ся очне яблуко) та у переносному значенні як нетермін (сфера впливу, діяльності, поширення кого-, чого-небудь, напри­клад, «орбіти дружби»)

У зв’язку з упровадженням української мови на підприємствах та установах помітно збагачується словник різних професій новою науково-технічною, сус-пільно – політичною лексикою і термінологією.

Що означає знати мову професії?

Це – вільно володіти лексикою свого фаху, нею користуватися.

Мовні знання – один з основних компонентів професійної підготовки.

Оскільки мова виражає думку, є засобом пізнання та діяльності, то правильному професійному спілкуванню людина вчиться все своє життя.

Знання мови професії підвищує ефективність праці, допомагає краще орієн-туватися в складній професійній ситуації та в контактах з представниками своєї професії.

Професіоналізми – це слова або вислови, властиві мові певної вузької про-фесійної (рідше — соціальної) групи людей, поставле­них в особливі умови життя.

Оскільки професіоналізми вживають на позначення певних понять лише у сфері тієї чи іншої професії, ремесла, промислу, вони не завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми виступають як неофіційні синоніми до тер-мінів. З-поміж професіоналізмів можна вирізнити науково-технічні, професійно-виробничі. Вони доволі різноманітні щодо семантичних характеристик.

На відміну від термінів, професіоналізми не мають чіткого наукового визна-чення й не становлять цілісної системи. Суттєва різниця між термінами і профе-сіоналізмами полягає у тому, що терміни - це офіційні наукові назви поняття, а професіоналізми виникають як розмовні, неофіційні замінники термінів (платіж-ка - платіжне доручення; вишка - вища математика, пара - дві академічні годи-ни) або колита чи інша професія, рід занять не має розвиненої термінології (на-приклад, рибальство, гончарство і т. д.).

Професіоналізми на відміну від термінів, як правило, емоційно забарвлені, є переосмисленими словами загального вжитку. Вони можуть бути незрозумілі лю-дям, які не належать до певної професії, пор.: підвал у мові поліграфістів, бобик, бублик у мові водіїв тощо.

Професіоналізми можуть використовуватися в неофіційному професійному спілкуванні, проте вони є ненормативними в професійних документах, текстах, в офіційному усному мовленні.

Одже, якщо терміни – це, як правило, абстрактні поняття, то професіоналіз-ми – конкретні, тому що детально диференціюють ті предмети, дії, якості, що без-посередньо пов’язані зі сферою діяльності відповідної професії.

Здебільшого професіоналізми застосовуються в усному неофіційному мов-ленні людей певного фаху. Виконуючи важливу номінативно-комунікативну функцію, вони точно називають деталь виробу, ланку технологічного процесу чи певне поняття й у такий спосіб сприяють кращому взаєморозумінню. У писемній мові професіоналізм вживають у виданнях, призначених для фахівців (буклетах, інструкціях, порадах).

Професіоналізми використовують також у літературі з метою створення професійного колориту, відтворення життєдіяльності певного професійного се-редовища у своїх творах.

Отже, професіоналізми — слова, що їх уживають люди, об’єд­нані певною виробничою діяльністю, тобто слова, прита­манні мовленню представників певної професії: забій, вруб­машина, на-гора (шахтарі); сталеплавильна груша, мар­тен, плавка, проба, болванка, вагранка, затискач (стале­вари); оранка, косовиця, скирдування, силосування (сіль­ські трудівники); курсив, петит, набір, гранки (праців­ники поліграфії); перкусія, пальпація, ремісія, кома (ме­дики); у човник, по трикутнику, вниз вгору (зварників).

Правда, не всі професіоналізми можна віднести до високої лексики. Зрозу-міло, що такі вирази, як крутити бублика чи рос. мотор барахлит, мотор чихает належать не до високої, а низької лексики.

 

ТВОРЕННЯ ПРОФЕСІОНАЛІЗМІВ

Серед професіоналізмів переважають слова загальнонародної мови, вжиті у специ­фічному значенні або в не узвичаєній для них формі. Так, поза літера­турною нормою перебуває вживання абстрактних іменників у мно­жині: начальникам від-ділів треба уточнити свої обсяги, ми маємо типові застосування, цілий ряд дифе-ренціювань та ін. Як відомо, ці абстрактні іменники в загальнолітературній мові форм множини не мають.

До професіоналізмів належать також і сло­ва загальнонародної мови, вжиті в спеціальному значенні. Так, на­приклад, у загальнонародній мові слова кваліфіко-ваний, свідомий, якісний означають наявність у якихось осіб, предметів певних влас­тивостей або ознак. У деяких колективах усталилось вживання цих слів на по-значення високого (власне найвищого) вияву названої ознаки чи властивості: калі-фікований у них означає «висококвалі­фікований», а не «той, шо має певну каліфі-кацію», свідомий — це людина надзвичайно високої свідомості; якісні показни-

ки — це по­казники високої (найвищої) якості та ін.

Таке слововживання збіднює мову й водночас ускладнює сам процес спіл-кування: адже до нового слововжитку треба спеціаль­но звикати; крім того, в усно-му мовленні міру якості можна пе­редати інтонаційно (сказати якісний з такою ін-тонацією, яка вис­ловить найвищу міру цієї ознаки); у писемному мовленні читач мусить усе це «домислити», шо абсолютно недоречно в діловій сфері людського спілкування.

Часом переосмислене слово так далеко відходить від значення основного, що «непосвяченій» людині взагалі буде незрозуміло, про що йдеться: слово удар, наприклад, у текстильній промисловості вживається на позначення одиниці швид-кості верстата. Тому речен­ня Повідомте ударність нового агрегати для непосвя-ченої людини буде «шифровим донесенням», а не діловим листом.

Поширеним засобом поповнення складу професіоналізмів с «місцева слово-творчість» (у межах колективу, підприємства, відом­ства та ін.), насамперед за ра-хунок префіксації та словоскладання. Серед префіксів найпопулярніші до- (дооб-ладнати, декваліфікація, дооформляти, доукомплектувати, дообстежити, доза-кріпити), недо- (недопалив, недовнесок, недопромисел, недоперевиконано), за- (залозунгувати, запроцентувати, задебетувати), над- (надзверхплановий); серед суфіксів -ість (бойовитість, пливучість, стрибучість), -аж (типаж, листаж),

-ація (маршрутизація, декваліфікація) та ін.

Словоскладання чи основоскладання дає у професійних жаргонах слова, невідомі загальнонародній мові, наприклад маловісна корова (корова некон-диційної ваги). Інший тип складань : тонно – км – брутто (зовнішній вигляд у цього слова досить екзотичний, але побудовано – з точки зору норм літературної мови – неграмотно) .

Професійні жаргони часто виникають і вкорінюються там, де порушується автоматизм праці, виробничий ритм, динамічний стереотип. Чим організованіше праця в межах певної професії, тим менше умов для виникнення професіоналіз-мів. Думка ця може бути проілюстрована прикладами з жаргону проектуваль-ників : проектувати з чистого місця, екстраполювати стелю, зробити в пото-лочних метрах, з бухгалтерського жаргону: зводити рахунки, дбет, кредит обга-няє, липовий баланс, заморозити рахунок, збити в купу рахунок та ін.

Цілком очевидно, на позначення якої робочої ситуації можуть бути вжиті наведені словосполучення.

 

 


Структура термінів (словотворчі типи термінів)
1. Терміни – кореневі слова
Корінна лексика, тобто власне українські слова Запозичена лексика
довіра, промисловість, підприємство комісі, інвестор, протокол, відомість, термін, договір, покажчик
2. Терміни – похідні слова
Корінна лексика Запозичена лексика
Терміни, утворені за допомогою префіксації Терміни, утворені за допомогою суфіксації Терміни, утворені за допомогою суфіксально-префіксального способу Терміни, утворені за допомогою префіксації, суфіксації та суфіксально-префіксального способу  
      факсиміле пролонгування корпоративний акредитив страховий поліс прайсова ціна співбесіда роялті резолюція  
3. Терміни – складні слова
Корінна лексика Гідридотерміни Запозичена лексика
діловодство автоколивання, антитіло віп-клієнт, офіс-менеджер
4. Терміни — словосполучення
дата документа, реєстраційний індекс, реєстрація документа, номенклатура справ, індекс надходження  
5. Терміни — абревіатури
ініціальні складові мішаними
РКК (реєстрацій-но-контрольна картка), ЕПК (експертно-пере-вірна комісія) облдержадміністрація Мін’юст держстандарт  
6. Терміни— символо-слова
вітамін А, γ-частка, і-область, С02-лазер, газова суміш Ar+20-25% CO2, магнітографічні дефекто-скопи МД-9, двошарові магнітні стрічки типу МК-1 і МК-2.    
7. Терміни — моделе-слова
S-подібні натяжні пристрої, Г-подібне сполучення, V-клапан, γ-установка, паль-ник U-подібний, I-подібний шов (без оброблення кромок).