Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Суфіксальний спосіб термінотворення



 

У системі афіксального словотвору найпродуктивнішим є суфіксація. Суфіксальні словотвірні типи термінів-іменників поділяються за характером твірних основ, мотивованих дієсловами, іменниками, прикметниками.

1. До термінів, мотивованих дієслівною основою, належать слова на позначення поняття "носій процесуальної ознаки". Вони утворюються за допомогою продуктивної словотвірної моделі дієслово + суфікси : -ач, -ник, -к(а), -н(я), -ищ(е), -нок, -ок, -атор, -ант (-ент), -ер (ор). Найпродуктивнішим з них є словотвірний тип з суфіксом -ач.Терміни із суфіксом -ачмістять сему "незавершеної дії”, яка простежується в твірних основах префіксальних і безпрефіксних дієслів недоконаного виду. Термінами, утвореними за допомогою суфікса -ач, називають осіб виконавців певної дії (читати - читач, користуватися - користувач, відвідувати - відвідувач, одержувати - одержувач, споживати - споживач, укладати - укладач, переписувати - переписувач).

За допомогою словотвірного типу основа дієслова+ -ник

(-льник)утворюються віддієслівні деривати зі значеннями: "особа" - виконавець певної дії, названої твірною основою, що вказує на належність до певної професії (палітурити - палітурник, ритувати - ритовник (заст.)) або "тимчасове заняття особи" (дарувати - дарувальник, замовляти - замовник); "предмет", за допомогою якого виконується дія як така, що позначає назви видань (довідуватися - довідник, розмовляти - розмовник, сповіщати - вісник, пособити - посібник, радити- порадник, співати - співаник, збирати - збірник, питати - питальник); "предмети бібліотечної техніки" (замінювати - замінник, розділювати - роздільник); "предметний фактор, за допомогою якого здійснюється дія" (визначати - визначник).

Суфікс -ник (-льник) виявляє граматичну сполучуваність з основами дієслів як доконаного, так і недоконаного виду: замінити - замінник, розділити - роздільник.

Віддієслівні іменники із суфіксом (а) утворюються здебільшого від префіксальних дієслів недоконаного виду на позначення: "предметів, за допомогою яких виконується дія" (підпірка, накривка каталогової шухляди); "об'єктів" і "наслідків дії" (виставка, вкладка, заставка, збірка, вибірка, наклейка, довідка, позначка, обкладинка, добірка, застібка). Характерною особливістю суфікса -к(а) при творенні документознавчих термінів є його граматичне поєднання переважно з українськими твірними основами дієслів, випадки поєднання суфікса -к(а)з іншомовними основами є поодинокими: палітурити -палітурка, нотувати - нотатка, інсценізувати - інсценівка.

Однотипність словотвірних моделей притаманна термінам, що утворюють семантико-функціональний ряд локативності, вказуючи на місце здійснення дії за допомогою суфіксів -ищ(е), -льн(я), -н(я).Кожному із цих словотворчих формантів властива семантична спеціалізація: суфікс -ищ(е) утворює лексеми на позначення "місця (приміщення), спеціально обладнаного для виконання певної дії" (сховище);суфікс-льн(я) відтворює" локалізацію дії в якому-небудь об'єкті реальної дійсності" (читальня, випозичальня(заст.)); суфікс -н(я) вказує на "заклад, місце виконання дії" (палітурня). Вказані суфікси виявляють граматичну сполучуваність із твірними основами дієслів недоконаного виду : палітурити - палітурня, друкувати - друкарня.

На позначення "об'єкта" або "наслідку дії" в УДТ використовуються терміни, утворені за допомогою суфіксів -нок, -ок: пакунок, дарунок, малюнок, додаток, відбиток, список, згорток, зшиток.Від деяких із наведених термінів утворився ряд похідних, що формують ядро терміносистеми документознавства (список, додаток),решта перебувають на її периферії. Від дієслова відбивати(відтворювати, копіювати) за допомогою суфіксів -ок, -к(а)утворилися терміни відбиток, відбитка,останній з яких вживається спорадично.

До непродуктивних словотвірних моделей належать деривати з суфіксами -ар, -тель(вказують на особу) - хранитель(архіву), друкар; -чик(вказує на предмет, який має певну функцію) - покажчик; -ій(вказує на предмет, який виконує певну процесуальну дію) - носій(інформації).

У творенні документознавчих термінів, крім питомих українських суфіксів, широко використовуються іншомовні суфікси. Так, за допомогою суфікса -аторвід основ дієслів іншомовного походження утворюються назви на позначення осіб - носіїв активної дії, зокрема їх професійної належності з високим ступенем абстрагованості: класифікувати - класифікатор, інформувати - інформатор, комплектувати - комплектатор. Рідше утворюються терміни на позначення "пристроїв, що виконують дію" (нумерувати - нумератор, перфорувати - перфоратор), та "предмета, за допомогою якого здійснюється дія, названа твірною основою дієслова" (рубрикувати - рубрикатор).

Семантичним еквівалентом суфікса -аторє суфікс-ізатор/-изатор,що вказує на більшу конкретизацію дії. За їх допомогою від дієслів іншомовного походження утворюються терміни на позначення "особи - виконавця певної дії", "професій":каталогізувати - каталогізатор; систематизувати - систематизатор.

До малопродуктивних в УДТ належать словотвірні моделі з суфіксами -ер (-ор), -ат, -ант,що співвідносяться з дієсловами на -ува-: редагувати - редактор, гравірувати - гравер, адресувати - адресат, адресант. Слова з суфіксом -ат називають: особу, яка є об'єктом дії (адресат);документ (дублікат, реферат); розміри документа (формат).Терміни із словотвірним формантом -ант (-ент)мають значення "активний носій процесуальної ознаки" - особа, установа: рецензент, депонент, адресант; предмети: патент, документ.У бібліотечній термінології є терміни, що поєднують два значення, наприклад: абонент(особа та установа) і абонемент(структурний підрозділ і форма обслуговування читачів).

До віддієслівних терміноутворень можна віднести також терміни, витворені за допомогою суфіксів -нн(я), -анн(я), -енн(я), -інн(я), -уванн(я), -юванн(я) із загальним значенням "опредметнена дія".Формант -нн(я) приєднується до твірних основ дієслів переважно недоконаного виду з суфіксами -і-, -ува-(-юва-): депонувати - депонування, анотувати - анотування, поширювати - поширення(інформації), старіти - старіння(інформації), штемпелювати - штемпелювання.

Терміни, які позначають дію стосовно осіб (читача, абонента, споживача інформації), можуть указувати на певний виробничий процес (обслуговування, забезпечення, інформування); конкретну дію (абонування, відвідування, анкетування, обговорення, повідомлення);дію, спричинену психологічними особливостями особи (зацікавлення, уподобання).

Терміни, що позначають "опредметнену дію стосовно основних об'єктів документознавства" з предметним значенням (усіх видів документів, каталогів, карток, графічних символів та абстрактних понять), називають переважну більшість виробничих процесів і утворюють розгалужену систему значень. Вони вказують на конкретну разову дію (бронювання, замовлення); тривалий виробничий процес (формування, комплектування, ведення, депонування).

Безвідносно до поділу за тривалістю процесів терміни із суфіксом -нн(я) можуть називати: специфічні виробничі процеси опрацювання первинних документів (складання(бібліографічного опису), індексування, шифрування, анотування, реферування)); процеси із значенням "переміщення в просторі, тривалості в часі" (постачання, надсилання, розповсюдження, інкапсулювання, оновлення);дію зі значенням "відтворення, збільшення кількості" (дублювання, копіювання, тиражування, публікування).

Окремі терміни паралельно вказують як на процес, так і на результат процесу: збереження(фонду), надходження (літератури), видання, повідомлення(інформаційне), нагадування(читачеві). Значення "предметності" притаманне термінам: зібрання(творів), ділення(класифікаційне), тиснення(золоте).

Суфікс -нн(я) приєднується як до українських, так і запозичених основ дієслів: читання, ведення, публікування, групування, експонування, дублювання. Простежується закономірність переважного приєднання суфіксів -уванн (я), -юванн (я) до безпрефіксованих дієслів іншомовного походження і префіксованих українських дієслів: дублювання, депонування, формування, реєстрування. Виняток становлять окремі терміни: користування, листування, опублікування, поінформування.

Словотвірні моделі типу: основа дієслова + -інн(я), -тт(я) є малопродуктивними (старіння(інформації), вибуття(з фонду)).

Іншомовні суфікси, що передають значення процесу, мають семантичні відтінки: суфікс -аціяздебільшого передає значення "конкретної дії" (нумерація, реєстрація); -изація - "специфічні виробничі процеси" (предметизація, деталізація, систематизація); -фікація -"безпосередній виробничий процес" (уніфікація, ідентифікація).

Підвищена функціональна активність суфікса -аціяу поєднанні з основами найменувань, які вказують на дію, зумовлює перенесення назви і на предмети, які є об'єктом дії. Серед них можна виділити такі: документи, їх сукупність (інформація, публікація, документація); елементи оформлення книги (орнаментація, пагінація, ілюстрація, експлікація). У термінах - іменниках, що вказують на предметність, суфікс -аціянаявний у прямих запозиченнях з мови - продуцента: анотація, дисертація.

Терміни, утворені за допомогою форманта -ізація (-изація), називають дію, властиву більш обмеженому колу галузей діяльності. У документознавстві номінують специфічні виробничі процеси, що об'єднуються в такі тематичні групи: документний фонд (інвентаризація, нейтралізація, стабілізація(документа), амортизація(фонду)); опрацюван­ня фонду (систематизація, каталогізація, предметизація, індивідуалізація, деталізація (рубрик, індексів), паспортизація(каталогів), формалізація (предметних рубрик)); організація бібліотечної роботи (диспетчеризація(бібліотечних циклів), централізація(бібліотек)); робота з читачами (популяризація(літератури)); застосування технічних засобів (алгоритмізація(опрацювання інформації), автоматизація, механізація (бібліотечних процесів), мініатюризація(фонду)).

Суфікс -фікаціявказує на: безпосередній виробничий процес (ідентифікація- встановлення точних відомостей про книгу, рукопис, уніфікація(бібліотечного опису)); кінцевий результат дії (специфікація- частина зведеного бібліографічного опису, класифікація- система понять).

При порівнянні функціональних характеристик суфіксів українського та іншомовного походження -нн(я), -ація, -ізація, -изацияу поєднанні із спільнокореневими іншомовними основами простежується семантична наближеність або ідентичність значень термінів. Це зумовлюється здатністю іншомовних назв позначати дію як тривалий процес і завершену дію. У віддієслівних іменниках із суфіксом -нн(я) переважає відтінок тривалості. Ідентичність значень термінів виявляється тоді, коли вони передають значення "тривалості": каталогізація -каталогізування, систематизація - систематизування, інформація-інформування, публікація-публікування.Безперервність процесу поповнення фонду бібліотеки новою літературою зумовлює використання винятково терміна комплектування,у якому суфікс -нн(я) вказує на тривалість дії. Термін комплектаціяу бібліотечній терміносистемі відсутній. Паралельне функціювання спільнокореневих різноморфемних термінів активізувалося. Ці лексеми в терміносистемі перебувають у відношеннях синонімії.

2. Продуктивною при творенні документознавчих термінів на позначення "носія предметної ознаки" є словотвірні моделі типу: іменник + суфікси -ник, -к(а), -ок, -ств(о), -цтв(о).

Терміни, утворені за допомогою суфікса -ник, у документознавчій термінології називають: особи за родом діяльності, де твірна основа вказує на об'єкт діяльності (книжник); предмети - види видань, де твірна основа вказує на зміст документів (словник, задачник, зільник, пісенник, травник, цінник);цільове призначення (путівник); періодичність виходу видання в світ (річник, місячник, тижневик).

Словотвірний тип із суфіксом -ар належить до непродуктивних і вказує: на особу за родом діяльності, де твірна основа називає об'єкт діяльності (книгар);на предмет - вид видань (буквар).

У документознавчій термінології поодинокими лексемами з конкретно-предметним значенням є терміни, утворені за допомогою суфікса -иц(я) (полиця(книжкова), крамниця(книжкова), глаголиця, кирилиця).

До складу УДТ входить ряд лексем із словотворчими формантами -к(а),- ок,які в загальнолітературній мові містять семи "зменшеності", наприклад: квиток, листок, дужка, риска. Відсутність експресивного забарвлення суфікса спричинено десемантизацією похідних і переходом їх до нейтральної лексики. Суфікс перестає сприйматися як показник зменшеності і зберігає лише функцію оформлення назви, функцію показника предметності [80].

Іншомовні та українські основи, поєднуючись із вказаними словотворчими формантами, продукують назви конкретних предметів (картка, печатка, етикетка, наличка),елементів оформлення книги, тексту (сторінка, віньєтка, стрічка,кінцівка, крапка);видів документів (книжка, чернетка, платівка, листівка); форми роботи (ранок(літературний), ярмарок(книжковий)).

Високою функціональною активністю відзначаєтьсясуфікс-к(а). Його десемантизація виявляється в тому, що терміни сприймаються як назви реальних об'єктів без вказівки на здрібнілість листівка, рамка, дірка, картка. Синонімічна пара книга-книжка,втративши семантичне протиставлення за розміром, розвивала самостійні риси при збереженні спільного основного значення. Словник Б. Комарова (1926 р.) містить ремарку, яка визначає сферу використання терміна книгадля називання "ідеологічного поняття" (напр. "поширення книги на Україні"), а терміна книжка -для конкретного предмета. Згідно з державним стандартом України "Видання. Основні види" сучасний погляд на розмежування семантики цих двох слів полягає у визначенні терміна книжка (книжкове видання)як більш загального терміна - "видання у вигляді блока скріплених у корінці аркушів друкованого матеріалу будь-якого формату в обкладинці чи оправі". Залежно від обсягу книжкові видання поділяються на книги (понад 48 сторінок) і брошури (від 4 до 48 сторінок).

Основи книг-, книж- використовуються для творення простих слів: книга, книгар, книжка, книжник, книжність, книжковий, книжний.

Лексема книгавідрізняється значно вищою частотністю вживання, використовується у творенні термінів за продуктивними моделями (терміни-композити, терміни-словосполучення), утворює комплекс назв, які містять її як спільну похідну основу:інвентарна книга, адресна книга, книга-кодекс, книга-поштою, книга-сувій, книжка-іграшка, книжка-картинка. Із словотвірним компонентом книгаутворено ціле гніздо термінів-композитів у таких категоріях назв: процес, явище (книгопоширення, книгодрукування, книгоопис (заст.), книговидавництво, книговикористання, книгоношення, книгообмін, книгопостачання, книговидавання, книговидача, книговидання, книготоргівля);особа (книгознавець, книгоноша, книголюб, книгодавець, книговидавець, книгопродавець, книгоїд (розм.)); показник (книгозабезпеченість, книговидача); наукова дисципліна (книгознавство);предмет (книгопідіймач, книготримач);приміщення (книгосховище).

Похідні від лексеми книжкаутворюють складні терміни: книжково-журнальний(фонд), книжково-ілюстративна(виставка), книжковий (виставка, вітрина, знак, полиця, шифр).

УДТ містить поодинокі терміни, у яких словотворчі форманти -к(а), -иквиявляють ознаку зменшеності: кишенька(книги), дротик(пошуковий).

Терміни, утворені за допомогою суфікса -ств(о), -цтв(о), вказують на заняття особи, назване мотивувальним словом (авторство);сукупність осіб (читацтво).У 20-ті роки були поширені також інші терміни, утворені за названою моделлю: читачівство (наукова дисципліна, що вивчає читача і читання), книгарство( книжкова торгівля), які згодом вийшли з активного вжитку і були замінені іншими, наприклад, слово читачівствовитіснив новий термін читачознавство.

Терміни, утворені за допомогою іншомовних суфіксів, часто мають значення збірності й називають переважно конкретні предмети. Вони вказують на невизначену кількість, що сприймається як одне ціле. Наприклад, збірні назви предметів (видань, елементів їх графічного оформлення) з суфіксами:-іан(а) - Шевченкіана, Франкіана(сукупність творів певного автора та літератури про нього); -ік(а)- Україніка (сукупність книг певної тематики); -ик(а)- орнаментика (сукупність орнаментальних елементів у документі); -арій - глосарій, гербарій; -ура - література; -ація - документація, орнаментація, пагінація, інформація; -ат - аркушат.Граматична сполучуваність суфікса -іан-реалізується тільки з власними назвами, що обмежує його словотвірну активність.

Запозичені терміни, утворені за допомогою суфікса -ар(-яр), називають: предмети (книги, бібліотечна техніка) - інвентар (лат. inventeriumопис), календар(лат. calendariumбукв. боргова записка), екземпляр(лат. exemplarзразок), формуляр (нім. Formular), футляр(нім. Futteral).У документознавчій термінології термін екземплярвідтворює два значення: "предмет" - книга і "статистичний показник" - одиниця збереження у документному фонді.

До малопродуктивних словотвірних типів із суфіксами іншомовного походження належать утворення із суфіксом -арій (депозитарій); -ика, -іка(евристика, інформатика, хроніка, графіка); -іст (анналіст); -ат(алігат, дезидерат, плакат); -аж (стелаж, тираж, увраж); -ал (ініціал, каптал, оригінал, журнал); -ель (штемпель); -ет (буклет, дублет, пакет, раритет); -ив (актив, курсив, масив, мотив); -изм (афоризм); -ис (екслібрис); -иск (астериск); -ус (папірус, тезаурус).Переважно іншомовні словотворчі форманти визначаються як складові компоненти прямих запозичень.

3. За допомогою словотвірних моделей типу: прикметник+ суфікси -ість, -от(а),-ин(а), -изн(а), -н-утворюються терміни на позначення поняття "абстрактна ознака",що вказує на певні властивості реальних об'єктів.

У творенні таких термінів позицію домінанти займає суфікс -ість.Ці терміни називають абстрактні властивості (динамічність, компактність, еквівалентність, науковість);властивості,що визначаються кількісними ознаками (дублетність, примірниковість, періодичність, поодинокість, повторюваність); фізико-хімічні властивості (вогкість, еластичність, рухомість); властивості на позначення "психологічних особливостей осіб" (зацікавленість, очитаність, поінформованість, читальність); статистичні показники (коефіцієнти) (відвідуваність, обертаність, читаність, місткість).

Терміни, що виражають абстрактну ознаку, становлять сполучення твірних основ якісних і відносних прикметників із суфіксом -ість (-ність): дискретність, комплектність, раритетність. Формант -істьприєднується як до власномовної, так і до іншомовної твірної основи: інформативність, доступність.

Лексеми із загальним словотвірним значенням "абстрактна ознака" мотивуються прикметниками із суфіксами: -н- (дискретний - дискретність, еквівалентний - еквівалентність, комплектний - комплектність); -ов- (примірниковий- примірниковість, науковий - науковість, вибірковий - вибірковість); -л- (стислий - стислість); -альн-(читальний - читальність); -к- (місткий - місткість); -ичн- (-ічн -)(періодичний - періодичність, публічний - публічність, стохастичний - стохастичність).

Лексеми, утворені шляхом приєднання суфіксів -от(а), -ин(а), -изн(а)до основ якісних прикметників, самостійно в УДТ не вживаються, а функціонують винятково у складі термінів-словосполучень: глибина індексування, глибина комплектування, хронологічна глибина фонду (бібліографічного пошуку); повнота фонду (бібліографічних відомостей, бібліографічного опису, бібліографічного пошуку, каталогу, комплектування фонду, виконання бібліографічного запиту); частота поновлення інформації; новизна інформації.

Використання однотипних словотвірних моделей для номінації властивостей як родових понять можна проілюструвати на таких прикладах: а) властивості інформації:єдність з фізичним носієм, дискретність, неперервність, наявність смислу і новизни, цінність, кумулятивність, зростання, повторюваність, багаторазова використовуваність, старіння, розпорошення у джерелах; б) властивості фонду: цілісність, відкритість, множинність, динамічність, інформативність, керованість, кумулятивність, стохастичність, гетерогенність, надійність; в) властивості каталогів: інформаційність, науковість, доступність, відповідність змісту і побудови каталогів потребам читачів, повнота, багатоаспектність, відтворення фонду, оперативність.

Можна стверджувати, що в УДТ спостерігаємо високий ступінь спеціалізації форманта -істьдля позначення властивостей, показників. Водночас певні властивості можуть бути номіновані за допомогою формантів -от(а), -нн(я) та описової конструкції. Використання описових конструкцій, які здебільшого є дефініцією поняття, свідчать про відсутність точного, однозначного, лаконічного україномовного терміна. Шляхом усунення описових конструкцій термінів на позначення властивостей може бути використання словотвірної моделі з суфіксом -ість: від основи англійського терміна relevanceза допомогою суфікса -істьутворено термін релевантність фонду (відповідність змісту документів читацькому попиту).

Отже суфіксальний спосіб творення документознавчих термінів є високопродуктивним. Суфікси як словотворчі частини слова, що виникли шляхом абстрагуючої роботи людського мислення, приєднуючись до різних основ, утворюють слова з новим лексичним значенням або ж змінюють форму слова. Словотворчий аналіз української документознавчої термінології свідчить, що суфіксальні словотворчі форманти, які утворюють ці терміни, досить численні. Приєднуючись переважно до іменникових, а також дієслівних, прикметникових основ, вони утворюють слова на позначення різноманітних понять документознавства.