Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Фігури кількості



До фігур кількості належать фігури, що виникли на зіставлен­ні двох різнорідних предметів зі спільною для них кількісною оз­накою.

Ця спільна ознака є характерною для одного із зіставлюваних предметів.

Якщо вона приписується предмету більшою мірою, то вини­кає гіпербола, якщо меншою мірою — виникає мейозис, різнови­дом якого є літота. Це менш продуктивний і малочастотний тип фігур.

Гіпербола (гр. ЬирегЬоІе — перебільшення) — образне пере­більшення, яке виявляється в тому, що якась ознака приписується предмету в такій мірі, в якій вона реально йому не властива інеможе бути властивою. Основне призначення гіперболи — зверну­ти увагу на цей предмет, підкреслити позитивні чи негативні якості. Гіперболізуються такі ознаки, як розмір, колір, сила, кількість тощо.

Гіпербола як засіб експресивності поширена в художньомутауснорозмовному стилях для надання тексту більшої виразності й переконливості:умру зі сміху;збожеволію від роботи;море сліз;

Горами хвилю підійма... (Т. Шевченко).

Гіпербола популярна в усі часи, але найбільш характерноювонабула для барокової культури.

Про гіперболу О. Потебня писав так: «Гіпербола є результат ніби­то деякого оп'яніння почуттям, яке заважає бачити речі в їхніх справжніх розмірах. Тому вона рідко, лише у виняткових випад­ках, зустрічається у людей тверезої й спокійної спостережливості. Якщо згадане почуття не може захопити слухача, то гіпербола стає звичайною брехнею»'.

Гіпербола як перебільшення ознаки тісно пов'язана з метафо­рою. Таку гіперболу називають метафоричною гіперболою. Кож­на образна метафора має у собі якусь долю гіперболи, бо вже сам факт метафоризації якоїсь ознаки виділяє її і збільшує на тлі неак-туалізованих ознак. Наприклад: Які тут не прокочувались орди! Яка пройшла по землях цих біда!Мечем і кров 'ю писані кросвор­ди ніхто уже повік не розгада (Л. Костенко); Осемигори горя, цвинтар велій; Я—магма магми, голосболю болю (В. Стус).

Мейозис (від гр. теіохіз — зменшення) — протилежна гіпер­болі фігура, суть якої полягає у применшенні ознак предмета з тим, щоб підкреслити його нікчемність.

В усному мовленні це такі стійкі вирази,як ні гроша, ні копій­ки; нікуди не годиться;нікому не треба;на макове зерня тощо.

Літота (від гр. Іііоіех — простота) — різновид мейозису, зу­мисне применшення якоїсь ознаки шляхом повного чи часткового її заперечення. Літота є виразом погляду на третю істоту між інши­ми і зневаги до неї (О. Потебня). Наприклад:

У цій же річцічаплі по коліно;

Йому аби за скелю зачепитись, щоаж за комір сиплються зірки;

Але ж яке ревіння безнастанне! Це описать—зламаєтьсяперо(Л. Костенко).