Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

ЦІКАВО ЗНАТИ



У першій половині лютого німецьке військо отримало «бойовий хімічний засіб у вигляді хлорного газу» та «нового роду артилерійський снаряд, начинений отруйними речовинами, котрі викликали сльозотечу». 22 квітня

1915 р. 4-та армія рейхсверу поблизу Іпру вперше у воєнній історії використала проти англо-французьких військ для прориву їхніх позицій газобалонну атаку. Газ дістав назву іприт (від місцевості першого використання). Балони з газом було встановлено уздовж 6-кілометрової ділянки фронту. Вихід 180 тис. кг. хлору зайняв лише п'ять хвилин. Вглибину хмара мала від 600 до 800 м, заввишки була у людський зріст, згодом — вище. Хлором тоді було отруєно 15 тис. осіб, з яких 5 тис. (33%) померло. Солдати, згадував учасник цієї операції, побачили, «що велетенська хмара зелено-жовтого газу підіймається з-під землі й повільно рухається за вітром у напрямку до них, що газ стелеться по землі, заповнюючи кожну ямку, кожне заглиблення й затоплює траншеї. Спершу подив, потім жах й, нарешті, паніка охопила війська, коли перші хмари диму окутали всю місцевість і примусили людей, задихаючись, битися в агонії. Ті, хто міг рухатися, бігли, намагаючись, більшою частиною даремно, обігнати хмару хлору, котра невмолимо переслідувала їх». Німці мали тактичний успіх, проте не мали напоготові резервів і не змогли з нього скористатися. Німеччина порушила конвенцію, яка забороняла застосування отруйних речовин, й повела нову війну, причому німецьке командування використало у великому масштабі нову зброю в операції, котра мала обмежену мету. Після Іпру отруйні гази надалі використовували обидві сторони.

У вересні 1915 р. до Четверного союзу вступила Болгарія, яка розпочала бойові дії проти Сербії, зайнявши за короткий час її територію. Таким чином Німеччині вдалося встановити прямий зв’язок з Туреччиною.

Бойові дії 1916 року. Брусиловський прорив. Верденська битва. Контрнаступ на р. Соммі. Основні бойові дії

1916 р. відбулися на Західному фронті:

· німецькі війська намагалися штурмом взяти Верден — найважливішу ланку оборони Франції. У цій грандіозній битві, що тривала з лютого по грудень 1916 р., Німеччина втратила 600 тис. чоловік, Франція — 300 тис. (так звана Верденська м'ясорубка, що перемолола 120 воюючих дивізій). Однак реального успіху Німеччина не досягла;

· більш успішними були дії військ Антанти на Східному фронті. В червні 1916 р. Росія розпочала ряд наступальних операцій в Галичині. Армія генерала Брусилова, скориставшись тим, що великі німецькі сили були зосереджені біля Вердена, прорвала фронт в декількох місцях і зайняла більшу частину Галичини і Буковини («Брусиловський прорив»). Втрати противника склали 1,5 млн. чоловік. Успіхи Росії сприяли вступу Румунії у серпні 1916 р. у війну на боці Антанти. Однак невдовзі вона була окупована австро-угорськими військами;

· з 1 липня по 18 листопада 1916 р. французька армія намагалася прорвати оборону німців на р. Соммі і вийти до Брюсселю, що призвело до загальних втрат чисельністю 1,3 млн. чоловік. Тут вперше англійською стороною застосована нова зброя — танки (вперше застосовані у вересні 1916 р.), яка дала, щоправда, лише психологічний ефект. Наступальна операція не дала англо-французьким військам бажаної перемоги.

Стратегічна ініціатива перейшла до Антанти, і вона відмовилася від німецької пропозиції розпочати переговори наприкінці 1916 року.


Підводна війна. Бойові дії велися також і на морі. Основними суперниками на морях в ході Першої світової війни були Британія та Німеччина . Маючи найкращий на той час фл от у світі, британці ще 1914 р. встановили морську блокаду Німеччини. Проте розгорнута Німеччиною напередодні війни кампанія по будівництву підводного флоту (підводних човнів) дала свої результати – вже восени 1914 р. німці затопили 5 британських крейсерів, не рахуючи десятки риболовецьких та торгових суден. А вже з 1915 р. Німеччина, яка фактично завершила будівництво свого флоту, сама розпочала морську блокаду Британських островів. Німецькі підводні човни не обмежувалися діями проти англійського військового флоту, а залюбки топили і пасажирські судна. Так у цьому ж році ними було потоплено англійський пасажирський лайнер, на борту якого перебувало до 2 тисяч чоловік. Бойові дії на морі, не перериваючись, тривали всю війну. Найбільша морська битва між Німеччиною та Англією в ході війни — Ютландська відбулася 1916 р., де британський флот, незважаючи на білші, ніж у Німеччини втрати, переміг.

Вступ у війну США. Вплив революції в Росії на хід війни. Воєнні дії на Західному фронті. Поразки російських військ. Воєнні кампанії 1917—1918 рр. проходили в умовах посилення антивоєнних та революційних виступів у країнах Європи. У лютому 1917 р. в Росії відбулася революція, результатом якої стало повалення самодержавства і перехід влади до Тимчасового уряду. Останній продовжив курс на ведення війни «до переможного кінця». Однак реальних можливостей для цього не було. Економічна та політична ситуація в країні була катастрофічною. Літній наступ 1917 р. російських військ на Південно-Західному фронті закінчився провалом. Це викликало спробу, щоправда, невдалу, командуючого російськими військами генерала Л. Корнілова скинути Тимчасовий уряд. Авторитет центральної влади фактично зник, популярність же крайніх лівих партій — більшовиків та есерів — в умовах тотальної кризи зростала.

В 1917 р. основні бойові дії розгорнулися на Західному та Італійському фронтах. На Західному фронті біля Аррасу (у квітня) та Іпру (влітку) наступи англо-французьких військ виявилися невдалими. На Італійському фронті біля Капорето австро-угорські війська завдали нищівної поразки італійцям. Лише на Близькому Сході та у Східній Африці перемога була за англо-французькими військами.

6 квітня 1917 р. уряд США, що до цього були нейтральною країною і торгували практично з усіма воюючими державами, оголосили війну Німеччині. Американці розуміли, що можуть залишиться біля «розбитого корита», і використавши як привід загибель своїх громадян на англійських пасажирських суднах, вступили у війну.

В результаті перевороту 25 жовтня (7 листопада за новим стилем) 1917 р. в Росії Тимчасовий уряд було скинуто і до вла ди прийшла більшовицька партія на чолі з В. Леніним , сформований ра дянський уряд — Рада Народних Комісарів. На заклик більшовиків укласти мир без анексій і контрибуцій відгукнулася тільки Німеччина. Вона бажала позбутися війни на два фронти. В грудні 1917 р. між Росією та Німеччиною укладено перемир'я, незабаром почалися переговори делегацій Четверного союзу та Радянської Росії у Бресті . Під загрозою продовження бойових дій Росія погодилася на тяжкі умови миру.

Бойові дії 1917 р. не принесли жодній з сторін відчутної переваги.

Стратегічні плани Антанти на 1918 р. передбачали розгром Четверного союзу. Проте цим планам було нанесено удар новим російським урядом. 3 березня 1918 р. підписано Брестський мир між Радянською Росією і країнами Четверного союз у4 . Відпові дно до «миру в обмін на території » Прибалтика та частина Білорусії перех одили під контроль Німеччини; радянські війська виводилися з України та Фінляндії; Росія визнала самостійність України (на Україні було ліквідовано республіканський режим УНР на чолі з Центральною Радою та встановлено Українську Державу на чолі з гетьманом П. Скоропадським); Росія зобов'язувалася виплачувати Німеччині контрибуцію у 6 млрд. марок. Країни Антанти, які не визнали цього сепаратного мирного договору, почали військову інтервенцію в Росію.

Після укладення миру Німеччина спробувала перехопити стратегічну ініціативу і розгорнула наступ на Західному фронті. Влітку 1918 р. її війська вийшли на р. Марну і стали обстрілювати Париж з гармат далекобійної артилерії. Однак військові резерви Німеччини на той час були вичерпані. В липні 1918 р. союзні армії Англії та Франції, отримавши підкріплення з США, перейшли в контрнаступ, витіснивши німецькі війська з Франції та Бельгії.

Водночас почався наступ на Балканах. У вересні 1918 р. Болгарія запросила перемир'я. Наступ англійських військ на Близькому Сході примусив Туреччину 30 жовтня 1918 р. підписати перемир'я, а 3 листопада перемир’я підписала Австрія.

Антивоєнні виступи. Революційні події в Німеччині та розпад Австро-Угорщини. В ході війни у Німеччині та Австро-Угорщині почалися революційні виступи:

· у вересні німецький уряд звернувся до США з проханням перемир'я, а 3 листопада 1918 р. у Кілі (Німеччина) відбулися демонстрації матросів, солдатів і робітників, що переросли в революцію. Імператор Німеччини втік, новий уряд очолили соціал-демократи, Німеччина проголошена республікою;

· у жовтні 1918 р. Австро-Угорщина розпалася: проголосили незалежність Чехословаччина, Югославія, Австрія, Угорщина. В Австрії та Угорщині скинуто монархії, проголошено республіки. В листопаді 1918 р. австрійський уряд підписав умови перемир'я, що були продиктовані Антантою.