Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

ЦІКАВО ЗНАТИ



Під час жовтневих подій 1917 р. їх учасники влаштували справжні п’яні погроми. Робітники штурмували винні склади та влаштовували пиятики. Посилали навіть загони з червоноармійцями для розстрілу бочок зі спиртним, проте нерідко приходилося розстрілювати і цих червоноармійців. Одного разу, проїжджаючи повз Смольний, Ленін побачив, як червоноармійці хлебтали прямо з калюж горілку, що витікала з простріляних пляшок. Тоді він сказав «В п’яному вигарі революція загине». Тому голова більшовицького уряду не відмінив сухого закону, який увів 1914 р. останній російський імператор Микола ІІ. Навпаки відповідальність за його порушення посилили: 5 років в’язниці за самогоноваріння; рік виправних робіт за появу у нетверезому стані як на роботі, так і на вулиці. В Червоній армії існував неписаний закон — якщо комісар був п’яний, його засуджували до розстрілу.

За матеріалами газети «Сегодня». — № 78 (2617), 6 квітня. — 2007. — С. 13.

Розгін Установчих зборів та ліквідація парламентаризму. Оскільки в масах була популярною ідея скликання Всеросійських Установчих зборів, що мали визначити державний устрій Росії і прийняти її конституцію, то більшовики в листопаді 1917 р. були змушені провести вибори до Установчих зборів. Перед цим, щоправда, партія Леніна усунула з політичної арени одну з провідних партії країни — партію кадетів (її лідерів звинуватили у підготовці державного перевороту і заарештували).

З 715 місць у Зборах більшовики отримали тільки 183 (більшість — меншовики і есери), тому 6 січня 1918 р. декретом ВЦВК вони були розпущені. До приміщення увійшов начальник більшовицького караулу матрос

11 Учасники революції називали її Жовтневим переворотом. Багато хто з сучасних істориків теж схильний саме так характеризувати події жовтня 1917 року.


Железняк, промовивши, що «Варта стомилася». Таким чином більшовики зупинили розвиток в Росії європейської парламентарної системи, звинувачуючи її в «буржуазності» та захисті інтересів виключно вищих верств населення — буржуазії та поміщиків. Вони замінили її системою Рад (Совєтов) — виборних органів, де право голосу мали солдати, робітники та найбідніші селяни, проголошуючи цю систему «найдемократичнішою». Щоправда це був черговий крок до диктатури партії більшовиків та її лідера. Ульянов-Ленін прекрасно розумів значення розпуску Установчих зборів: «Розпуск Установчих зборів радянською владою був остаточною і відкритою ліквідацією формальної демократії в ім’я революційної диктатури».

Більшовики замінили ненависний їм «буржуазний парламентаризм» системою Рад, що, на їх думку, була найвищою формою демократії. Легальної опозиції до комуністичного партійного керівництва не існувало, всю опозицію було ліквідовано. Основними рисами системи стали:

· відсутність виборів на альтернативній основі та політичного плюралізму і багатопартійності;

· ліквідація поділу державної влади на законодавчу виконавчу та судову і концентрація її більшовиками. Ради об’єднали і законодавчу, й виконавчу владу. Під гаслом «Уся влада Радам!» було ліквідовано буржуазно-демократичні інституції. На їхнє місце прийшли Ради, які, нібито, представляли «трудящий клас», і лише за ними визнавалося право керувати суспільством.

Результатом об’єднання законодавчої та виконавчої гілок влади у системі Рад призвело не до зосередження всієї влади в цих Радах, а до позбавлення їх будь-якої влади, адже владу фактично захопили не Ради, а більшовицька партія. Ради були й залишилися «фасадом більшовицької партійної диктатури». Була створена система, коли політичні рішення ухвалювало керівництво й апарат правлячої комуністичної партії, а Ради надавали цим рішенням «офіційної законності» та виконували їх. Таким чином Ради перетворилися на інструмент волі комуністичної партії12.

Посилення національно-визвольного руху на «національних окраїнах». У ході революції посилився національно-визвольний рух у національних окраїнах Росії. Формально Росія розпалася більш як на 35 держав. У деяких з них при владі залишилися більшовики. Більшість держав, що утворилися на терені Росії, проголосили свою незалежність після приходу до влади в Петербурзі більшовиків (у тому числі й Україна). Офіційною назвою Радянської Росії стала назва — РРФСР.

Брестський мирний договір. На пропозицію Леніна укласти мирний договір і закінчити війну відгукнулася тільки Німеччина, яка на цей момент окупувала значну частину Росії і прагнула позбутися війни на два фронти. Після тривалих переговорів, 3 березня 1918 р., між Німеччиною і Росією укладений сепаратний Брестський мирний договір — Росія втратила 800 тис. кв. км території, 26% населення — Польщу, Прибалтику, частину Білорусії, Україну, Фінляндію, Бессарабію. Крім того, вона мала виплатити 6 млрд. марок репарацій.