Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Юридичне оформлення сталінського репресивного механізму




1929 р. Постанова ЦК: директор підприємства як одноосібний начальник отримував право звільнення робітників без повідомлення про це профспілок. Робітники втрачали соціальні права обстоювати свої права на виробництві
1932 р. Закон «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперативів і зміцнення громадської (соціалістичної) власності» вказував: до ворогів народу, які зазіхають на соціалістичну власність, застосовувати «як заходи судових репресій» розстріл з конфіскацією майна або позбавлення волі строком на 10 років. Незабаром закон було поширено на широке коло злочинів», у тому числі на спекуляцію і саботаж сільгоспробіт
1932 р. Постанова ЦВК і РНК «Про встановлення єдиної паспортної системи у СРСР і обов'язкову прописку паспортів» застосовувалася для обліку населення міст, робітничих поселень і новобудов, «розгрузки» їх від осіб, не пов'язаних із суспільно корисною працею і «очищення» їх від «куркулів», карних злочинців та інших антигромадських елементів, що ховаються»
1932 р. Паспорт обмежував свободу пересування, забезпечуючи контроль за громадянами з боку держави. Колгоспники, які були позбавлені права на отримання паспорта, відповідно, були позбавлені права виїздити із села
8 червня 1934 р. Запровадження «вищої міри соціального захисту» за зраду Батьківщині, відповідальність усіх дорослих членів сім'ї за злочин одного з них. (Покарання для тих, хто знав про наміри родича — 2—5 років таборів, якщо не знав, — 5 років заслання)
Листопад 1934 р. Створення Особливих нарад для спрощення судочинства при покаранні «ворогів народу» та членів їх сімей
1 грудня 1934 р. Постанова ЦВК про розгляд справ про терористичні організації і терористичні акти проти радянської влади: слідство обмежувалося строком у 10 днів, слухання справи проходило без участі прокурора й адвокатів, прохання про помилування не допускалося, вирок про вищу міру покарання здійснювався негайно
1935 р. Установлення кримінальної відповідальності (у тому числі розстрілу), починаючи з 12-річного віку
1937 р. Постанова від 1 грудня 1934 р. поширювалася на справи про шкідників і диверсантів
1937 р. Дозвіл ЦК ВКП(б) на застосування у практиці НКВС методів фізичного впливу на «ворогів народу»