Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

ЦІКАВО ЗНАТИ



Ахімса, свадеші, сварадж та сатьяграха — чотири стовпи політичної теорії та практики М. Ганді.

Ахімса — це ненасильство, відсутність гніву та ненависті. За Ганді, тільки базуючись на ахімсі, можна досягти перемоги в політичній боротьбі. Інакше перемога з часом неминуче перетвориться на поразку.

Свадеші, в дослівному перекладі «вітчизняний», — рух за бойкот іноземних товарів. Останні десятиріччя свого життя сам Ганді користувався виключно найскромнішим одягом та взуттям індійського кустарного виробництва


і закликав до того ж своїх прибічників. Завдяки цьому водночас скорочувався ринок для британських і взагалі європейських товарів у Індії, підтримувалися національні товаровиробники, а самі прихильники Ганді внаслідок практичного застосування принципу агариграхи — відмови від зайвих речей — морально очищувалися та вдосконалювалися.

Сварадж, у дослівному перекладі «своє правління», означав поступове запровадження в Британській Індії самоврядування аж до здобуття країною цілковитої незалежності.

Серцевиною всієї системи політичних поглядів Ганді була сатьяграха, термін, що походить від слів «сатья» — істина та «аграх» — твердість, щось на кшталт «міцно триматися істини». У перші роки після виникнення сатьяграхи Ганді пояснював її суть європейцям англійськими словами «пасивний опір», але згодом прийшов до висновку, що це словосполучення несе в собі певний негатив. Між тим сатьяграха «не є зброя слабкого проти сильного». За Ганді, сатьяграхі — людина, яка зрозуміла суть сатьяграхи і застосовує цей метод боротьби на практиці, — є, безумовно, морально вищою за свого опонента, а отже, сильнішою.

Глибоко віруюча людина, в житті — аскет (не носив фабричного одягу, їздив завжди у вагонах третього класу тощо), Ганді вважав, що не можна відповідати злом на зло чи насильство. Насильству, з його точки зору, треба протистояти ненасильницькими діями і методами боротьби. Про авторитет Ганді в масах говорить його прізвисько — Махатма, що означає “велика душа”.

Введення у дію (березень 1919 р.) «Закону Роулета», спрямованого проти «антидержавної діяльності», викликало хвилю протестів. Ганді закликав індійців до мирних форм непокори: хартали — закриття крамниць, припинення ділової активності; бойкоту англійських товарів, несплаті податків.

У питанні щодо виборчої реформи і нових законів англійців ІНК розколовся: праві виступили за компроміс з Британією, ліві (Дж. Неру) і центристи (М. Ганді) проти.

На хвилю громадянської непокори колоніальна влада відповіла розстрілом мирного мітингу прихильників ІНК, що проходив у м. Армітсар, у «Золотому храмі» сикхів — одного з народів північної Індії. Загинули більше тисячі чоловік. Національній релігійній гордості індійців було кинуто виклик, що мало наслідком ще більшу за масштабами кампанію громадянської непокори, яка тривала з 1919 до 1922 року. Після спаду цієї кампанії вплив ІНК в суспільстві зменшився, кількість його членів упала з 10 млн. до кількох тисяч. Активіз увалися релігійні організації — Мусульманська ліга, «Великий союз індусів». Колонізатори з тактичних міркувань стали підтримувати мусульман, нацьковувати людей різних релігійних поглядів один на одного. Індуїсти бачили як майбутнє єдину незалежну державу, мусульмани ж вимагали відокремлення.

У 1928 р. комісія на чолі з Саймоном почала розробку нової конституції Індії, мета якої — підготовка колонії до незалежності. Лідери ІНК, не згодні з таким варіантом конституції, 1930 року розпочали нову кампанію громадянської непокори. День 26 січня 1930 року оголошено Днем незалежності. Прихильники Ганді у березні 1930 р. здійснили двотижневий пропагандистський похід до узбережжя Аравійського моря — так званий «Соляний похід». Після укладення угоди між ІНК і владою у 1931 р. кампанія непокори була припинена, а у 1935 р. затверджена нова Конституція, що зберігала всю повноту влади в руках колонізаторів.

У другій половині 30-х рр. прискорилися темпи економічного розвитку Індії, національна буржуазія стала економічно самостійною, виплатила всі борги Англії і навіть почала вивозити свої капітали за кордон.