Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Холодна війна»: причини, початок (1946 р.), складові частини.



Періодизація міжнародних відносин у другій половині ХХ — на початку ХХІ століття. Початок «холодної війни». Умовно міжнародні відносини у другій половині ХХ — на початку ХХІ ст. можна поділити на наступні періоди:

Початок «холодної війни», загострення міжнародних відносин, початок процесу деколонізації

1945—1953 рр.

1953—1959 рр.

1959—1969 рр.

1969—1979 рр.

1979—1985 рр.

1985—1991 рр.

З 90-х рр. ХХ ст.

Послаблення міжнародної напруги, спроба повороту від «холодної війни» до співробітництва

країн світу (міжнародна «відлига»)

Посилення протистояння у світі, загострення міжнародних відносин

Розрядка міжнародної напруженості, нормалізація відносин між європейськими державами

Посилення міжнародної напруженості

Закінчення «холодної війни», розпад СРСР; крах колоніальної системи

Прискорення процесу глобалізації у світі

Після закінчення Другої світової війни зміцнилися позиції у світі країн-переможниць, особливо СРСР і США. Почалася боротьба двох курсів — радянського і західного — з питань післявоєнного устрою у світі.

Перше ж розходження виникло через проблему країн Східної Європи. Сталін, згідно з домовленістю із Черчіллем (1944), хотів мати на західних кордонах СРСР зону дружніх і залежних від нього країн. США обстоювали принцип самовизначення країн Східної Європи і були проти запровадження там тоталітарних комуністичних режимів. Але у країнах, де знаходилася Радянська армія, у 1945—1946 рр. були створені коаліційні уряди, в яких ключові пости міністрів внутрішніх справ і державної безпеки посідали комуністи, підконтрольні апарату Л. Берії. Вибори 1946 р. були проведені на безальтернативній основі, без спостерігачів від держав-переможниць, як це попередньо було домовлено із союзниками. Таку «демократію» США відразу ж поставили під сумнів.

Розпочалося протистояння між СРСР і США, яке в історії має назву «холодна війна». Радянські історики91 вважали її початком промову Черчілля 5 березня 1946 р. у м. Фултон (США, штат Міссурі), в якій він сказав, що на країни Східної Європи опустилася «залізна завіса». Він закликав західні країни до рішучого протистояння СРСР у зв'язку з посиленням комуністичної загрози.

Західні історики датують початок холодної війни лютим 1946 р., коли Сталін на перших повоєнних виборах в СРСР заявив про необхідність розвитку насамперед важкої індустрії. На Заході це зрозуміли як небажання СРСР роззброюватися. У СРСР також замість демобілізації солдатам 1926 р. народження продовжили строк служби до 7 років (вони повернулися додому лише у 1951 р.).

Причинами «холодної війни» стали:

§ протистояння двох наддержав — СРСР та США;

§ бажання наддержав контролювати свій і поширити свою ідеологію (США — демократичну, СРСР —

комуністичну) на весь світ.

Складові компоненти «холодної війни»:

· пропагандистська війна;

· активна участь в регіональних конфліктах (найбільш відомі — Корейська війна 1950—1953 рр., В'єтнамська війна 1964—1975 рр., арабо-ізраїльський конфлікт, Карибська криза 1962 р., війна в Афганістані 1979—1989 рр. тощо);

· боротьба за вплив у країнах, що розвиваються;

· економічна війна та технологічна блокада;

· гонка ракетно-ядерних і звичайних озброєнь;

· гонка у галузі космічних досліджень;

· боротьба розвідувальних служб;

· ідеологічні диверсії та стратегія взаємного залякування;

· згуртування воєнно-політичних блоків.

Доктрина Трумена. Складовою частиною «холодної війни» є «доктрина Трумена» — зовнішньополітичний курс президента США Г. Трумена. Вона була проголошена у листі президента до конгресу (12 березня 1947 р.). В основі доктрини лежав принцип «стримування комунізму» — необхідність стримувати експансію СРСР для захисту

91 І до сьогодні у всіх пострадянських підручниках з історії саме так датують початок «холодної війни».


безпеки США. Основні її принципи сформулював радник посольства США у Москві, видатний політолог Дж. Кеннан, автор праці «Джерела радянської поведінки»:

· сутність демократії втілена в США — і тому повинна бути розповсюджена американцями у всьому світі;

· СРСР протистоїть «поширенню демократії», тому США повинні бути сильнішими від СРСР у кожній точці земної кулі, де тільки Радянський Союз виявить «схильність порушити мир і стабільність».

Безпосереднім практичним втіленням «доктрини Трумена» стало надання термінової фінансової допомоги Греції і Туреччині у розмірі 400 млн. доларів. США вважали, що ці країни опинилися під безпосередньою комуністичною загрозою, оскільки СРСР організував антиурядове повстання у Північній Греції та бажав отримати вихід до Егейського і Середземного морів.

Видатним кроком для зміцнення та поширення демократії та прав людини у світі стало прийняття Генеральною Асамблеєю ООН «Загальної декларації прав людини» 10 грудня 1948 року. В ній вперше в історії міжнародних відносин були визначені права і свободи людини. Хоча положення, які містяться в Декларації, є лише рекомендаціями і не мають юридичної сили, проте вони мають велике морально-політичне значення. Виходячи з цього документа, вироблено цілий ряд міжнародно-правових документів: Пакт про права людини (1966), Конвенцію про ліквідацію усіх форм расової дискримінації (1965) тощо.

Протистояння НАТО і Варшавського договору. У період «холодної війни» були утворені військово-політичні блоки, що протистояли один одному в різних регіонах:

· в Європі НАТО92 (Північно-Атлантичний союз — воєнний блок капіталістичних країн, утворений 4 квітня 1949 р.) та ОВД93 (Організація Варшавського Договору — блок соціалістичних країн, утворений у травні 1955 р., розпався 1991 р.);

· в південній частині Тихого океану — АНЗЮС (1951 р.), до якого входили Австралія, Нова Зеландія, США. Блок був спрямований проти СРСР та його союзників, національно-визвольних рухів у Південно-Східній Азії;

· в Азії — СЕАТО (1954-1977 рр.: США, Велика Британія, Франція, Австралія, Нова Зеландія, Філіппіни, Пакистан) , Багдадський пакт (1955 р., з 1959 р. — СЕНТО: Ірак, Іран, Туреччина, Велика Британія, Пакистан; перестав існувати 1965 р.).

Після введення у Західній Німеччині у червні 1948 р. нової грошової одиниці, яку союзники запропонували ввести і на території Берліну, СРСР запровадив у своїй зоні окупації власні гроші і організував блокаду Західного Берліну (союзницької зони окупації). Радянські війська перекрили всі сухопутні, повітряні і водні шляхи до американо-франко-англійської зони окупації. Блокада, що тривала 324 дні — з червня 1948 по травень 1949 р. — коштувала США і Великобританії 200 млн. доларів, оскільки вони через «повітряний коридор» регулярно забезпечували Західний Берлін усім необхідним.

Війна в Кореї. До краю загострила міжнародну ситуацію в Азії агресія Північної Кореї (КНДР) проти Південної (Республіки Корея) у 1950 році. Добре підготовлена Радянським Союзом північнокорейська армія до червня 1951 р. захопила столицю Південної Кореї Сеул. ООН засудила агресію, 15 країн світу згодилися надати свої війська і під прапором ООН відвернути агресію. Основну частину цих військ складали американські солдати. У результаті наступу американців на чолі з генералом Макартуром північнокорейські війська було швидко відкинуто. До жовтня 1951 р. американці оволоділи столицею КНДР Пхеньяном, дійшовши до кордону з Китаєм. На допомогу армії КНДР прийшл и радянські спеціалісти і китайські частини. Проп озиція Макартура використати проти південнокорейців ядерну зброю не знайшла підтримки серед керівництва США. Між воюючими сторонами розпочалися мирні переговори, що закінчилися укладенням перемир'я у 1953 р., у результаті чого обидві армії відійшли до довоєнної 38-ї паралелі.

  Початок «холодної війни». Створення воєнно-блокової системи
Дата Дії СРСР Дії країн Заходу
Липень—серпень 1945 р. На Потсдамській конференції Сталін висунув територіальні претензії до Туреччини, вніс пропозиції щодо спільної оборони Чорноморських проток і розміщення в їх зоні радянських військ та режиму опіки над володіннями Італії в Африці Під час роботи Потсдамської ^конференції президент США Г.Трумен натякнув Й.Сталіну, що США мають нову зброю (атомну бомбу). Це було зроблено з метою, щоб СРСР був поступливішим
Осінь 1945 р.   Звинувачення на адресу СРСР, що той нав'язує Болгарії і Румунії комуністичні уряди. СРСР звинувачується у порушенні угоди щодо Ірану (невиведення радянських військ з території країни по завершенню Другої світової війни)

92 Країни-засновники: США, Італія, Канада, Норвегія, Ісландія, Данія, Португалія, Велика Британія, Бельгія, Франція, Нідерланди, Люксембург. Мета — захист демократії та протистояння СРСР.

93 Склад: СРСР, НДР, Чехословаччина, Угорщина, Румунія, Польща, Болгарія, Албанія.