Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

ЯКЕ СЛОВО ВИБРАТИ 7 страница



Як свідчать сучасні мовні джерела, розробник — це «підприємство або громадяни, які здійснюють науково-дослідні, дослідно-конструкторські і проектні роботи щодо створення та освоєння нової продукції» (з газ.). Це основне значення, у якому вживаються іменники, напр.: У час НТР поліпшення якості роботи вчених, розробників,проектантів обертається сто-, тисячоразовим ефектом (з журн.); Київське виробниче об’єднання полімерного машинобудування — один із основних розроблювачіві постачальників прогресивного і ефективного устаткування для хімічної і нафтохімічної промисловості» (з газ).

Іменник розробник (розроблювач) як другий компонент складного слова, тобто як прикладка, уточнює провідний за значенням іменник, конкретизує характер діяльності осіб (підприємств, закладів): Придніпровський науковий центр провів у всіх областях свого регіону спеціальні зустрічі вчених-розробників прогресивних технологій з представниками підприємств (з газ.); Необхідно і далі інститутам-розроблювачам, галузевим організаціям впроваджувати закінчені роботи у тісному співробітництві (з журн.)

Хоча в сучасній мовній практиці обидва слова вживаються паралельно, словотвірна стилістика української літературної мови рекомендує як нормативну форму розробник, напр.: геологи-розробники, інститут-розробник, підприємство-розробник.

РОЛЬ — ЗНАЧЕННЯ.Різні за значенням іменники роль і значення в усталених словосполученнях відігравати важливу роль, мати велике значення стали синонімічними. Такі вислови притаманні публіцистиці. І в писемній, і в усній мові виникає, на жаль, «схрещений» вислів відігравати значення, тобто порушується сполучуваність іменників роль і значення. Зверніть увагу на правильне слововживання: Це не має для мене ніякого значення;Надзвичайно важливу рольвідіграють посередники, які беруть на себе всю рутинну роботу.

РОЗДАВАТИСЯ — ЛУНАТИ.Чи може роздаватися голос? Усі значні дореволюційні словники української мови, крім «Малорусько-українського словника» Є. Желехівського та С. Недільського, не подають такого значення роздаватися. Нема такого і в російсько-українських словниках 1937 та 1968 років. Увів його до свого реєстру Українсько-російський словник (УРС, 1953—1963) на підставі матеріалів лексичної картотеки Інституту української мови НАН України, яка засвідчує таке вживання у багатьох письменників, наприклад, в Івана Франка, Панаса Мирного, Івана Микитенка, Григорія Тютюнника.

Очевидно, це слово активізувалося в мовній практиці під впливом російської мови та українського просторіччя, тому варто прислухатися до більшості лексикографів, і російське раздавался голос перекладати як: розлягався, лунав, чувся, розтинався, розкочувався та ін. Наприклад: одразу розітнувся крик; луна розлягається в лісі, за вікном розкотився грім, по хаті розкотився гучний бас, знов зозулі голос чути в лісі, лунають (чути) голоси відвідувачів та ін.

СКАСУВАТИ — ВІДМІНИТИ.Касувати, скасувати відповідають російським отменять, отменить — «визнавати, оголошувати що-небудь раніше встановлене недійсним, незаконним; анулювати»: касувати, скасувати сказане (закон, панщину та ін.).

Відміняти, відмінити, як свідчить Словник за ред. Б. Грінченка, відповідають російським переменять, переменить, изменить — «робити кого-, що-небудь інакшим; змінювати»: природу тяжко одмінити(Номис).

Та сьогодні часто чуємо поширене з ділового спілкування відмінити засідання. Це значення в дієсловах відмінити, відміняти синонімічне до скасувати, скасовувати, зафіксоване в Російсько-українському словнику 1968 року, де отменять, отменить перекладено дієсловами скасовувати і касувати, скасувати та анулювати, а також відміняти, відмінити з уточненням, що вони вживаються тільки тоді, коли йдеться про засідання, спектакль і под. У тлумачному Словнику української мови (в 11 томах) це значення кваліфікується як рідкісне.

У сучасній офіційно-діловій мові накреслилася тенденція розрізняти сполучуваність названих вище дієслів. Так, відмінювати (відміняти), відмінити сполучаються з іменниками засідання (збори), спектакль, висадку десанта і под. Скасовувати, скасувати — із словами закон, постанова, указ, рішення суду, вирок, договір, угода, тілесне покарання, приватна власність, карткова система і т. ін. Отже, не можна скасувати засідання (збори, спектакль, конференцію і под.), бо їх не анулюють, не ліквідують, їх лише заміняють іншими, проводять іншим разом, переносять на інший день.

СТИБІЙ — СУРМА — АНТИМОНІЙ. Стибій та його сполуки відомі здавна. У країнах Сходу метал сріблясто-білого кольору з синюватим відтінком використовувався для виготовлення дзбанів за 3000 років до н. е. У Єгипті в XIX ст. до н. е. порошком із характерним блиском під назвою mesten чи sten чорнили брови. У Давній Греції він був відомий як stimi чи stibi, звідси — лат. stibium.

Назва antimonium з’явилася приблизно у XII-XIV ст. н. е. і згодом усталилася у міжнародній науковій термінології: antimony (англ.), antimoine (фр.), antimon, antimonium (нім.), antimonio (ісп.), antymon (польськ.), antimon (чеськ.), антимон (болг.), антимон (серб.).

Слово сурма українська мова запозичила з російської. Російське сурьма походить від тур. surme (від перськ. сурме «метал»). Сурмою називали в давнину порошок із свинцевим (олов’яним) блиском, яким фарбували брови.

Донедавна в українській термінології послуговувалися всіма паралельними формами — стибій, сурма, антимоній: Бертолетова сіль, як відомо, утворює легкозаймисті, а також сильновибухові суміші з червоним фосфором і сульфатом стибію(Цікава хімія, К., 1989); Базиліус Валентинус перший з європейців добув елементарну сурму (антимоній)і детально вивчив її властивості (там само). Проте сучасні хімічні словники фіксують як нормативну назву стибій. Тенденцію до усталення терміна стибій ілюструють приклади з наукових джерел: Вісмут або берилій надпроводять лише у тонкоплівкому стані, а телур, стибій,фосфор — вимагають високого тиску (з журн.).

ТИМ ЧАСОМ — ТИМЧАСОВО.За таким різним написанням стоїть відмінність у значенні прислівникової сполуки і прислівника. Прислівник, утворений з кількох основ, пишеться разом; найчастіше він сполучається з дієприкметниками типу: тимчасово непрацездатний, тимчасово зачинений, тимчасово відсутній, тимчасово припинений, а також із дієсловами: працює тимчасово, тимчасово виконує обов’язки, тимчасово завідує і под.

Прислівникова сполука тим часом пишеться окремо, подібно до тим разом, останнім часом, таким чином, вона відповідає російському тем временем, пор.:

Тим часом сонце сховалося за лісом; Тим часомстемніло. Іноді ця сполука передає значення частки (пор. російське — между тем): Тим часомти помиляєшся.

УГАРЧАД.Іменник угар в українській мові належить до спеціальної лексики. Ця назва відома, наприклад, металургам: при плавленні, горінні, термічній обробці і т. ін. метал зазнає угару, угоряє, тобто зменшується в кількості, у вазі (визначають відсоток угару марганцю).

Спеціалісти сільського господарства ведуть боротьбу з угаром овочів, соковитих кормів при їх зберіганні, тобто вживають заходів, щоб запобігти надмірній втраті ними соків, органічних речовин, а звідси й зменшенню об’єму, кількості.

Текстильники угаром називають втрати сировини при переробці.

Угар утворено від дієслова угоріти в значенні «зменшитися при плавленні, горінні і т. ін.» Пор. аналогічне увар — «кількість, об’єм, на які зменшилось що-небудь, варячись» (від уварити — «варячи, зменшити кількість, об’єм чого-небудь»).

Російському угар у значеннях «задушливий отруйний газ, що утворюється при неповному згорянні вугілля», і «хворобливий стан при отруєнні цим газом» відповідає українське чад: від грубки несло чадом.Чад іде й від квітів, деяких речовин, що мають сильний запах. Отож від цигарок, диму, сильного запаху чого-небудь чадіють, а переносно чад — «те, що дурманить, паморочить голову» (мілітаристський чад), «стан самозабуття, крайнього збудження, екстазу (переважно з відтінком несхвалення)» (в чаду ревнощів, отруєний чадом фанатизму) тощо.

Таким чином, в українській мові є слова чад та угар, кожне з яких має своє значення, свою сферу вживання, і плутати їх не треба.

УКРАЇНОМОВНИЙ — УКРАЇНСЬКОМОВНИЙ.Побутують у сучасній мовній практиці обидва слова. Утворений від словосполучення українська мова, другий прикметник прозорий за своєю будовою. Той самий зміст передається й словом україномовний: утворене воно за аналогією до англомовний, франкомовний, тобто має усічену основу від українська і вставний звук о. Значуща частина україн(о) асоціюється з назвами Україна, українець. Означення україномовний уживається щодо людини, друкованого видання, колективу людей. Як компактніше й економніше щодо звукової будови, слово україномовний використовується частіше, ніж українськомовний.

У РАМКАХ — У МЕЖАХ.Ці прийменникові сполуки синонімічні й майже завжди взаємозамінні, пор.: у рамках / у межах пристойності, роботи, встановленої програми, угоди, дозволеного. Але коли йдеться про місцевість, географічні поняття, треба використовувати прийменник у межах: у межах країни, у межах міста, села, області і т. д. Такі сполуки типові для офіційно-ділового стилю.

УЯВА — УЯВЛЕННЯ.Плутання значень цих іменників призводить до змістових помилок, напр., у реченні У мене є тепер чітка уявапро Євросоюз треба було вжити слово уявлення. Уявлення — це «поняття, розуміння, знання, що випливає з попереднього досвіду». Уявлення вимагає після себе форми іменника з прийменником про: Туманне уявленняпро майбутню професію. Слово уява, як правило, сполучається з означенням типу багата уява, дитяча уява. Синонімом до названого іменника виступає слово фантазія, пор.: Його багата уявадопомагала в створенні казкових полотен.

ФАРБА — БАРВА.Це семантично споріднені слова. Обидва позначають колір, забарвлення. Але фарба — насамперед конкретна, спеціально виготовлена речовина, якою користуються для забарвлювання предметів у різний колір; фарбою малюють картини. А барва — це колір, забарвлення взагалі, безвідносно до виготовленої речовини; це колір, забарвлення, що їх сприймає зір у навколишньому світі — в природі, побуті тощо. Проте існує й термінологічне слововживання, похідне від іменника барва: барвник, барвники.

Переносне значення, що стосується характеру, тону, колориту, манери, відтінку викладу, виконання, а також виражальних засобів музики, сценічного мистецтва, передається словом барва: барви слова, барви музики, художні барви. Іноді трапляється заміна цього слова іменником фарба (найчастіше у множині). На цій підставі СУМ виділяє як рідковживане фарби у значеннях «барви», «колір, забарвлення» (підтверджено ілюстраціями з Я. Щоголєва, Ю. Яновського, І. Микитенка) та «виражальні засоби мови, музики, сценічного мистецтва» (ілюстрації з М. Рильського та журн. «Мистецтво»).

Борис Грінченко ставить знак рівності між словами фарба і краска; барва в переносному значенні він перекладає російськими краска, цвет. Під гаслом фарба знаходимо тут ілюстрацію з І. Нечуя-Левицького: Брали поетичні фарби...з того, що бачили перед собою.

Та в сучасній літературній мові слово краски не вживається, а також дедалі чіткіше діє тенденція до розрізнення слів барва і фарба. Так, у «Словнику труднощів української мови» (1989) зауважено: Барва. Природний колір, забарвлення; перен. колорит, манера. Фарба. Колір, штучно нанесений.

ЧИСЛЕННИЙ — «БАГАТОЧИСЛЕННИЙ».Слова багаточисленний в українській літературній мові немає. Не знаходимо його в нормативних словниках. Це калька з російського слова многочисленный. Сучасна норма вимагає перекладати його прикметником численний. Численний — «який складається з великої кількості» — вживається у таких, наприклад, словосполученнях: численна група учасників, численні загони, численне товариство, численна аудиторія та ін. Це слово має також відтінок значення «наявний у великій кількості»: численні переклади, численні зорі, численні досліди, спостереження, спалахи і под.

Увага! Прикметник числéнний інколи плутають із паронімом чисельний — «числовий, кількісний». Це слово має значно вужчу сферу вживання, меншу активність, вживається, наприклад, у таких словосполученнях: чисельний (кількісний) аналіз; чисельна (кількісна) перевага.

ШТАНИ — БРЮКИ.Слово штани обов’язкове в описах чоловічого національного одягу, воно традиційне у фольклорі, багатьох творах художньої літератури. Всі українські словники фіксують слово штани як основну видову назву відповідної реалії, пор. родові назви: шаровари, рейтузи, галіфе, джинси тощо.

Слово брюки прийшло в українську мову через російську й усталилося в сферах швейної промисловості, торговельної мережі, реклами: Майстерня приймає також замовлення на виготовлення, чоловічих та жіночих брюк («Вечірній Київ»); брюки завужено («Краса і мода») і под. Із цих сфер поширилося слово брюки і на художню літературу, побутову мову, витісняючи слово штани. Назву брюки фіксують перекладні російсько-українські словники, подаючи його на другому місці. Підтримується це слововживання термінологізованими сполученнями типу брючний костюм, брючний цех, хоч і замість них можна запропонувати варіанти типу жіночий костюм-штани і цех для виготовлення штанів.

ЯЛОВИЙ — ЯЛОВИЧИЙ.Чи може бути яловий шніцель або яловий биток?

Прикметник яловий має в українській мові такі значення: 1) «який не дає приплоду» (про самиць сільськогосподарських тварин): ялова корова; 2) розмовне «неродючий» (про землю): ялова земля; 3) переносне; розмовне «пустий, безпредметний; нікому не потрібний: ялові поради, «те саме, що марний: ялові зусилля», 4) «виготовлений із шкіри великої рогатої худоби»: ялові чоботи.

Отож ні шніцель, ні биток не може бути яловий. У цьому випадку правильно ужити прикметник яловичий (від «яловичина»). А ще природніше, ліпше звучатиме: шніцель із яловичини, биток із яловичини.

ЯВЛЯЄТЬСЯ — Є. Дієслово являтися — синонім до спільнокореневого префіксального дієслова з’являтися, переважно вживається в розмовному стилі: Ніколи не являється вчасно. Можливе у художній мові, пор.: Чого являєшся мені у сні? У функції дієслова-зв’язки не вживається. Під впливом російської мови, де однозвучне дієслово виконує роль зв’язки, воно часто-густо використовується помилково у такому контексті: Він являєтьсямайстром високого класу. Вибух являється першопричиною. Такі слововживання неправильні.

Українською мовою кажемо: Він — майстер високого класу, Вибух — це першопричина.