Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля.



Чорноморським державним університетом ім. Петра могили виконуються такі науково-дослідні роботи в галузі охорони навколишнього середовища:

1. Підвищення рівня екологічної безпеки систем теплохолодозабезпечення (керівник – Клименко Л. П., д.т.н., професор; Воскобойнікова Н. О., ст. викладач).

Вперше запропонований і обґрунтований критерій оцінки екологічної безпеки, що базується на принципі розрахунку обсягів зменшення викидів в навколишнє середовище при впроваджені альтернативних систем енергопостачання, залежно від здійснюваного ними ресурсозберігаючого ефекту. Розвинено методологічні та методичні підходи до оцінки екологічної безпеки регіону. Запропоновано енергоефективну систему теплохолодопостачання, особливістю якої є комбінування вітрової та сонячної енергії, котрі вдало взаємозамінюють та взаємодоповнюють одна одну, компенсування нестачі за рахунок традиційних енергоджерел та особливості перерозподілу енергії в системі, що дозволяє підвищити її ефективність. Доповнено та вдосконалено математичну модель енергоефективної системи теплохладопостачання будівлі за рахунок комбінування альтернативних джерел (а саме, сонячної та вітрової енергії) з компенсацією енергодефіциту з традиційних джерел. Доповнено та вдосконалено методику розрахунку ресурсозберігаючого ефекту, при комбінованому використанні вітрогеліоустановок та традиційних компенсаційних джерел енергії. Дістали подальшого розвитку концептуальні засади оцінки ресурсозберігаючого ефекту від впровадження альтернативних джерел енергії.

2. Підвищення рівня екологічної безпеки системи водопостачання Півдня України (Північного Причорномор’я) (Керівник – Клименко Л. П., д.т.н., професор; Крисінська Д. О., аспірант).

Вперше буде обґрунтовано необхідність зміни вітчизняної структури водоспоживання з урахуванням рівня екологічної безпеки питного водопостачання та визначенням індексу екологічного ризику для різних компонентів екосистем.

Опрацювання основних елементів альтернативного (екологічно безпечного) та енергозаощаджуючого землеробства для фермерських господарств різної спеціалізації (проф. Грабак Н. Х.).

Для конкретних умов Степу України опрацьовуються технології вирощування рослин на еродованих землях, які забезпечують надійний захист ґрунту від водної та вітрової ерозії, інших видів деградації. Дістало подальшого розвитку питання про енергозаощадження шляхом вдосконалення агротехніки вирощування рослин, в першу чергу мінімізації обробітку грунту. Розвинуто методичні підходи щодо енергетичної оцінки різних заходів, в тому числі й енергоємності грунту під впливом різних технологічних рішень при виробництві рослинницької продукції в сівозмінах на різних елементах рельєфу.

3. Аналіз взаємовідносин об’єктів ПЗФ з місцевими мешканцями (Патрушева Л. І., к.географ.н., ст. викладач).

Уперше проведено аналіз ландшафтних комплексів існуючих та перспективних об’єктів ПЗФ Миколаївської області; визначено ландшафтну репрезентативність заповідних територій та ділянок перспективних для заповідання в Миколаївській області; адаптовано методику оцінювання ландшафтного різноманіття, з метою його збереження в межах об’єктів ПЗФ; розроблено механізм застосування ландшафтно-екологічного підходу для проведення функціонального зонування об’єктів ПЗФ; вперше розроблено та запропоновано схему реорганізації об’єктів ПЗФ на національному, регіональному та місцевому рівнях. Матеріали дослідження можуть бути застосовані при наступному опрацюванні теоретичних, методологічних та методичних засад заповідної справи, шляхом удосконалення, деталізації, виправлення наведених положень особливо в методиці організації об’єктів ПЗФ. Результати роботи окреслюють необхідність і перспективи застосування ландшафтного підходу до створення оптимальної мережі об’єктів ПЗФ та ландшафтно-екологічного підходу до їх функціонального зонування. Запропонована схема регіональної мережі об’єктів ПЗФ зробить більш ефективним управління, функціонування та моніторинг її елементів. Вона буде сприяти виконанню головного завдання заповідних об’єктів – збереження та відновлення біологічного і ландшафтного різноманіття.

4. Острівні вітроенергетичні комплекси для екологічно ефективного життєзабезпечення (Андрєєв В. І., к.т.н., ст. викладач; Андрєєва Н. Ю., аспірант).

Обґрунтувуються параметри вітроенергетичної та опріснювальної установок для екологічно ефективного життєзабезпечення за умов острівної території, здійснюється теоретична оцінка шляхів акумулювання «надлишкової» енергії вітру в зимовий період, розробка функціональної схеми збереження опрісненої води та підтримки її якості, ведеться емпіричний розрахунок системи зберігання опрісненої води.

5. Удосконалення енергозабезпечення закладів освіти півдня України для зменшення техногенного впливу (Керівник – Андрєєв В. І., к.т.н., ст. викладач, Чухлєбов О. В., аспірант).

Обґрунтувується метод компенсування традиційних джерел енергії на підставі принципу використання гарячої води, отриманої за рахунок відновлювальних джерел (енергія сонця) енергії у різні пори року та протягом доби для раціонального розподілу ефективної експлуатації установок; розробляється теплообмінник-фільтр для раціональнішого використання теплової енергії.

6. Формування поля забруднення донних відкладів Бузького лиману важкими металами (Смирнов В. М., к.геолог.н., ст. викладач).

Уперше проведено комплексне еколого-геохімічне опробування екосистеми Бузького лиману, вивчено просторовий розподіл важких металів у біотичних та абіотичних компонентах, побудовано карти забруднення з використанням ГІС-технологій. Уперше визначено форми знаходження важких металів у донних відкладах і придонній воді Бузького лиману. Уперше оцінено міграційну здатність важких металів в стистемі «вода-донні відклади-гідробіонти». Уперше проведено комплексну оцінку водойми за еколого-геохімічними та санітарно-гігієнічними критеріями.