Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Туризм як фактор впливу на довкілля



 

Туристично-рекреаційна галузь області відіграє дедалі вагомішу роль в соціально-економічному розвитку краю. За останні роки туристично-рекреаційна галузь на Закарпатті як один із пріоритетних напрямків розвитку краю, попри світову фінансову кризу, має позитивну динаміку. У період з 2004 - 2009 років кількість туристів, які відвідали наш край збільшилася на 57% (у 2004 році цей показник склав – 247,3 тис.осіб, у 2009 році – 387,9 тис. осіб). Відповідно збільшився майже у 3 рази обсяг наданих туристичних послуг за аналогічний період і становить за результатами 2009 року 250,7 млн. грн.

Користування природним середовищем або його окремим компонентом, у тому числі й рекреаційним, призводить до його певних змін. Негативні наслідки від рекреаційних навантажень пов’язані, зокрема, з витоптуванням лісових насаджень, механічними їх пошкодженнями, збиранням дикоростучих і лікарських рослин, засмічення територій, випалювання рослинності, турбування місць перебування лісової фауни тощо. Значний вплив завдає засмічення території побутовими відходами. Їх наявність знижує, насамперед, естетичну цінність територій.

На сьогоднішній день змінився підхід до розвитку туристично-рекреаційного комплексу Закарпаття, а саме розроблено концепції розвитку: територій Боржавських полонин на Воловеччині та Національного природного парку „Синевир” на Міжгірщині, місцевості „Драгобрат–Кваси” на Рахівщині, території Усть-Чорнянської селищної ради та прилеглих сільських радах Тячівського району, полонини Руна на Перечинщині та інших. В основу всіх цих концепцій розвитку рекреації та туризму покладене збереження екологічного стану та природного ландшафту краю як такого, що найбільше приваблює туристів. Ці концепції лягають в основу локальних інвестиційних проектів і враховуються при створенні генеральних планів розбудови сіл, селищ та міст. У контексті розвитку рекреаційних територій перспективним вважається й інвестування, пов’язане з розробкою та використанням 30-ти наявних в області водопроявів термальних мінеральних вод, основна маса яких зосереджена на території Берегівського та Виноградівського районів.

За декілька останніх років в області розроблено та створено новий конкурентоспроможний туристичний продукт – тематичні туристичні маршрути: „Закарпатській туристичний шлях” (концепція пішохідних еко-туристичних шляхів загальною протяжністю близько 380 км.), „Закарпатський туристичний гастрономічний шлях” (представляє кулінарну майстерність та смакову гаму 9 національних кухонь населення, що проживає на Закарпатті), „Закарпатський туристичний винний шлях” (представляє традиції домашнього виноградарства та виноробства), військовий шлях „Карпатська Україна” (приурочений до 70-річчя проголошення Карпатської України) та військовий туристичний маршрут „Лінія Арпада” (також по території області проходили лінії – Гуняді на Березнянщині, Іштвана на Рахівщині, Совойського на Тячівщині, Масарика, Беника). В перспективі – створення ще двох нових туристичних маршрутів – медовий (за маршрутом Ужгород, Мукачево, Гукливе, Ізки, Вучкове, Хуст) та солодкий (Ужгород, Мукачево, Хуст).

83 % населених пунктів краю – це сільські поселення, в яких проживає 63 % населення області (по Україні – 32%). Це сприяло розвитку сільського туризму. За останні роки популярність сільського зеленого туризму значно зросла не лише у Європі, а і в Україні. На Закарпатті сільський зелений туризм розпочав своє існування давно, однак найбільшої популярності набув за останні 3-5 років.

Власники сільських садиб почали об’єднуватись у асоціації, створювати комунальні підприємства та центри розвитку сільського туризму, що дало можливість більш активно, зі знанням справи, розвивати сільський туризм, залучаючи нових представників, а також спільними зусиллями пропагувати свій туристичний продукт, створювати нові послуги та атракції для відпочиваючих.

Започаткування та проведення фестивалів є альтернативним шляхом до економічного розвитку сільської місцевості регіону та, зокрема, віддалених гірських сіл.

На території області проводяться обласні, районні, сільські свята та фестивалі, на сьогодні їх нараховується понад 200. Найбільш популярними з фестивалів є: фольклорно-мистецький фестиваль „На Синевир трембіти кличуть” (Міжгірський район), етнофестиваль сільського зеленого туризму „Гуцульська ріпа” та фольклорний фестиваль „Гуцульська бринза” (Рахівський район), туристичний фестиваль „Євро Карпати” (Ужгородський район), а також винні фестивалі – „Червене вино” (м. Мукачево), „Біле вино” (м. Берегово), „Угочанська лоза” (м. Виноградів), фестиваль вина і меду „Сонячний напій” та фестиваль молодого вина „Закарпатське божоле” (м. Ужгород). У 2009 році започатковано ще 2 нових фестивалі – голубців на Берегівщині та кукурудзи на Виноградівщині.