Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Роль гіпотез в організації соц. дослідження, їх види



У процесі попер аналізу об’єкта й виокремлення най значущіших чинників форм робочі гіпотези.

Гіпотеза – це обгрунтоване припущення щодо пояснення будь-яких фактів, явищ, процесів, причин, чинників та тенденцій їх розвитку, яке потребує емпіричного підтвердження чи спростування. Розробка гіп – центр момент соц досл, на їх перевірку спрямоване усе дослідження.

Роль гіпотез в соціологічних дослідженнях: акумулює досвід науки, суспільної практики, самого дослідника, у тім числі його інтуіцію; конкретизує мету дослідження, є головним методичним інструментом, що організує весь процес дослідження, підпорядковуючи його внутрішній логіці.

Робочі гіпотези можна класифікувати за різними ознаками. За функціональним змістом припущень щодо досліджуваного об‘єкта поділяються:

описові гіпотези – це припущення щодо сутнісних якостей об‘єктів (класифікаційні), характеру зв‘язків між окремими елементами досліджуваного об‘єкта.

пояснювальні гіпотези – це припущення щодо причинно-наслідкових залежностей у соціальних процесах та явищах, котрі вивчаються. Ці гіпотези найбільш складні й потребують експериментальної перевірки.

прогнозні гіпотези – це гіпотези, які містять не тільки припущення відносно фактичного стану предмета і опису причин такого стану, а й припущення, які розкривають тенденції та закономірності розвитку цього об‘єкта.

За мірою опрацювання поділяють:

первинні гіпотези – формулюються до того, як зібрано емпіричні данні.

вторинні гіпотези – висуваються якщо попередні данні були спростовані.

За характером взаємозумовленості передбачень гіпотези поділяють на:

гіпотези-причини – причини явища або факту.

гіпотези-наслідки – наслідки явищ або фактів.

Залежно від важливості виконуваної ролі розрізняють гіпотези основні та неосновні. На відміну від гіпотез-причин і гіпотез-наслідків, які логічно взаємозв‘язані, ці гіпотези є різними завданнями дослідження і ніби співіснують одна з одною.

11.11. Суть і призначення процедури “логічного аналізу понять”

“Логічний аналіз понять” – структурування основних понять при всебічному поясненні їх змісту. Інтерпритація – чіткі визначення категорій предмета дослідження, використовуючи для цього наукові визначення. Операціоналізація – процедура конкретизації соціологічних понять чи зведення їх до таких індикаторів, які можна описувати деякою сукупністю операцій; моделювання проблеми, її деталізація. Емпірична інтерпритація та операціоналізація – не лише теоретичне уточнення основних понять. Кінцева мета – пошук аналогів у соц. діяльності – емпіричних індикаторів досліджуваних характеристик явищ, процесів, а також засобів їх вимірювання.