Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Формування загального поняття про прикметник



Підготовка до усвідомлення поняття «прикметник» починається ще в період навчання грамоти. Тут відбувається спостереження за лексичним значенням прикметника і знайомство з питан­нями, на які він відповідає. Учням слід показати, що оз­наки предметів існують у житті, а слова лише називають їх, що один і той же предмет може мати кілька ознак — оз­наку кольору, смаку, розміру, призначення: яблуко — ве­лике, достигле, кругле, червоне, солодке.

Одночасно з вирішенням цього завдання вчитель знайо­мить дітей із постановкою відповідних питань: олівець (який?) червоний, ялинка (я к а?) зелена, плаття (я к е?) нове.

Роботу над розмежуванням ознаки предмета і слова, що її називає, можна здійснити, наприклад, так: учитель демонструє перед учнями чорно-біле зображення якогось предмета (кульки, м'яча, олівця або чогось іншого) і про­сить сказати, який предмет вони бачать за розміром, кольо­ром і матеріалом. Звичайно, діти не можуть виконати про­хання вчителя, бо малюнок не дає для цього підстав. Далі відбувається бесіда:

— Чому ви не можете назвати ознаки предмета? (Не бачимо їх.)

— А що ви тепер можете сказати про нього? (Учитель демонструє предмет у натурі, а діти характеризують його. При цьому вчитель користується питаннями, наприклад: за кольором кулька яка? і под.)

— А якщо я скажу, що на малюнку зображена синя кулька, яку фарбу ви візьмете, щоб її розмалювати? (Синю.)

— Що вам це підказало? (Слово «синя».)

— Отже, для чого нам потрібно слово «синя»? (Щоб на­звати колір.)

— З чого зроблена наша кулька? (З гуми.)

— Отже, яка вона? (Гумова.)

У такий спосіб учні визначають іінші можливості оз­наки предмета й переконуються, що ознака, властива пред­мету, закріплюється у слові.

Другокласники і третьокласники повинні усвідомити роль прикметника у реченні. З цією метою вчитель органі­зовує спостереження за двома реченнями чи невеликими текстами, які відрізняються наявністю або відсутністю в них прикметників (описи предметів чи природи). Внаслі­док спостереження учні роблять висновок: точність, яскра­вість опису забезпечуються вживанням прикметників.

Важливо показати дітям залежність прикметника від іменника. Це можна зробити при виконанні такого, припу­стімо, завдання: Доповніть подані словосполучення прик­метником широкий:

Їхали степом (яким?)... .

Були в степу (яком у?)... .

Бачили степ (який?)... .

Що відбувається з прикметником при зміні іменника, з яким прикметник пов'язаний?

Подальша робота над засвоєнням загального значення прикметника здійснюється шляхом збагачення словника учнів якісними, відносними і присвійними прикметниками (без уживання термінів), спостереження за прямим і пере­носним значенням прикметників, добору потрібних синоні­мів і вибору з ряду синонімів точного слова.