Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Типологія сім'ї.



Лекції

з навчальної дисципліни «Соціальний супровід клієнта»

для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня

«магістр»

 

ЛЕКЦІЯ 1: «Сім'я як об’єкт соціальної роботи, соціальної педагогіки».

ПЛАН:

1.Визначення поняття «сім'я», її функцій.

2. Типологія сім'ї.

3. Сутність соціальних проблем сучасної родини.

4. Напрямки соціально-педагогічної роботи з сім'єю.

 

КЛЮЧОВІ СЛОВА:«сім'я», «соціальний інститут»,«сімейна терапія», «сімейна психопрофілактика», «соціальна допомога сім'ї», «сімейне посередництво та вирішення сімейних конфліктів», «сімейне консультування», «соціально-педагогічна робота з сім'єю», «соціальне обслуговування сім'ї», «соціально-реабілітаційна робота з сім'єю», «соціально-профілактична робота з сім'єю», «соціальний супровід сім'ї», «соціальна інспекція».

 

ЛІТЕРАТУРА:

 

1. Визначення поняття «сім'я», її функцій.

Існує безліч дефініцій поняття «сім'я» вони відображають те положення в теорії соціальної педагогіки, соціальної роботи, коли предметом її вивчення стає сім'я як соціальний інститут, мала група та система взаємин.

Приведемо деякі відомі визначення поняття «сім'я».

Сім'я як соціальний інститут - це стійка форма взаємин між людьми, в якій проходить основна частина спільного життя людей: сексуальні відносини, дітонародження та первинна соціалізація дітей, значна частина повсякденного догляду, освітнього та медичного обслуговування, особливо по відношенню до дітей і осіб похилого віку.

Сім'я як мала група - динамічна мала соціальна група людей, об'єднаних спільним проживанням (або тимчасовою відсутністю) і родинними взаєминами (шлюбом, кровною спорідненістю, усиновленням, опікою), спільністю формування і задоволення соціально-економічних і біологічних потреб, любов'ю, взаємною моральною відповідальністю.

Сім'я як система відносин - історично-конкретна система відносин подружжя, батьків і дітей, мала соціальна група, члени якої об'єднані шлюбними або спорідненими взаєминами, спільністю побуту і загальною моральною відповідальністю, соціальна необхідність в якій обумовлена потребами суспільства у фізичному та духовному відтворенні населення.

Аналіз приведених визначень показує, що сутністю визначення сім'ї є, перш за все, взаємовідносини.

Виходячи з парадигми розуміння сім'ї на основі наведених моделей сімейних стосунків, сім'я - це заснована на браку або кровній спорідненості мала соціальна група, члени якої зв'язані спільністю побуту, загальними обов'язками та емоційною близькістю.

Сім'я є першоосновою духовного, економічного та соціального розвитку суспільства та виконує в ньому наступні функції:

- господарсько-економічну -планування сімейного бюджету, організація споживчої діяльності по домашньому господарюванню та організації побуту сім'ї;

- репродуктивну - продовження людського роду через народження дітей;

- комунікативну - створення сприятливого сімейного мікроклімату, організація сімейного спілкування;

- виховну - передача дорослими членами сім'ї соціального досвіду дітям;

- рекреативну - організація вільного часу та відпочинку сім'ї, розвиток інтересів і потреб її членів;

- психотерапевтичну - психологічна підтримка членів сім'ї в різних життєвих ситуаціях, створення доброзичливого емоційного клімату в сім'ї з метою оновлення фізичних і психічних сил членів сім'ї, витрачених в різних життєвих ситуаціях.

Кожна сім'я відрізняється одна від одної за такими основними параметрами:

- соціально-культурний - освітній рівень подружжя, їх участь в житті суспільства;

- соціально-економічний - фінансова характеристика сім'ї, зайнятість подружжя у сфері суспільного виробництва;

- техніко-гігієнічний - умови проживання, облаштування житла, особливості способу життя;

- демографічний - кількість членів сім'ї.

Сім'я складається з трьох основних підсистем

 

Сім’я

           
     
 

 


Чоловік-жінка батьки-діти дитина-дитина

 

Ці системи є відносно автономними, але все ж таки взаємозалежними в повсякденному житті.

Сім'я виступає, перш за все, провідним важливим чинником соціалізації особистості на мікрорівні. Її основні соціалізуючі функції полягають в забезпеченні фізичного і психічного розвитку індивіда, формування статевої ідентифікації дитини, її розумового розвитку, а також здібностей та потенційних можливостей, забезпечення дитині відчуття захищеності, формування ціннісних орієнтацій особистості, у оволодінні дитиною основними соціальним нормами.

Деякі фахівці роблять спроби дати визначення сім'ї на основі системного підходу враховуючи те, що вона містить в собі одночасно ознаки і соціального інституту, і малої групи, і системних відносин.

До найбільш значущих для практичного соціального педагога, соціального працівника можна віднести визначення сім'ї, запропоноване Трубавіною І.

Сім'я - це соціально-педагогічний інститут і особлива соціальна система, яка є підсистемою суспільства та містить інші підсистеми (членів сім'ї); це мала соціальна група, первинний контактний колектив.

Все це дозволяє говорити про такі її ознаки як:

- шлюбні, між поколінні, кровні, встановлені зв'язки між членами сім'ї;

- сімейні почуття: відчуття безпеки, захищеності, любові, пошани;

- загальний побут і мешкання членів сім'ї;

- наявність певних функцій в суспільстві (видів життєдіяльності сім'ї);

- права сім'ї в суспільстві та права членів сім'ї в сім'ї, обов'язки членів сім'ї один до одного і відповідальність перед суспільством за своїх членів.

Висновок: Отже, кожна дефініція поняття «сім'я» відображає те положення в теорії соціальної педагогіки, соціальної роботи, коли предметом її вивчення стає сім'я як соціальний інститут, мала група та система взаємин.

Типологія сім'ї.

 

Практика соціальної роботи з сім'єю завжди ґрунтується на конкретному типі сім'ї. Класифікація типів сім'ї може бути побудована на різних основах, за різними критеріями, ознаками і т.д.

Отже:

Типологія сім'ї

· За продуктом тривалості історичного розвитку:

- патріархальна традиційна сім'я (у одній сім'ї живуть різні покоління родичів, безліч дітей, сильні традиції і релігія, пошана старших, подібні сім'ї збереглися в малих містах і селах);

- нуклеарна сім'я (тип сім'ї який переважає; як правило складається з двох поколінь: подружжя та діти, до вступу до браку останніх. Зустрічаються сім'ї з трьох поколінь: батьки-діти-прабатьки).

- мала сім'я ( складається з двох осіб: неповна (розлучення або смерть одного з подружжя), материнська (народження дитини поза шлюбом), «порожні гнізда» (пари, діти яких вже «вилетіли із гнізда»), проміжна (пара, яка знаходиться в цивільному шлюбі).

· За продуктом соціально-антропологічного розвитку:

- за формою: нуклеарна, розширена;

- за формою шлюбу: моногамна (шлюб між одним чоловіком і однією жінкою); полігамна (шлюб між одними декількома іншими індивідами); полігінна (шлюб між одним чоловіком і декількома жінками); поліандріанна (шлюб між однією жінкою і декількома чоловіками); групова (шлюб між декількома чоловіками і декількома жінками).

· За прикладом розподілу влади: патріархальна, матріархальна та елітарна (рівноправ'я).

· За вибором партнера: екзогамна (регулює шлюб поза певними групами); ендогамна (регулює шлюб усередині певних груп).

· За вибором місця проживання: неолокальна -молоді живуть окремо від своїх батьків; патрилокальна - молоді живуть в сім'ї чоловіка або поблизу до їх будинку; матрилокальна - молоді живуть в сім'ї дружини або поблизу до їх будинку.

· За походженням (родовід та спосіб спадкоємства майна): родовід по лінії чоловіка, по жіночій лінії, двосторонній родовід.

· За національним (етнічним) складом: однонаціональна сім'я. міжнаціональна сім'я, сім'ї громадян різних держав, сім'я різного віросповідання.

· За функціонально-конфліктним підходом:

- нуклеарна сім'я;

- багатодітна сім'я (повна і неповна);

- молода сім'я;

- немолода сім'я;

- сім'я фактичного шлюбу (без реєстрації);

- маргінальна сім'я (не в змозі вирішити свої проблеми без допомоги соціального працівника);

- проблемна сім'я (вимагає допомоги з різних причин).

· За соціально-педагогічним підходом:

- за структурою: повна, неповна;

- за матеріальною забезпеченістю: з дуже високим, середнім та низьким матеріальним достатком, а також сім'я, яка знаходиться за межею бідності;

- за місцем проживання: міська, сільська, віддалена;

- за сімейним станом: позашлюбна сім'я, молода сім'я, сім'я середнього подружнього віку та зріла сім'я;

- за типом панування в сім'ї: демократична (партнерська); авторитарна (домінаторна);

- за кількістю дітей та наявності нерідних дітей: бездітна, малодітна, багатодітна;

- за якістю сімейних відносин: опікунська, прийомна, благополучна, неблагополучна (конфліктна, з алкогольно-наркотично залежними членами, аморфна, нізькокультурна, моргинальна і т.д.).

· За значенням життєвих труднощів:

- сім'я біженців і вимушених переселенців;

- малозабезпечена сім'я;

- сім'я із зайвим навантаженням утримання;

- сім'я, яка виховує дітей з особливими потребами;

- неповна сім'я;

- сім'я військових термінової служби;

- безробітна сім'я;

- сім'я, яка проживає в депресивному районі, регіоні;

- мінімізована сім'я;

- сім'я з ознаками алкогольної або наркотичної залежності;

- сім'я з агресивною поведінкою, асоціальним способом життя, виштовхування дітей на вулицю.

Сьогодні робляться спроби вирішення проблеми типологізації сім'ї із загальних позицій (загальних підходів). Систематизація таких підходів на певних прикладах надана в навчальному посібнику Б. Ковбаса і В. Костіва:

· За кількістю дітей: бездітна (інфертільна), однодітна, молодіжна, багатодітна сім'я;

· За складом: велика сім'я, складна (сім'я з декількох поколінь), проста або нуклеарна сім'я;

· За структурою: з однією шлюбною парою з дітьми або без дітей, з однією шлюбною парою з дітьми або без дітей та з одним з батьків чоловіка (дружини), іншими родичами та ін.;

· За структурою влади: авторитарні, демократичні та ліберальні сім'ї;

· За розподілом ролей в сім'ї: традиційні (патріархальні або матріархальні) та елітарні сім'ї;

· За однорідністю соціального складу: соціально-гомогенні (однорідні) і гетерогенні (неоднорідні);

· За стадією становлення сім'ї: молоді (до 9 років), середні (10-19 років), зрілі (більше 20 років);

· За сімейним стажем: молодожони, молода сім'я, сім'я, яка чекає на дитину, сім'я середнього подружнього віку, старшого подружнього віку, немолоді подружні пари;

· За якістю внутрішніх і зовнішніх кордонів: ретрофлексируючі (жорсткі непроникливі кордони та одночасно прозорі індивідуальні кордони) та дезорганізовані (занадто прозорі зовнішні кордони) сім'ї;

· За якістю відносин (атмосфери в сім'ї): благополучна, стійка, педагогічно слабка, нестабільна, дезорганізована.

· За географічною ознакою: міська, сільська, сім'я. яка проживає в труднодоступних районах;

· За типом споживчої поведінки: сім'ї з «фізіологічним» або «наївно-споживчим» типом (переважно з харчовою спрямованістю), сім'ї з «інтелектуальним» типом споживання (тобто з високим рівнем витрат на придбання книг, журналів, на всілякі видовища і .т.д.), сім'ї з проміжним типом споживання.

Кожний з типів сімей може мати свою власну класифікацію, яка створюється за певними ознаками. Так, даючи характеристику неповним сім'ям, залежно від:

· наявності батька, матері розподіляють материнські та батьківські неповні сім'ї;

· за кількістю поколінь в сім'ї розрізняють: неповну просту (мати (батько) з одним або декількома дітьми); неповну розширену сім'ю (мати (батько) з одним або декількома дітьми і іншими родичами);

· за способом створення виділяють: позашлюбну, осиротілу, розведення, сім'ю, що розпалася.

Тобто, неповна сім'я виникає унаслідок народження позашлюбних дітей, смерті одного з батьків; розлучення; фактичного розпаду сімейних відносин в рамках нуклеарної сім'ї при юридичному збереженні сім'ї.

Розрізняючи, наприклад, благополучні і неблагополучні сім'ї, дослідники виділяють:

- сім'ї, де батьки зловживають спиртними напоями, ведуть аморальний спосіб життя, вступають в конфлікт з морально-правовими вимогами суспільства (здійснюють різні види правопорушень);

- сім'ї з низьким морально-культурним рівнем батьків;

- сім'ї із стійкими конфліктами у взаєминах між батьками, батьками і дітьми;

- неповні сім'ї;

- сім'ї зовні благополучні, які припускаються серйозних помилок, прорахунків в системі сімейного виховання унаслідок неспроможності будувати правильні взаємини між членами сім'ї, низької педагогічної культури та необізнаності.

Характеристика основних типів сімей за різними ознаками підтверджує унікальність і соціальну своєрідність кожної конкретної сім'ї, в якій поєднуються риси традиційних і нових сімейних устроїв.

Таким чином, в сучасній науці існує безліч типологій сім'ї, клієнтом соціальної роботи може стати будь-яка сім'я, будь-якого типу. Але ступінь потреби в соціальній підтримці, її конкретний зміст, види допомоги, якої вимагають або можуть вимагати сім'ї, які належать до різних типів, будуть різними. Соціальний працівник, який працює з сім'єю, як правило, повинен орієнтуватися на відповідну її модель.