Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Техніки соціальної сімейної терапії



Сімейна терапія - це робота з усією сім’єю або частиною її складу. Якщо, скажімо, до консультанта звертається сама жінка, він робить все можливе, аби поступово залучити до консультацій і її чоловіка або, за­лежно від проблеми, інших членів сім’ї. Якщо інформація надходить тільки з одного боку, вона, звичайно, є менш об'єктивною і не дає по­вного уявлення про сімейні стосунки. Крім того, більшість технік побу­довано саме на взаємодії членів сім'ї, засвоєнні позитивних засобів спілку­вання.

Процес сімейної терапії умовно можна поділити на два етапи. На першому з них здійснюється з’ясування справжньої проблеми сім’ї, бо вона (проблема) часто не відповідає реальним уявленням членів сім’ї. Так, за агресивною скандальною поведінкою жінки, яку чоловік вважає справж­ньою сімейною проблемою, може стояти її страх перед смертю; неслух­няність дитини може сягати коріннями у перебільшену батьківську опі­ку. На другому етапі сімейної терапії здійснюється власне корекційна робота. Практично перший, діагностичний етап часто побудований таким чином, що уже на цьому етапі опрацьовуються навички конструктивної взаємодії членів сім’ї.

Процес сімейної терапії може тривати кілька місяців, бути безперерв­ним або з певними "канікулами". Консультативні зустрічі (сесії) найчас­тіше проводяться один раз, іноді - двічі на тиждень. Протягом цього часу консультант може використовувати декілька різних технік. Соціальному працівнику, який здійснює супровід необхідно знати найпопулярніші з них, та за відсутності психотерапевта вміти скористатися ними.

 

Лекція 7 Взаємодія учасників комплексного соціального супроводу сімей, яких торкнулася проблема ВІЛ/СНІДу.

Зміст

1. План робота та функції учасників соціального супроводу.

2. Моніторинг та оцінка ефективності діяльності учасників соціального супроводу.

 

Ключові поняття: моніторинг, мета моніторингу, критерії статистичні.

Навчальний матеріал.

1. Прочитайте, виділіть основні риси та законспектуйте

 

Функції лікарів у здійсненні комплексного супроводу у взаємодії з іншими спеціалістами:

- інформування пацієнтів і членів їх сімей про можливість отриман­ня спеціальних соціальних послуг;

- надання медичних послуг пацієнтам на території медичних установ;

- надання консультативних послуг членам сімей, яких торкнулася проблема ВІЛ/СНІД (за їх зверненнями);

- інформування медичних та соціальних працівників про терміни та умови здачі пацієнтами аналізів;

- сприяння в отриманні пацієнтами роздаткових інформаційних матеріалів партнерських установ та організацій, спеціальної літератури;

- надання методичних рекомендацій медичним та соціальним працівникам щодо організації роботи на території сімей, їх оздоровлення, дотримання санітарно-гігієнічних вимог, формування умов для ведення па­цієнтами здорового способу життя, прийому антиретровірусних препаратів;

- надання методичних рекомендацій спеціалістам соціальної роботи з молоддю з питань догляду за дітьми з проблемами ВІЛ/СНІД;

- сприяння в проведенні тематичних занять для медичних та соціаль­них працівників, пацієнтів (клієнтів), членів їх сімей;

- сприяння в організації та проведенні на міському рівні круглих столів, конференцій, громадських слухань із питань медико-соціальної підтримки та допомоги сім'ям, яких торкнулася проблема ВІЛ/СНІД.

Функції медичних працівників у здійсненні комплексного супрово­ду у взаємодії з іншими спеціалістами:

- інформування пацієнтів і членів їх сімей про можливість отриман­ня спеціальних соціальних послуг;

- надання медичних послуг пацієнтам на території сімей, дітям на території дитячих установ;

- надання рекомендацій батькам, членам сімей щодо здійснення дог­ляду за дітьми з проблемами ВІЛ/СНІД, дотримання санітарно-гігієнічних норм;

- сприяння в отриманні пацієнтами вітамінів, медичних препаратів (за рекомендаціями лікарів), продуктів харчування, гуманітарної допомоги;

- участь в організації та проведенні тематичних занять, круглих столів, соціально-культурологічних заходів для сімей з проблемами ВІЛ/СНІД;

- сприяння в розповсюдженні серед пацієнтів тематичних інформа­ційних матеріалів, спеціальної літератури;

- сприяння в організації та проведенні у територіальній громаді міста Києва тематичних колективних заходів;

- сприяння у формуванні умов для ведення пацієнтами здорового способу життя, прийому антиретровірусних препаратів.

Функції спеціалістів соціальної роботи з сім’ями, дітьми та мо­лоддю в здійсненні комплексного супроводу у взаємодії з іншими спе­ціалістами:

- надання клієнтам і членам їх сімей соціальних послуг на території центрів соціальних служб для молоді, інших державних установ, закладів, в умовах вуличного простору під час проведення тематичних групових та колективних заходів, на території сімей (за їх зверненнями);

- надання інформації клієнтам про можливість отримання ними по­слуг в інших державних установах;

- інформування клієнтів, членів сімей (за їх зверненнями) про діяльність організацій, груп взаємодопомоги та самодопомоги людей, які живуть із ВІЛ/СНІД;

- сприяння в отриманні клієнтами медичних послуг на території ме­дичних установ;

- здійснення соціального супроводу сімей за індивідуальними плана­ми та контрактами, соціального патронажу на дому хворих на СНІД у термінальній стадії;

- здійснення посередницьких функцій між сім'ями та іншими держав­ними установами, організаціями;

- залучення дітей, людей, які живуть з ВІЛ/СНІД, членів сімей до роботи спеціалізованих соціальних служб молоді, участі в тематичних заняттях, соціально-культурологічних заходах;

- сприяння у влаштуванні дітей, які виховуються в сім'ях із пробле­мами ВІЛ/СНІД, в дошкільні та шкільні дитячі установи;

- сприяння в залученні клієнтів до волонтерської діяльності, роботи ВІЛ-сервісних організацій, груп взаємодопомоги та самодопомоги людей, які живуть із ВІЛ/СНІД;

- сприяння в отриманні клієнтами гуманітарної допомоги;

- сприяння у формуванні в клієнтів навичок здорового способу життя;

- забезпечення організації та проведення соціальних програм спеціаль­ного оздоровлення сімей із дітьми, яких торкнулася проблема ВІЛ/СНІД;

- розповсюдження серед клієнтів тематичних інформаційних матері­алів, спеціальної літератури про життя з ВІЛ.

Критерії набору спеціалістів соціальної роботи з сім ями, дітьми та молоддю, залучених до реалізації програм соціальної підтримки та допомоги в контексті проблем ВІЛ/СНІД:

високий рівень особистісної мотивації до участі в реалізації програм;

знання нормативних документів із питань соціальної роботи з дітьми та молоддю;

знання законодавства України з питань профілактики та боротьби зі СНІД;

наявність практичного досвіду в роботі з ВІЛ-позитивними людьми;

володіння навичками телефонного інформування та консультуван­ня в контексті проблем ВІЛ/СНІД;

наявність практичного досвіду роботи в здійсненні догляду за ВІЛ-позитивними дітьми;

наявність комунікативних, креативних, організаторських здібностей;

вміння та бажання працювати в команді;

високий рівень інформованості про особливості хвороби, шляхи її передачі;

участь у тематичних семінарах, тренінгах, групових та колектив­них заходах в територіальній громаді міста;

володіння вміннями проведення індивідуальних та групових форм роботи з дітьми та їх батьками.

Здійснюється також підготовка спеціалістів та волонтерів до практичної роботи за такими формами:

навчання за бюджетні кошти на факультетах та відділеннях соціальної роботи волонтерів, соціальних працівників, у тому числі людей, які живуть з ВІЛ/СНІД, за відповідними рекомендаціями партнерських організацій;

організація та проведення тематичних занять, семінарів для соціаль­них працівників та волонтерів, методичних зборів працівників центрів соціальних служб для молоді та партнерських організацій;

залучення спеціалістів соціальної роботи з дітьми та молоддю та волонтерів до участі в модульних курсах, які проводяться за фінансової підтримки ЮНІСЕФ, Міжнародного Альянсу з ВІЛ/СНІД, Британської Ради, Всеукраїнської благодійної організації "Всеукраїнська мережа лю­дей, які живуть з ВІЛ/СНІД";

проведення науково-практичних конференцій, участь у національ­них конференціях ВІЛ-сервісних організацій і людей, які живуть з ВІЛ/ СНІД;

залучення лікарів-інфекціоністів міста до проведення занять з медико-соціальних аспектів ВІЛ/СНІД;

підготовка методичних листів для соціальних працівників і волон­терів.

Зокрема, в 2004 році для соціальних працівників та волонтерів центрів соціальних служб для молоді були проведені тематичні заняття:

- "Мета, завдання та специфіка соціальної роботи з дітьми, людьми, які живуть з ВІЛ/СНІД, членами їх сімей";

- "Основи телефонного інформування та консультування людей, які живуть з ВІЛ/СНІД";

"Догляд за дітьми з ВІЛ-інфекцією";

"Загальні поняття про ВІЛ-інфекцію та СНІД";

- "Етичні правила соціальної роботи з сім'ями, яких торкнулася про­блема ВІЛ/СНІД";

"Комунікативні особливості взаємодії з клієнтами";

"Організація обліку роботи зі зверненнями клієнтів";

- "Складові соціальної роботи з сім'ями, яких торкнулася проблема ВІЛ/СНІД" та інші.

Особлива увага приділяється підбору спеціалістів, які працюють із хворими на СНІД у термінальній стадії. До цієї роботи залучаються найбільш досвідчені працівники з числа ЛЖВ, рекомендовані Всеукраїн­ською благодійною організацією "Всеукраїнська мережа людей, які жи­вуть з ВІЛ/СНІД". Працюють вони за методикою "рівний - рівному", здійснюють соціальний патронаж на дому 43 клієнтів, тримаючи постійний зв'язок із лікарями.

Основними принципами соціальної роботи з дітьми, молоддю, сім'я­ми, яких торкнулася проблема ВІЛ/СНІД, є:

- законність, додержання і захист конституційних прав людини, Кон­венції ООН "Про права дитини", прав клієнтів, Обітниці соціальних пра­цівників центрів соціальних служб для молоді міста Києва;

- диференційність, впровадження індивідуального підходу в роботі з клієнтами;

доступність та адресність у соціальній роботі;

збереження анонімності та конфіденційності в роботі з клієнтами;

- відповідальність спеціалістів соціальної роботи з молоддю та до­тримання ними етичних і правових норм;

добровільність у прийнятті допомоги.

Всі послуги надаються безкоштовно, адресно та конфіденційно! 2 міські спеціалізовані соціальні служби молоді - "Телефон Довіри" та "Інформаційно-консультативна соціально-наркологічна приймальня" працю­ють у цілодобовому режимі, служби соціальної підтримки та допомоги сім'ям, яких торкнулася проблема ВІЛ/СНІД, за регламентом: понеділок-субота з 10 до 19 години.

Не рекомендується спеціалістам районних центрів соціальних служб для молоді надавати медичні консультації про особливості лікування антиретровірусними препаратами, соціально-педагогічні консультації щодо особливостей догляду за ВІЛ-позитивними дітьми, проводити до - та після тестове консультування, надавати послуги соціального патронажу на дому людям, хворим на СНІД. Медичні послуги надаються в місті Києві ква­ліфікованими спеціалістами спеціалізованих медичних установ, соціально-медичними працівниками міських спеціалізованих соціальних служб молоді.

Особливості обліку роботи з клієнтами, які живуть із ВІЛ/СНІД

Облік роботи з клієнтами, які живуть із ВІЛ/СНІД, здійснюється відповідно до стандартів центрів соціальних служб для молоді, на прикладі міста Києва:

1. Після 2 та більше звернень спеціалістом районного центру со­ціальних служб для молоді, який надавав чи надає послуги громадянину, який живе з ВІЛ/СНІД, заповнюється стандартна картка клієнта, в якій за згодою з клієнтом може не зазначатись прізвище людини та його до­машня адреса.

2. Робота за зверненнями громадян у контексті проблем ВІЛ/СНІД відноситься до обліку справ відповідної спеціалізованої соціальної служ­би районного центру, спеціалісти якої надають послуги.

3. Соціальний супровід клієнта або сім'ї з проблемами ВІЛ/СНІД оформлюється відповідним контрактом та справою соціального супрово­ду за стандартами центрів соціальних служб для молоді міста Києва.

4. Надання будь-якої інформації про клієнтів, їх статусу, контакт­них телефонів та адрес на вимогу інших державних установ, правоохо­ронних органів може здійснюватись тільки за згодою з клієнтами.

Послуги громадянам у контексті проблем ВІЛ/СНІД можуть нада­вати як штатні, так і залучені спеціалісти районних центрів соціальних служб для молоді в межах компетентності та відповідно до функціона­лу. Проблемними залишаються питання спільної підготовки медичних, со­ціальних працівників, освітян до реалізації національної та міських про­грам. Київський міський центр соціальних служб для молоді не тільки ініціює розгляд цих питань, але і здійснює конкретні кроки для здійснення такої підготовки шляхом організації спільних навчань із залученням спе­ціалістів Київського міського центру профілактики та боротьби зі СНІД, Київської міської організації Товариства Червоного Хреста України.

Проте набутий досвід та налагоджена взаємодія у вирішенні конк­ретних запитів та потреб сімей із проблемами ВІЛ/СНІД, свідчить про те, що центри соціальних служб для молоді міста Києва займають чільне місце в організації та здійсненні комплексної соціально-медичної підтримки та допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію / СНІД, членам їх сімей, що є підста­ви говорити про формування та життєдіяльність саме київської моделі, особливостями якої є соціальна підтримка та допомога сім'ям, яких торкну­лася проблема ВІЛ/СНІД, із пріоритетами:

- захист прав клієнтів, дотримання етичних правил, впровадження комунікативних стандартів, принципів організації соціальної роботи в усіх приміщеннях центрів соціальних служб для молоді, де надаються послу­ги спеціалістами соціальної роботи з молоддю;

- формування довіри сімей із проблемами ВІЛ/СНІД до державної політики, підтримки Київською міською владою соціальних ініціатив те­риторіальної громади;

- ініціювання спеціалістами соціальної роботи з молоддю міста Киє­ва розгляду та вирішення на міському рівні механізмів взаємодії державних установ, громадських організацій у забезпеченні захисту прав людей, які живуть з ВІЛ/СНІД;

- комплексний, соціально-медичний підхід в організації роботи з хво­рими на ВІЛ-інфекцію та СНІД, членами їх сімей;

- взаємодія соціальних та медичних працівників, представників дер­жавних установ, громадських організацій, груп взаємодопомоги у вирі­шенні конкретних запитів та звернень сімей;

- формування умов для самостійного вибору клієнтами місць отри­мання послуг і соціальних працівників, які здійснюватимуть на контрактній основі соціальний супровід сім'ї;

- надання послуг клієнтам як на території центрів соціальних служб для молоді, інших державних установ, організацій, так і в сім'ях (за їх зверненнями);

- впровадження системи індивідуальної (за спеціально розробленими планами соціального супроводу) та групової роботи з хворими на ВІЛ-інфекцію /СНІД та членами їх сімей;

- підтримка діяльності груп взаємодопомоги та самодопомоги людей, які живуть із ВІЛ/СНІД (надання приміщень центрів соціальних служб для молоді, інформаційне та методичне забезпечення);

- підтримка ініціатив сімей у виборі форм та змісту організації сімей­ного навчання, дозвілля;

- організація системи інформування територіальної громади міста про можливість отримання соціально-медичних послуг у контексті проблем ВІЛ/СНІД;

- фінансування за бюджетні кошти оплати навчання на факультетах соціальної роботи працівників.

2. Прочитайте, виділіть основні риси та законспектуйте

Особливість моніторингу діяльності в даному напрямі полягає в тому, що сама робота знаходиться у постійному розвитку і ще не набула рівня сталості та завершеності, тому відбувається в умовах постійного коригу­вання основних форм та засобів діяльності.

Моніторинг- це спостереження, контроль за виконанням запланова­них напрямів, видів, заходів із метою визначення їх відповідності меті та завданням діяльності центру та з'ясування її ефективності.

Мета моніторингу - контроль та оцінка відповідності конкретних форм та видів діяльності запланованим, визначення проблем та "вузьких" місць, коригування діяльності центру з урахуванням життєвих потреб дітей та сімей із ВІЛ/СНІД.

Важливими складовими проведення моніторингу також є:

- з'ясування можливих негативних та позитивних наслідків діяльності центру для користувачів;

- оцінка відповідності діяльності центру запланованим активностям;

- визначення сприйняття діяльності центру громадською думкою, ЗМІ, іншими партнерськими організаціями.

Для проведення поточного моніторингу та оцінки стану реалізації про­грами доцільно проаналізувати основні передбачені напрями, види діяль­ності з двох позицій:

- забезпечення умов, необхідних для реалізації даного напряму;

- сам процес діяльності, його кількісні та якісні показники/індикатори.

Кількісні показники:

• кількість ВІЛ-позитивних дітей, дітей із невизначеним діагнозом та ВІЛ-негативних дітей членів сімей із проблемою ВІЛ/СНІД - кори­стувачів центру, щодо яких здійснено соціальний супровід;

• кількість сімей із проблемою ВІЛ/СНІД - користувачів центру, щодо яких здійснено соціальний супровід;

• кількість спеціалістів, які працюють в центрі, її відповідність штат­ному розкладу;

• число проведених тренінгів;

• кількість виданих та розповсюдження методичних матеріалів, інформаційних буклетів;

• число проведених груп взаємодопомоги;

кількість послуг, консультацій наданих працівниками центру за певний період його діяльності (тиждень, місяць, квартал, рік);

число осіб, які скористались послугами центру;

число волонтерів, залучених до роботи у центрі, в тому числі з його користувачів.

Якісні показники:

недостатня/належна/висока якість та комплексність наданих по­слуг дітям та сім'ям із ВІЛ/СНІД (групова та індивідуальна робота, виховні, культурно-освітні, оздоровчі послуги);

фахова відповідність спеціалістів, які працюють у центрі посадам, які займають;

ступінь ефективності взаємодії центру з соціальними службами, центром СНІД, ЮНІСЕФ, Міжнародним Альянсом з ВІЛ/СНІД та інши­ми партнерськими організаціями щодо задоволення життєвих потреб дітей та сімей із ВІЛ/СНІД;

висока якість розроблених інформаційно-методичних матеріалів, забезпечення належних контактів зі ЗМІ, громадою;

недостатній/належний/високий рівень проведення навчальної та тренерської роботи з персоналом денного центру, суттєве підвищення рівня його кваліфікації.

Оцінку ефективності діяльності центру протягом певного періоду необхідно здійснювати, виходячи з мети кожного з основних напрямів його роботи та беручи до уваги такі основні показники, як:

- підвищення рівня задоволення життєвих потреб дітей та сімей із ВІЛ/СНІД;

- суттєве покращання здоров'я та якості життя дітей і сімей із ВІЛ/ СНІД.

Оцінка ефективності діяльності центру проводиться згідно з відповідями на запитання:

Як будуть досягнуті головні цілі його діяльності?

відповідність здійснюваних заходів планам проекту, міра виконання поставлених цілей та завдань, відповідність реальних результатів запланованим;

розширення спектра необхідних послуг дітям та сім'ям із ВІЛ/СНІД;

• залучення до роботи волонтерів;

• розширення функціональних обов'язків соціальних працівників;

• проведення регулярних індивідуальних та групових супервізій, моніторингу та оцінки ефективності проекту.

Які важливі ресурси залучені та як вони використовуються?

• доцільність витрат та цільове використання бюджету у відповід­ності до плану та фактичних потреб;

• залучення додаткових фінансових, матеріальних та технічних ресурсів інших організацій для виконання основних напрямів діяльності центру;

• кадрове забезпечення проекту, ефективність кадрової політики, відповідність штатного розпису проекту та кваліфікації співробітників, залучених фахівців завданням, що реалізуються в проекті;

• зміни в структурі фінансування, заходи спрямовані на залучення додаткових джерел фінансування, та забезпечення життєздатності центру.

Який вплив має діяльність центру на його основних користувачів?

Для отримання відповідей на це запитання доцільно проводити систематичне (бажано анонімне) опитування чи анкетування користувачів центру за розробленими опитувальниками й анкетами.

Іншим важливим джерелом отримання інформації за цим питанням є відгуки та пропозиції щодо роботи центру висловлені користувачами цен­тру та представниками партнерських організацій, які співпрацюють із цен­тром. Ці відгуки та пропозиції можуть фіксуватись у відповідній книзі, а також як результат проведення систематичних фокус-груп з користу­вачами та опитування у телефонному режимі за певним коротким опитувальником представників партнерських організацій, які за сферою діяль­ності постійно контактують з центром.

Щодо з'ясування впливу діяльності центру на розвиток громади та політики державних органів у цій сфері важливим є наступне:

• аналіз публікацій ЗМІ про діяльність центру;

• аналіз співпраці центру з науковими та державними установами, які надають допомогу дітям та сім'ям із ВІЛ/СНІД;

• започаткування нових інноваційних соціальних технологій супро­воду та підтримки, які стали зразком для діяльності інших, у тому числі державних організацій;

• розробка та видання методичних матеріалів та рекомендацій на основі досвіду діяльності центру;

• аналіз відгуків партнерів.

Проведення комплексного моніторингу та оцінки ефективності діяль­ності центру дозволить суттєво поліпшити його роботу, побачити й оці­нити зроблене та намітити подальші нові напрями вдосконалення надан­ня всебічної допомоги та підтримки, захисту прав дітей і сімей, яких торкнулась проблема ВІЛ/СНІД в Україні. Внаслідок проведених співро­бітниками центру заходів, спрямованих на психологічну підтримку та спілкування з дітьми з проблемами ВІЛ/СНІД покращилась якість їхнього життя та їхніх сімей, підвищилась поінформованість суспільства про про­блеми ВІЛ-інфекції.