Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Управління ризиком



Управління ризиком – це процес реагування на події та зміни ризиків в процесі виконання проекту. Він передбачає не тільки ідентифікацію, аналіз та оцінку ризику, але й розробку заходів по його зниженню. Модель управління ризиком представлено на рис. До методів зниження ризиків слід віднести:

• розподіл ризику між учасниками проекту (передача частини ризику співвиконавцям);

• резервування коштів на покриття непередбачених витрат;

• зниження ризиків у плані фінансування;

• страхування.

Розподіл ризику фактично реалізується у процесі підготовки проекту і конкретних документів. Підвищення ризику в одного з учасників повинно супроводжуватись адекватною зміною у розподілі доходів від проекту.

Резервування коштів на покриття непередбачених витрат являє собою спосіб боротьби з ризиком, що передбачає встановлення співвідношення між потенційними ризиками, що впливають на вартість проекту, і розміром витрат, необхідних для подолання збою у виконанні проекту.

З метою зниження ризиків у плані фінансування необхідно створити достатній запас міцності, що враховував би такі види ризиків:

Реалізацію проекту при настанні тієї чи іншої ризикової події власними силами, необхідно застосовувати страхування ризику, яке по суті є передачею певних ризиків страховій компанії.

Ефективність заходів по зниженню ризиків визначається за допомогою такого алгоритму:

• розглядається ризик, що має важливий вплив на проект;

• визначається перевитрата коштів з урахуванням ймовірності настання несприятливих подій;

• встановлюється перелік можливих заходів, направлених на зменшення ймовірності та небезпеки ризикової події;

• визначаються додаткові витрати на реалізацію запропонованих заходів;

• порівнюються необхідні витрати на реалізацію запропонованих заходів з можливою перевитратою коштів внаслідок настання ризикової події;

• приймається рішення про здійснення проти ризикових заходів або відмову від них;

• процес порівняння ймовірності та наслідки ризикових подій з витратами на заходи по їх зниженню повторюється для наступного за вагомістю ризику.

Практика розробки заходів, які дозволяють знизити ризик певних подій у майбутньому проекті, дуже часто повинна планувати можливі дії, що зможуть запобігти збільшенню інвестицій, підвищенню цін на продукцію проекту, зменшенню фізичного обсягу продажу, збільшенню тривалості виробничого і збутового циклу тощо. У таблиці наведені можливі дії, які деякою мірою зможуть знизити ризик проекту.

Таблиця

Можливі реакції на зміни умов реалізації проекту

Можливі події при реалізації проекту Дії, які знижують ризик Наслідки
1. Зменшення фізичного обсягу продажу. зменшення ціни на продукцію проекту. збільшення відносного обсягу продажу у грошовому виразі.
посилення реклами. додаткові витрати на рекламу.
Розвиток дистриб’юторської мережі. Витрати на відкриття нових збутових агентств.
Стимулювання попиту. Витрати на знижках та інших пільгах для споживачів.
Підвищення якості продукції. Додаткові витрати на НДДКР і виробництво.
2. Зниження цін на продукцію. Активне проведення цінової та нецінової політики. Зниження надходжень від продажу одиниці продукції..
Розробка заходів по зниженню витрат на виробництво. Додаткові витрати на маркетинг.
3. Збільшення прямих (змінних) виробничих витрат. Закупка більш дешевих матеріалів. Скорочення обсягу збуту продукції внаслідок зниження якості.
Зниження матеріалоємності конструкції. Пошук нових альтернативних матеріалів. Додаткові витрати на НДДКР.
Створення більш виробничих запасів матеріалів і комплектуючих за «старими» цінами. Зростання загальних (постійних) витрат внаслідок виплат процентів за кредитами, використаними на придбання матеріалів і комплектуючих про запас.
4. Збільшення загальних (постійних) витрат. Скорочення витрат на маркетинг. Зниження обсягів збуту.
Скорочення витрат на заробітну плату. Зниження кваліфікації персоналу і, як наслідок, погіршення якості продукції.
Скорочення витрат на споживання енергоресурсів. Витрати на придбання нового, менш енергоємного технологічного устаткування.
Скорочення витрат на транспортні послуги. Придбання власного транспорту
Скорочення витрат на оренду приміщення. Будівництво власного приміщення
5. Збільшення тривалості виробничо-технологічного циклу. Придбання більш продуктивного технологічного устаткування. Збільшення інвестиційних витрат.
Збільшення завантаженості устаткування внаслідок зміни режиму роботи (збільшення змінності). Збільшення витрат на заробітну плату і обслуговування устаткування.
Розробка нової, більш технологічної конструкції продукту. Витрати на проведення НДДКР і підготовку виробництва.
6. Тривалість збуту продукції на ринку. Розвиток дистриб’юторської мережі. Витрати на рекламну кампанію.
Рекламна кампанія. Зниження обсягу збуту у грошовому виразі у зв’язку з додатковими витратами на знижки.
Стимулювання попиту шляхом впровадження пільгових умов збуту. витрати на проведення дизайнерських робіт.
Модернізація дизайну та упаковки. Витрати на НДДКР.
Покращення споживчих властивостей продукту порівняно з продукцією конкурентів. Витрати на НДДКР.
Зниження ціни. Скорочення відносного обсягу продажу у грошовому виразі.
7. Тривалість затримки платежів за реалізовану продукцію. Відвантаження тільки після передплати. Скорочення обсягу продажу внаслідок зниження попиту.
Освоєння нових ринків з більш розвинутою системою платежів. Витрати на маркетинг.
Орієнтація тільки на гарантовано платоспроможних клієнтів. Скорочення обсягу продажу внаслідок зниження попиту.
8. Коливання попиту на продукцію. Скорочення страхового запасу готової продукції на складі. Додаткові виробничі і маркетингові витрати.
9. Нестабільність поставок матеріалів та комплектуючих виробів. Створення страхового запасу матеріалів та комплектуючих виробів. Додаткові витрати на створення страхового запасу, на будівництво чи оренду складських приміщень, а також їх обслуговування.