Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Фосфатиди.



Близькими за структурою до жирів є фосфатиди. Фосфатиди – це дигліцериди монокарбонових кислот, у яких третій гідроксил гліцерину естерифікований фосфатною кислотою, а остання своїм гідроксилом утворює естер з аміноспиртом:

Якщо R– є Н– (аміноспирт – етаноламін), то фосфатид називається кефаліном. Кефалін входить до складу клітин мозку.

Якщо R– є –СН3 (аміноспирт – холін), то такий фосфатид називається лецитином. Лецитин міститься в яйцях, тканинах печінки, сої та в інших тваринних і рослинних об’єктах.

Воски.

Воски – це естери високомолекулярних одноосновних карбонових кислот і одноатомних високомолекулярних спиртів, які входять до складу ліпідів.

де R–СН2–О– залишок високомолекулярного спирту;

R'–СО– залишок карбонової кислоти.

До складу воску входять головним чином кислоти, які містять 24 – 32 атоми Карбону «С» і спирти, ланцюг яких складається з 14 – 30 атомів Карбону. Воски бувають рослинні і тваринні. Із рослинних восків промислове значення мають воски, які покривають листя пальм (карнаубський віск), воски ліпідів рису і соняшника.

Із восків тваринного походження найбільшу цінність мають спермацет і спермацетове масло, шерстяний жир. З восків комах – найважливішим є бджолиний віск. Спермацет і спермацетове масло виділяють з маслоподібної маси, яка міститься в голові кашалота. Бджолиний віск – отримують з бджолиних сот.

Властивості. Більшість восків – тверді речовини, нерозчинні у воді і слабо розчиняються в органічних розчинниках. Воски стійкі до хімічних перетворень. Вони дуже повільно окиснюються і мало омилюються (тобто процес омилення іде дуже важко).

19. Гідроксикарбонові кислоти. Гідроксикислоти

Гідроксикислоти, або спиртокислоти – це органічні сполуки, молекули яких містять одночасно карбоксильну і гідроксильну групи. Отже, гідроксикислоти є біфункціональними сполуками. Кількість функціональних груп в Гідроксикислотах може бути різна: одна гідроксильна і одна карбоксильна, дві гідроксильні і одна карбоксильна, дві гідроксильні і дві карбоксильні і т.д.

Гідроксикислоти можна розглядати як гідроксильні похідні відповідних органічних кислот:

Гідроксикислоти класифікують за основністю і за атомністю. Кількість карбоксильних груп вказує на основність кислоти, а кількість гідроксильних груп, враховуючи і гідроксил карбоксилу – на її атомність.

Наприклад: гідроксиоцтова, α- і β-гідроксипропіонова кислоти є одноосновними двоатомними гідроксикислотами.

Яблучна кислотадвоосновна триатомна гідроксикислота.

Для гідроксикислот використовують переважно історичні назви.

Часто гідроксикислоти називають за назвою відповідних карбонових кислот, позначаючи грецькими літерами положення спиртової групи в молекулі відносно карбоксилу.

За систематичною номенклатурою назву гідроксикислоти утворюють з назви відповідної карбонової кислоти перед якою ставлять префікс гідрокси-, що вказує на наявність ОН-групи в молекулах цих кислот. Місцеположення гідроксильної групи в ланцюгу вказують номером атом Карбону, з яким вона сполучена. Наприклад:

2-гідроксипропанова кислота.

19.1. Ізомерія

В ряду гідроксикислот ізомерія залежить від структури вуглецевого ланцюга і положення спиртового гідроксилу.

Крім того гідроксикислоти, молекули яких містять асиметричні атоми Карбону, існують ще у вигляді оптичних ізомерів: