Мотиви навчально-пізнавальної діяльності учнів
Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Мотиви навчально-пізнавальної діяльності учнів



Мотиви навчально-пізнавальної діяльності учнів класифікують як пізнавальні та соціальні.

Пізнавальні мотиви закладені в самому процесі навчання: допитливість, інтерес до знань, потреба в розумовій діяльності, у пізнанні, у розширенні знань про навко­лишню дійсність, різноманітні інтелектуальні почуття (здивування, сумнів), прагнення здобути нові знання й навички, застосовувати, вдосконалювати свої пізнавальні можливості, інтелектуальні здібності.

Пізнавальний інтерес може бути зумовлений самим змістом навчального матеріалу, діяльністю учнів на уроці, стосунками між учителем і учнями. Він формується завдяки розкриттю практичної значущості знань, цікавому викладу матеріалу, створенню проблемних ситуацій на уроці, ефекту здивування, парадоксу, використанню навчальної дискусії, пізнавальних ігор.

Соціальні мотиви навчальної діяльності за своїм походженням і змістом ніби виходять за межі суто навчального процесу і пов'язані з широкими суспільними взаємовідносинами дітей (широка соціальна мотивація), а саме: соціальні мотиви, комунікативні мотиви, мотиви утилітарні, мотиви тривожності, мотиви, пов'язані з потребою у самовихованні.

К. Ушинський, наголошуючи на виховному значенні правильних мотивів навчання, писав: «Як отрути, як вогню, треба боятися, щоб до хлопчика не добралась ідея, що він учиться тільки для того, щоб як-небудь обдурити своїх екзаменаторів і одержати чин, що наука є тільки квиток для входу в громадське життя, який треба кинути або забути в кишені, коли швейцар пропустив уже вас у зал, де і той, що пройшов без квитка або з фальшивим чи чужим квитком, дивиться з однаковою самовпевненістю» .

 

Література:

1. Полякова Г.А., Л.І.Божко, О.О.Лейбіна та ін. Образотворче мистецтво, 1-7 класи: теорія навчання, календарно-тематичне планування, основні поняття з образотворчого мистецтва: Навчально-методичний посібник для вчителів. -Харків: Видавництво "Скорпіон", 2001. - 160 с.

2. Бєлкіна Е.В., ПоліщукА.А.., Фесенко Л.В. Образотворче мистецтво 5 клас. Посібник для вчителя – Тернопіль., 2007

3. Бєлкіна Е.В., ПоліщукА.А.., Фесенко Л.В. Образотворче мистецтво 6 клас. Посібник для вчителя – Тернопіль., 2007

4. Бучинський С.Л. Основи грамоти образотворчого мистецтва –К., 1981

5. Коновець С.В. Образотворче мистецтво в школі. Методичний посібник -К., 2000

6. Марчук Ж.С. Авторські уроки з образотворчого мистецтва 5-7 –Харків., 2005

7. Програми Образотворче мистецтво 1-4 ,5-7 класи

8. Програми з профільних предметів для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл художнього профілю –Харків.,2009

9. Програми факультативних курсів за вибором для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл художнього профілю –Харків.,2009

10. Фесенко Л.В. Рубля Т.Є. Я іду на урок образотворчого мистецтва 5 клас Харків, 2008

11. Фесенко Л.В. Рубля Т.Є. Я іду на урок образотворчого мистецтва 6 клас Харків, 2008

12. Фесенко Л.В. Рубля Т.Є. Я іду на урок образотворчого мистецтва 7 клас Харків, 2008