Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Форс-мажор



При наявності форс-мажорних обставин, а саме: стихійних явищ природного характеру, пожежі, актів органів влади та інших дій держави, що роблять неможливим виконання своїх зобов’язань, Сторони звільняються від виконання своїх обов’язків на термін дії форс-мажорних обставин.

Якщо форс-мажор продовжується більше шести місяців, то будь-яка із Сторін може перервати дію цього договору. Доказом факту настання форс-мажорних обставин і терміну їх дії є відповідна довідка Торгово-промислової палати України.

6 Інші умови

6.1Можливі суперечні обставини мають бути розглянуті у встановленому законодавством порядку. Досудовий розгляд суперечок обов’язковий для сторін.

6.2 З питань, що не відображені в цьому договорі, сторони керуються чинним законодавством.

6.3 Договір складений у двох примірниках, що мають однакову
юридичну силу, по одному примірнику для кожної із сторін.

6.4. Статус сторін: ЗАМОВНИК є платником податку на прибуток.
ЗАСНОВНИК є бюджетною організацією.

 

7 Юридичні адреси та банківські реквізити сторін


 

ЗАМОВНИК

_______________________

(назва підприємства)

_______________________

(поштовий індекс, місто) ____________________

(вулиця, дім)

________________________ (номер розрахункового рахунку)

МФО ___________________

Код ОКПО ______________

Свідоцтво платника ПДВ

________________________

ІПН ____________________

 

Керівник

________________________

(назва підприємства)

(підпис) (І.П.П.)

 

ЗАСНОВНИК

 

Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені ак. В. Лазаряна

49010, м. Дніпропетровськ

вул. Лазаряна, 2

р/р 312567272212567

ГУ ДКСУ в Дніпропетровській
області, м. Дніпропетровськ

МФО 805012

код ЄДРПОУ 01116130

Ректор ДНУЗТ

______________ О.М. Пшінько


Додаток 4

 

Список

членів лінійного підрозділу студентського загону
Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту ім. академіка В.Лазаряна, задіяного для виконання _____________________________________________________________ (вказати вид роботи)
в_____________________________________________________________ (назва підприємства, структурного підрозділу де буде працювати загін )

 

20___ рік

 

№ п/п Прізвище, ім’я, по батькові Група Дата прибуття Номер мобільного телефону   Номер студентського квитка
           
           
           
           
           
           
           

 

Керівник виробничої,навчальної

практики університету ______________ ______________

(підпис) (П.І.Б.)

Командир

студентського загону ______________ ______________

(підпис) (П.І.Б.)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Дніпропетровський національний університет

залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна

 

Положення

Про організацію та проведення контрольних заходів з оцінювання рівня залишкових знань студентів

 

Укладачі: Б. Є. Боднар, Г. В. Белейчик,

Л. С. Казаріна, О. О. Матусевич

 

 

Розглянуто та схвалено

науково-методичною радою

університету 22.09.2010 р.

протокол № 1

 

 

Дніпропетровськ 2012

 

Вступ

Усі вищі навчальні заклади працюють для досягнення єдиної мети – підготовки висококваліфікованих фахівців. Це забезпечується шляхом надбання й використання існуючих базових природничо-математичних, гуманітарних, загальноінженерних і спеціальних фахових знань (тобто інформаційних ресурсів) і виховання в майбутніх спеціалістів здатності до самостійної творчості.

Оцінка якості освіти в контексті Болонського процесу ґрунтується не на тривалості або змісті навчання, а на тих знаннях, уміннях, навичках і компетенціях, які набули студенти (у т.ч. випускних курсів), з усіх циклів навчальних дисциплін.

Важливе місце при цьому належить здійсненню поточного контролю якості освіти, одним із видів якого є аудит рівня залишкових знань студентів.

Залишкові знання – це та частина навчального матеріалу, яка залишається в пам’яті студентів після вивчення дисципліни та використовується ними в подальшій навчальній та професійній діяльності. Це той необхідний мінімум знань,що достатній для початку виконання професійної діяльності фахівця.

З’ясуванню рівня залишкових знань підлягає система знань і вмінь, яка визначена в освітньо-кваліфікаційній характеристиці (ОКХ) і забезпечена вивченням відповідних змістових модулів освітньо-професійної програми (ОПП) підготовки фахівця.

Цей вид контролю не впливає на семестрову або підсумкову оцінку знань студента і запроваджується вибірково, в інтересах зовнішнього контролю якості навчання або внутрішнього, з метою вивчення ступеня або рівня збереження знань студентів. Мета такого контролю в окремих випадках може бути звужена до аналізу локальних питань /проблем ( якість підготовки з окремих дисциплін або певного циклу дисциплін, або з дисциплін окремої кафедри, рівень підготовки окремих академічних груп – найгірших, найкращих, вплив інноваційної методики викладання дисципліни на успішність навчання і т. і.).

Забезпечення високого рівня залишкових знань слід розглядати як головну мету навчального процесу, а сам цей рівень – як показник кінцевих результатів спільної роботи викладача і студента.

Зовнішній контроль, як правило, виконують інстанції, в підпорядкуванні

яких знаходиться університет. Мандат може бути виданий експертній комісії будь якого рівня: МОНмолодьспорту, Головного управління освіти і науки Облдержадміністрації, Державної акредитаційної комісії і т. і. Склад комісії формується з представників управлінського апарату і науково-педагогічних працівників інших ВНЗ.

Внутрішній контроль може бути проведений за ініціативою (розпорядженням) адміністрації університету. У цьому випадку контрольним роботам (КР), що провадяться за загальним планом університету, надають статус ректорських контрольних робіт (РКР), по планах деканатів (за погодженням першого проректора) – ДКР.

КР можуть проводитися за ініціативою кафедри, для цього потрібне погодження деканату.

Для проведення заходу з визначення рівня залишкових знань кожна кафедра розробляє пакет контрольних завдань (білетів, тестів, задач тощо) для кожної навчальної дисципліни, модулю, де за навчальним планом передбачений підсумковий контроль у вигляді екзамену/модульного контролю. До пакету входять такі документи:

- навчальна програма дисципліни;*

- завдання до контрольної роботи, що затверджені завідувачем кафедри, у вигляді переліку питань або тестів, або білетів;

- критерії оцінювання якості/успішності виконання завдань КР;

- рецензії на комплект КЗ;

- перелік нормативної та довідкової літератури, яку студент може використати під час виконання контрольної роботи.

Завдання до контрольної роботи (КЗ) з визначення рівня залишкових знань – це перелік формалізованих завдань, вирішення яких потребує уміння застосувати інтегровані знання програмного матеріалу дисципліни.

Лектор складає питання (задачу) до тестового завдання, спираючись на вимоги до змісту уміння, що перелічені в додатку Б до ОПП підготовки фахівця.

Найпоширенішим методом вимірювання рівня знань студентів є тестування. Процедура створення тестів для виявлення залишкових знань має суттєві відмінності від порядку формування тестів і навіть підсумкових тестів. Вона має такі етапи:

- визначення мети тестування та постановлення завдання на створення тесту для відповідної навчальної дисципліни;

- визначення переліку базових знань та вмінь з певної навчальної дисципліни, які студент буде використовувати у своїй подальшій навчальній та професійній діяльності. Саме вони складають перелік залишкових знань (умінь);

- визначення загальної структури (тематичного поділу) навчальної дисципліни, яка контролюється, конкретних тем, які перевірятимуться. Виділення в кожній темі базових дидактичних одиниць (підтем);

- визначення форм тестових завдань та їх параметрів, кількості запитань у тесті, правил оцінювання;

- створення контрольних завдань.

 

__________________________

* Якщо пакет зберігається не в паспорті дисципліни

 

З огляду на те, що контроль залишкових знань має проходити поза основним графіком навчального процесу, можна визначити такі етапи підготовки до застосування тестів залишкових знань:

- створення тестових завдань у спеціальному комп’ютерному форматі;

- вибір контрольної групи студентів із певним рівнем знань для апробації тестових завдань;

- апробація тестових завдань на контрольній групі студентів;

- розробка паралельних тестових завдань;

- створення графіка проведення контрольних тестувань з певної навчальної дисципліни.

Під час складання тестів для вимірювання залишкових знань мають переважати тестові завдання, які передбачають вибір однієї або кількох правильних відповідей.

Форму тестових завдань з однією правильною відповіддю доцільно використовувати для практичних завдань і частково для теоретичних, а форму з вибором кількох правильних відповідей – для теоретичних. Головна функція форми – донести до студентів зміст тестових завдань найбільш зрозумілим і технологічним способом, що сприятиме подальший об’єктивності оцінювання їхніх знань.

У разі комплексної перевірки знань (перевірки якості підготовки фахівця за комплексом дисциплін/модулів) усі завдання до КР повинні мати професійне спрямування та вимагати від студентів не розрізнених знань окремих тем і розділів дисципліни, а їх інтегрованого застосування.

Таким чином, тест контролю залишкових знань має складатися з теоретичних та практичних завдань. Практичні завдання, у свою чергу, мають бути такими, щоб під час їх виконання перевірялися вміння та навички з різних розділів навчальної дисципліни (модуля) у їх поєднанні та взаємодії.

Для кожного з типових практичних завдань у межах однієї дидактичної одиниці створюють декілька (не менше 30, залежно від кількості студентів, які будуть проходити тестування) паралельних за змістом і однакових за складністю тестових завдань. Для розв’язання паралельних тестових завдань застосовують одні й ті самі підходи та методи, а розрізняють ці завдання тільки вихідними умовами та нормуючими коефіцієнтами. Кожен студент, який атестується, отримує одне завдання з наданого переліку.

Критерії оцінювання рівня залишкових знань повинні бути адекватними та пропорційними критеріям оцінювання знань на екзамені або модульному контролі.

Крім цього, треба враховувати здатність студента:

- диференціювати, інтегрувати та уніфікувати знання;

- застосовувати правила, методи, принципи, закони у конкретних

ситуаціях;

- інтерпретувати схеми, графіки, діаграми;

- аналізувати й оцінювати факти, події та прогнозувати очікувані результати від прийнятих рішень;

- викладати відповіді на папері або усно логічно та послідовно.

Рецензію надає фахівець випускової кафедри або кафедри з відповідної галузі знань. У рецензії слід показати:

- позитивні моменти розроблених завдань;

- відповідність варіантів завдань програмним вимогам;

- професійне спрямування у розроблених варіантах завдань;

- рівнозначність варіантів завдань за їх складністю та можливість застосування комп’ютерної техніки для їх вирішення;

- обґрунтованість критеріїв оцінювання виконаних завдань;

- недоліки та шляхи покращення завдань.

У разі наявності в рецензії зауважень, завдання повинні бути

доопрацьовані.

Після формування пакет КЗ розглядають і обговорюють на засіданні кафедри, затверджує завдання завідувач кафедри.

Кафедра зберігає пакет КЗ в навчально-методичному комплексі дисциплін (НМКД) – паспорті дисципліни, за потребою оновлює, доповнює і т.і. (але не рідше, ніж один раз на 3 роки).

Під час акредитації напряму/спеціальності експертна комісія може використовувати завдання, що розроблені університетом або іншими ВНЗ такого самого типу і рівня акредитації.

Вимірювання рівня знань можна провадити в письмовій формі (письмова робота) або шляхом тестування. Із метою забезпечення найбільшої достовірності результатів (чистоти експерименту) правильним є виконання однакових форм контролю під час екзаменів і «зрізу» знань. У той же час, як показує досвід багатьох науково-педагогічних працівників, у разі якісного складання завдань до КР, форма контролю зменшує вплив на кінцевий результат.

Під час контролю залишкових знань мають перевірятися репродуктивні знання (знання імен, фактів, визначень, законів) та професійні знання, тобто перелік знань та вмінь, які потрібні фахівцю у подальшому навчанні та майбутній професійній діяльності.

Викладачеві, якій проводить КР слід приділяти увагу не тільки спеціальним знанням, але й світоглядним уявленням, особливо для фундаментальних та гуманітарних дисциплін. Виконуючи завдання (тести), студент повинен продемонструвати не тільки репродуктивну, а і творчу розумову діяльність.

Під час проведення заходів з оцінювання рівня залишкових знань слід враховувати, що студент не повинен пам’ятати всі необхідні графіки, формули, значення фізичних та математичних констант. Тому йому може бути надана довідкова література, яка не має методик проведення розрахунків або короткого викладу процесів і явищ.

Оцінку за виконання КР науково-педагогічний працівник виставляє за чотирибальною системою: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно».

Можна визначити такі базові положення для оцінювання контрольних тестувань/робіт:

- проведення контрольних тестувань/робіт має відбуватися з дотриманням принципу організаційної статичної незалежності, тобто результат розв’язання одного завдання ніяк не впливає на результат інших завдань;

- під час проведення контрольних тестувань треба застосувати єдиний підхід до вибору форм тестових завдань;

- оцінки, що отримані на підставі контрольних заходів, мають переводитися в єдину для всіх студентів лінійну абсолютну шкалу, на якій визначена межа успішності (позитивний результат оцінювання ) та якості навчання(з оцінками «добре» та «відмінно»);

- під час оцінювання рівня залишкових знань користуватися рекомендаціями, що надані в пакеті КЗ.

Студенти повинні заздалегідь бути ознайомлені з умовами проведення контрольних заходів, їхнього призначення, суті змісту контрольних завдань тощо. Всі завдання мають пройти попередню статистичну експертну оцінку (апробацію) на контрольній групі студентів з відомим рівнем знань;

Деканати складають план проведення КР у семестрі на підставі наданих кафедрами пропозицій, виходячи з таких умов:

- план повинен забезпечувати формування блоку показників про

рівень залишкових знань на базі результатів КР за поточні 3-4 навчальні роки для кожного освітнього напряму/спеціальності з кожного циклу дисциплін навчального плану, тобто

o гуманітарної та соціально-економічної підготовки;

o математичної та природничо-наукової підготовки;

o професійної та практичної підготовки;

- перевіряється рівень залишкових знань за дисциплінами,

семестровий контроль (екзамен або модульний) по яких був проведений за навчальною програмою попереднього певного (непарного або парного) семестру;

- студенти однієї академічної групи мають проходити заміри знань не

більше, ніж з однієї дисципліни на день та не більше як з двох-трьох дисциплін у семестрі.

Порядок планування проведення КР, встановлений наказом ректора від 05.01.12, має таку послідовність:

- завідувачі кафедр наприкінці поточного навчального семестру подають деканам (усіх факультетів) свої пропозиції з приводу проведення КР у наступному семестрі (за формою додатка 1), тобто перелік дисциплін, за якими планує проведення контрольного заходу (їх назви мають обов’язково відповідати написанню в навчальному плані), час, номери академічних груп тощо.

- декани, отримавши таку інформацію, формують план, виходячи з вищезазначених умов (стосовно завантаження академічних груп, розподілу КР по циклах і т.і.), і мети контрольних заходів; надають його до ОЦ за формою додатка 2;

- ОЦ на підставі поданих деканами планів заносить відповідну інформацію до бази та готує для кафедр відомості певних академічних груп;

- кафедри після запровадження КР проставляють у відомості оцінки екзаменаційні та за КР, прізвища НПП, які брали участь у заходах, і подають їх до ОЦ,

Зазначені відомості після обробки інформації обчислювальним центром, разом із оригіналами контрольних робіт студентів, кафедра зберігає протягом трьох поточних років.

Контрольний захід вважається таким, що відбувся якщо в ньому взяли участь не менше ніж 90 % облікового складу академічної групи.

Порядок оформлення титульної сторінки КР у разі проведення заходу за планом внутрішнього контролю не накладає особливих умов регламенту. Повинні бути вказані назва дисципліни, з якої виконується зріз знань, номер академічної групи, призвіще студента(ки).

У разі роботи в університеті експертної комісії Монмолодьспорту України студентам під час проведення контрольного заходу видаються аркуші з кутовим штампом університету, що завчасно повинна підготувати кафедра. Титульна сторінка містить таку інформацію:

 

Кутовий штамп Дата «____»________20__р.

ДНУЗТ

 

Контрольна робота з оцінювання залишкових знань

 

з дисципліни_______________________________________________№ білета/завдання__________________

 

студента_______________________________________________________________ група №_______________

 

Напрям підготовки/спеціальності (скорочено)______________________________________________________

 

Процедуру проведення КР, як правило, виконують НПП кафедри і представник комісії. В аудиторії повинно бути достатньо посадкових місць за умови розміщення кожного студента за окремим столом.

В аудиторії повинна бути дозволена довідкова література.

Після розміщення студентів і видачі їм завдань в аудиторії залишається член комісії.

Перевірку завдань виконують або члени комісії (якщо є певні професіонали), або НПП кафедри. Експертна комісія може використовувати завдання, що розроблені університетом або іншими ВНЗ такого самого рівня акредитації. Іноді експертна комісія задовольняється аналізом результатів КР, які проводив університет протягом кількох років.

Аналіз отриманих за КР результатів, як правило, складається з визначення рівня успішності (кількість позитивних оцінок у відсотках), яка за акредитаційними вимогами має бути на рівні не меншим за 90%, та рівня якості (кількість оцінок відмінних і добрих у відсотках) – не менше за 50%.

Подальший аналіз можна здійснювати у форматі порівняння індикаторів екзаменаційної сесії (модульного контролю) і контрольних робіт. Для цього розбіжність у значеннях показників навчання під час таких двох видів контролю в університеті прийнята допустимою в межах ±12%. Результати КР можуть підтвердити (або навпаки), або вказати частку студентів що підтвердили /погіршили попередні (екзаменаційної сесії) оцінки тощо.

Результати заходів з виявлення рівня залишкових знань студентів, їх аналіз треба обговорювати на засіданнях кафедр, вчених рад факультетів і університету.

Концепція проведення КР набуває подальшого розвитку, надає матеріали для аналізу навчально-методичного забезпечення дисципліни, методики її викладання, розробки шляхів подальшого удосконалення навчального процесу.

 

 

Бібліографічний список

1. Про удосконалення механізмів зовнішнього та внутрішнього оцінювання навчальних досягнень студентів. Наказ МОНУ від 29 жовтня 2007 р. № 948.

2. Про внесення змін до наказу від 24.12.2003 № 847: Наказ

Монмолодьспорту України від 29.11.2011 № 1377.

3. Про планування та аналіз результатів ректорських контрольних робіт через АСУ ДІІТа: Наказ ректора від 05.01.2012 р. №12.

4. Положення про організацію навчального процесу в університеті. –СО ВНЗ-ДНУЗТ 3.01-2010. Випуск 1-й.- Д.:ДНУЗТ.- 2011-с.154.

5. Протокольне рішення Державної акредитаційної комісії від 24.02.04, протокол №49.

6. Кривуля, Г. Контроль залишкових знань / Г.Кривуля, О. Шпіль, В. Каук. // Вища шк.. – 2009. – № 5. – С. 98 - 101.

7. Методичні рекомендації зі складання завдань в тестовій формі для тестування знань студентів університету / уклад.: Б. Є. Боднар, О. М. Патласов, В. І. Шинкаренко, І. М. Щока; Дніпропетр. нац. ун-т залізн. трансп. ім. акад. В.Лазаряна. – Д., 2002. – 23 с.

8. Корженевич, И.П. Многоуровневая система тестирования знаний студентов «Tester» / И. П. Корженевич // Сучасні інформаційні технології на транспорті, в промисловості та освіті: тези міжнародної науково-практ. конф. (14.05. – 15.05 2007). - Д., 2007. – С. 93.

9. Окаєлов, В. Розробка критеріїв оцінювання навчальних досягнень студентів / В. Окаєлов, Л. Щевцов, Є. Мочалін // Вища шк. – 2006. – № 3. – С. 60-61.

 

Додаток 1

 

План

проведення ректорських контрольних робіт з оцінювання залишкових знань

 

кафедрою___________________________________________________у студентів

 

факультету________________

 

 

  Назва дисципліни Номер академічної групи Код напряму/ спеціальності Прізвище НПП Дата проведення
1 Дисципліни циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки
         
         
         
         
         
         
2 Дисципліни циклу математичної, природничо-наукової підготовки
         
         
         
         
         
         
3 Дисципліни циклу професійної та практичної підготовки
         
         
         
         
         
         
         

 

 

*Примітка:у плані обов’язково вказувати, до якого циклу згідно з навчальним планом відноситься дисципліна. Назви циклів наведені у таблиці.

 

 

Дата Завідувач кафедри _________________________


Додаток 2

 

Календарний план проведення РКР Факультет ____________________

 

    Група Дисципліна Прізвище НПП Кафедра Дата проведення РКР ( число, місяць, рік)
назва код (заповн. ОЦ) цикл*   назва код (заповн.ОЦ)  
                     
                     
                     
                     
                     
                     
                     
                     
                     

 

*Проставити номер циклу

Декан факультету__________________

 


МІНІСТЕРСТВО освіти і науки, молоді та спорту УКРАЇНИ

Дніпропетровський національний університет
залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна

______________________________________________

 

Словник

навчально-методичних термінів і понять

 

 

Укладачі:Г. В. Белейчик, методист НМВ;

Л. С. Казаріна, начальник НМВ;

 

Дніпропетровськ