Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Черкаси 2011




Лекція 1. Предмет логіки. Основні закони формальної логіки

1. Логіка як наука.

2. Пізнання, мислення, мова.

3. Поняття про логічну форму.

4. Поняття про логічні постійні.

5. Поняття про правильне мислення.

6. Основні закони формальної логіки.

 

1. Логіка як наука

 

Основоположником формальної логіки є древньогрецький вчений Аристотель. Він сформулював основні закони логіки і методи одержання істинного знання. Логіку називають формальною, тому що вона відволікається від змісту і займається вивченням форми мислення. Логіка Аристотеля протрималась незмінною на протязі ХХ-ти століть. В XVIII столітті в зв’язку з розвитком природничих наук (особливо математики) встає завдання поєднання математики і формальної логіки. Цією проблемою займаються такі видатні вчені, як Ф.Бекон, Р.Декарт, Г.-В.Лейбніц. Ф.Бекон розробляв індуктивний метод пізнання, Р.Декарт формулює аналітичний метод, Г.-В.Лейбніц висуває ідею універсалізації мови всіх природничих дисциплін, зведення мови природничих дисциплін до мови формальної логіки.

Ідея Лейбніца лягла в основу математичної (або символічної) логіки. Нею займалися такі вчені, як Дж.Буль, Ч.Пірс, П.С.Порецький. Математична логіка є найбільш поширена на Заході з середини ХІХ століття.

ХІХ століття зв’язано з виникнення ще одного виду логіки – діалектичної (Гегель, К.Маркс), яка вивчає форми і закони мислення, що розвивається. Крім вище перерахованих, існує ще багато видів логіки: конструктивна, інтуітивістська, семантична, модальна, багатозначна і т. д. Ми вивчаємо формальну логіку з елементами математичної логіки.

 

2. Пізнання, мислення, мова.

Процес пізнання іде від живого споглядання до абстрактного мислення і до практики. Процес мислення починається з відчуттів, сприйняття, уявлень. Це – безпосередньо чуттєве відображення світу. Абстрактне мислення – це не безпосереднє відображення світу. Абстрактне мислення – це відхилення від конкретного предмету, це мислення з допомогою понять, це поєднання особистого досвіду людини і набутого в спілкуванні з іншими в процесі засвоєння попередньої людської культури. Практика – основа пізнання, частина процесу пізнання, критерії істинності нашого пізнання.

Абстрактне мислення тісне зв’язане з мовою, не існує без неї. На початку 20-х років ХХ ст. вчені Келер та Ладигіна–Котс вивчали життя мавп і виявили, що у мавп є складна мозкова діяльність, схожа до людського мислення. Цю діяльність назвали “ручне мислення” або “практичний інтелект”. В цей же час інші вчені Валлон і Піаже вивчали шляхи становлення дітей і довели, що обов’язковим етапом становлення дитини є так зване “наочне мислення”. Відомий вчений Л.С.Виготський показав, що шлях перетворення мозкової діяльності мавп в людське мислення полягає в ускладненні видів діяльності людини і розвитку голосових реакцій.

Значення мови:

§ матеріалізація мислення;

§ виконує комунікативну функцію, є засобом спілкування і шляхом засвоєння культури;

§ слово – це знак, завдяки якому передається поняття – зміст слова, те, що залишається незмінним при перекладі слова з однієї мови на іншу.

 

3. Поняття про логічну форму

 

Формальна логіка вивчає логічну форму. Для визначення логічної форми розглянемо декілька прикладів:

“Суворов був хоробрим”, “День був дощовим”, “Пісня була мелодійною”. В цих прикладах мова йде про різні предмети (Суворов, день, пісня), про їх різні властивості (хоробрий, дощовий, мелодійна). Зміст цих висловлювань – різний. Однак, є щось, що об’єднує ці висловлювання – (був) – це форма зв’язку частин змісту. Форма зв’язку частин змісту, що мислиться, називається логічною формою.

4. Поняття про логічні постійні

 

Слова, що описують дійсність, в логіці називаються описуючими термінами, або дескриптивними термінами (день, поле, Іван, студент, прекрасний, три і т. д.). Дескриптивні терміни, що описують імена предметів, називаються термами і позначаються буквою “S”. Дескриптивні терміни, що описують властивості предметів або їх взаємовідносини, називаються предикаторами і позначаються буквою “Р”. Заміна слів буквами називається пропозіціональною функцією.

Слова за допомогою яких зв’язуються частки змісту називаються логічними термінами, або логічними постійними.

Основні логічні постійні:

Заперечення , “і” – , “або” – ,

“існує” - ,“всі” - , “якщо, то” - .

“тоді і тільки тоді, коли” - .