Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

ХТО Є ХТО?



Тест

№ п/п Відомі імена з історії логіки Їх держава, етнічна або національна належність Період життя і діяльність Школа, течія, до яких він належить Їх внесок у розвиток логіки
1. Готама Індійський логік і філософ середина першого тисячоліття Засновник школи ньяя Ідея п’яти елементного силогізму: теза, засада, застосування, вивід. Істина досягається через умовивід
2. Дигнага Видатний індійський мислитель, буддійський монах. 480-540 рр Належав до школи йога чара, засновник індійської логіки Вивів нову формулу дедуктивного логічного висновку, створив вчення про 3 властивості логічної підстави
3. Дхармакірті Видатний індійський філософ, буддійський монах. 7 століття Засновник індійської філософської логіки Засновник індійсько-буддійської логіки. Розвивав ідеї Дигнага. Про його внесок свідчить перелік його логічних трактатів: «Про достовірність пізнання», « Дослідження про логічний зв’язок», «Про джерела пізнання»
4. Демокріт Давньогрецький філософ-матеріаліст 460-370 до н.е Засновник античної логіки Засновник атомістики і матеріалістичної філософії
5. Парменід Давньогрецький філософ і політичний діяч 540 — 480 рр. до н. д. Вважається творцем онтології у філософії та належав до Елейської школи Фактично заклав основи онтологізму як усвідомлюваного, виразного зразка філософського мислення. Чітко розвів два різні поняття — істину та суб'єктиивний погляд і думки
6. Сократ Давньогрецький філософ 469 — 399 рр. до н. е. Сократівські школи, засновані його учнями: школа кіренаїки, школа кініків Створив метод продукування істини; Діалектика, метод питання та відповіді, не є Сократівським винаходом — а Зеноновим, проте, без сумніву, він його суттєво розвиває. зробив важливий внесок у розвиток логіки. На його думку, істинне знання дається загальними поняттями  
7. Платон Давньогрецький мислитель 427— 347 рр. до н. е. До 385 року до н.е. виникла Платонівська академія, де навчали діалектиці, філософії, індуктивним і дедуктивним методам пізнання Зафіксував ідеальний державний устрій та законодавство. Засновник ідеалізму
8. Протагор Древньогрецький філософ 481 — 373 pp. до н. е. Яскравий представник школи софістів Перший почав вивчати способи доказів і тим самим започаткував формальну логіку. Є автором знаменитої тези: «людина є мірою усіх речей, існуючих — що вони існують, неіснуючих — що вони не існують»
9. Арістотель Давньогрецький вчений-енциклопедист, вчений і логік 384 — 322 рр. до н. е Заснував свою філософську школу — перипатетиків Арістотель написав майже тисячу праць. Його логічні твори пізніше були об'єднані під загальною назвою «Органон», куди ввійшли «Категорії», «Про тлумачення», «Аналітики. Перша і друга», «Топіка» і «Про софістичні спростування». Сам Арістотель своє логічне вчення називав аналітикою. Термін «логіка» з'явився пізніше, його ввели скептики. Арістотель вперше чітко сформулював закон суперечності (основний закон мислення в логіці Арістотеля, який називав його найбільш безперечним принципом), закон виключеного третього і закон тотожності
10. Зенон Давньогрецький філософ 490—430 рр. до н. е. Елейська школа Намагався довести неістинність видимої, чуттєво даної множинності речей та їхнього руху, вважаючи, що істинна картина світу осягається мисленням. Не заперечуючи множинність і рух речей як чуттєву вірогідність, він заперечував їхню істинність на тій підставі, що спроби відобразити їх у мисленні призводять до нерозв'язних суперечностей, утруднень, які не можуть бути властиві «істинному буттю» Відомий своїми апоріями - «Ахіллес і черепаха», «Стріла», «Дихотомія», «Стадії» та ін.; підтверджував вчення Парменіда про єдність і нерухомість буття діалектичними аргументами, показуючи, що протилежні йому звичайні уявлення про множинність і рух розпадаються у внутрішніх протиріччях
11. Хризіпп Давньогрецький філософ-стоїк 281 -278 рр. до н. е. Представник стоїчної школи Розробив стоїчну концепцію логіки; головну увагу він приділяв дослідженню таких компонентів логічної форми (схеми ) міркування, завдяки яким висловлювання пов’язують між собою.
12. Евбулід Давньогрецьк-ий філософ-ідеаліст 4 століття до н.е Представник мегатроїчної школи Відомий своїми парадоксами та апоріями. Заклав підвалини сучасної логіки.
13. Філон Єврейський філософ, мислитель 25-50 рр до н.е Представник єврейського еллінізму Розвиває популярну течію стоїків. Вчитель апологетів і богословів
14. Порфирій Античний філософ 232-233рр. Представник неоплатонічної школи Поставив питання про онтологічний статус понять. Започаткував основи числення класів. Розробка так званого «дерева Порфирія» - схеми, яка демонструвала відношення підпорядкування між поняттями
15. Петро Іспанський       Відіграв велику роль у розробці логіки Аристотеля. Праця «Суммули» була основним підручником західної Європи в епоху середньовіччя
16. Михайло Псьол   11 століття Представник раціоналізму Вводить для різних видів суджень символічні позначення, а для модулів силогізму – спеціальні слова, голосні яких позначають кількість та якість суджень
17. Ібн Рушд Мислитель ісламу 1126-1198 рр Основоположник Аверроїзму. Ввів два види пізнання. Перше полягає в релігії, друге – філософія
18. Бурідан Ж. Французький філософ 1300-1358рр Представник середньовічного номіналізму Головною його проблемою була проблема свободи. Автор знаменитого парадоксу про свободу вибору людини.
19. Ансельм Кентерберійський Італійський філософ 1033-1109 рр Засновник схоластики, прихильник крайнього реалізму Розвинув антологічне доведення буття Бога і самого поняття Бога
20. Дунс Скот Англійський філософ 1265-1308 рр представник середньовічної схоластики Писав що головними сутностями людини є воля і розум. Будь-яке кінцеве суще складається з форми і матерії
21. Ібн Сіна Таджицький філософ 980 — 1037рр Представником арабської класичної філософії Відокремив логіку від метафізики. Він широко застосовував математичні прилади для ілюстрації законів логіки. Прагнучи узагальнити арістотелівська силогістику, він почав розглядати силогізми, які складалися з категоричних, а також умовних суджень, Я досліджував індуктивні і традуктивні умовиводи. Детально аналізував кон’юнкцію, був обізнаний з імплікацією.Розробляв таку проблематику, як проблеми одиничного та загального, логічні помилки, судження
22. Раймунд Луллій Каталонський філософ, письменник і богослов 1235- 1315 рр   Поклав початок трактатам про походження, що містять зачатки теорії формальної та матеріальної імнікації. Описав техніку моделювання логічних операцій
23. П’єр Абеляр Францезький богослов, філософ 1079-1142 рр Представник школи перипатетики Заперечував створення світу в часі, розглядав його як позачасову еманацію божества. Дотримується принципів і критеріїв Аристотеля
24. П’єр Раме Французький філософ, логік, риторик 1515-1572 рр Засновник течії пуританізму Сформував ряд течій і навчань у філософії США. Протиставляв ідеюлогічно обґрунтованого і практично орієнтованого методу
25. Гоклен Французький психолог і статист 1928-1991 рр Стоїчна школа Доповнив теорію силогізму, описавши складні умовиводи. Ввів у логіку Аристотеля четверту фігуру силогізму; виступав в якості наступника аристотелівської логіки і сприяв її поширенню; він більшого значення надавав застосуванню емпіричного методу в науках
26. Маймонід М. Єврейський філософ 1135 -1204рр. Представник європейського арістотелізму Написав чимало логічних праць, які пізніше були компільовані староукраїнською мовою у Києві. Вона відома під різними назвами «Речі Моисея Египтянина», «Словесница Моисея Египтянина», «Книга, глаголемая логика» тощо. «Логика Авиасафа» та «Речи Моисея Египтянина» відіграли важливу роль у поширенні логічних знань, оскільки ґрунтовно знайомили читачів з основним змістом «Органону» Арістотеля. У «Логіч­ному словнику» Маймоніда викладені основи форма­льної логіки Арістотеля, зокрема його розуміння понять, суджень, вчення про силогізми, тлумачення категорій “бут­тя”, “субстанція”, “матерія” тощо.
27. Бекон Ф. Англійський філософ 1561 - 1626рр. Представник емпіризму Фундатор індуктивної логіки – важливий напряму сучасної логіки. Однак протиставлення індукції і дедукції, відділення їх і перебільшення ролі індукції у пізнанні є недоліками цього новаторського логічного вчення. Був критиком схоластичної логіки. Запропонував докорінно перебудувати філософію і науку, метою якої, на його думку, є щастя людей
28. Гоббс Т. Англійський філософ 1588-1679 рр Школа соціального договору в традиції реалізму  
29. Кузанський М. Німецький філософ 1401-1464 pp. Представник ідеалізму Плідною є його критика обмеженості розсудкових протиставлень; висловив методологічне значення математичних понять для пізнання природи; наблизився до відкриття нескінченно малих величин; поставив питання про межі застосування закону несуперечності в математичному пізнанні
30. Мілль Дж. Ст. Британський філософ, політичний економіст 1806—1873рр. Представник утилітаризму Одним з головних засобів організації феноменального досвіду для Мілля виступає мова. Саме в мові здійснюється класифікація всіх явищ, віднесення їх до тих чи інших видів. Семантична теорія Мілля, яке продовжує традиції емпірістов-номіналістів XVII-XVIII ст. (зокрема, Т. Гоббса) містить емпіристичну теорію значення імен (тобто знаків)
Декарт Рене Французький філософ, фізик, фізіолог,математик 1569-1650рр Представник раціоналізму Розробив ідеї дедуктивної логіки, сформулювавши правила наукового дослідження. піддаючи критиці схоластичну логіку, поставив, як і Бекон, перед наукою завдання звільнитися від традиційних упереджених поглядів та сліпої віри в авторитети і побудувати заново всю споруду науки, починаючи з її підвалин. Попередньою умовою такої перебудови він проголосив всезагальний метод сумніву, необхідний для критичної перевірки всіх наших знань і відшукання абсолютно достовірної істини. Декарт виступав проти загальної згоди як критерію істини
32. Паскаль Блез Французький філософ, фізик, математик, письменник 1623-1662 рр   Засновник математичного аналізу, теорії ймовірності, творень перших зразків лічильної техніки. Дотримувався гедоністичних поглядів
33. Спіноза Б. Нідерландський філософ-раціоналіст 1632-1677рр   Вчення пантеїзму Спінози, стояв на позиції вчення, яке допускає наявність всієї матерії мислення
34. Ляйбніц Г. Провідний німецький філософ, логік, математик, фізик, мовознавець 1646-1716рр Яскравий представник раціоналізму Найбільшим внеском Лейбніца в логіку вважається його розробка математичної логіки. Він є творцем логіки класів, нового напрямку в логічній науці – обчислення висловлювань. Також йому належить відкриття способів формалізації і арифметизації операцій логіки  
35. Кант І. Німецький філософ 1724 — 1804рр. Родоначальник німецької класичної філософії Якщо звичайна логіка вивчала форми мислення, абстрагуючись від аналізу предметного змісту цих форм, то створена Кантом трансцендентальна логіка повинна була досліджувати ті умови, які надають знанням апріорний характер і забезпечують можливість безумовно всезагальних і необхідних істин
36. Гегель Г.-В. Ф. Німецький філософ 1770 —1831рр. Німецький ідеалізм Створив діалектичну логіку. Діалектика розподілялася на тези, антитези, синтез, протиріччя. До Гегеля логіка, як правило, розглядалась як наука про суб'єктивні форми мислення. Гегель не заперечує існування такої форми дисципліни, її корисності для пізнання, називає "її наукою про елементарні форми і закони правильного мислення — формальна логіка. Гегель намагається подолати суб'єктивістське тлумачення логічних форм і дати їх об'єктивне тлумачення як форм живого, реального змісту, форм розвитку всього конкретного змісту світу і його пізнання. Тому він ставить перед логічною наукою універсальне завдання досліджувати усі загальні закономірності розвитку пізнання, мислення як першооснови усього існуючого
37. Буль Дж. Британський математик і філософ 1815—1864рр Аналітична філософія Написав перший розділ з математичної логіки. Частина його системи представленої в «Законах мислення», утворює загальний, символічний метод логічного висновку  
38. Морган О. де Шотландський математик і логік 1806-1871 рр   Дав першу розвинену систему алгебраїчних відношень. З його ім’ям пов’язані теоретико-множинні співвідношення
39. Пірс Ч.С. Американський філософ, логік 1839-1914 рр Основоположник прагматизму і семіотики Запропонував концепцію тихізму
40. Фреге Г. Німецький філософ, логік і математик 1848-1925рр. Представник школи аналітичної філософії Заклав основи логічної семантики. У своїй фундаментальній праці «Основні закони арифметики» він побудував систему формалізованої арифметики на основі розробленого ним розширеного числення предикатів з метою обґрунтування ? ідеї про зведення математики до логіки. Увів поняття логічної функції й розрізнення властивостей речей і відношень
41. Гільберт Д. Німецький філософ, логік 1862-1943 рр   Його ім’я зустрічається майже у всіх розділах сучасної математики. Теорія інваріантів, теорія алгебраїчних чисел, теорія інтегральних рінянь
42. Уайтхед А.-А. Британський математик, логік, філософ 1861-1947 рр    
43. Рассел Б. Видатний британський філософ, логік, математик 1872-1970рр представник аналітичної філософії Завдяки дослідженням Б.Расела математична логіка отримала суттєві підстави для подальшого розвитку.Здійснив аксіоматизацію і формалізацію обчислення класів і обчислення предикатів, а також викладено теорію типів. Має великі заслуги у сфері розробки мови сучасної логічної символіки. Він систематично виклав теорію числення висловлювань і теорію класів
44. Пеано Дж. Італійський математик і логік 1858-1970 рр   Засновник формально-логічних обґрунтувань математики, пропагандист символічної логіки
45. Гьодель К. Австрійський логік та математик 1906-1978 рр   Визначив логіку другого порядку. Сформулював і довів теорему про неповноту
46. Твардовський О.        
47. Лукасевич Я. Польський логік 1878-1956рр Представник Польсько-Варшавської філософської школи Його праці: „Елементи математичної логіки”, „До історії логіки висловлювань”, „Арістотелівська силогістика з точки зору сучасної логіки”. Він розробив систему чотиризначної модальної логіки
48. Марков А. Російський математик 1856— 1922рр. Представник петербурзької математичної школи Критично ставився до теорії множин Кантора й відмовлявся визнавати її за основу для побудови математики, запропонувавши будувати її конструктивно  
49. Копнін П.В. Радянський філософ 1922 – 1971рр. Засновник сучасної київської філософської школи Зробив певний внесок у розвиток символічної логіки, логічної семантики та семіотики.
50. Попович М.В. Українець 1930 рр.   Зробив певний внесок у розвиток символічної логіки, логічної семантики та семіотики і пробудив цікавість до цієї сфери знань.