Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Уявлення про формалізовану мову, основні дії над висловлюваннями



 

Побудову моделі, у якій міркуванням природної мови ставлять у відповідність їх формальним аналогам, називаютьметодом формалізації. Мова логіки має в своєму розпорядженні певні знакові засоби, за допомогою яких можливо здійснювати “переклад" міркувань природної мови на формалізовану мову з метою їх подальшого логічного аналізу. Такими знаковими засобами є :

1) пропозиційні змінні — знаки для позначення простих речень природної мови (А, В,С...). Кожний такий знак є простим висловлюванням (судженням).

2) знаки логічних сполучників (функторів) — знаки,які виконують схожу (хоча і не тотожну) функцію, що і граматичні сполучники: пов'язують декілька простих висловлювань і створюють складне висловлювання. До їх числа належать:

3) кон'юнкція -замінює граматичний сполучник "і" і позначається "Ù";

4) диз'юнкція - замінює граматичний сполучник "або" і позначається "V";

5) імплікація - замінює граматичний сполучник "якщо..., то..." і позначається " ";

6) еквіваленція - замінює граматичний сполучник "якщо і тільки якщо" і позначається "";

7)заперечення - замінює частку "не",словосполучення "невірно, що..." і позначається “ ­

8) технічні знаки — ( , ) права та ліва дужки,кома..

Таким чином, знаки пропозиційних змінних, логічних сполучників (функторів) і технічні знаки задають алфавіт логіки висловлювань.

 

назва логічного сполучника (функтора) (логічна дія) позначення граматичний аналог загальний вигляд складного висловлювання читається логічний зміст зв’язку між висловлюваннями, який встановлюється сполучниками
кон’юнкція Ù і, та, й, але АÙВ А і В Виконується подія А і виконується подія В
диз’юнкція нестрога U або, чи АUВ А або В Виконується або подія А, або подія В, або обидві разом
диз’юнкція строга Ū або..., або; чи..., чи АŪВ Або А, абоВ Виконується або подія А, або подія В, але не обидві разом
імплікація якщо..., то...; слідує; випливає А→В Якщо А, то В Подія А (умова) є достатньою умовою для події В (наслідок), В необхідна умова для А
еквіваленція тоді і тільки тоді, коли...; так і тільки так А↔В А тоді і тільки тоді, коли В Подія А є необхідною і достатньою умовою для події В і, навпаки, подія В є необхідною і достатньою умовою для події А
заперечення ­ невірно, що...; не ­А НеА Якщо А істинне, то його заперечення (­А) — хибне і, навпаки, якщо А хибне, то його заперечення — істинне