Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

ФОРМИ МИСЛЕННЯ



Відбиваючи загальне, істотне, закономірне в предметах чи явищах дійсності, поняттявиступає вищим ступенем відображення світу. Поняття позначається словом, що є чуттєвою, матеріальною оболонкою поняття. Мислити поняттями — значить мислити словами. Слово замінює предмет, але в якомусь визначеному змісті. Адже на слово «стілець» не сядеш, і словом «хліб» ситий не будеш. У чуттєвому пізнанні людина знайомиться з предметами і явищами дійсності, що й узагальнює потім даним поняттям. Володіти поняттям значить володіти всією сукупністю знань про предмети і явища, до яких належить це поняття.

Більшість понять засвоюються від інших людей. Однак, оволодіння поняттям не проста «передача» знань, наприклад, від дорослого — дитині. Засвоєння понять, оволодіння ними — складний процес. У дітей оволодіння поняттям значною мірою залежить від досвіду, на який вони спираються. Значні труднощі виникають тоді, коли нове поняття, що позначається визначеним словом, не погоджується з тим, що вже пов’язано з цим словом у дитини, тобто з тим змістом даного поняття (часто неправильним чи неповним), яким вона уже володіє. Найчастіше так буває в тих випадках, коли конкретне наукове поняття, засвоєне дітьми раніше, не співпадає з так званим життєвим, донауковим поняттям.

засвоєним поза спеціальним навчанням, у процесі повсякденного спілкування з іншими людьми й нагромадження особистого чуттєвого досвіду. Наприклад, птах—це тварина, яка літає, тому метелика, жука, муху вважають птахами. Курку, качку — ні, вони не літають. Чи хижі тварини — «шкідливі», «страшні»? Наприклад, кішка — не хижак, вона домашня тварина, бо ласкава,

У засвоєнні понять особливо важлива правильна організація чуттєвого досвіду дошкілят. Чим абстрактніше поняття, тим сутужніше спертися на матеріал, який можна показати дітям, тим більше доводиться застосовувати розповідь про речі, що може допомогти засвоєнню абстрактного поняття. Таким чином, утворення поняття, перехід до нього від чуттєвих форм пізнання — процес, у якому беруть участь порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення й більш чи менш складні форми умовиводів.

Важлива роль у засвоєнні поняття належить його визначенню. Визначення вказує на найбільш істотні ознаки предмета чи явища, що складають суть цього поняття, розкривають відношення його до інших, більш загальних понять. У визначенні фіксується найбільш важливе, що потрібно засвоїти при оволодінні поняттям.

Отже, істотні ознаки понять — це властивості й відношення, при втраті чи відсутності яких предмет або явище стають по своїй природі в певному важливому відношенні з іншими. Несуттєві ознаки спричиняють появу лише зовнішніх характеристик і відмінностей без зміни суті предмета чи явища.

Судження — це форма мислення, яка містить у собі ствердження або заперечення якогось положення. Істинність суджень перевіряється суспільною практикою особистості.

Умовивід — складна мисленнєва діяльність, у процесі якої дитина, зіставляючи й аналізуючи різноманітні судження, приходить до нових загальних чи окремих висновків. Людина користується двома видами умовиводів — індуктивними й дедуктивними.

Індукція — це спосіб міркування від окремих суджень до загального судження, встановлення загальних законів та правил на основі вивчення окремих фактів та явищ.

Дедукція — Де спосіб міркування від загального судження до окремого судження, пізнання окремих фактів та явищ, на основі знання загальних законів і правил.

Індуктивні й дедуктивні умовиводи пов’язані між собою так само, як мисленнєві операції аналізу й синтезу.

13……гра на узагальнення

«Знайди однакові предмети»

Мета:розвивати вміння дітей порівнювати, аналізувати, узагальнювати предмети; знаходити однакові предмети за зовнішніми ознаками та за призначенням; розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу.

Матеріали:малюнок із зображенням різних та однакових предметів.

Інструкція:кожна дитина бере малюнок, називає однакові предмети, з’єднує їх лініями.

(Малюнки 22, 23, 24, 25)

«Цікава геометрика»

Мета:розвивати навички аналізування й узагальнення; розвивати гнучкість мислення; вчити знаходити предмети схожі за формою до геометричних фігур.

Матеріал:малюнки із зображенням різних предметів та геометричних

фігур.

Інструкція:діти беруть малюнки із зображенням предметів та геометричних фігур і називають предмети і фігуру на яку вони схожі.

(Малюнки 1, 2, 3, 4, 5, 6)

14. Сериация - побудова упорядкованих зростаючих або відбувають рядів за обраною ознакою . Класичний приклад сериации : матрьошки , пірамідки , вкладні мисочки і т. д.

Сериации можна організувати за розміром , по довжині , по висоті , по ширині , якщо предмети одного типу (ляльки , палички , стрічки , камінчики і т. д.) , і просто за величиною (із зазначенням того , що вважати величиною) , якщо предмети різного типу ( розсадити іграшки по росту) . Сериации можуть бути організовані за кольором , наприклад за ступенем інтенсивності забарвлення ( розставити баночки з пофарбованої водою за ступенем інтенсивності кольору розчину).