Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Чи отримає власник економічну вигоду, якщо надасть позичку без сплати відсотків за неї



а) так б) ні

10. Чи можна стверджувати, що якщо 2 інвестиційні проекти мають однаковий обсяг інвестиційних вкладень, то вони однакові за ефективністю

а) так б) ні

ВАРІАНТ 3

 

1. Чи пов’язані інвестиції з різною віддачею їх у часі

а) такб) ні

2. ПВГ=МВГ: (1+і)t ця формула характеризує такий метод зіставлення інвестицій у часі

а) складних відсотків б) дисконтування

3. МВГ=ПВГ· (1+і)t ця формула характеризує метод зіставлення інвестицій у часі за допомогою

а) складних відсотків б) дисконтування

4. Метод складних процентів дає можливість

а) оцінити вартість грошей у майбутньому б) визначити оптимальну відсоткову ставку

5. Капітальні вкладення – частина реальних інвестицій

а) так б) ні

6. Майбутня вартість грошей визначається за формулою

а) МВГ= і · (ПВГ+1)

б) МВГ=ПВГ· (1+і)t

7. Поточна вартість грошей визначається за формулою:

а) ПВГ=МВГ·(1+і)t

б) ПВГ=МВГ : (1+і)t

8. Найголовніший фінансово-економічний показник інвестиційного проекту – це чиста поточна вартість?

а) такб) ні

9. Україна є членом МБРР, МАР?

а) так

б)є членом МБРР, але не входить до складу МАР

10. Членами МБРР можуть бути тільки держави-члени

а) МАР, БАГІ, ЄБРР б)МВФ

ВАРІАНТ 4

 

1. Середньорічна норма інвестиційного прибутку визначається як відношення усередненого інвестиційного прибутку (одержаного за період окупності інвестиційних витрат) до обсягу інвестиційних витрат

а) так б) ні

2. Для оцінки ступеня ризику здійснення інвестиційного проекту розраховують:

а) норму беззбитковості

б) інвестиційний прибуток

3. Норма беззбитковості визначається як відношення обсягу постійних витрат до вартості реалізованої продукції за мінусом обсягу змінних витрат

а) так б) ні

4. Інвестиційний проект вважається тим надійніше, чим менше норма беззбитковості

а) так б) ні

5. Який показник дає змогу оцінити ефективність проекту протягом усього терміна дії інвестиційного проекту

а) NPV (чиста поточна вартість) б) норма беззбитковості

6. Ефективним вважається той проект, який забезпечує

а) мінімум чистої поточної вартості б) максимум чистої поточної вартості

7. Внутрішня норма окупності показує

а) точний рівень рентабельності інвестицій б) термін дії інвестицій

8. Інвестиційний проект є економічно вигідним, якщо його строк окупності значно менший від строку служби активної частини основних виробничих фондів та фактично досягнутого строку окупності капіталовкладень у даній галузі

а) так б) ні

9. Економічний зміст показника Нб (норми беззбитковості) в тому, що він вказує, при якій частці обсягу реалізації досягається беззбитковість виробництва

а) так б) ні

10. Чиста поточна вартість (NPV) = сукупні доходи – сукупні витрати, які взяті за весь період життя інвестицій і дисконтованими в кожному році на фактор часу

а) так б) ні

 

 

ВАРІАНТ 5

1. Головним питанням визначення NPV (чистої поточної вартості) є вибір дисконтної ставки, на основі якої розраховуються коефіцієнти дисконтування

а) так б) ні

2. Якщо NPV (чиста поточна вартість) має позитивне значення – рентабельність інвестицій перевищує прийняту в розрахунках дисконту ставку, а проект ефективний

а) так б) ні

3. Яка організація займається сприянням функціонуванню міжнародної валютної системи, що включає більшість держав-членів ООН?

а)МВФ б) Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних суперечок (МЦВІС)

4. ЯкщоNPV має від’ємне значення, рентабельність інвестицій нижча за дисконту ставку, то від проекту відмовляються

а) так б) ні

5. NPV>0, то одночасно індекс прибутковості більше 1

а) так б) ні

6. NPV = 0, одночасно індекс прибутковості дорівнює 1

а) так б) ні

7. Альтернативніінвестиційні проекти - це взаємовиключні напрями інвестицій, які дозволяють розв’язати проблему вибору шляхом пошуку варіанта, що є найдешевшим за інших рівних умов

а) так б) ні

8. При якій нормі беззбитковості проект вважається більш надійним

а) 25% б) 45%

9. Під прямими іноземними інвестиціями слід розуміти

а) підприємницький капітал за кордоном, що забезпечує контроль над підприємствами, в які він вкладений

б) вкладення капіталу в цінні папери підприємств у розмірах, які незабезпечують права власності або контролю над ними

10.Сполучені інвестиційні проекти– це декілька проектів, які переслідують одну мету, але мають різну ефективність

а) так б) ні

 

ВАРІАНТ 6

1. Соціально прийнятною вважається така стратегія проекту, що не суперечить інтересам зазначених груп населення і сприяє додатковому якісному задоволенню соціально-культурних потреб населення регіону і країни (при відповідному масштабі проекту)

а) так б) ні

2. З урахуванням важливості соціальних факторів у житті людей можна вважати аксіомою, що додаткові витрати проекту на формування сприятливого соціального середовища ефективніші, чим додаткові витрати на врегулювання зовнішніх конфліктів проекту з населенням, що виникли через неврахування соціального впливу проекту на зовнішнє середовище

а) так б) ні

3. Портфельні інвестиції утворюються вкладенням капіталу в цінні папери підприємств у розмірах, які незабезпечують права власності або контролю над ними

а) так б) ні

4. Характерна риса - висока ліквідність

а) портфельні інвестиції б) прямі інвестиції

5. Інвестиційний клімат - цеситуація в країні з погляду іноземних підприємців, які вкладають в її економіку свої капітали. Цей клімат формується багатьма факторами (факторами ризику)

а) так б) ні

6. Одержання прибутку та соціального ефекту це головна мета інвестування?

а) так б) ні

7. Вкладення капіталу в розробку проектів і купівлю акцій, облігацій – це є інвестиції:

а) фінансові б) реальні

8. Чи отримає власник капіталу економічну вигоду, якщо надасть позику без умови сплати відсотків за позику

а) ні б) так

9. В ряді країн для зручності розрахунків рік поділяється на 12 місяців по 30 днів в кожному, т.б. тривалість року 360 днів, це

а) „германська практика” б) даний метод застосовується в англомовних країнах

10. Чи пов’язані інвестиції з різною віддачею від них у часі:

а)так б)ні

 

ВАРІАНТ 7

1. Метод складних процентів дає можливість:

а) оцінити вартість грошей у майбутньому

б) визначити оптимальну процентну ставку

2. Метод дисконтування застосовується, коли необхідно знати:

а) яку суму грошей необхідно вкласти зараз, щоб отримати бажану суму грошей у майбутньому

б) якою буде майбутня вартість грошей

3. Інвестиційний проект вважається тим надійніше, чим менша норма беззбитковості:

а) так б) ні

4. Відношення прибутку до виручки від реалізації продукції характеризує показник:

а) рентабельність продажу б) норму амортизаційних відрахувань

5. Інновації – це вкладення у нововведення

а) так б) ні

6. Інтелектуальні інвестиції – це вкладання в об’єкти інтелектуальної власності, що випливають з авторського права, винахідницького і патентного права, права на промислові зразки і корисні моделі

а) так б) ні

7. Інвестиційна діяльність - сукупність практичних дій щодо реалізації інвестицій

а) так б) ні

8. Основа інвестиційної діяльності – інвестиційні цикли

а) так б) ні

9. Комплекс заходів від моменту прийняття рішення про інвестування до завершальної стадії інвестиційного проекту – це

а) інвестиційний цикл б) інновації

10. Інвестиційні цикл – процес, який реалізується протягом часу здійснення інвестицій

а) так б) ні

 

ВАРІАНТ 8

1. На вторинному ринку капіталів відбувається торгівля цінними паперами, що були випущені раніше і перебувають в обігу

а) так б) ні

2. Кредитний ринок входить в систему ринка інвестиційних товарів

а) ні б) так

3. Рентабельність інвестиційного проекту із зниженням дисконтної ставки

а) підвищується б) знижується

4.Витрати, які не змінюються при зміні обсягів виробництва в короткостроковому періді - це

а) постійні б) прямі

5. При якій нормі беззбитковості проект вважається більш надійним

а) 25% б) 50%

6. Рівень загальноекономічного розвитку, рівень розвитку інвестиційної інфраструктури, демографічна характеристика, ступень безпеки інвестиційної діяльності

а) основні елементи оцінки інвестиційної привабливості регіонів

б) типи проектного фінансування

7. Підприємницький капітал за кордоном що забезпечує контроль над підприємствами, в які він вкладений це

а) прямі інвестиції б) портфельні інвестиції

8. За міжнародною статистикою частка іноземної участі в акціонерному капіталі фірми, що дає змогу досягти контролю над підприємствами, в які він вкладений прийнята у розмірі

а) 25% б) 10%

9. ДРР (дисконтований термін окупності) більше, ніж статичний показник (РР) терміну окупності

а) так б) ні

10. Дочірня компанія

а) реєструється за кордоном як самостійна компанія і має статус юридичної особи з власним балансом. Але контролює її батьківська компанія, оскільки вона володіє основною частиною її акцій або всім її капіталом

б) батьківської фірми належить суттєва, але не основна частина акцій

 

ВАРІАНТ 9

1. Відділення

а) не є самостійними компаніями та юридичними особами і на всі 100% належать батьківській фірмі

б) підприємства, де батьківській компанії не належить жодної акції, але за якими здійснюється управлінський контроль через укладання угод (наприклад для спільного видобування сировини)

2.Передбачає фінансові результати реалізації проекту для його безпосередніх учасників; базується на очікуваній нормі доходності, яка влаштовує всіх суб’єктів інвестування; інші наслідки впровадження проекту не враховуються

а) фінансоваоцінка ефективності інвестицій б) бюджетна

3. Іноземний інвестор має менше ніж 50% акцій це

а)змішане підприємство з участю іноземного капіталу

б) компанії переважного володіння

4. Витрати, розмір яких безпосередньо залежить від масштабів виробництва продукції

а) змінні б) постійні

5. Для портфельних інвестицій характерна риса - висока ліквідність:

а) так б) ні

6. Чи викривлює інфляція результати аналізу ефективності інвестицій

а) так б) ні

7. Регрес - це право кредитора висувати фінансові вимоги до позичальника?

а) так б) ні

8. Цінності, які вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності з метою одержання прибутку це

а) іноземні інвестиції б) регрес

9. Чим відрізняються асоційовані компанії від дочірніх

а) меншим впливом батьківської фірми, який належить суттєва, але не основна частка акцій

б) самостійністю, статусом юридичної особи з власним балансом

10. Мобілізація внутрішніх ресурсів (МВР) - прибуток, одержаний від реалізації основних фондів, іншого майна, відходів виробництва, нематеріальних активів. МВР = виручка від реалізації – витрати на цю реалізацію

а) так б) ні

 

 

ВАРІАНТ 10

1. Офшорна зона являє собою

а) географічну зону, в якій банки можуть вільно здійснювати діяльність і мають ділові стосунки з клієнтами, відсутні вимоги до бухгалтерського обліку і аудиту

б) країну або окремі території країн, де на державному рівні для певних типів компаній, власниками яких є іноземці встановлені значні пільги з оподаткування, частково або повністю зняті митні і торгові обмеження, знижені або відсутні вимоги до бухгалтерського обліку і аудиту

2. Фірми, які збирають різні ліцензійні виплати за патентами, авторські гонорари, товарні знаки

а) фірми – копілки б) фірми – „Роялті”

3. Покладання всієї відповідальності за реалізацію проекту на фінансово-кредитну організацію, коли банк бере на себе всі інвестиційні ризики та відмовляється від будь яких зворотних вимог (регресу) з приводу розподілу відповідальності

а) фінансування без регресу на позичальника

б) фінансування з повним регресом на позичальника

4. Метод аналогій, метод моделювання, демонстраційний метод, метод математичної статистик

а) методи вимірювання ризиків

б) за їх допомогою визначається термін окупності і норма інвестиційного прибутку

5. Частина загального ризику, що зумовлена факторами, які не впливають на всі види цінних паперів та можуть бути пов’язані лише з одним з них (наприклад невірні рішення керівництва компанії)

а) несистематичний ризик б) систематичний ризик

6. Під надійною офшорною зоною розуміють зону

а) в якій відсутня банківська таємниця, розвинуті наглядові органи і законодавство

б) де надзвичайно жорсткі нормативи для регулювання страхових операцій

7. Частина загального ризику, яка пов’язана зі змінами загального та політичного клімату, що впливає на всі види цінних паперів

а) систематичний ризик будь яких цінних паперів

б) несистематичний ризик будь яких цінних паперів

8. Які компанії дають можливість зменшити податки на спадок і приріст капіталу або уникнути їх взагалі:

а) трастові компанії б) страхові компанії

9. Валову маржу (маржинальний дохід), розраховують як різницю між виручкою та змінними витратами

а) так б) ні

10.Посилення регресу підвищує інвестиційні ризики з боку позичальника і відповідно зменшує вартість позички?

а) так б) ні

 

ВАРІАНТ 16

1. Інвестиційний проект - це

а) обмежена за часом цілеспрямована зміна системи зі встановленими вимогами до якості результатів, можливими межами витрат коштів і ресурсів, специфічною організацією з його розробки та реалізації

б) не обмежена за часом зміна системи зі встановленими вимогами до якості результатів, можливими межами витрат коштів і ресурсів

2. Найбільш впливова міжнародна валютно-кредитна система - це

а) Група Світового банку (Бреттон-Вудська валютна система)

б) Міжнародний валютний фонд

3. Коефіцієнт дисконтування при дисконтній ставці 10% (t=6) дорівнює 0,56, це означає:

а) сьогодні вартість 1 грн. становить 56 коп.

б) вартість 1 грн. через 6 років становить 0,56 грн.

4. З підвищенням дисконтної ставки рентабельність проекту знижується?

а) так б) ні

5. Чиста поточна вартість інвестиційного проекту дорівнює нулю

а) рентабельність проекту збігається з рівнем дисконтної ставки

б) рентабельність проекту перевищує прийняту в розрахунках дисконтну ставку

6. Чи вірним є твердження, що перевагою вільних торгівельних зон є потреба незначних стартових інвестицій та швидка їх окупність?

а) так б) ні

7.Підприємство може приймати будь які рішення інвестиційного характеру, рівень рентабельності яких не нижче поточного показника СС (ціни капіталу для даного проекту)

а) так б) ні

8. Під прямими іноземними інвестиціями слід розуміти:

а) підприємницький капітал за кордоном, що забезпечує контроль над підприємствами, в які він вкладений

б) вкладення капіталу в цінні папери підприємств у розмірах, які незабезпечують права власності або контролю над ними

9. Сполучені інвестиційні проекти– це декілька проектів, які переслідують одну мету, але мають різну ефективність

а) так б) ні

10. Дія без вірного розрахунку, яка підлягає випадковостям

а) ризик б) капітальні вкладення

ВАРІАНТ 17

1. Капітал, що споживається в одному виробничому циклі і його вартість повністю переноситься на вартість виготовленої продукції, не бере участі у створенні вартості, а обслуговує тільки процес обігу товарів

а) оборотний капітал б) основний капітал

2. Міжнародний валютний фонд, Міжнародний банк реконструкції і розвитку

а) Бреттон-Вудська валютна система

б) Міжнародна асоціація розвитку

3. Внутрішня норма окупності показує точний рівень рентабельності інвестицій?

а) так б) ні

4. Чи може університет набути статусу техніко-впроваджувальної зони?

а) так б) ні

5. Головна мета інвестування

а) одержання максимального прибутку та соціального ефекту

б) одержання прибутку

6. Дисконтований період окупності довший ніж розрахований на основі недисконтованих даних?

а) так б) ні

7. Характерна риса - висока ліквідність

а) портфельні інвестиції б) прямі інвестиції

8. При прийнятті рішень щодо вкладання коштів інвестор повинен виміряти ризик настання події одержання результату

а) так б) ні

9. Під коефіцієнтом дисконтування можна розуміти ціну, яку сьогодні повинен заплатити інвестор, щоб отримати вимогу в точності на 1 грн. в момент часу t

а) так б) ні

10. Чиста поточна вартість 23 млн. грн., індекс прибутковості

а) більше одиниці б) більше нуля

 

 

ВАРІАНТ 18

 

1. Цілеспрямовані вкладення в цінні папери з метою управління ними як єдиним цілим

а) портфель цінних паперів б) інвестиційний проект

2. Кредитні кошти Європейського банку реконструкції і розвитку не спрямовуються

а) реалізацію проектів, пов’язаних з ігорним бізнесом, виробництвом зброї

б) реалізацію проектів в аграрний сектор економіки

3. Чи можна сумувати чисту поточну вартість кожного проекту з декілька

а) так б) ні

4. Якщо чиста поточна вартість більше 0, то проект

а) приймається до впровадження б) не приймається до впровадження

5. Рентабельність проекту підвищується із зниженням дисконтної ставки

а) так б) ні

6. Рівень розвитку продуктивних сил держави – один з найважливіших чинників, що впливає на покращення інвестиційного клімату

а) так б) ні

7. В загальному випадку темп інфляції показує, на скільки відсотків зросли ціни за визначений період часу, а індекс інфляції (І) показує, у скільки разів зросли ціни за досліджуваний період

а) так б) ні

8. Портфель цінних паперів формується як правило, після визначення інвестиційної політики компанії, а також після формування портфеля реальних інвестицій

а) так б) ні

9. До короткострокових реальних інвестицій можна віднести проекти реконструкції та технічного переозброєння підприємств, строки яких не перевищують одного року

а) так б) ні

10. Як правило, прибутковість знаходиться у зворотній залежності до зростання капіталу, ліквідності і ризику

а) так б) ні

 

Теми рефератів для самостійної індивідуальної роботи

1. Ефективність інвестицій в освіту.

2. Регіональні аспекти іноземного інвестування.

3. Джерела інвестиційного капіталу, фактори їх формування.

4. Міжнародні інвестиції та їх систематизація. Міжнародна інвестиційна інфраструктура.

5. Формування і особливості функціонування інвестиційного міжнародного ринку.

6. Форми і методи регулювання інвестиційної діяльності.

7. Інвестиційні якості цінних паперів.

8. Провести аналіз іноземних інвестицій в економіку України, використовуючи фактичний статистичний матеріал за останні 5 років.

9. Інвестиційна привабливість сільського господарства Миколаївської області (України).

10. Капітальні вкладення аграрних підприємств як один із провідних напрямів інвестиційної діяльності. Досвід капіталовкладень у розвинутих країнах.

11. Земля – як об’єкт інвестування.

12. Метод дисконтування – як метод зіставлення інвестицій у часі.

13. Держава як суб’єкт інвестування.

14. Прямі іноземні інвестиції. Стан і проблеми іноземного інвестування в економіку України.

15. Аналіз іноземних інвестицій, основні показники, за якими здійснюється аналіз, їх характеристика.

16.Оцінка інвестиційної привабливості регіонів.

17. Інвестиції в людський капітал.

18. Інституції спільного інвестування.

19. Меркантильні інвестиції.

20. Асоційована форма інвестиційної діяльності. Способи їх реалізації.

21. Лізинг – як підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів.

22.Фактори розвитку міжнародного інвестування.

23. Методи оцінювання ефективності інвестицій.

24. Етапи інвестиційного процесу.

25. Державне регулювання інвестиційної діяльності. Особливості державного макроекономічного регулювання інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання.

26. Аналіз соціальних аспектів проекту.

27. Управління інвестиційною діяльністю.

28. Розробка інвестиційного проекту, його складові.

29. Інвестиційний клімат, інвестиційна діяльність. Фактори, що формують інвестиційний клімат.

30. Характеристика інвестиційних фондів і компаній.

31. Фінансові інструменти ринку інвестицій.

32. Особлива форма фінансування інвестиційного проекту – форфейтинг.

33. Визначення номінальної і реальної відсоткової ставки; інфляційної надбавки; надбавки за ризик невиплати; надбавки за ліквідність; надбавки за ризик, пов’язаний із строком боргового зобов’язання.

34. Акції як інструмент інвестування на міжнародних фінансових ринках.

35. Вплив іноземних інвестицій на економіку країн-резидентів і країн-реципієнтів.

36. Портфель цінних паперів, його види.

37.Структура ринку цінних паперів (на прикладі США).

38. Вимоги до підприємств, що бажають скористатися коштами кредитної лінії від ЄБРР.

39. Загальні індекси світових фондових ринків.

40. Класифікація інвестиційних проектів.

41. Поняття про інвестиційний проект.

42. Портфельні інвестиції

43. Класифікація інвесторів за основними ознаками.

44.Типи проектного фінансування.

45.Міжнародні інвестиційні рейтинги.

46. Інвестиційна природа пенсійних фондів.

47. Характеристика інвестицій по сумісництву здійснення: незалежних, взаємозалежних, взаємовиключних; по рівню доходності (високодохідні, середньодоходні, низькодоходні, бездохідні).

48. Система основних макроекономічних факторів, які мають вплив на інвестиційну активність підприємства, їх характеристика.

49. Класифікація підприємств як об’єктів інвестиційного менеджменту.

50. Способи залучення капіталу.

51. Оцінка прогнозного розвитку окремих галузей при розрахунку диверсифікації інвестиційних стратегій.

52. Особливості оцінки власного капіталу.

53. Оптимізація структури капіталу - одна з головних задач формування інвестиційних ресурсів. Фінансовий ліверидж - один з основних механізмів реалізації цієї задачі.

54. Зміст основних етапів процесу оптимізації структури капіталу підприємства.

55. Методи оптимізації загальної потрібності в інвестиційних ресурсах підприємства.

56.Типи інвесторів в залежності від ризиків вкладання капіталу: консервативні, агресивні, помірковані та їх співвідношення в інвестиційній політиці інвесторів.

57. Інвестиційна стратегія.

58. Характеристика діючих офшорних зон.

59. Керівництво реальними інвестиціями.

60. Керівництво фінансовими інвестиціями.

61. Вартість капіталу та інфляція. Врахування інфляції в інвестиційних операціях.

62. Населення України як постачальник інвестиційного капіталу. Проблеми і перспективи.

63. Ціноутворення в інвестиційній сфері.

64. Моніторинг інвестиційного процесу.

65. Введення в дію об’єктів інвестування.

66. В чому різниця між фінансовим та оперативним лізингом.

67. Регулювання взаємодії учасників інвестування.

68. Способи реалізації інвестиційних проектів.

69. Бізнес-планування інвестиційного проекту.

70. Індикативне планування інвестицій.

71. Характеристика основних документів, що дозволяють планувати, аналізувати і контролювати інвестиційний проект: звіт про прибутки і збитки, баланс та планування грошових потоків.

72. Шляхи активізації інвестування.

73. Визначення потреби в інвестиціях та вартості капіталу.

74. Види ризиків. Методи вимірювання ризиків. Заходи, щодо запобігання ризикам або їх зменшення.

75. Інноваційна форма інвестицій. Що означає інноваційний характер виробництва? У чому полягають науково-технічний, економічний та ринковий ефекти інновації?

76. Інтелектуальні інвестиції.

77. Мотивація інвестиційної діяльності.

78. Характерні риси транснаціональних корпорацій.

79. Аналіз альтернативних проектів.

80. Інвестиції в основний капітал.

81. Інвестування оборотного капіталу, склад і приблизна структура оборотних коштів інвестиційної сфери.

82. Проблеми захисту прав інвесторів.

83. Інвестиційна діяльність у вільних економічних і офшорних зонах.

84. Етапи розвитку Вільних економічних зон.

85. Характеристика туристичних (рекреаційних), вільних страхових та банківських зон.

86. Типи офшорних компаній.

87. Характеристика зони технологічного розвитку та комплексних зон.

88. Спеціальні економічні зони, їх характеристика.

89. Характеристика СЕЗ “Миколаїв”.

90. Інвестування в нематеріальні активи.

91. Альтернативні інвестиційні проекти, сполучені інвестиційні проекти.

92. Оцінка вартості земельних ділянок під забудову та інших об’єктів нерухомості.

93. Методи визначення вартості об’єкта нерухомості: методи валової ренти і метод прямої капіталізації.

94. Інвестиції та зайнятість населення.

95.Техніко-економічне обґрунтування інвестиційних проектів.

96.Фінансова здійсненність проекту, основні показники.

97. Відмінності інвестиційних процесів, що здійснюються за умов ринкової та адміністративно - регульованої економіки.

98.Відмінні ознаки індикативного планування інвестиційної діяльності, індикатор введення в дію виробничих потужностей.

99. Міжнародні інвестиційні рейтинги.

Термінологічний словник

Аванс—грошова сума, виділена за домовленістю в рахунок майбутніх платежів за матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги.

Авізо — банківське повідомлення про зміни у стані взаємних розрахунків або про переказування грошей, надсилання товарів.

Активи — економічні ресурси компанії (фірми) у формі основного та оборотно­го капіталу, нематеріальних активів, що використовуються у виробничій діяльності з метою одержання доходу. На практиці розміри активів підприєм­ства визначаються загальною сумою активу балансу на певну дату.

Акціонерне товариство — компанія, що створена юридичними особами, мас статутний фонд, розподілений на певну кількість акцій однакової номіналь­ної вартості, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки власним майном. Акціонерне товариство може бути відкритого типу, якщо акції роз­повсюджуються шляхом відкритої передплати або купівлі-продажу на фон­дових біржах, або закритого, якщо акції не можуть розповсюджуватися вільно.

Акція — цінний папір, що засвідчує частку її власника у статутному фонді акці­онерного товариства відкритого або закритого типу, який дає право на участь в управлінні й одержанні відповідної частини його прибутку у формі диві­дендів.

Аудиторська служба — організація, що здійснює на підставі договору на плат­ній основі позавідомчий незалежний контроль за дотриманням встановлено­го порядку виконання фінансово-господарських операцій, бухгалтерського обліку і звітності господарських організацій шляхом ревізій та перевірок, а також експертні й інші послуги з аналізу фінансових аспектів діяльності підприємств.

Балансзведення показників, що характеризують активи, пасиви й акціонер­ний капітал компанії на певний момент часу (звичайно рік).

Банківський відсоток — мінімальний відсоток за короткостроковими авансами комерційних банків або інвестиційних дилерів.

Банкрутство — встановлена в судовому порядку фінансова неплатоспро­можність певної юридичної чи фізичної особи, тобто її нездатність здій­снювати розрахунки за своїми зобов'язаннями.

Безризикові інвестиції— розміщення капіталу в об'єкти інвестування, для яких відсутній ризик можливих фінансових втрат. У практиці розвинених євро­пейських країн до таких об'єктів інвестування, як правило, зараховують дер­жавні урядові облігації.

Бізнес-план — основний документ, де стисло в загальноприйнятій послідовності розділів викладено основні характеристики реального інвестиційного проек­ту. Бізнес-план покликаний переконати Інвестора в ефективності передбачу­ваних інвестицій.

Біржа — інститут ринку цінних паперів, який організовує, контролює і регулює процес купівлі-продажу цінних паперів, переважно акцій.

Біржова ціна — ціна на товари і послуги, реалізовані в порядку біржової тор­гівлі, що формується на основі співвідношення попиту і пропозиції.

Біржовий курс— остання ціна, за якою різні об'єкти інвестування (цінні папе­ри, об'єкти нерухомості, дорогоцінні метали та Ін.) продавалися (купували­ся) на відповідній біржі.

Бони — боргові зобов'язання, що випускаються державою, окремими закладами й організаціями; паперово-грошові знаки дрібної вартості, що тимчасово ви­пускаються в обіг як розмінні монети.

Брокер — фірма або окрема особа, пов'язана з фірмою. Купує і продає цінні па­пери за дорученням клієнта, не стаючи їх власником. Одержує за це комісійні.

Валові інвестиції — загальний обсяг коштів, інвестованих у нове будівництво, придбання засобів виробництва та на приріст товарно-матеріальних запасів у певному періоді.

Вексель — письмове боргове зобов'язання строго встановленої форми, що дає його власнику (векселетримачу) безперечне право після закінчення терміну зобов'язання вимагати від боржника сплати грошової суми, позначеної на векселі. Розрізняють соло-вексель (особисте зобов'язання боржника) і переказний вексель (наказ боржника третій особі).

Венчурні підприємства — малі підприємства у сфері наукових досліджень, інженерних розробок, створення і впровадження нововведень.

Відплив капіталу— переведення капіталу в значних розмірах у країни зі сриятливішим інвестиційним кліматом з метою уникнення оподаткуїшпии и більш високими ставками, негативних наслідків інфляції, ризику експропріації та ін. Основною метою відпливу капіталу є вигідніші та гарантованіші умови його розміщення в обраних країнах.

Внутрішні джерела формування інвестиційних ресурсів — власні джерела фінансування реалізації інвестиційних програм (проектів). До основних внутрішніх джерел належить частина чистого прибутку компанії (фірми), що підлягає капіталізації, і сума амортизаційних відрахувань (амортизаційний фонд).

Грошовий потік — основний показник, що характеризує ефективність інвестицій у вигляді повернених інвестору коштів. Основою грошового потоку за інвестиціями є чистий прибуток і сума амортизації матеріальних і нематеріальних активів.

Грошовий ринок — ринок цінних паперів із строком погашення до трьох років. Основним товаром тут є казначейські білети уряду.

Гудвіл — різниця між ринковою та індексованою балансовою вартістю компанії (фірми). Вартість гудвілу характеризує не відображені в балансі нематеріальні активи у вигляді репутації фірми, завойовані нею маркетингові позиції на ринку, відпрацьованість внутрішньої технології діяльності та інші активи, здатні приносити додаткові прибутки. У зарубіжній практиці вартість гудвілу часто включається в баланс компанії (фірми), що продається.

Девальвація— зниження в законодавчому порядку офіційного курсу національ­ної валюти щодо іноземних валют або міжнародних розрахункових одиниць.

Демпінг товарний — продаж товарів на зовнішніх ринках за нижчими, ніж на внутрішньому ринку, цінами.

Депозит — грошові або інші види активів, розміщені на збереження у фінансо­во-кредитні заклади.

Депозитарій — заклад, що бере на зберігання гроші, документи, цінні папери та інші цінності.

Депозитарій інвестиційного фонду — юридична особа, що здійснює відпо­відальне зберігання активів, обслуговування операцій з активами інвестицій­ного фонду й облік руху активів фонду на підставі депозитного договору.

Депозитний відсоток — сума доходу, одержуваного інвестором у разі переда­вання коштів на зберігання відповідно до встановленої ставки відсотка.

Державні інвестиції — інвестиції, що здійснюються державними та місцевими органами влади (управління) за рахунок бюджетних коштів, позабюджетних фондів, залучених коштів, а також державними підприємствами та закладами за рахунок власних і залучених коштів.

Дериватив — стандартний документ, що засвідчує право або зобов'язання прид­бати чи продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому. Стандартна (типова) форма деривативів і порядок їх випуску та обігу встановлюються законодавством.

Дефляція — штучне вилучення з обігу частини надлишкової грошової маси, здійснене урядом з метою зниження темпів інфляції.

Диверсифікація — одночасний розвиток багатьох непов'язаних або слабко взає­мопов'язаних видів виробництв, розширення обсягів діяльності, номенклату­ри продукції і послуг, асортименту вироблених виробів у масштабі держави, галузі, регіону, підприємства. Диверсифікація, як правило, супроводжується глибокою трансформацією технології й організації виробництва.

Емісія— виготовлення і випуск в обіг банківських і казначейських квитків, паперових грошей і цінних паперів.

Ефективність інвестиційного портфеля — характеристика інвестиційного портфеля (як правило, портфеля цінних паперів) за критеріями поточної до­хідності чи збільшення капіталу за будь-якого рівня ризику.

Ефективність реальних інвестицій — поняття, що характеризує різні аспекти дохідності інвестицій. Для оцінювання ефективності реальних інвестиції! використовують чотири основні показники: чистий приведений дохід; індекс дохідності; період окупності; внутрішню норму дохідності.

Життєвий цикл інвестицій — загальний період часу від початку вкладання коштів у реальний інвестиційний проект до наступного вагомого інвестуван­ня в діючий об'єкт. Як правило, життєвий цикл інвестицій розподіляють на два основні періоди: інвестування до початку експлуатації об'єкта; експлуа­тації нового об'єкта до початку наступного істотного інвестування в його ре­конструкцію або технічне переоснащення.

Життєвий цикл компанії (фірми) — загальний період часу від початку діяль­ності компанії (фірми) до природного припинення її існування або відроджен­ня на новій основі (з новим складом власників і керівного персоналу, з прин­ципово новою продукцією, технологією та ін.). У теорії життєвого циклу компанії (фірми) розрізняють, як правило, шість основних стадій: "народжен­ня", "дитинство", "юність", "рання зрілість", "остаточна зрілість", "старіння". В інвестиційному менеджменті визначення стадії життєвого циклу компанії (фірми) необхідне для оцінювання її інвестиційної привабливості чи інвести­ційних якостей цінних паперів (акцій), що емітуються.

Залучені джерела формування інвестиційних ресурсів — залучені на кредитній основі кошти для реалізації інвестиційного портфеля та інше майно. До ос­новних видів залучених джерел формування інвестиційних ресурсів належать довгострокові кредити банків; кошти, отримані від емісії облігацій; майно, залучене на основі інвестиційного лізингу та селенгу.

Зовнішні джерела формування інвестиційних ресурсів — позикові та залучені джерела фінансування інвестиційних програм (проектів).

Іменний цінний папір — цінний папір, зареєстрований у книгах компанії на ім'я власника. Може бути проданий іншій особі тільки з письмового дозволу влас­ника (передатного запису на сертифікаті). Облігація може бути іменною як щодо тільки амортизації, так і щодо тільки амортизації і відсотка.

Інвестиції — усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою одержання при­бутку або досягнення соціального ефекту.

Інвестиції з фіксованим доходом — вкладення капіталу в об'єкти інвестуван­ня з попередньо передбаченою фіксованою ставкою дохідності. До таких об'єктів інвестування належать купонні облігації, ощадні сертифікати, при­вілейовані акції.

Інвестиційна декларація — складова статуту інвестиційного фонду, в якій виз­начено основні напрями й обмеження його діяльності, порядок випуску, про­дажу та викупу інвестиційних сертифікатів, а також інші питання діяльності фонду.

Інвестиційна діяльність — сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

Інвестиційна інфраструктура — найважливіші галузі економіки, заклади й за­соби, які безпосередньо забезпечують процес безперебійного здійснення інве­стицій.

Інвестиційна компанія — торговець цінними паперами, який крім ведення інших видів діяльності може залучати кошти для здійснення спільного інвестування шляхом емісії та розміщення цінних паперів (включаючи інвестиційні серти­фікати). Інвестиційна компанія закритого типу — компанія, чиї акції продаються на фон­довій біржі, а капітал залишається відносно незмінним.

Інвестиційна привабливість галузей — інтегральна характеристика окремих га­лузей економіки з позиції перспективності розвитку, дохідності інвестицій тії рівня інвестиційних ризиків. Інвестиційна привабливість окремих галузей оцінюється під час розробки інвестиційної стратегії компанії (фірми) та галу­зевої диверсифікації її інвестиційного портфеля.

Інвестиційна стратегія - формування системи довгострокових цілей інвести­ційної діяльності компанії (фірми) і вибір найефективніших шляхів їх досяг­нення.

Інвестиційний банк - банк, який спеціалізується на фінансуванні інвестиційної діяльності своїх клієнтів шляхом надання їм довгострокових кредитів (позик).

Інвестиційний дилер - фірма, що є посередником на ринку цінних паперів, або окрема особа, пов'язана з такою фірмою. Виступає в ролі брокера, тобто зводить на ринку покупців з продавцями, одержуючи за це комісійні, або в ролі дилера, тобто підписується на весь новий випуск цінних паперів або частину його, стаючи їх власником з метою перепродажу дрібнішими пар­тіями.

Інвестиційний портфель — сформований компанією (фірмою) перелік об'єктів реального та фінансового інвестування з урахуванням її інвестиційних цілей.

Інвестиційний проект — об'єкт реального інвестування, який намічається до реалізації у формі придбання, нового будівництва, розширення, реконструкції тощо на основі розгляду й оцінювання бізнес-плану.

Інвестиційний ризик — імовірність виникнення непередбачуваних фінансових втрат (у формі зниження або повної втрати доходів, втрати капіталу тощо) у ситуації невизначеності умов інвестиційної діяльності. Розрізняють інвести­ційний ризик систематичний і несистематичний; реального і фінансового інвестування; економічний, політичний, соціальний та ін.

Інвестиційний ринок— сукупність інвестиційних відносин між продавцями й покупцями інвестиційних товарів і послуг, а також об'єктів інвестування в усіх його формах.

Інвестиційний фонд — юридична особа, заснована у формі акціонерного това­риства, яка здійснює діяльність виключно у сфері спільного інвестування. Інвестиційні фонди поділяються на відкриті та закриті.

Інвестиційні якості цінних паперів — інтегральна характеристика окремих видів цінних паперів з позиції їх дохідності, ризику та ліквідності.

Інвестор — суб'єкт інвестиційної діяльності, який приймає рішення та здійснює вкладення власних, позичених і залучених майнових та інтелектуальних ре­сурсів в об'єкти інвестування.

Індивідуальний інвестор — окрема юридична особа, яка самостійно (без посе­редників) здійснює інвестиційну діяльність.

Інноваційні інвестиції — одна з форм інвестування, що здійснюється з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво та со­ціальну сферу.

Іноземні інвестиції— усі види цінностей, які вкладаються в об'єкти інвести­ційної діяльності на території тієї чи іншої країни.

Інсайдер — усі директори, старші чиновники корпорації і всі, хто має доступ до внутрішньофірмової, службової інформації. Усі, хто володіє понад 10 % акцій фірми.

Інституціональний інвестор — фінансовий посередник, який акумулює кошти індивідуальних інвесторів і здійснює інвестиційну діяльність, що спеціалі­зується, як правило, на операціях з цінними паперами.

Інструменти фондового ринку — інструменти, за допомогою яких здійснюють­ся операції на фондовому ринку. До основних інструментів фондового ринку належать облігації, ощадні сертифікати, опціони, ф'ючерсні контракти, інве­стиційні сертифікати.

Інфляційна премія — додатковий дохід, який виплачується інвестору з метою відшкодування його втрат від знецінення грошей внаслідок інфляції. Рівень цього доходу прирівнюється до темпу інфляції в розглядуваному періоді.

Інфляція — переповнення каналів обігу паперовими грошима, що супровод­жується їх знеціненням; виявляється в загальному і нерівномірному збіль­шенні цін на товари і послуги, що призводить до перерозподілу національно­го доходу на шкоду основній частині населення, поглиблення соціальної диференціації.

Іпотечна позичка (кредит) — позичка, отримана позичальником під заставу не­рухомого майна. У разі порушення позичальником умов кредитного догово­ру (прострочені позички) кредитор має право продати заставу з метою повер­нення позички (включаючи відсоток) і витрат з реалізації прибутку.

Казначейський білет —короткострокова (до одного року) державна облігація, що не дає офіційного відсотка. Прибуток реалізується у вигляді різниці дисконтної ціни, за якою білет продається, і номінальною вартістю, за якою його викуповують у момент погашення.

Капіталізація — перетворення коштів на капітал. В інвестиційній діяльності найпоширенішими операціями капіталізації є капіталізація частини чистого прибутку, капіталізація дивідендів, капіталізація депозитного відсотка та ін.

Капіталовіддача — відношення річного обсягу продукції до статутного фонду. Капіталоозброєність — відношення статутного фонду до кількості працівників.

Капітальні вкладення — інвестиції у відновлення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів. Капітальні вкладення здійснюються у формі нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переустатку­вання.

Квота — 1. Частка в суспільному виробництві або збуті, яка встановлюється в межах різних угод для кожного учасника. 2. Кількісний показник, що харак­теризує значення експорту або імпорту для народного господарства.

Кліринг — система безготівкових розрахунків за товари, цінні папери і послуги, грунтується на заліку взаємних вимог і зобов'язань.

Коефіцієнт автономії— один з основних показників, що характеризує фі­нансову стабільність компанії (фірми). Він визначається шляхом ділення суми власного капіталу на суму всіх використовуваних коштів. Чим більше значен­ня цього коефіцієнта, тим вища фінансова стабільність компанії (фірми).

Коефіцієнт довгострокової заборгованості — важливий показник оцінювання фінансової стабільності підприємства (фірми), що характеризує відношення суми довгострокової (понад рік) заборгованості до загальної суми всіх вико­ристовуваних ним коштів.

Коефіцієнт капіталізації— відношення активів до статутного фонду. Коефіцієнт ліквідності — відношення активів до кредиторської заборгованості.

Коефіцієнт оборотності активів — відношення річного обсягу продукції до ак­тивів.

Контрольний пакет акцій— кількість акцій, які дають інвестору право здійснювати фактичний контроль над акціонерною компанією.

Кон'юнктура — сукупність факторів, що характеризують стан якого-небудь при цесу, діяльності, явища.

Кон'юнктура інвестиційного ринку — система факторів, що характеризують поточний стан попиту, пропозиції, цін і рівня конкуренції на інвестиційні проекти й послуги, а також об'єкти інвестування в усіх його формах.

Кон 'юнктуртй цикл — період часу, протягом якого послідовно змінюються всі стадії кон'юнктури інвестиційного ринку. Кон'юнктурний цикл поділяється: 1) піднесення кон'юнктури; 2) кон'юнктурний бум; 3) послаблення кон'юнктури; 4) кон'юнктурний спад.

Короткострокові інвестиції— форма вкладення капіталу терміном до одного року. До них належать придбання короткострокових облігацій, короткострокових депозитних сертифікатів, розміщення коштів на депозитному вкладі та інші короткострокові фінансові вкладення.

Кредитний відсоток— сума, що виплачується одержувачем кредиту за користування позичковими коштами відповідно до встановленої ставки відсотка

Купон — частина облігаційного сертифіката, яка окремо від нього дає власнику право на одержання відсотка. Розмір відсотка і дата його виплати зазначені на купоні.

Лізинг — довгострокова форма оренди машин і устаткування, що одночасно використовується як одне із джерел формування інвестиційних ресурсів.

Ліквідаційна вартість активів — ціна продажу повністю відамортизованих активів (машин, механізмів, устаткування тощо) у разі їх заміни на нові.

Ліквідність — здатність активів використовуватись як безпосередні засоби пла­тежу або бути готовими до швидкого перетворення на грошову форму без втрати поточної вартості.

Ліквідність інвестицій — здатність об'єктів інвестування бути реалізованими протягом короткого терміну без втрати реальної вартості.

Ліцензія — дозвіл, що видається компетентними державними органами на веден­ня деяких видів господарської діяльності, у тому числі зовнішньоторговель­них операцій (експортна й імпортна ліцензія).

Маклер— посередник під час укладання угод на фондових, торгових і валютних біржах, який виконує операції за рахунок клієнтів і одержує грошову винаго­роду у вигляді комісійних.

Маркетинг — система управління виробничою і збутовою діяльністю, заснова­на на комплексному аналізі ринку і спрямована на вирішення проблеми реа­лізації продукції шляхом цілеспрямованого формування попиту на продукцію і послуги.

Менеджмент — сукупність принципів, методів, засобів і форм управління ви­робництвом, розроблених і застосовуваних у США й інших країнах з метою підвищення ефективності виробництва і збільшення прибутків.

Методи фінансування інвестицій — принципові підходи до фінансування окре­мих інвестиційних проектів або програм. До основних методів фінансування інвестицій належать повне самофінансування, акціонування, кредитне фінан­сування, лізинг і селенг, змішане фінансування.

Міждилерський, або "вуличний ", ринок, також торгівля "з прилавка" — купівля-продаж цінних паперів (майже всіх облігацій і частини акцій) по телефону, минаючи торговий зал біржі.

Моніторинг інвестиційного ринку — механізм здійснення підприємством (фір­мою) постійного спостереження макроекономічних факторів розвитку інвес­тиційного ринку й окремих його сегментів з метою оцінювання інвестицій­ного клімату та його поточної кон'юнктури.

Моніторинг реалізації інвестиційних проектів — механізм здійснення пос­тійного спостереження за важливими поточними результатами реалізації всіх інвестиційних проектів підприємства (фірми) в умовах кон'юнктури інвести­ційного ринку, що постійно змінюється.

Мультиплікатор інвестиційних витрат— коефіцієнт, який показує, у скільки разів сума приросту національного доходу перевищує суму приросту чистих інвестицій в економіку країни. Модель такого мультиплікатора розробип Д. Кейнс.

Незбалансований інвестиційний портфель — портфель, що складається з інвес­тиційних проектів та фінансових інструментів, які значною мірою не від­повідають меті його формування чи фінансовим ресурсам.

Неплатоспроможність — нездатність компанії (фірми) оплатити у визначенні! термін свої зобов'язання.

Ноу-хау — сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навичок і виробничого досві­ду, що необхідні для організації того чи іншого виду виробництва, але не за­патентовані. Розрізняють ноу-хау науково-технічного, управлінського, комер­ційного і фінансового характеру.

Облігація— сертифікат, що засвідчує факт заборгованості та зобов'язання бор­жника виплатити кредитору певний відсоток від боргу і погасити борг (амор­тизацію) після закінчення певного періоду. Облігації можуть забезпечуватись, активами або, як у випадку з облігаціями держави, просто загальною платос­проможністю емітента.

Об'єкти інвестування— реальні інвестиційні проекти, об'єкти нерухомості, різноманітні фінансові інструменти (насамперед інструменти фондового рин­ку), які є предметом інвестування.

Оборотність активів — показник, що характеризує кількість оборотних активів компанії (фірми) у періоді, який розглядається.

Окупність інвестицій — процес повернення вкладених інвестиційних коштів че­рез одержаний прибуток, амортизацію.

Оперативне управління інвестиційним портфелем — система заходів щодо реа­лізації включених у портфель інвестиційних проектів, моніторингу ефектив­ності окремих об'єктів реального й фінансового інвестування та підготовки рішень про поточне коригування портфеля (шляхом "виходу" з окремих інве­стиційних програм і продажу окремих фондових інструментів).

Опціон — право придбати або продати цінні папери за певною ціною у певний момент протягом певного терміну. Це право, у свою чергу, продається і ку­пується. Воно є самостійним типом цінних паперів.

Ордер — сертифікат, що дає власнику право купувати цінні папери за наперед встановленою ціною у певний період. Ордер звичайно випускається разом з акціями для того, щоб залучити інвесторів до нового випуску.

Основна ставка відсотка — ставка, за якою комерційні банки дають позички найкредитоспроможнішим клієнтам.

Період окупності — показник ефективності інвестицій, який характеризує термін, протягом якого вони окуповуються повністю. Цей показник розрахо­вується шляхом ділення загальної суми інвестицій на середньорічний грошовий потік, приведений до реальної вартості.

Податки — обов'язкові платежі, стягнуті державою з населення, організацій і підприємств у законодавчо встановленому порядку.

Показник поточної ліквідності — основний показник ліквідності активів ком­панії (фірми), який характеризує відношення всіх поточних активів до всіх поточних зобов'язань.

Премія за ліквідність — додатковий дохід, який виплачується (чи передбачений до виплати) інвестору з метою відшкодування його ризиків, пов'язаних з низькою ліквідністю об'єктів інвестування. Розмір премії залежить від рівня ліквідності інвестицій.

Премія за ризик — додатковий дохід, який виплачується (чи передбачений до виплати) інвестору понад рівень, який може бути за безризиковими інвести­ціями. Розмір премії залежить від рівня ризику і визначається за допомогою моделі "лінії надійності ринку".

Прибутковість капіталу — показник, який характеризує відношення суми чис­того прибутку в певному періоді до середньої вартості власного капіталу в цьому ж періоді.

Прибуток на акцію — відношення річного балансового прибутку до загальної кількості акцій.

Приватні інвестиції— вкладення коштів, які здійснюються громадянами, а та­кож компаніями (фірмами) недержавних форм власності.

Реальна ставка відсотка — ставка відсотка, яка встановлюється з урахуванням зміни купівельної спроможності грошей у зв'язку з інфляцією.

Реальний рівень відсотка — номінальний рівень відсотка мінус рівень інфляції.

Реальні інвестиції— вкладення коштів у реальні матеріальні й нематеріальні (інноваційного характеру) активи.

Реінвестування — переміщення капіталу з одних активів в інші — ефективніші, діяльність у придбанні активів з метою одержання прибутку або досягнення соціального ефекту за рахунок прибутку, отриманого від експлуатації раніше придбаних активів.

Рента — регулярно одержуваний прибуток з капіталу, майна або землі, що не потребує від одержувача підприємницької діяльності.

Рентабельність — показник ефективності роботи підприємств, що визначаєть­ся відношенням прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів і нормованих оборотних коштів.

Рентабельність акціонерного капіталу — відношення річного балансового при­бутку до суми статутного фонду.

Ризик втрати доходу — один з рівнів ризику, який називається "критичним"; його критерієм є можливість втрати очікуваної суми валового доходу за об'єктом інвестування, що розглядається.

Ризик втрати капіталу — найвищий рівень ризику, який називається "катаст­рофічним"; його критерієм є можливість втрати всіх власних активів у ре­зультаті банкрутства.

Ризик втрати прибутку — рівень ризику, який називається "допустимим"; його критерієм є можливість втрати очікуваного чистого прибутку.

Ризик інфляції—ризик, пов'язаний із знеціненням доходу від інвестицій у зв'яз­ку з інфляцією. В умовах прогнозування цього виду ризику інвестор може вимагати додаткового доходу у вигляді інфляційної премії.

Ризик ліквідності — особлива форма ризику, пов'язана з низькою ліквідністю об'єктів інвестування чи з великим періодом інвестиційного процесу. За на­явності такого ризику інвестор може вимагати додаткового доходу у вигляді премії за ліквідність.

Ризиковий портфель — агресивний інвестиційний портфель з високим загаль­ним рівнем ризику за ним.

Ринок позичкових капіталів — система економічних відносин, які забезпечують акумуляцію вільних коштів, перетворення їх на позичковий капітал і його пе­рерозподіл між учасниками процесу відтворення.

Санація— система заходів, спрямованих на попередження банкрутства компанії (фірми) у разі її неплатоспроможності.

Селенг — один з видів залучених джерел фінансування інвестицій, який передбачає передання власниками (юридичними та фізичними особами) прав вико­ристання й розпорядження їхнім майном за певну плату. Таким майном можуть бути будівлі, споруди, устаткування, сировина, матеріали, кошти, цінні папери, а також продукти інтелектуальної праці.

Сертифікат — документ, який засвідчує якість товару і видається компетент­ними органами на основі експертизи товарів.

Синдикат — група інвестиційних дилерів, які спільно підписуються на нові ви­пуски або великі блоки оборотних цінних паперів і поширюють їх.

Складний відсоток — відсоток, який періодично виплачується на інвестиції і до­дається до інвестицій. Майбутні платежі потім розраховуються за колишньою ставкою, але з більшої суми, відсоток за відсоток.

Співвідношення ризику й доходу— показник, що співвідносить рівень інвести­ційного ризику й інвестиційного доходу та вимірюється за допомогою коефі­цієнта варіації й моделі "лінії надійності ринку". Використовується під час оцінювання та формування інвестиційного портфеля чи окремих інвестицій­них проектів.

Спільне інвестування — діяльність, яка здійснюється в інтересах і за рахунок засновників і учасників інвестиційного фонду (частково — інвестиційною компанією) шляхом випуску інвестиційних сертифікатів і здійснення комер­ційної діяльності з цінними паперами.

Стагнація — стан економіки, коли застій або падіння виробництва поєднуються зі зростаючим безробіттям і постійним підвищенням цін (інфляцією).

Суб'єкти інвестиційної діяльності — сукупність фізичних і юридичних осіб — безпосередніх інвесторів і учасників інвестиційної діяльності.

Теперішня вартість грошей — вартість грошей у поточному періоді в разі їх зво­ротного перерахунку з майбутньої вартості. В інвестиційній діяльності роз­рахунок теперішньої вартості грошей здійснюється під час оцінювання май­бутніх доходів від інвестицій і в деяких інших випадках.

Термін погашення — момент виходу зі стану заборгованості та виплати боргу.

Точка (поріг) беззбитковості — графічне зображення стану господарської діяль­ності компанії (фірми), що показує, при якому обсязі цієї діяльності чистий дохід від реалізації продукції (товарів, послуг) дорівнює сумі поточних пос­тійних і змінних затрат (тобто досягається беззбиткова діяльність).

Трейдер — працівник брокерської фірми, який безпосередньо виконує замовлен­ня на купівлю-продаж цінних паперів у торговому залі біржі.

Учасники інвестиційної діяльності — фізичні та юридичні особи, які забезпе­чують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень чи на основі доручення інвестора.

Факторинг — вид послуг банку з рефінансування дебіторських зобов'язань клієнта без права зворотної вимоги.

Фінансова стабільність — стабільність фінансового стану компанії (фірми) у довгостроковій перспективі, яка визначається високою часткою власного капіталу в загальній сумі джерел фінансових коштів.

Фінансовий леверидж — співвідношення власних і позикових джерел фінансування інвестицій.

Фінансові інвестиції — вкладення коштів у різноманітні фінансові інструменти (активи), серед яких найбільшу частину становлять цінні папери.

Фінансові інструменти — об'єкти інвестування, які є різноманітними типами фінансових зобов'язань: депозитні вклади, ощадні сертифікати, акції, облі­гації, інвестиційні сертифікати.

Фінансові посередники — інвестиційно-кредитні інститути, які акумулюють кошти індивідуальних інвесторів і використовують їх для інвестування чи кредитування. Фінансові посередники поділяються на три інституційні групи: інвестиційні, банківські, страхові. Інвестиційні інститути фінансових посередників представлені інвестиційними фондами, інвестиційними ком­паніями, трастовими компаніями (довірчими товариствами). Основні інвес­тиційні інститути — інвестиційні фонди та інвестиційні компанії — залу­чають гроші шляхом випуску власних цінних паперів — інвестиційних сертифікатів.

Фондовіддача — відношення річного обсягу продукції до балансової вартості основних виробничих фондів.

Холдинг— акціонерна компанія, яка використовує власний капітал для придбан­ня контрольних пакетів акцій інших компаній з метою встановлення контро­лю над ним

Чисті інвестиції - сума валових інвестицій, зменшена на суму амортизаційних відрахувань у розглядуваному періоді.

Рейтингова оцінка знань

Рейтингова оцінка знань забезпечує мотивацію студентів до систематичної роботи впродовж семестру; підвищення ролі самостійної роботи та ролі індивідуального навчання; розширення можливостей для розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення; підвищення ефективності роботи викладача.

За всі види робіт впродовж семестру (тести, опитування, контрольні роботи, реферати, тощо) студент може отримати від 0 до 100 балів.

Студент, який отримав 75 і більше балів, звільняється від іспиту.

Решта студентів, які набрали 60-74 балів здають підсумковий семестровий іспит в письмовій формі в екзаменаційну сесію згідно учбового плану.

 

Шкала оцінювання ЕСТS

 

Оцінка ЕСТS Визначення Оцінка в балах Традиційна оцінка
А Відмінно – відмінне виконання, лише з незначною кількістю помилок 96-100 Відмінно  
В Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками 86-95 Добре
С Добре – в загальному правильна робота з певною кількістю помилок 71-85
D Задовільно – непогано, але з незначною кількістю недоліків 61-74 Задовільно
E Достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії
FX Незадовільно – потрібно попрацювати перед тим як досягти мінімального критерію 50-59 Незадовільно
F Незадовільно – необхідна серйозна подальша робота менше 50

 

 

Студенти, що набрали менше 60 балів до сесії не допускаються. До складання іспиту такі студенти можуть бути допущені тільки після того, як наберуть необхідну кількість балів.

 

Оцінки студентів виставляються так:

 

За шкалою ЕСТS За національною шкалою За шкалою навчального закладу
А Відмінно 90-100
ВС Добре 75-89
DE Задовільно 60-74
FX Незадовільно з можливістю повторного складання 35-59
F Незадовільно з обов’язковим повторним курсом 1-34

Література

 

1. В.Г. Андрійчук. Економіка аграрних підприємств./ В.Г. Андрійчук – К.: 1996.

2. Баумоль Бернард. Секрети економічних показників: приховані ключі до майбутніх економічних тенденцій та інвестиційних можливостей. / Баумоль Бернард – Дніпропетровськ:: Баланс Бізнес Букс, 2007. – 352 с.

3. И.А. Бланк. Инвестиционный менеджмент (учебный курс). / И.А. Бланк – К.: 2001. – 448 с.

4. І. Л. Сазонець. Міжнародна інвестиційна діяльність. Підручник. / І.Л. Сазонець, О.А. Джусов, О.М. Сазонець – К: 2007. – 304 с.

5. В. М. Иванов. Финансовый рынок (конспект лекций). / В. М. Иванов – К.: 1999. – 105 с.

6. В.Г. Федоренко. Інвестиційний менеджмент. Навч.