Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Світовий фінансовий ринок, його структура.



Міжнародний-фінансовий ринок - це грошові відносини між різними фінансовими установами світу, які складаються в процесі купівлі- продажу фінансових активів під впливом попиту і пропозиції на міжнародний позичковий капітал, рух якого і втілюється в цінних паперах. Іншими словами це ринок, де товарами є самі гроші і цінні (грошові) папери.

Завдання міжнародного фінансового ринку - акумулювання та ефективне розміщення міжнародних заощаджень у світовій економіці.

Він складається із складових "власне фінансового ринку", специфічних міжнародних ринків та світового ринку.

До власне фінансових ринків можна віднести:

1)ринок матеріальних активів та ринки фінансових активів;

2)ринни спот; ринки ф'ючерсів;

3)ринки грошей, тобто кредитних зобов'язань тривалістю до одного року;

4)ринки капіталів, ринки довгострокових кредитних зобов 'язань;

5)ринки іпотек/заставних/;

6)ринки споживчого кредиту;

За сферою поширення виділяють світові, національні, регіональні та місцеві ринки.

Ринки класифікують також на первинні тобто такі, на яких нові випуски зобов'язань (цінних паперів) продаються та купуються вперше; вторинні - такі, на яких відбуваються подальші продаж та купівля непогашених зобов'язань. Вторинні ринки існують також для заставних, деяких видів позик та інших фінансових активів.

Основними на міжнародному рівні вважаються два фінансові ринки - Євроринок та ринок облігацій (євробонд). На Світовому- міжнародний ринок позичкових капіталів.

Євроринок - міжнародний ринок позичкових капіталів, на якому операції по кредитах і позиках здійснюються у евровалютах, - валютах відмінних від валюти країни, в якій знаходяться банки, що проводять ці розрахунки.

Ринок евровалют виник вкінці 50-тих років і першопочатково охоплював лише євродолари. Суть перетворення долара у євродолар полягає у тому, що кошти власника доларів надходять у вигляді депозиту в розпорядження іноземного банка, який використовує їх для кредитних операцій у будь-якій країні. Поступово поняття євровалюти розширилося і почало включати будь-яку конвертовану валюту, яка переведена на рахунки іноземних банків і використовується ними для операцій у всіх країнах, включаючи країну-емітента цієї валюти.

Незважаючи на те, що євровалюти функціонують на світовому ринку, вони зберігають форму національних грошових одиниць. Префікс "евро" означає, що національна валюта вийшла з-під контролю національних валютних органів.

Розвиток ринку евровалют обумовлюють такі Фактори:

• об'єктивна потреба у гнучкому валютно-кредитному механізмі для обслуговування зовнішньоекономічної діяльності;

• введення конвертованості провідних валют в кінці 50-тих на початку 60-тих років;

• національне законодавство стимулює(вдало) розміщення коштів банків та фірм у закордонних банках з метою отримання прибутків;

Світовий Фінансовий ринок та ЄВРОРИНОК мають низку особливостей:

1. Величезні масштаби.

2. Відсутність чітких просторових і часових кордонів.

3. Інституційна особливість. З інституційної точки зору світовий фінансовий ринок - це сукупність кредитно-фінансових закладів (приватні фірми і банки, ТНК, ТНБ, фондові біржі, державні підприємства, державні та муніципальні органи, міжнародні фінансові інститути), через які здійснюється рух фінансових активів та позикового капіталу.

Інституційна особливість євроринку - вичленення категорії євробанків та міжнародних банківських консорціумів.

4. Обмеження доступу позичальників на світовий ринок капіталів.

5. Використання конвертованих валют провідних країн та ЄВРО в якості валюти кредитних та фінансових угод (євродолар США (60 %), євроєни (6 %), та ін.).

6. Універсальність фінансового ринку. На ньому здійснюються усі світові валютні, кредитні, фінансові, розрахункові, гарантійні операції.

7. Спрощена стандартизована процедура здійснення угод з використанням найновіших комп'ютерних технологій.

8. Вартість кредиту на світовому фінансовому ринку. Вартість кредиту = % + різноманіт, коміс ставки на євроринку відносно самостійні стосовно національних ставок.

9. Вища прибутковість операцій у евровалютах, ніж в національних валютах (ставки по евродепозитах вищі, ніж по еврокредитах).

На міжнародному ринку облігацій обертається два види цінних паперів: іноземні облігації і єврооблігаціі.

Іноземні облігації (іноземні бони) - це цінні папери, випущені нерезидентами у національному фінансовому центрі і виражені у національній валюті.

Єврооблігаціі (євробонд) - боргові зобов'язання, що є одним із видів цінних паперів, котрі випускаються позичальниками при отриманні довготермінових кредитів на Євроринку. Єврооблігаціі мають всі ознаки облігацій, а також деякі особливості, а саме:

а) розміщаються одночасно на ринках кількох країн, а не однієї;

б)валюта єврооблігаційної позики для кредиторів є іноземною (за виключенням банків США, для них національною);

в)переважно єврооблігаціі розміщуються емісійним синдикатом, що створюється банками кількох країн, котрий виступає гарантом по позиції.

Основна відмінність між цими двома категоріями облігацій полягає у тому, що перші продаються на певній біржі, у той час, коли другі - не обов'язково котируються у певному географічному місці.

Міжнародний ринок позичкових капіталів - система економічних відносин, що забезпечує акумуляцію позичкового капіталу між країнами в залежності від економічних і політичних факторів.

З інституційної точки зору світовий ринок позичкових капіталів - це сукупність інститутів, через котрі здійснюється рух позичкових капіталів у сфері міжнародних економічних відносин.

З функціональної точки зору, світовий ринок капіталів - це система ринкового капіталу з метою забезпечення розширеного суспільного відтворення.

Світовий ринок позичкових капіталів (СРПК) поділяється на такі сектори:

а)світовий грошовий ринок (в основному, міжбанківські операції строком від одного дня до одного року);

б) ринок евровалют (депозитно-позичкові операції в іноземних валютах за межами країн-емітентів цих валют); в)ринок еврокредит^ (від 1 од 10 та більше років);

г)світовий фінансовий ринок (емісія та розміщення цінних "паперів терміном на 7 -15 p.).