Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Чи є слова і словосполучення, які не виражають понять?



А. Так.

Б. Ні.

 

4. Яка із дефініцій поняття як форми мислення є коректною:

А. Поняття – це форма думки про найзагальніші й істотні ознаки предметів чи явищ об’єктивної реальності.

Б. Поняття – це форма думки.

В. Поняття – це впорядкована система думок.

 

5. За логічною структурою поняття містить:

А. Зміст і обсяг.

Б. Зміст і сенс.

В. Смислове значення і обсяг.

 

6. У змісті поняття мисляться:

А. Істотні ознаки предмета думки.

Б. Специфічні ознаки предмета думки.

В. Істотні та відмітні ознаки предмета думки.

7. За обсягом поняття поділяються на:

А. Конкретні, загальні, нульові.

Б. Конкретні, абстрактні, збірні.

В. Одиничні, загальні, нульові.

8. За змістом поняття поділяються на:

А. Конкретні й абстрактні.

Б. Конкретні й збірні.

В. Загальні й абстрактні.

9. За кількістю відображуваних предметів поняття поділяються на:

А. Збірні й незбірні.

Б. Загальні й незбірні.

В. Одиничні й збірні.

10. Абстрактні поняття поділяються на:

А. Позитивні й негативні.

Б. Загальні й позитивні.

В. Загальні й негативні.

 

11. Конкретні поняття поділяються на:

А. Відносні й безвідносні.

Б. Збірні й незбірні.

В. Загальні й незагальні.

12. За змістом і обсягом поняття поділяють на:

А. Порівнянні й непорівнянні.

Б. Сумісні й непорівнянні.

В. Несумісні й порівнянні.

13. Поняття поділяють на порівнянні й непорівнянні за:

А. Змістом і обсягом.

Б. Змістом і смислом.

В. Значенням і обсягом.

 

14. На сумісні й несумісні поняття поділяють за:

А. Обсягом.

Б. Змістом.

15. Сумісні поняття перебувають у відношеннях:

А. Тотожності, підпорядкування, перетину.

Б. Тотожності, співпорядкування, часткового збігу.

В. Тотожності, підпорядкування, сумірності.

16. У відношенні тотожності перебувають поняття, обсяги яких повністю збігаються:

А. Так.

Б. Ні.

 

17. Підпорядковані поняття відображають відношення:

А. Роду і виду.

Б. Частини і цілого.

В. Множини і класу.

18. У відношенні перетину перебувають поняття, які мають:

А. Спільну частину елементів.

Б. Елементи, які виключають один одного.

В. Тотожні ознаки в змісті.

19. Несумісні поняття перебувають у відношеннях:

А. Протилежності, суперечності, співпорядкування.

Б. Тотожності, підпорядкування, протилежності.

В. Співпорядкування, перетину, тотожності.

20. Відношення співпорядкування має місце між поняттями, які є:

А. Видами одного роду.

Б. Родами одного роду.

В. Видами одного виду.

 

21. У відношенні протилежності перебувають поняття, обсяги яких не вичерпують обсягу родового поняття:

А. Так.

Б. Ні.

 

22. У відношенні суперечності перебувають поняття, які вичерпують обсяг родового поняття:

А. Так.

Б. Ні.

 

23. Відношення між поняттями відображають реальні відношення між речами та їх властивостями:

А. Так.

Б. Ні.

24. Здійснити логічний аналіз поняття означає:

А. Розкрити його зміст і обсяг.

Б. Розкрити обсяг поняття.

В. Розкрити зміст поняття.

25. Обмежуючи обсяг поняття, здійснюють перехід від:

А. Поняття із ширшим обсягом до поняття з вужчим обсягом.

Б. Поняття з вужчим обсягом до поняття із ширшим обсягом.

В. Поняття одного обсягу до поняття такого ж обсягу.

 

26. Межею обмеження обсягу поняття є:

А. Поняття, яке містить лише один елемент.

Б. Поняття, обсяг якого не містить жодного елемента.

В. Поняття, обсяг якого є невизначеним.

27. Узагальнюючи обсяг поняття, здійснюють перехід від:

А. Поняття з вужчим обсягом до поняття із ширшим обсягом.

Б. Поняття із ширшим обсягом до поняття з вужчим обсягом.

В. Поняття одного обсягу до поняття такого ж обсягу.

28. Межею узагальнення обсягу поняття є:

А. Поняття, обсяг якого не містить жодного елемента.

Б. Поняття, яке є видом даного роду.

В. Поняття, яке є категорією.

 

29. Поділ – це логічна дія, що розкриває:

А. Зміст поняття.

Б. Обсяг поняття.

В. Зміст і обсяг поняття.

30. Яка із дефініцій поділу поняття є коректною?

А. Поділ – це логічна дія, що розкриває обсяг поняття.

Б. Поділ – це логічна дія, яка розкриває зміст поняття.

В. Поділ – це логічна дія, що виявляє частини цілого.

 

31. За структурою поділ включає такі елементи:

А. Ділене поняття, основу поділу, члени поділу.

Б. Ділене поняття, видове поняття, основу поділу.

В. Ділене поняття, основу поділу.

32. Операція поділу поняття і розчленування предмета думки на частини є тотожними логічними діями:

А. Так.

Б. Ні.

 

33. Видами поділу є:

А. Поділ за видозміною ознаки, дихотомічний поділ, класифікація.

Б. Поділ через найближчий рід і видову ознаку, дихотомічний поділ, розчленування.

В. Поділ за видозміною ознаки, дихотомічний поділ, розрізнення.

 

34. Правил поділу є:

А. Шість.

Б. П’ять.

В. Чотири.

 

35. Якщо обсяг членів поділу не дорівнює обсягу діленого поняття, то мають місце такі помилки в поділі:

А. «Надто широкий поділ», «надто вузький поділ».

Б. «Неповний поділ».

В. «Поділ із зайвими членами поділу».

36. Члени поділу мають перебувати у відношенні:

А. Перетину.

Б. Співпорядкування.

В. Протилежності.

 

37. Помилка «стрибок у поділі» виникає тоді, коли:

А. Порушується правило послідовності в поділі.

Б. Обсяги членів поділу перетинаються.

В. Поділ робиться не за однією основою.

38. Класифікація - це:

А. Групування понять.

Б. Обмеження й узагальнення понять.

В. Багаторівневий поділ.

 

39. Прийнято розрізняти такі види класифікації:

А. Наукову й штучну.

Б. Логічну й алогічну.

В. Змістовну й формальну.

40. Дефініція – це логічна операція, що розкриває:

А. Зміст поняття.

Б. Обсяг поняття.

В. Обсяг і зміст поняття.

 

41. Структурні елементи визначення:

А. Визначуване поняття (дефінієндум) і визначаючі поняття (дефінієнс).

Б. Визначуване поняття (дефінієндум).

В. Визначаючі поняття (дефінієнс).

 

42. Явні визначення – це визначення, в яких:

А. Визначуване і визначаючі поняття є тотожними.

Б. Визначуване і визначаючі поняття перебувають у відношенні перетину.

В. Визначуване й визначаючі поняття перебувають у відношенні підпорядкування.

43. До явних визначень належать:

А. Визначення через рід та видову відмінність, контекстуальне визначення, операційне визначення.

Б. Визначення через рід та видову відмінність, генетичне визначення, номінальне визначення.

В. Контекстуальне визначення, операційне визначення, генетичне визначення.

44. Визначаючим поняттям у неявному визначенні є:

А. Контекст.

Б. Висловлене поняття.

В. Визначуване поняття.

45. До неявних визначень належать:

А. Контекстуальні, аксіоматичні, остенсивні, індуктивні визначення.

Б. Контекстуальні, остенсивні, аксіоматичні визначення.

В. Остенсивні, контекстуальні, операційні, індуктивні визначення.

 

46. Правил явних визначень є:

А. Шість.

Б. П’ять.

В. Чотири.

47. Помилка «надто широке визначення» виникає тоді, коли:

А. Обсяг визначаючих понять є ширшим за обсяг визначуваного.

Б. Обсяг визначуваного поняття є вужчим за обсяг визначаючих понять.

В. Визначуване й визначаючі поняття перебувають у відношенні тотожності.

48. «Тавтологія» репрезентує таку логічну помилку, як:

А. «Коло у визначенні».

Б. «Надто вузьке визначення».

В. «Надто широке визначення».

 

49. Визначення не повинно бути заперечним:

А. Так.

Б. Ні.

 

50. До прийомів, подібних до визначення поняття, належать:

А. Опис, характеристика, порівняння, розрізнення, вказування, пояснення.

Б. Характеристика, метафора, опис, порівняння.

В. Характеристика, вказування, порівняння, розрізнення.

2.5.7. ЛІТЕРАТУРА

1. Войшилло Е.К. Понятие как форма мышления: логико-гносеологический анализ. - Μ.: МГУ, 1988.

2. Войшилло Е.К. Понятие. — Μ.: Изд-во Моск. гос. ун-та, 1989.-286 с.

3. Гетманова А.Д. Логика. - М.: Новая школа, 1995. - С. 27-54.

4. Горский Д.П. Логика. - М.: Учпедгиз, 1963. - С. 34-84.

5. Жеребкін В.Е. Логіка. - Харків: Основа, 1995. - С. 24-46.

6. Иванов Е.А. Логика.-М..-М.: Изд-во БЕК, 1996.с.44-103

7. Ивлев Ю.В. Курс лекций по логике. - М.: Высш. шк., 1988. -С. 89-105.

8. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика. - М.: Юность, 1995. —С. 31-62

9. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика. - М.: Высш. шк., 1982.-С. 23-58.

10. Кольман Є., Зих. Занимательная логика. - М.: Наука, 1966.

11. Конверський А.Є. Логіка. - К.: Четверта хвиля, 1998. - С, 123-169.

12. Логика. — Μ . Изд-во Белор. гос. ун-та, 1974. — С.27-83.

13. Логические методы и формы научного познания. — К., 1984. — С. 29-34.

14. Мельников В.Н. Логические задачи. — Киев-Одесса: Ви­ща шк, 1989. - С. 5-58.

15. Павлов В.Т. Отношения между понятиями. — К.: Изд-во Киев. гос. ун-та, 1961. — С. 3-23.

16. Пузиков Π Д. Понятия и их определения. — М.: Наука и техника, 1970. — 72 с.

17. Резников Л.О. Понятие и слово — Л.: Изд-во Ленингр. гос. ун-та, 1958, —С. 5-23.

18. Руденко К.П Логіка. — К.: Вища шк , 1976, г- С. 27-77.

19. Свинцов В.И. Логика.- М.: Скорина - Весь мир, 1998.-с.36-63, 163-202

20. Тофтул М.Г. Логіка. - К.: Академія, 1999. - С. 20-63.

21. Уемов А.И. Задачи и упражнения по логике. - М.: Высш. шк.. 1981.

22. Формальная логика. — Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1977. — С. 20-41, 156-168.

23. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки.- К.:Золоті ворота, 1996. – с.56-83

24. Хоменко І.В. Логіка - юристам. - К.: Четверта хвиля, 1997. -С. 192-210.

3. Логічний аналіз суджень (висловлень)

Змістовий модуль "Судження" — один з важливих у курсі логіки. Готуючись до практичних занять, необхідно звернути увагу на єдність поняття i судження та відмінність між ними. До речі засвоєння даної теми є умовою переходу до тем "Умовивід" та "Лoгічні основи тeopiї аргументації". Варто також пам'ятати, що в понятті думка підсумовується, а в судженні вона розвивається. Kpiм того, не забувайте й те, що формальна логіка розглядає готові, сформовані знання у формі судження, поза їx розвитком, її цікавить лише формальний зміст суджень.