Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Типи взаємозв’язків у біогеоценозах



 


трофічні зв’язкитопічні зв’язки

1. хижак – здобич 1. ярусність рослинних

2. паразит – хазяїн угрупувань

 

Організми, які входять до складу біогеоценозу, утворюють в ньому складний взаємозв’язаний комплекс. Одним із факторів, що об’єднує живе населення біогеоценозу в єдине ціле, виступають харчові зв’язки організмів. Завдяки харчовим зв’язкам у біогеоценозі здійснюється трансформація біогенних речовин, акумуляція енергії і розподіл її між видами (популяціями). Чим багатший видовий склад біогеоценозу, тим різноманітніші напрямки і швидкість потоку речовин і енергії всередині його. Канали, якими через угрупування тече цей постійний потік енергії, називають ланцюгами живлення. Вони прямо або опосередковано об’єднують всі організми в єдиний комплекс. Виявити окремі харчові ланцюги в біогеоценозі можна шляхом спостереження за живленням або шляхом визначення складу харчової маси, що міститься в кишечнику та шлунку впійманих тварин.

Першою ланкою у ланцюгу живлення, звичайно, є рослина, потім рослиноїдний вид, а до нього відповідно причетні паразити й хижаки. Останні також можуть мати своїх паразитів і хижаків. Ланцюги живлення можуть розвиватися на основі хижацтва, паразитування або розкладання органічних сполук мертвих тіл. У зв’язку із цим розрізняють два типи ланцюгів живлення: ланцюги виїдання і ланцюги розкладання. Приклад ланцюга виїдання: хвоя сосни → сосновий шовкопряд → велика синиця → яструб → пухоїд. Приклад ланцюга розкладання: кормові виділення зелених рослин → бактерії, які живляться ними.

Майже кожна ланка в ланцюгу живлення може бути заміщена подібними видами. У біогеоценозах заміна одного виду іншим може мати сезонний характер, пов'язаний з міграціями окремих видів або з характером їхньої активності протягом року. Зміни в ланцюгах живлення можуть відбуватися ще й тому, що на різних стадіях розвитку організми живляться різною їжею. Все це відбувається на напрямах потоків енергії через ланцюги живлення. Наприклад, багато зерноїдних птахів (дрізд, щиглик, зяблик) вигодовують своїх пташенят комахами та їх личинками. У різні періоди свого життя і в різну пору року вони змінюють їжу, включаючись в різні ланцюги живлення.

Усі біогеоценози склалися історично так, що взаємостосунки видів у них збалансовані і забезпечують відносну постійність складу і чисельності видів, тобто відносну рівновагу в біогеоценозі. Уразі якихось змін у біогеоценозі (через абіотичні або біотичні чинники) рівновага може порушитися. Це найчастіше виявляється в коливанні чисельності видів, які входять у біогеоценози, і в перебудові ланцюгів живлення. Великі зрушення в біогеоценозах спостерігаються під час вторгнення до них нових видів. Тому перед переселенням видів на нові території необхідно заздалегідь старанно проаналізувати всі можливі наслідки такого переселення.

Приклад розв’язування задач

Задача 1. Користуючись правилом екологічної піраміди, визначте, яка площа (в га) відповідного біоценозу може прогодувати одну особину останньої ланки в ланцюзі живлення:

а) планктон – риба – тюлень (300 кг). Суха біомаса планктону з 1 м2 моря становить 600 г.

б) планктон – нехижі риби – щука (10 кг). Суха біомаса планктону з 1 м2 моря становить 600 г за рік.

в) рослини – заєць – лисиця – вовк (50 кг). Суха біомаса наземної рослинності з 1 м2 моря становить 1000 г за рік.

З вказаної у дужках маси 60% становить вода.

Розв’язування:

а) Визначаємо суху масу тіла тюленя: 300 кг – 100%

х кг – 40%

х = 120 кг.

На підставі правила екологічної піраміди визначаємо, скільки потрібно планктону.

12000 кг 1200 кг 120 кг

планктон ─ риба ─ тюлень

Визначаємо площу даного біоценозу, якщо відомо, що суха біомаса планктону з 1 м2 моря становить 600 г.

Отже 1 м2 – 0,6 кг

х м2 – 1200 кг

х = 1200/0,6 = 20000 м2 = 2 га.

Відповідь. Необхідно 2 га планктону.

Задача 2. Користуючись правилом екологічної піраміди визначте, яка маса водоростей і бактерій потрібна, щоб у морі виріс і міг існувати один дельфін масою 400 кг.

Розв’язання

Складаємо ланцюг живлення і визначаємо масу першої ланки ланцюга живлення:

водорості → планктонні тварини → риби → дельфін.

400000 кг 40000 кг 4000 кг 400 кг

Відповідь. Потрібно 400 тонн водоростей і бактерій.

Задача 3. Маса сіна з 1 м2 лугу становить 200 г, а з вико-вівсяного поля – 500 г. Використавши правило екологічної піраміди, визначте, яка площа лугу необхідна, щоб прогодувати протягом року одну людину масою 52 кг(із них 63% становить вода), якщо ланцюг живлення має вигляд: трава → корова → людина. Яка площа вико-вівсяного поля необхідна для цього?