Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Дискусія з ворожими до подружжя течіями.



Зворушений під впливом супротивних течій античний світ заставляв отців різносторонньо до оборони. З однієї сторони стояло широко розповсюджене необмежене використання сексуальності, частково сакрально легітимоване через храмову проституцію, з іншої сторони стояли стоїстичний етос з ідеалом “безпристрасності” і недовірою до щодо будь-якого спонтанного задоволення, як і маніхейство, яке вважало матерію за злу в собі, через те протиставило дух проти тіла та ставилося із зневагою до сексуальності та подружжя. Для ранньохристиїнських теологів була очевидною необхідність обмеження сексуальної сваволі, важче давали вони собі раду у дискусії з світоглядами iз негативним баченням тілесності та задоволення. Вони захищають подружжя як морально дозволене і бажане Богом, але не залишаються недоторканими від ідей стоїцизму та маніхейства. Крім того вони мусили пов’язати повагу до подружжя із повагою до життя у дівицтві, що вже від Павла становило переконання християнської Церкви (пор. 1Кор 7,1н.7-9).

Типовим прикладом є наука Августина (=430). Виходячи з досвіду власних сексуальних пригод та відрази до них, а також під впливом маніхейства, та наприкінці вступивши у полеміку із християнським монахом Пелагієм (= після 418) та його антиманіхейським наголошенням свобідної волі, Августин вважає за неможливе, що через гріхопадіння корумпована людина може без гріха практикувати свою сексуальність. Зіпсутість людини він вбачає насамперед в тім, що тілесне задоволення пригноблює дух та “майже виключає повну гостроту та пильність думки” (Augustinus, Civ.Dei XIV 16). Тут проявляється вплив стоїцизму та маніхейства. Все ж біблія повчала його, “що зв’язок між чоловіком та жінкою є чимось добрим” (Augustinus, De Bono Coni. 3). “Добрим” подружжя є через три “добра”[276] (bona) які урівноважують недоліки: Вірність (fides), потомство (proles) і свята тайна (sacramentum): “Під вірністю розуміється виключення поза подружнього зв’язку з будь ким іншим чи іншою; під потомством, що дитина має бути сприйнята з любов’ю ... і сумлінно вихована; під святою тайною, що подружжя не може бути розірваним” (De Gen.9.7 [12]). Під “сакраментом” тут не розуміється насамперед певний освячуючий знак, але його слід розуміти у змісті святого ов’язку. На основі великого авторитету Августина його “теорія зрівноваження” (цінності подружжя зрівноважують недоліки сексуальності) та ідентифікація “сакраменту” та “нероздільності” була дефінуючою для теології подружжя наступних століть.